ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" квітня 2023 р. справа № 300/530/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), 15.03.2023 звернулася в суд з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 (надалі, також - відповідач, військова частина), в якому просить:
- визнати протиправною відмову командира Військової частини НОМЕР_2 у виплаті грошового забезпечення зниклого безвісти солдата ОСОБА_2 його неповнолітнім дітям;
- зобов'язати відповідача виплату грошового забезпечення зниклого безвісти солдата ОСОБА_2 здійснити з дня зникнення безвісті рівними частками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (законний представник неповнолітніх дітей - ОСОБА_1 ), ОСОБА_5 , та здійснювати його виплату до припинення підстав такої виплати, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 884 від 30.11.2016.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є колишньою дружиною та матір'ю неповнолітніх дітей військовослужбовця ОСОБА_2 , який зник безвісті 28 травня 2022 року в зоні бойових дій. В листопаді 2022 року позивач звернулась із заявою до Військової частити НОМЕР_2 , щодо перегляду питання про виплату грошового забезпечення ОСОБА_6 одноосібно та прийняти рішення про виплату грошового забезпечення рівничи частками дружині ОСОБА_6 та дітям ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (законним представником, яких є мати - ОСОБА_1 ). Військова частина відмовила у здійсненні виплати в рівних частках та рекомендовано звернутись до суду не до військової частин НОМЕР_2 , а саме до дружини ОСОБА_7 , у зв'язку з тим, що до повноважень військової частини не входить вирішення питання розподілу зазначених виплат в рівних частках на дітей.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача.
Представником відповідача, 08.03.2023 скеровано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що на звернення представника позивача, листом відмовлено в задоволенні заяви, оскільки військова частина на даний час здійснює виплату встановленому члену сім'ї безвісті зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 , а саме його законній дружині ОСОБА_8 , яке звернулась з відповідною заявою, надавши відповідні підтверджуючі документи. Відтак, підстав здійснити розподіл грошового забезпечення рівними частками немає. Крім того, позивачем на підтвердження факту утримання неповнолітніх дітей, приналежності до кола сім'ї зниклого безвісти військовослужбовця, не долучено відповідного документального підтвердження.
На виконання вимог пункту 5 ухвали суду від 20.02.2023 представником відповідача 22.03.2023 на електронну адресу суду надіслано фотокопії матеріалів на підставі яких здійснено виплати ОСОБА_8 та прийнято рішення про відмову на заяву ОСОБА_1 , супровідного листа та квитанції про відправлення примірника відзиву стороні.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши письмові докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, судом встановлено таке.
01 березня 2022 року військовослужбовець, що призваний на військову службу по мобілізації, солдат ОСОБА_2 наказом командира частини за № 43 від 01.03.2022 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та призначений на посаду номера обслуги 3 гірсько-штурмового відділення 2 гірсько-штурмового взводу 2 гірько-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 , на підставаі Указа Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
25 травня 2022 року наказом командира частини за № 131 солдат ОСОБА_2 , прибув до складу сил та засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки з оборони і відсічі збройної агресії російської федерації, які залучаються та беруть участь у веденні воєнних (бойових) дій оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " оперативно-тактичного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " місто Бахмут, на підставі бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 № 75-ов від 21 травня 2022 року.
29 травня 2022 року командування військової частини НОМЕР_2 надіслало до Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки повідомлення про зниклого безвісті (вих: № 558 від 29.05.2022) з проханням сповістити родичів ОСОБА_2 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 та 28 травня 2022 року зник безвісті під час бойових дій в районі населеного пункту Клинове Донецької області, і на зв'язок не виходить.
21 червня 2022 року згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) за № 59 встановлено, що 28 травня 2022 року солдат ОСОБА_2 під час виконання бойових завдань в зоні бойових дій зник безвісті (сторонами не заперечується).
16 червня 2022 року дружина безвісті зниклого військовослужбовця ОСОБА_7 звернулась із заявою до військової частини НОМЕР_2 (вх: № 2690 від 17.06.2022) з приводу виплати належного грошового забезпечення безвісті зниклого чоловіка, солдата ОСОБА_2 , посилаючись на затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 884 від 30.11.2016 Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх з наданням підтверджуючих письмових документів про перебування з ним у шлюбі і те, що вона являється законною дружиною безвісті зниклого військовослужбовця.
20 липня 2022 року наказом командира військової частини за № 491 (з адміністративно-господарської діяльності) прийнято рішення про здійснення виплат депонованого грошового забезпечення до виплати військовослужбовцю ОСОБА_2 на користь його законної дружини ОСОБА_7
21 жовтня 2022 року позивач звернулась із письмовою заявою до командира військової частини НОМЕР_2 , яка надійшла на адресу частини за вх: № 7629 від 11.11.2022, щодо перегляду питання про виплату грошового забезпечення ОСОБА_6 одноосібно та прийняти рішення про виплату грошового забезпечення зниклого безвісті солдата ОСОБА_2 рівними частками дружині ОСОБА_6 та дітям ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законним представником яких є ОСОБА_1 .
