Справа № 500/714/23
24 квітня 2023 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 , через представника - адвоката Мандрика Владислава Володимировича, звернувся в Тернопільський окружний адміністративний суд із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якій просив суд:
"1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 31.07.2022 р. по 28.02.2023 р.
2. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 31.07.2022 по 28.02.2023 ".
Доводи сторін.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивача з 12.06.2022 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на посаду такелажники евакуаційного відділення евакуаційного взводу евакуаційної роти, що підтверджується витягом з наказу від 12.06.2022. Зокрема повідомив, що з 31.07.2022 перебуває у складі сил та засобів оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджується витягом з наказу від 09.08.2022 №47.
У зв'язку із не нарахуванням та невиплатою позивачу додаткової винагороди в розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць згідно з постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, починаючи з 01.07.2022 по теперішній час, 24.01.2023 було направлено адвокатський запит до Відповідача з вимогою надати інформацію та документи щодо даного факту.
У відповіді, оформленій листом від 14.02.2023 № 839, Відповідач зазначив, що Позивач не приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій у період здійснення зазначених заходів. Також Відповідач повідомив, що виплата додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень згідно з постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168 повинно бути підтверджено відповідними документами, перелік яких визначено у Окремому дорученні Міністра оборони України від 23.06.2022 р. № 912/з/29, у тому Позивач не набув права на виплату через відсутність для цього підстав.
Позивач не погоджуючись із твердженням відповідача, вважає, що йому поряд із основним видом грошового забезпечення протиправно не здійснено нарахування та виплату вказаної додаткової винагороди.
Враховуючи наведені фактичну та юридичну підстави позову, позивач, через представника, вирішив звернутись до окружного адміністративного суду із позовною заявою.
Відповідач проти задоволення позовних заперечив, покликаючись на те, що про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах має надаватись довідка командира військової частини (установи) до якої відряджений військовослужбовець.
Командування ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де перебував в підпорядкуванні позивач, не надавали довідок військовій частині НОМЕР_1 про підтвердження безпосередньої участі відрядженого позивача у бойових діях або заходах у період з 31.07.2022 по 28.02.2023.
Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначаючи про наявність права на отримання у період 01.07.2022 по 28.02.2023 додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень, не надав жодного доказу на підтвердження своєї безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії протягом цього періоду.
Враховуючи вищезазначене, законних та обґрунтованих підстав для виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень військовослужбовцю ОСОБА_1 у військової частини НОМЕР_1 не було і на даний момент не існує, тому, виконати вимоги позивача, викладені у позовній заяві, не є можливим.
Разом з тим, повідомив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України виплачувалась додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, тому позивач отримував додаткову винагороду до 30 000 гривень щомісячно з липня 2022 по лютий 2023, а також належне йому грошове забезпечення, що і підтверджується довідкою №837 від 14.02.2023.
В наведеному відповідач вбачає наявність правових підстав для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Процесуальні дії (рішення) у справі, заяви (клопотання) сторін.
07.03.2023 позивач звернувся до суду із указаним позовом. Здійснено автоматизований розподіл судової справи, визначено головуючого суддю Баб'юка П.М.
Ухвалою суду від 09.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позову заяву з усіма доказами на підставі яких прийнято оскаржуване рішення (вчинено дії чи допущено бездіяльність).
05.04.2023 Військовою частиною НОМЕР_1 надіслано на поштову адресу суду відзив на позовну заяву, разом із письмовими доказами, які на думку відповідача обґрунтовують заперечення проти наведених позивачем правових підстав позову.
Обставини встановлені судом з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Згідно із витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №160 від 12.06.2022, вбачається, що 12.06.2022 позивача зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на посаду такелажника евакуаційного відділення евакуаційного взводу евакуаційної роги військової частини НОМЕР_1 .
Згідно із витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.07.2022 №211, позивач разом з іншими військовослужбовцями 26.07.2022 був перемішений до с. Станційне. Миколаївської області.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №217, позивач 31.07.2022 вибув у відрядження з с. Станційне, Миколаївської області до ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області), з 01.08.2022 до окремого розпорядження, з метою виконання завдань за призначенням, був знятий з продовольчого забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №378, 06.12.2022 позивач прибув з відрядження з ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (м. Кривий Ріг. Дніпропетровської області), до м. Подільськ Одеської області та з 07.12.2022 поставлений на продовольче забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
В подальшому, з 07.12.2022 по 18.12.2022 позивач перебував у відпустці за сімейними обставинами, строком 10 (десять) діб, що підтверджується витягами із наказів №№ 379 та 392.
