Рішення від 24.04.2023 по справі 200/1026/23

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2023 року Справа№200/1026/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

13 березня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Донецькій області), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 12 березня 2023 року, в якому позивач просив:

1. визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо непроведення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за його заявою від 10 листопада 2022 року;

2. зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 до пільгового стажу роботи з повним робочим днем під землею за Списком № 1 періоди роботи:

з 10 травня 1982 року по 30 липня 1982 року;

з 21 вересня 1982 року по 18 грудня 1982 року;

з 22 березня 1982 року по 29 квітня 1983 року;

з 05 липня 1983 року по 05 листопада 1983 року,

з 24 червня 1986 року по 05 грудня 1990 року;

з 13 грудня 1990 року по 01 квітня 1994 року;

з 15 грудня 2010 року по 09 серпня 2017 року;

з 07 грудня 2018 року по 10 листопада 2022 року,

та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за його заявою від 10 листопада 2022 року.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

14 березня 2023 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідача докази.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).

11 квітня 2023 року суд постановив ухвалу, якою залучив до участі у справі другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ в Одеській області), встановив другому відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Після залучення другого відповідача розгляд справи розпочато спочатку.

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).

Як на час прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 10 листопада 2022 року, набувши 15 років стажу роботи на підземних роботах за Списком № 1, він звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 8 Закону України від 02 вересня 2008 року № 345-VІ «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345) та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

В проведенні такого перерахунку позивачу відмовлено.

13 лютого 2023 року представник позивача звернулася до ГУ ПФУ в Донецькій області з адвокатським запитом, в якому просила повідомити, на якій підставі пенсія позивача обчислена в розмірі меншому, ніж встановлено ст. 8 Закону № 345 та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058, за його заявою від 10 листопада 2022 року; які періоди роботи не враховані до пільгового стажу за Списком № 1 з повним робочим днем під землею та на якій підставі; скільки років, місяців, днів не враховано до пільгового стажу за Списком № 1 з повним робочим днем під землею.

Відповідь по суті цих питань ГУ ПФУ в Донецькій області не надало.

Позивач зазначив, що підставо для звернення до суду слугувала відмова пенсійного органу в перерахунку пенсії відповідно до ст. 8 Закону № 345 та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058, а предметом спору є наявність у нього необхідного пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею.

Позивач вважає, що суд з врахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу повинен перевірити наявний стаж роботи, який дає право на перерахунок розміру пенсії відповідно до ст. 8 Закону № 345 та абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону № 1058, зобов'язати відповідача врахувати такий стаж роботи та здійснити перерахунок розміру пенсії.

Позивач доводив, що на час звернення з заявою про перерахунок розміру пенсії відповідно до ст. 8 Закону № 345 та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 набув пільговий стаж за Списком № 1 тривалістю 19 років 02 місяці 28 днів, в тому числі періоди роботи з 10 травня 1982 року по 30 липня 1982 року - учнем електрослюсаря по ремонту обладнання - 02 місяці 21 день; з 21 вересня 1982 року по 18 грудня 1982 року - підземним учнем прохідника - 02 місяці 28 днів; з 22 березня 1983 року по 29 квітня 1983 року - підземним учнем прохідника - 02 місяці 28 днів; з 22 березня 1983 року по 29 квітня 1983 року - підземним електрослюсарем - 01 місяць 08 днів; з 05 липня 1983 року по 05 листопада 1983 року - підземним електрослюсарем - 04 місяці 01 день; з 24 червня 1986 року по 05 грудня 1990 року - електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею - 04 роки 05 місяців 12 днів; з 13 грудня 1990 року по 01 квітня 1994 року - електрослюсарем з повним робочим днем під землею - 03 роки 03 місяці 19 днів; з 15 грудня 2010 року по 09 серпня 2017 року - підземним електрослюсарем на ділянці по видобутку вугілля - 06 років 07 місяців 25 днів; з 07 грудня 2018 року по 10 листопада 2022 року (день звернення з заявою про перерахунок пенсії) - електрослюсарем підземним з повним робочим днем на підземних роботах - 03 роки 11 місяців 04 дні.

