Справа № 560/1801/23
іменем України
24 квітня 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення №221450001403 від 16.12.2022 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні позивачу пенсії;
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області по незарахуванню до страхового стажу позивача періодів роботи в колгоспі "Родіна" Михайлівського району Запорізької області з 28.08.1984 по 22.03.1995 та в колгоспі "Дружба" с. Пилява Старосинявського району Хмельницької області з 22.03.1995 по 20.03.2000 - протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу вказані вище періоди роботи та з урахуванням цього стажу повторно розглянути заяву про призначення пенсії позивачу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що зверталась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком, однак Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області їй було протиправно відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, що, на думку позивача, не відповідає дійсності. Зважаючи на це, позивач звернулась до суду.
Ухвалою суду від 09.02.2023 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 01.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зазначає, що відповідним рішенням позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Просить у задоволенні позову відмовити.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у відзиві на позов також просить розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін у зв'язку зі складністю справи, та з метою з'ясування всіх обставин справи.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не надано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами з урахуванням ст. 126 КАС України, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
13.12.2022 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 16.06.2022 №221450001403 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 29 років.
Також зазначено, що вік позивача складає 60 років 2 місяці. Страховий стаж 13 років 6 місяців 3 дні.
До страхового стажу позивача не зараховано:
- періоди роботи у колгоспі "Родіна" з 24.08.1984 по 22.03.1995, оскільки в наданій архівній довідці від 11.10.2022 №06-07/К-1141 відсутня інформація про встановлення мінімуму трудової участі та фактично відпрацьованих трудоднів;
- періоди роботи у колгоспі "Дружба" з 1995 по 1999, оскільки в наданій архівній довідці від 07.09.2022 №354 по батькові скорочено "Вас.".
Вважаючи порушеними свої права, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Частиною 1 статті 24 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
За змістом статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Наведені положення свідчать про те, що єдиною підставою для не врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин.
Також законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах.
Порядок ведення трудових книжок на час виникнення спірних правовідносин регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР №162 від 20.06.1974 (далі - Інструкція).
Згідно з п. 2.3 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Згідно пункту п.п. б п. 2.17 Інструкції передбачено, що всі записи в трудовій книжці за місцем роботи вносяться окремою строкою з посиланням на дату, номер і найменування відповідних документів.
Аналогічні положення містяться в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58.
Отже, записи у трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637).
Згідно із пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.
Так, відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , позивач у період з 28.08.1984 по 16.02.1995 працювала дояркою у колгоспі "Родіна".
Пенсійним органом в оскаржуваному рішенні про відмову в призначенні пенсії не зазначено про наявність будь-яких сумнівів щодо правильності чи точності внесених до трудової книжки позивача записів щодо її роботи у колгоспі "Родіна".
Що стосується посилань пенсійного органу стосовно того, що вказаний період роботи позивача у колгоспі "Родіна" не підлягає зарахуванню до її страхового стажу, оскільки в наданій архівній довідці від 11.10.2022 №06-07/К-1141 відсутня інформація про встановлення мінімуму трудової участі та фактично відпрацьованих трудоднів, то суд зазначає наступне.
Дослідивши копію трудової книжки позивача, суд зазначає, що з неї чітко вбачаються період її роботи з 28.08.1984 по 16.02.1995 у колгоспі "Родіна" та містяться відомості про трудову участь позивача за спірний період, а саме встановлений мінімум людиноднів, кількість відпрацьованих людиноднів.
При цьому суд наголошує, що стаття 56 Закону №1788 визначає, що стаж роботи в колгоспі за період після 1965 року обчислюється за фактичною тривалістю роботи тільки тоді, коли член колгоспу не виконував встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві без поважних причин. Тобто, для неврахування до стажу при його обчисленні часу роботи в колгоспі, або певного його періоду, необхідно встановити невиконання членом колгоспу встановленого у господарстві мінімуму трудової участі, а також те, що невиконання встановленого мінімуму трудової участі відбулось з вини члена колгоспу за відсутності поважних причин.
У матеріалах справи відсутні відомості про невиконання позивачем, під час роботи в колгоспі встановленого мінімуму трудової участі, в тому числі без поважних причин.
Крім того, відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , позивач у період з 22.03.1995 по 20.03.2000 працювала телятницею у колгоспі "Дружба".
Щодо тверджень пенсійного органу, стосовного того, що в наданій архівній довідці від 07.09.2022 №354 по батькові позивача скорочено "Вас.", то суд зазначає, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.
Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №677/277/17.
Враховуючи те, що у трудовій книжці позивача наявні записи щодо періодів її роботи у колгоспі "Родіна" та у колгоспі "Дружба", зокрема, записи про прийом на роботу, записи про звільнення, при цьому, відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не доведено правомірність дій щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи у колгоспі "Родіна" з 28.08.1984 по 16.02.1995 та у колгоспі "Дружба" з 22.03.1995 по 20.03.2000, а тому оскаржуване рішення пенсійного органу щодо відмови в призначені пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є протиправним.
Враховуючи висновки суду про протиправність дій пенсійного органу щодо незарахування до страхового стажу позивача періодів роботи у колгоспі "Родіна" з 28.08.1984 по 16.02.1995 (позивач помилково зазначає 22.03.1995) та у колгоспі "Дружба" з 22.03.1995 по 20.03.2000, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання пенсійного органу зарахувати зазначені періоди до страхового стажу позивача.
Враховуючи встановлене, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 від 13.12.2022 та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України, рішення з урахуванням встановлених судом обставин.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Позивач сплатила судовий збір у розмірі 1073,60 гривень, тому ці витрати слід присудити на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, яким прийнято протиправне рішення.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №221450001403 від 16.12.2022 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи у колгоспі "Родіна" з 28.08.1984 по 16.02.1995 та у колгоспі "Дружба" з 22.03.1995 по 20.03.2000.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.12.2022 та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України, рішення з урахуванням встановлених судом обставин.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул.Гната Чекірди, 10, Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65107 , код ЄДРПОУ - 20987385)
Головуючий суддя Я.В. Драновський