З 18.12.2022 по 08.01.2023 переміщень позивача не відбувалося.
З 08.01.2023 по 19.01.2023 на підставі рапорту позивач перебував у щорічній основній відпустці, строком 10 (десять) діб, що підтверджується витягами із наказів №№ 9 та 20.
29.01.2023 відповідно до витягу із наказу №12 позивач вибув у відрядження до збірного пункту пошкоджених машин №1 (далі -311ПМ №1) (с. Станційне. Миколаївської області) до окремого розпорядження, з метою переміщення техніки та з 30.01.2023 знятий з продовольчого забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Як вбачається з витягу із наказу №30 командира ЗППМ №1, 30.01.2023 позивач прибув до с. Станційне, Миколаївської області.
З 01.02.2023 по 06.02.2023 позивач перебував у відрядженні (до н.п. Березнегувате) та виконував завдання на підставі розпорядження з логістичного забезпечення ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що підтверджується витягами із наказу №№ 32 та 37.
З 07.02.2023 по 08.02.2023 позивач також перебував у відрядженні (до н.п. Снігурівка (РЕГ 1)) та виконував завдання на підставі розпорядження з логістичного забезпечення ОУВ «Херсон», що підтверджується витягами із наказу №№ 38 та 39.
З 08.02.2023 по 09.02.2023 позивач перебував у відрядженні (до н.п. Новохристофорівка) та виконував завдання на підставі розпорядження з логістичного забезпечення ОУВ «Херсон», що підтверджується витягами із наказу №№ 39 та 40.
З 15.02.2023 по 16.02.2023 позивач перебував у відрядженні (до н.п. Висунськ) та виконував завдання на підставі розпорядження з логістичного забезпечення ОУВ «Херсон», що підтверджується витягами із наказу №№ 46 та 47.
З 16.02.2023 по 17.02.2023 позивач перебував у відрядженні (до н.п. Березнегувате) та виконував завдання на підставі розпорядження з логістичного забезпечення ОУВ «Херсон», що підтверджується витягами із наказу №№ 47 та 48.
З 22.02.2023 по 22.02.2023 позивач перебував у відрядженні (до н.п. Велика Олександрівна) та виконував завдання на підставі бойового розпорядження ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що підтверджується витягом із наказу №53.
З 24.02.2023 по 06.03.2023 позивач перебував у відпустці за сімейними обставинами, строком 10 (десять) діб, що підтверджується витягами із наказів №№ 55 та 65.
06.03.2023 позивач вибув з ЗППМ №1 до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом із наказу №65.
Підтвердженням прибуття позивача з відрядження до військової частини НОМЕР_1 є витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №75 від 06.03.2023.
Зокрема, зв'язку із не нарахуванням та невиплатою йому додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн, в розрахунку на місяць згідно з постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, 24.01.2023 в інтересах Позивача було направлено адвокатський запит до Відповідача з вимогою надати інформацію та документи, зокрема:
- які підтверджують факт та період безпосередньої участі ОСОБА_1 в бойових діях чи забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, починаючи з 01.07.2022 р. по теперішній час;
- щодо проходження військової служби та місця перебування ОСОБА_1 , зокрема: накази (розпорядження) про вибуття (прибуття із) у відрядження для виконання службових обов'язків в зону проведення бойових дій, витяги із журналів бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки), витяги із наказів про залучення військовослужбовця до несення служби на блокпостах тощо, починаючи з 01.07.2022 по теперішній час;
- про підстави і причини не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , додаткової винагороди в розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць згідно з постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 р., починаючи з 01.07.2022 р. по теперішній час.
У відповіді, оформленій листом від 14.02.2023 р. №839, Відповідач зазначив, що Позивач не приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Також, Відповідач повідомив, що виплата додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень згідно з постановою КМУ від 28.02.2022 №168 повинно бути підтверджено відповідними документами, перелік яких визначено у Окремому дорученні Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29, у тому Позивач не набув права на виплату через відсутність для цього підстав.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Зміст спірних правовідносин.