Стверджував, що пільговий характер роботи підтверджений належним чином оформленими записами в трудовій книжці, яка є основним документом про стаж, а також довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Незважаючи на це, без будь-якого обґрунтування пенсійний орган зарахував до пільгового стажу за Списком № 1 лише 09 років.

Вважаючи дії пенсійного органу протиправними та такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Просив задовольнити позов.

Відповідач 1 - ГУ ПФУ в Донецькій області позов не визнав, надав відзив на позовну заяву. Доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.

Відповідач 1 наголошував, що не розглядав заяву позивача про перерахунок пенсії від 10 листопада 2022 року, не здійснював розрахунок його страхового та спеціального (пільгового) стажу за цією заявою, не приймав рішення про перерахунок або про відмову у перерахунку пенсії за цією заявою, а тому є неналежним відповідачем.

Зазначив, що з 29 червня 2015 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області, де отримує пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

10 листопада 2022 року позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії за ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 з урахуванням ст. 8 Закону № 345.

На підставі п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, (далі - Порядок № 22-1) заява позивача від 10 листопада 2022 року опрацьована за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Одеській області.

За наслідками розгляду цієї заяви ГУ ПФУ в Одеській області зарахувало позивачеві до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 07 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року та з 01 січня 2019 року по 31 серпня 2019 року.

Разом з цим відповідач 1 зауважив, що з 01 березня 2023 року ГУ ПФУ в Донецькій області привело пенсійну справу ОСОБА_1 у відповідність до вимог пенсійного законодавства.

При перегляді пільгового стажу позивача встановлено, що період роботи:

з 10 травня 1982 року по 30 липня 1982 року - не зарахований до пільгового стажу, оскільки згідно із записами в трудовій книжці в цей період позивач працював на посаді учня електрослюсаря чергового та по ремонту обладнання на поверхні;

з 21 вересня 1982 року по 18 грудня 1982 року, з 22 березня 1982 року по 29 квітня 1983 року, з 05 липня 1983 року по 05 листопада 1983 року - зараховані до пільгового стажу (шахтарі);

з 24 червня 1986 року по 05 грудня 1990 року - зарахований до пільгового стажу (шахтарі) згідно з пільговою довідкою від 11 квітня 2014 року № 35 та довідкою про підземні спуски від 14 квітня 2014 року № 26/193 за фактично відпрацьований час, тобто з 24 червня 1986 року по 09 березня 1988 року; період з 10 березня 1988 року по 30 листопада 1990 року зарахований до страхового стажу;

з 13 грудня 1990 року по 01 квітня 1994 року - зарахований до пільгового стажу (шахтарі) згідно з пільговою довідкою від 17 квітня 2014 року № 04-22/1276 за фактично відпрацьований час за професією електрослюсар підземний, тобто з 13 грудня 1990 року по 13 грудня 1990 року; період роботи з 14 грудня 1990 року по 01 квітня 1990 року, впродовж якого позивач працював на поверхні, зарахований до страхового стажу;

з 15 грудня 2010 року по 09 серпня 2017 року - зарахований до пільгового стажу (шахтарі) за винятком днів безоплатних відпусток, вказаних в довідці від 10 листопада 2022 року № 1-1200;

з 07 грудня 2018 року по 10 листопада 2022 року - зарахований згідно з даними про сплату страхових внесків та відомостями, наведеними в пільговій довідці від 10 листопада 2022 року № 1-1200, а саме: з 07 грудня 2018 року по 31 серпня 2019 року - до пільгового стажу (шахтарі); з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2019 року - ні до страхового, ні до пільгового стажу не зарахований через відсутність даних про сплату страхових внесків; з 01 жовтня 2022 року по 10 листопада 2022 року - ні до страхового, ні до пільгового стажу не зарахований через відсутність в ОК-5 станом на 11 листопада 2022 року сум нарахованої заробітної плати.

