Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у відкритті провадження
19 квітня 2023 року Справа № 520/8323/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зінченко А.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "БОТІК" (вул. Колгоспна, буд. 4,с. Веселе,Лозівський район, Харківська область,64650, код ЄДРПОУ21172627) до Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Михайла Грушевського, буд. 7,м. Лозова,Лозівський район, Харківська область,64602, код ЄДРПОУ41430615) третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос" (вул. Незалежності, буд. 3а,смт. Близнюки,Лозівський район, Харківська область,64801, код ЄДРПОУ31847939) про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач ТОВ компанія "БОТІК" з адміністративним позовом в якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанову державного виконавця Лозівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кучеренко С.В. про накладення штрафу від 16.03.2023 року за виконавчим провадженням № 71184523.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя вважає, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на такі обставини.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб'єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій, для яких не встановлено іншого порядку судового провадження.
Як вбачається з позовної заяви, Лозівським районним відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було відкрите виконавче провадження №71184523 за наказом №922/3734/21 виданого 20.02.2023 року.
В межах вищезазначеного провадження було винесено оспорювану постанову.
Виходячи зі змісту позовної заяви, наказ №922/3734/21, виданий Господарським судом Харківської області в порядку господарського судочинства, за результатами розгляду господарської справи, в якій позивач був стороною, та відповідно, є боржником у виконавчому провадженні.
При визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.
Згідно з частиною 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з ч.1 ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з ч.1 ст. 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження” рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі “Zand v. Austria” вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Таким чином, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про оскарження стороною виконавчого провадження рішень, дій та бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень районних судів, прийнятих в порядку господарського судочинства.
Оскільки позивач фактично не погоджується з рішенням відповідача в рамках виконавчого провадження, в якому позивач є боржником, відкритого з виконання наказу, виданого Господарським судом Харківської області по господарській справі відповідно до рішення вказаного суду, вказаний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, спір, який виник між сторонами про визнання протиправною та скасування постанови, слід розглядати в порядку господарського судочинства.
Відповідно до п.1 ч. ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суддя приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ТОВ компанія "БОТІК".
Керуючись ст.ст. 170, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "БОТІК" до Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови.
Роз'яснити позивачу, що даний спір належить до юрисдикції місцевого загального суду та має розглядатися в порядку господарського судочинства.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів до Другого апеляційного адміністративного суду. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Зінченко А.В.