Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
24 квітня 2023 року Справа № 520/22982/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Єгупенка В.В.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку письмового провадження заяву старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Баранової Яни Олександрівни (вул. Студентська, 5/4, м. Харків) про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку та не виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення, визначеного Адміністрацією Держприкордонслужби в довідці № 11/4571 від 23.04.2021. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 11/4571 від 23.04.2021, наданої Адміністрацією Держприкордонслужби, про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір у розмірі 908 грн. (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення суду набрало законної сили.
19.04.2023 до суду надійшла заява старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), в якій заявник просила вирішити питання про зміну способу та порядку виконання рішення по справі № 520/22982/21 від 26.08.2022 виданого Харківським окружним адміністративним судом, шляхом його зміни на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 різницю в пенсії, нараховану за період з 01.04.2019 по 30.09.2022 у розмірі 106 299,49 грн.
Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року - 2684,00 грн.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Так, згідно з пп. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, передбачено ставку судового збору 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З 01.01.2023 за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, у тому числі заяви про відстрочення виконання судового рішення на підставі статті 378 КАС України, ставка судового збору становить 805,20 грн.
Проте всупереч зазначеним вимогам закону, до заяви про відстрочення виконання рішення не додано доказів сплати судового збору у вищевказаному розмірі.
Разом з тим, як вбачається з поданої державним виконавцем заяви, ним неоднозначно розуміються положення пункту 3 частини другої статті 3 Закону N 3674-VI, згідно з яким заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення не є об'єктом справляння судового збору, та підпункту 6 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону, яким за подання такої заяви до адміністративного суду передбачена сплата судового збору - 0,3 розміру мінімальної заробітної плати.
При вирішенні цього процесуального питання суд також звертає увагу на те, що положення пункту 3 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" (згідно якого судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення) у даному випадку застосуванню не підлягають, оскільки норми частини другої статті 4 Закону № 3674-VI в редакції Закону України № 484-VІІІ від 22.05.2015 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" прийняті пізніше, а за загальними правилами вирішення колізії норм права у разі неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Як роз'яснило Міністерство юстиції України у своєму листі від 26.12.2008 за № 758-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії", така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням "застарілих" норм з одного й того ж питання, а тому повинна вирішуватись саме у вищезазначений спосіб.
Крім того, у спірному випадку норми частини другої статті 4 Закону № 3674-VI вважаються спеціальними, що також свідчить про їх пріоритетність.
Таким чином у заявника наявний законодавчо визначений обов'язок щодо сплати судового збору за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Подібна позиція щодо правозастосування викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 року у справі 12-66гс18 та відповідає висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 06 вересня 2018 року по справі №490/3517/15-а.
Статтею 166 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Згідно з частиною першою статті 167 цього Кодексу будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до частини другої цієї статті, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Беручи до уваги те, що державним виконавцем до заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду не додано документа про сплату судового збору, що не узгоджується з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, і цей недолік не дає можливості її розглянути, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення такої заяви без розгляду.
Керуючись статтями 166, 167, 248, 256, 294, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Баранової Яни Олександрівни (вул. Студентська, 5/4, м. Харків) про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Єгупенко