Відповідач 1 наголосив, що пільговий стаж позивача, який дає право на розрахунок розміру пенсії відповідно до ст. 8 Закону № 345, становить лише 13 років 01 місяць 26 днів, замість необхідних 15 років.

Просив відмовити в позові.

Відповідач 2 - ГУ ПФУ в Одеській області позов не визнав, надав відзив на позовну заяву. Доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.

Відповідач 2 зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

10 листопада 2022 року позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії.

На підставі п. 4.2 Порядку № 22-1 розгляд поданих позивачем документів за принципом екстериторіальності здійснило ГУ ПФУ в Одеській області.

При цьому відповідач 2 наголосив, що рішення про перерахунок пенсії за заявою позивача від 10 листопада 2022 року ГУ ПФУ в Одеській області не приймало.

Заява опрацьована спеціалістом ГУ ПФУ в Одеській області згідно з поданими документами, частина пільгового стажу була врахована.

За висновком відповідача 2, достовірність відомостей про умови роботи позивача в періоди з 15 грудня 2010 року по 09 серпня 2017 року та з 07 грудня 2018 року по 10 листопада 2022 року потребувала перевірки для контролю за правильністю призначення пенсії. Через це спеціаліст ГУ ПФУ в Одеській області направив до ГУ ПФУ в Донецькій області відповідну службову записку.

Відповідач 2 стверджував, що йому не відомо, коли ГУ ПФУ в Донецькій області провело перевірку та чи зараховані спірні періоди роботи до пільгового стажу позивача.

Доводив, що рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії за заявою позивача від 10 листопада 2022 року ГУ ПФУ в Одеській області не приймало, а тому прав позивача не порушувало.

Просив відмовити в позові.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

З 12 лютого 2001 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.

Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесений відповідний запис.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та з 29 червня 2015 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах, призначену відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

На підставі протоколу від 13 липня 2015 року № 2607 суд встановив, що під час призначення пенсії пенсійний орган виходив з того, що позивач має страховий стаж - 28 років 03 місяці 29 днів; пільговий стаж за Списком № 1 (на підземних роботах) - 09 років 00 місяців 16 днів, в тому числі військова служба - 02 роки 01 місяць 09 днів.

Після призначення пенсії ОСОБА_1 продовжив працювати.

25 жовтня 2022 року ГУ ПФУ в Донецькій області провело перерахунок пенсії позивача з 01 жовтня 2022 року у зв'язку з уточненням даних в ЕПС. Перерахунок проведений, виходячи з наявності у нього страхового стажу - 40 років 05 місяців 03 дні, пільгового стажу за Списком № 1 - 09 років 00 місяців 00 днів, що підтверджено рішенням про перерахунок пенсії (дата-час розрахунку 25 жовтня 2022 року 14:04) та розрахунком стажу до нього.

10 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області з заявою про перерахунок пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону № 1058.

Разом з цією заявою позивач надав заяву від 10 листопада 2022 року, в якій просив перерахувати пенсію згідно з Законом № 345.

Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код 20987385) зареєстроване як юридична особа, про що до ЄДР внесений відповідний запис.

На підставі п. 4.2 Порядку № 22-1 за принципом екстериторіальності для розгляду заяви ОСОБА_1 від 10 листопада 2022 року був визначений структурний підрозділ ГУ ПФУ в Одеській області.

Зі змісту службової записки ГУ ПФУ в Донецькій області від 17 березня 2023 року № 3168/03-16 вбачається, що за результатами опрацювання заяви позивача ГУ ПФУ в Одеській області зарахувало йому до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 07 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року та з 01 січня 2019 року по 31 серпня 2019 року.

Докази, які б свідчили, що за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 10 листопада 2022 року ГУ ПФУ в Одеській області прийняло рішення про перерахунок пенсії або про відмову у проведенні перерахунку, суду не надані.

В подальшому, ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 22 листопада 2022 року № 914280191169 (дата та час розрахунку 22 листопада 2022 року 10:23).