Відповіддю на запит № 1614 від 12.11.2022 військовою частиною НОМЕР_2 повідомлено про те, що позивачу відмовлено у проханні здійснювати виплати в рівних частках та рекомендовано звернутись до суду з позовними вимогами не до відповідача, а саме до дружини безвісті зниклого військовослужбовця ОСОБА_7 у зв'язку із тим, що до повноважень військової частини не входить вирішення питання розподілу зазначених виплат в рівних частках на дітей.
Не погодившись з такою відмовою, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (надалі - Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі
Відповідно до статті 2 Закону № 2011-XII, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Частиною 1 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У відповідності до частин 2-4 статті 9 Закону № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 6 статті 9 Закону № 2011-XII, за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
У разі індексації грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів грошове забезпечення членам сімей військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, виплачується з урахуванням такої індексації - з дня прийняття рішення про проведення такої індексації.
Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
07.06.2018 наказом Міністерства оборони України № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (надалі - Порядок № 260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Розділом ХХХ вказаного Порядку регулюється питання щодо виплати грошового забезпечення в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими.
Грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату. Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим (пункт 2 Розділ ХХХ Порядку № 260).
Механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім'ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв'язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх визначає Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 (надалі - Порядок № 884).
Під терміном "безвісно відсутній військовослужбовець" слід розуміти зниклого безвісти під час захисту Вітчизни військовослужбовця, щодо якого понад 15 днів відсутні відомості про місце його перебування, крім відомостей про самовільне залишення військової частини або місця служби (пункт 2 Порядку № 884).
Пунктом 3 Порядку № 884 передбачено, що за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 4 Порядку № 884, виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім'ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, копія сторінки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку № 884, командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.
У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов'язково зазначаються підстави для такої відмови.
Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі: подання заяви особами, що не зазначені в пункті 7 цього Порядку; подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку; подання заяви з порушенням строків, визначених абзацами шостим і сьомим пункту 6 цього Порядку; з'ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування.
Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення у зв'язку з поданням не в повному обсязі документів не позбавляє заявників права звернутися до командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) повторно після усунення причин, що стали підставою для відмови у виплаті.
Рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення може бути оскаржено у судовому порядку.
Виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей:
військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня їх звільнення включно;
військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).
Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється у разі, коли заява про його виплату надійшла до військової частини (установи, організації): до дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах; протягом трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовців безвісно відсутніми або оголошення померлими, але не пізніше ніж до дня набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Так, як уже зазначалося вище, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 20.07.2022 прийнято рішення про виплату грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 на користь його законної дружини ОСОБА_7 .
Як встановлено також судом, 21.10.2022 позивач звернулася до військової частини із заявою щодо перегляду питання про виплату грошового забезпечення зниклого безвісти солдата ОСОБА_2 рівними частками законній дружині та неповнолітнім дітям від першого шлюбу, матір'ю яких являється.
Втім, позивачу за результатами розгляду її заяви, надіслано відповідь про відмову та рекомендовано звернутись до суду з позовним вимогами до законної дружини зниклого безвісти - ОСОБА_7 .
Суд відхиляє покликання позивачки на норми цивільного кодексу України в частині положень, які визначають питання спадкування за законом, позаяк ОСОБА_2 не визнаний померлим, а є безвісті зниклим. Зважаючи на це, норми стосовно рівних часток із іншими спадкоємцями за законом у даному випадку не застосовуються.
Позаяк, виплата грошового забезпечення законним представникам неповнолітніх дітей (в розглядуваному випадку матері неповнолітніх дітей ОСОБА_1 ) зниклого безвісті військовослужбовця здійснюється за умови, відсутності у військовослужбовця дружини (чоловіка).
Натомість, свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 29.01.2019 підтверджується, що 29.12.2019 ОСОБА_2 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб, відтак першочергове право на отримання грошового забезпечення має законна дружина, а не законний представник неповнолітніх дітей, тобто їх мати.
Принагідно зауважити, що письмової відмови ОСОБА_7 від виплати грошового забезпечення до відповідача не надходило, відтак її частка не підлягає рівномірному розподілу між іншими особами, які мають право на його одержання.
При цьому, позивач із метою встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на те, що неповнолітні діти перебували на утриманні зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 до суду не зверталась.
Відтак, враховуючи те, що спірним наказом військової частини НОМЕР_2 виплату грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця призначено належній особі, яка має на це право, і підстав для визнання його протиправним судом не встановлено, позов у частині визнання відмови командира військової частини НОМЕР_2 у виплаті грошового забезпечення зниклого безвісти солдата ОСОБА_2 його неповнолітнім дітям є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Що стосується похідних вимог щодо зобов'язання відповідача проводити виплату грошового забезпечення у рівних частках на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (законний представник неповнолітніх дітей _ ОСОБА_1 ) та законній дружині ОСОБА_8 , у задоволенні цих вимог, також, слід відмовити через їх безпідставність та оскільки вони прямо випливають з вимоги щодо оскарження спірної відмови.
Оскільки відповідач довів правомірність своїх дій і ознаки протиправності наказу та дій останнього судом не встановлені, у позові слід відмовити.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 );
відповідач - військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Суддя Главач І.А.