Суд вбачає, що для вирішення спору по суті необхідно вирішити питання про те, який механізм та умови виплати додаткової винагороди та чи набув позивач право на виплату додаткової винагороди за участь у бойових діях з 31.07.2022 по 28.02.2023.
Норми права застосовані судом.
Зокрема, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022 та № 573/2022 від 12.08.2022, строк дії воєнного часу продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію, Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Мотивована оцінка суду.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В адміністративному судочинстві наведені в частині 2 статті 2 КАС України вимоги прийнято вважати критеріями правомірності дії (рішень) суб'єктів владних повноважень. Такі критерії адресовані перш за все суб'єктам владних повноважень для того, щоб останні мали правові орієнтири своєї поведінки.
За своєю суттю вони, є розширеним розумінням приписів статті 19 Конституції України, яка наголошує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Досліджуючи питання відповідності дій відповідача під час нарахування і виплати позивачу додаткової винагороди у період з 31.07.2022 по 28.02.2023 критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок № 260).
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку № 260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 17 Порядку № 260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Суд зазначає, що механізм та умови виплати додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану не передбачено Порядком №260, натомість умови виплати додаткової винагороди встановлено в окремому дорученні Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, в якому зазначено, що документальне підтвердження вказаних вище фактів здійснюється на підставі:
- бойового наказу (бойового розпорядження);
- журналу бойових дій (вахтової, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналу ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
При цьому відряджені військові підтверджують безпосередню участь у бойових діях або заходах довідкою керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Виплата здійснюється на підставі наказів:
- командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій)-особовому складу військової військової частини;
- керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
При цьому в цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень за місяць обов'язково зазначають підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.
Такі накази за минулий місяць мають бути видані до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Тож, суд приходить до висновку, що додаткова винагорода виплачується військовослужбовцям в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Зокрема, у ситуації з позивачем, виплата додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану здійснюється військовослужбовцям, на підставі бойових наказів (бойових розпоряджень) виданих командирами військових частин (установ, навчальних закладів), до яких для виконання завдань був відряджений військовослужбовець.
Отже, суд приходить до висновку про те, що про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах має надаватись довідка командира військової частини (установи) до якої відряджений військовослужбовець.
Зокрема, як встановлено судом, командування ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де перебував в підпорядкуванні позивач, не надавали довідок військовій частині НОМЕР_1 про підтвердження безпосередньої участі відрядженого позивача у бойових діях або заходах у період з 31.07.2022 по 28.02.2023.
Позивач зазначаючи про наявність права на отримання у спірний період додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень, не надав жодного доказу на підтвердження своєї безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії протягом цього періоду.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що сам факт перебування його у складі військової частини надає йому безумовне право на одержання додаткових виплат, передбачених постановою КМУ №168. Як вже зазначалося, однією з умов виникнення права на одержання спірних виплат є перебування безпосередньо в районах бойових дій у період здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Судом дотримання позивачем даної умови не встановлено.
Крім того, виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожніми поняттями. Суду не надано доказів на підтвердження конкретних проміжків часу, в яких позивач приймав участь у бойових діях та заходах, що передбачені пунктом 1 постанови КМ України №168. Визнання того, що позивач весь час приймав участь у зазначених діях та заходах не відповідає встановленому постановою КМУ №168 пропорційному підходу до визначення розміру додаткової винагороди.
Натомість, суд знаходить, що доводи відповідача та їх доказова складова дають підстави стверджувати, що законодавчо встановлених підстав та здійснення виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 31.07.2022 по 28.02.2023, не має.
З цих підстав, суд, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
На завершення, суд наголошує, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України виплачувалась додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, тому позивач отримував додаткову винагороду до 30 000 гривень щомісячно з липня 2022 по лютий 2023, а також належне йому грошове забезпечення, що і підтверджується довідкою №837 від 14.02.2023.
Керуючись статтями 2, 5, 12, 72, 77, 90, 132, 139, 143, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 24 квітня 2023 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (/місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач:
- Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ 26615093).
Головуючий суддя Баб'юк П.М.