Перерахунок пенсії проведений, виходячи з таких показників:

[…]

шифр та вид пенсії - 118 пенсія за віком;

умови призначення - п. 2 ч. 1 Прикінцевих положень Закону № 1058, ст. 13а Закону № 1788 (робота за Списком № 1);

дата перерахунку, вік, ознака роботи - 22 листопада 2022 року, 58 років 04 місяці 24 дні, працює;

вид перерахунку - у зв'язку з уточненням даних в ЕПС, 01 листопада 2022 року;

підстава - додавання пільгового стажу, ст. 42, згідно з заявою;

тривалість стажу:

страховий стаж (повний) - 40 років 10 місяців 03 дні;

страховий стаж до 01 січня 2004 року - 23 роки 01 місяць 02 дні;

страховий стаж після 01 січня 2004 року - 08 років 09 місяців 01 день;

додаткові роки за Список 1 - 09 років 00 місяців 00 днів;

в тому числі робота за Списком № 1 - 09 років 00 місяців 00 днів;

коефіцієнт стажу без урахування кратності - 0,40833;

коефіцієнт стажу з урахуванням кратності ((490/100*12)*1) - 0,40833;

01 листопада 2022 року - 30 листопада 2022 року

розмір пенсії за віком (ст. 27) (13 720,64*0,40833) - 5 602,55 грн;

доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч. 1 абз. 2) (за 5 років) - 74,85 грн;

загальний розмір пенсії - 5 677,40 грн;

місяць підвищення розміру пенсії - 01 листопада 2022 року;

розмір пенсії з надбавками - 5 677,40 грн.

[…]

Розрахунок стажу до рішення від 22 листопада 2022 року свідчить, що страховий стаж позивача становить 40 років 10 місяців 03 днів, пільговий стаж за Списком № 1 - 09 років 00 місяців 00 днів.

Оскільки, за розрахунком пенсійного органу, пільговий стаж заявника на підземних роботах за Списком № 1 є меншим за 15 років, норми ст. 8 Закону № 345 та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 при обчисленні розміру пенсії не були застосовані.

В подальшому на виконання службової записки від 20 лютого 2023 року № 1764/02-16 ГУ ПФУ в Донецькій області вжило заходи, спрямовані на приведення пенсійної справи позивача у відповідність до вимог законодавства.

При перегляді пільгового стажу ГУ ПФУ в Донецькій області виходило з того, що період роботи:

з 10 травня 1982 року по 30 липня 1982 року - не зарахований до пільгового стажу, оскільки відповідно до запису в трудовій книжці позивач працював на поверхні;

з 24 червня 1986 року по 05 грудня 1990 року - зарахований до пільгового стажу (шахтарі) згідно з довідками від 11 квітня 2014 року № 35 та від 14 квітня 2014 року № 26/193 за фактично відпрацьований час, тобто з 24 червня 1986 року по 09 березня 1988 року; період з 10 березня 1988 року по 30 листопада 1990 року зарахований лише до страхового стажу;

з 13 грудня 1990 року по 01 квітня 1990 року - зарахований до пільгового стажу (шахтарі) згідно з довідкою від 17 квітня 2014 року № 04-22/1276 за фактично відпрацьований час за професією електрослюсаря підземного, тобто з 13 грудня 1990 року по 13 грудня 1990 року; період з 14 грудня 1990 року по 01 квітня 1990 року, впродовж якого позивач працював на поверхні, зарахований лише до страхового стажу;

з 15 грудня 2010 року по 09 серпня 2017 року - зарахований до пільгового стажу (шахтарі) відповідно до довідки від 10 листопада 2022 року № 1-1200 за виключенням днів безоплатних відпусток;

з 07 грудня 2018 року по 10 листопада 2022 року - зарахований до пільгового стажу (шахтарі) згідно з даними про сплату страховий внесків та довідкою від 10 листопада 2022 року № 1-1200, тобто з 07 грудня 2018 року по 31 серпня 2019 року; період з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2022 року не зарахований ні до страхового, ні до пільгового стажу через відсутність даних про сплату страхових внесків; період з 01 жовтня 2022 року по 10 листопада 2022 року не зарахований ні до страхового, ні до пільгового стажу через відсутність в формі ОК-5 станом на 11 листопада 2022 року даних про суми нарахованої заробітної плати за цей період.

