Справа № 560/4311/23
24 квітня 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Від відповідача 18.04.2023 надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки надаючи громадянам кредити за рахунок власних коштів (коштів статутного капіталу) для будівництва (реконструкції) та придбання житла Держмолодьжитло не здійснює публічно-владні управлінські функції, а діє як державна спеціалізована фінансова установа відповідно до Цивільного кодексу України, Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про споживче кредитування" та інших актів цивільного законодавства. Кредитний договір, що укладається при цьому між Держмолодьжитлом як кредитором та громадянином - позичальником є цивільно-правовим та не є адміністративним договором.
Розглянувши клопотання відповідача, суд зазначає наступне.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Згідно п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вказані норми права встановлюють, що в порядку адміністративного судочинства захищаються права та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин. Публічно-правові відносини є складовою частиною правових відносин, які виникають у суспільстві.
Таким чином, до адміністративного суду з адміністративним позовом має право звернутись особа за захистом саме публічного права, свободи чи інтересу у сфері публічно-правових відносин.
Суд зазначає, що публічно-правовим спором в адміністративному судочинстві є не будь-який спір, у якому однією із сторін є орган публічної адміністрації, а лише той, що випливає із здійснення таким суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій щодо скаржника. Тобто, для наявності такого спору є обов'язковим наявність зв'язку між здійсненням органом влади покладених на нього владних управлінських функцій та порушення прав, свобод чи інтересів фізичної або юридичної особи внаслідок такої реалізації своїх функцій владним органом.
Статтею 16 Закону України "Про основні засади молодіжної політики" передбачено, що органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування:
1) розробляють і забезпечують виконання державних цільових та місцевих програм, спрямованих на створення сприятливих житлово-побутових умов для молоді, яка проживає в гуртожитках;
2) сприяють проведенню заходів щодо розширення обсягів будівництва житла для молоді, удосконалення системи пільгового забезпечення житлом молодих сімей та молодих осіб;
3) розробляють фінансово-кредитні механізми забезпечення економічної доступності житла для молодих сімей та молодих осіб, у тому числі шляхом:
надання житла в лізинг з правом його викупу;
оплати вступних пайових внесків при вступі до молодіжних житлових комплексів, житлово-будівельних кооперативів;
надання пільгових довгострокових державних кредитів на будівництво та придбання житлових будинків і квартир;
фінансування будівництва житла для молодих сімей та молодих осіб через застосування спеціальних житлово-накопичувальних депозитних рахунків у комерційних банках;
надання довгострокових державних кредитів і цільових адресних субсидій та кредитів за рахунок інших джерел фінансування на будівництво (реконструкцію) і придбання житла тощо;
4) розробляють механізми залучення позабюджетних джерел для фінансування житлових програм для молоді.
Молоді сім'ї та молоді особи можуть одержувати за рахунок бюджетних коштів пільгові довгострокові державні кредити на будівництво і придбання житлових будинків і квартир, на оплату вступних пайових внесків при вступі до молодіжних житлових комплексів, житлово-будівельних кооперативів.
Молоді особи, молоді сім'ї, які не мають дітей, сплачують кредит з відсотковою ставкою у розмірі 3 відсотки річних суми заборгованості за кредитом. Молоді особи, молоді сім'ї, які мають одну дитину, звільняються від сплати відсотків за користування кредитом. Молодим особам, молодим сім'ям, які мають двох дітей, за рахунок бюджетних коштів, крім того, погашаються 25 відсотків суми зобов'язань за кредитом, а молодим особам, молодим сім'ям, які мають трьох і більше дітей, - 50 відсотків суми зобов'язань за кредитом.
Таким чином, в даному випадку вимоги позивача мають на меті вирішити публічно-правовий спір, пов'язаний із неможливістю реалізації своїх прав як молодої особи виконання державної цільової програми, спрямованої на створення сприятливих житлово-побутових умов для молоді.
З огляду на наведене, суд вважає клопотання відповідача необгрунтованим, а тому у його задоволенні необхідно відмовити.
Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя О.О. Михайлов