ГУ ПФУ в Донецькій області дійшло висновку, що пільговий стаж ОСОБА_1 , який дає право на розрахунок пенсії відповідно до ст. 8 Закону № 345, становить 13 років 01 місяць 26 днів, про що свідчить службова записка від 17 березня 2023 року № 3168/03-16.

13 березня 2023 року ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення про перерахунок пенсії (дата-час розрахунку 02 березня 2023 року 20:43). Перерахунок проведений, виходячи з таких показників:

[…]

шифр та вид пенсії - 103 пенсія за віком;

умови призначення - Закон № 1058, Прикінцеві положення п. 2 ч. 1, Закон № 1788 ст. 13а (робота за Списком № 1);

дата перерахунку, вік, ознака роботи - 02 березня 2023 року, 58 років 08 місяців 04 дні, працює;

вид перерахунку - у зв'язку з уточненням даних в ЕПС, з 01 березня 2023 року;

тривалість стажу:

страховий стаж (повний) - 44 роки 00 місяців 27 днів;

страховий стаж до 01 січня 2004 року - 23 роки 01 місяць 02 дні;

страховий стаж після 01 січня 2004 року - 09 років 11 місяців 25 днів;

додаткові роки за Список № 1 - 11 років 00 місяців 00 днів;

в тому числі робота за Списком № 1 - 13 років 01 місяць 25 днів;

коефіцієнт стажу без урахування кратності - 0,44000;

коефіцієнт стажу з урахуванням кратності ((528/100*12)*1) - 0,44000;

з 01 березня 2023 року по 28 червня 2024 року:

розмір пенсії за віком (ст. 27) (16 423,62*0,44000) - 7 226,39 грн;

доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч. 1 абз. 2) (за 9 років) - 134,73 грн;

загальний розмір пенсії - 7 361,12 грн;

місяць підвищення розміру пенсії - 01 березня 2023 року;

розмір пенсії з надбавками - 7 361,12 грн.

Отже, як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи, розмір пенсії ОСОБА_1 обчислений без застосування норм ст. 8 Закону № 345 та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058.

З приводу періодів роботи, на зарахування яких до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, претендує позивач, суд встановив такі обставини.

Період з 10 травня 1982 року по 30 липня 1982 року.

Трудова книжка серії НОМЕР_1 свідчить про таке:

Запис 1 - 10 травня 1982 року на підставі наказу від 24 травня 1982 року № 482к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до державного підприємства «Шахта ім. Д.С. Коротченка» Селидовського виробничого об'єднання по видобутку вугілля учнем електрослюсаря чергового та по ремонту обладнання.

Запис 2 - 30 липня 1982 року на підставі наказу від 28 липня 1982 року № 768к звільнений у зв'язку із закінченням виробничої практики.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право) до рішення від 22 листопада 2022 року, пенсійний орган зарахував позивачеві період з 10 травня 1982 року по 30 липня 1982 року - 00 років 02 місяці 21 день - до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований.

Згідно з розрахунком стажу до рішення від 13 березня 2022 року період з 10 травня 1982 року по 30 липня 1982 року - 00 років 02 місяці 21 день зарахований до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований.

Період з 21 вересня 1982 року по 18 грудня 1982 року.

Запис 3 - 21 вересня 1982 року на підставі наказу від 30 вересня 1982 року № 1035к позивач був прийнятий на роботу до державного підприємства «Шахта ім. Д.С. Коротченка» Селидовського виробничого об'єднання по видобутку вугілля підземним учнем прохідника.

Запис 4 - 18 грудня 1982 року на підставі наказу від 18 грудня 1982 року № 1268к звільнений у зв'язку із закінченням виробничої практики.

Довідка, яка уточнює особливий характер роботи чи умови праці, необхідні для призначення пенсії, видана державним підприємством «Шахта ім. Д.С. Коротченка» 16 квітня 2014 року за № 1-149, свідчить, що ОСОБА_1 працював повний робочий день та виконував гірничі роботи по видобутку вугілля підземним способом в період з 21 вересня 1982 року по 18 грудня 1982 року за професією учень прохідника підземного з тарифною ставкою підземного робітника, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, постанова Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.

Наказ про атестацію робочих місць за умовами праці від 28 червня 1995 року № 280.

Відпусткою без збереження заробітної плати, в тому числі внаслідок виробничої необхідності, не користувався.

Довідка видана на підставі особової архівної картки Т-2, розрахункових відомостей, наказів, контрольних табелів спусків-виїздів в шахту.

Як свідчить розрахунок стажу до рішення від 22 листопада 2022 року), пенсійний орган зарахував позивачеві період з 21 вересня 1982 року по 18 грудня 1982 року - 00 років 02 місяці 28 днів - до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, інші.

Згідно з розрахунком стажу до рішення від 13 березня 2022 року період 21 вересня 1982 року по 18 грудня 1982 року - 00 років 02 місяці 28 днів зарахований до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в.

Період з 22 березня 1983 року по 29 квітня 1983 року.

Запис 5 - 22 березня 1983 року на підставі наказу від 06 квітня 1983 року № 355/к позивач був прийнятий на роботу до державного підприємства «Шахта імені Д.С. Коротченка» Селидовського виробничого об'єднання по видобутку вугілля підземним електрослюсарем 3 розряду.

Запис 6 - 29 квітня 1983 року на підставі наказу від 29 квітня 1983 року № 397/к звільнений у зв'язку з закінченням виробничої практики.

Довідка, яка уточнює особливий характер роботи чи умови праці, необхідні для призначення пенсії, від 16 квітня 2014 року № 1-149, свідчить, що ОСОБА_1 працював повний робочий день та виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом в період з 22 березня 1983 року по 29 квітня 1993 року за професією електрослюсар підземний дільниці ПР, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, постанова Ради Міністрів від 22 серпня 1956 року № 1173.

Наказ про атестацію робочих місць за умовами праці від 28 червня 1995 року № 280.

Як свідчить розрахунок стажу до рішення від 22 листопада 2022 року, пенсійний орган зарахував позивачеві період з 22 березня 1983 року по 29 квітня 1983 року - 00 років 01 місяць 08 днів - до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, інші.

Згідно з розрахунком стажу до рішення від 13 березня 2023 року період з 22 березня 1983 року по 29 квітня 1983 року - 00 років 01 місяць 08 днів зарахований до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в.

Період з 05 липня 1983 року по 05 листопада 1983 року.

Запис 7 - 05 липня 1983 року на підставі наказу від 22 липня 1983 року № 703к позивач був прийнятий на роботу до державного підприємства «Шахта ім. Д.С. Коротченка» Селидовського виробничого об'єднання по видобутку вугілля підземним електрослюсарем 3 розряду.

Запис 8 - 05 листопада 1983 року на підставі наказу від 05 листопада 1983 року № 1978/к звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю УРСР у зв'язку з призовом в армію.

Довідка, яка уточнює особливий характер роботи чи умови праці, необхідні для призначення пенсії, від 16 квітня 2014 року № 1-149, свідчить, що ОСОБА_1 працював повний робочий день та виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом в період з 05 липня 1983 року по 05 листопада 1983 року за професією електрослюсар підземний видобувної дільниці, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, постанова Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.

Наказ про атестацію робочих місць за умовами праці від 28 червня 1995 року № 280.

Як свідчить розрахунок стажу до рішення від 22 листопада 2022 року, пенсійний орган зарахував позивачеві період з 05 липня 1983 року по 05 листопада 1983 року - 00 років 04 місяці 01 день - до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, інші.

Згідно з розрахунком стажу до рішення від 13 березня 2023 року період з 05 липня 1983 року по 05 листопада 1983 року - 00 років 04 місяці 01 день зарахований до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в.

Період з 24 червня 1986 року по 05 грудня 1990 року.

Запис 12 - 24 червня 1986 року на підставі наказу від 01 липня 1986 року № 42к позивач був прийнятий на роботу до Селидовського шахтоспецмонтажного управління тресту «Селидіввуглебуд» виробничого об'єднання «Селидіввугілля» електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті.

Запис 13 - 01 лютого 1989 року на підставі наказу від 20 січня 1989 року № 11 у зв'язку з введенням нових тарифних умов оплати праці позивачу встановлена професія електрослюсаря підземного та присвоєний 4 розряд.

Запис 14 - 05 грудня 1990 року на підставі наказу від 03 грудня 1990 року № 136к позивач був звільнений за переведенням на шахту «росія» відповідно до п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю УРСР.

Запис 14 містить виправлення в частині дати звільнення, яке оформлене з дотриманням вимог законодавства (засвідчене підписом уповноваженої особи підприємства та скріплене його печаткою).

Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана відокремленим підрозділом «Виробниче управління теплофікації» державного підприємства «Селидіввугілля» 11 квітня 2014 року за № 35, свідчить, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в Селидівському ШПУ і за період

з 24 червня 1986 року по 01 лютого 1989 року виконував роботи на дільниці ГПУ № 3 з повним робочим днем в шахті за професією електрослюсар підземний 5 розряду, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, постанова Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173;

з 01 лютого 1989 року по 30 листопада 1990 року виконував роботи на дільниці ГПУ № 2 з повним робочим днем в шахті за професією електрослюсар підземний 4 розряду, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, постанова Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.

Довідка видана на підставі особовою картки Т-2, наказів з обліку кадрів, особових рахунків.

Відокремлений підрозділ «Виробниче управління теплофікації» державного підприємства «Селидіввугілля» є правонаступником Селидовського ШСМУ, ШПУ.

Архів по особовим рахункам і картам ф. Т-2 перебуває у відокремленому підрозділі «Виробниче управління теплофікації» державного підприємства «Селидіввугілля». Накази про атестацію робочих місць до архіву не надходили.

Згідно з довідкою відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» про спуски та підйоми в шахту № 2 «Новогродівська» «Гірничі роботи по видобутку вугілля підземним способом» від 14 квітня 2014 року № 26/193, яка видана на підставі контрольного табелю спусків та підйомів в шахту, ОСОБА_1 , т. № 0910, електрослюсар ШСМУ-3, мав підземні спуски в 1986 році - 22 в серпні, 24 у вересні, 23 в жовтні, 19 в листопаді, 23 в грудні; в 1987 році - 21 в січні, 20 в лютому, 22 в березні, 0 в квітні, 19 в травні, 17 (+ 5 днів відпустки) в червні, 2 (+18 днів відпустки) в липні, 0 в серпні, 22 у вересні, 22 в жовтні, 21 в листопаді, 23 в грудні; в 1989 році - 20 в січні.

Як свідчить розрахунок стажу до рішення від 22 листопада 2022 року, пенсійний орган зарахував позивачеві періоди:

з 24 червня 1986 року по 09 березня 1988 року - 01 рік 08 місяців 16 днів - до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, інші;

з 10 березня 1988 року по 30 листопада 1990 року - 02 роки 08 місяців 21 день - до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований;

з 01 грудня 1990 року по 05 грудня 1990 року - ні до страхового, ні до пільгового стажу не зарахований.

Згідно з розрахунком стажу до рішення від 13 березня 2023 року пенсійний органа зарахував періоди:

з 24 червня 1986 року по 09 березня 1988 року - 01 рік 08 місяців 16 днів - до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в;

з 01 грудня 1990 року по 05 грудня 1990 року - ні до страхового, ні до пільгового стажу не зарахований.

Період з 13 грудня 1990 року по 01 квітня 1994 року.

Запис 15 - 13 грудня 1990 року на підставі наказу від 13 грудня 1990 року № 786к позивач був прийнятий на роботу на шахту «росія» виробничого об'єднання «Селидіввугілля» електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем під землею.

Запис 16 - 01 квітня 1994 року на підставі наказу від 31 жовтня 1994 року № 753к звільнений за п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України за переведенням до Управління теплофікації виробничого об'єднання «Селидіввугілля».

Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка видана відокремленим підрозділом «Шахта «росія» державного підприємства «Селидіввугілля» 17 квітня 2014 року за № 04-22/1276, ОСОБА_1 працював повний робочий день на шахті «росія» і за період

з 13 грудня 1990 року по 14 грудня 1990 року виконував гірничі роботи по видобутку вугілля підземним способом за професією електрослюсар підземний дільниці осушення, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, постанова Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173. Додаткові відомості: учбовий пункт 13 грудня 1990 року з тарифною ставкою підземного робочого.

з 14 грудня 1990 року (наказ від 13 грудня 1990 року № 792к) по 01 квітня 1994 року (наказ від 31 жовтня 1994 року № 753к) працював за професією МЖК, ТКП поверхня.

Довідка видана на підставі архівної особової картки, наказів, табелів обліку робочого часу під землею.

з 13 грудня 1990 року по 13 грудня 1990 року - 00 років 00 місяців 01 день - до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, інші;

з 14 грудня 1990 року по 01 квітня 1994 року - 03 роки 03 місяці 18 днів - до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований.

Згідно з розрахунком стажу до рішення від 13 березня 2023 року період:

з 13 грудня 1990 року по 13 грудня 1990 року - 00 років 00 місяців 01 день зарахований до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в;

з 14 грудня 1990 року по 01 квітня 1994 року - 03 роки 03 місяці 16 днів - до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований.

Період з 15 грудня 2010 року по 09 серпня 2017 року.

Запис 33 - 15 грудня 2010 року на підставі наказу від 17 грудня 2010 року № 1010к позивач був прийнятий на роботу до відокремленого підрозділу «Шахта «Україна» державного підприємства «Селидіввугілля» підземним електрослюсарем 5 розряду та направлений на дільницю по видобутку вугілля.

[…]

Запис 35 - 09 серпня 2017 року на підставі наказу від 09 серпня 2017 року № 710к звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України у зв'язку з виходом на пенсію за віком.

Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10 листопада 2022 року № 1-1200, видана відокремленим підрозділом «Шахта «Україна» державного підприємства «Селидіввугілля», свідчить, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на підземних роботах у відокремленому підрозділі «Шахта «Україна» державного підприємства «Селидіввугілля» і за період

з 15 грудня 2010 року по 03 серпня 2016 року - 05 років 07 місяців 18 днів - виконував гірничі роботи з видобування вугілля підземним способом за професією електрослюсар підземний дільниці з видобування вугілля № 1, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1.1а, постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, ч. 2 ст. 114 Закону № 1058;

з 03 серпня 2016 року по 09 серпня 2017 року - 01 рік 00 місяців 07 днів - виконував гірничі роботи з видобування вугілля підземним способом за професією електрослюсар підземний дільниці з видобування вугілля № 1, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Наказ про атестацію робочих місць від 30 січня 2015 року № 78а.

Додаткові відомості: позивач користувався відпусткою без збереження заробітної плати: 9 днів серпня 2011 року, 1 день квітня 2014 року, 2 дні лютого, 3 дні серпня 2015 року, 1 день червня 2016 року, 8 днів червня 2017 року.

Довідка видана на підставі особового рахунку на заробітну плату, журналів обліку робочого часу під землею ф. Т-13, архівної особистої картки ф. П-2.

Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про суму заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин, позначку про сплату страхових внесків, починаючи з 1999 року, в тому числі за період роботи ОСОБА_1 у відокремленому підрозділі «Шахта «Україна» державного підприємства «Селидіввугілля» (ідентифікаційний код 33621573) з грудня 2010 року по серпень 2017 року.

Також в системі персоніфікованого обліку наявні відомості про спеціальний стаж позивача за період роботи з 15 грудня 2010 року по 09 серпня 2017 року, а саме: 17 днів грудня 2010 року, січень-грудень 2011 року, січень-грудень 2012 року, січень-грудень 2013 року, січень-березень 2014 року, 29 днів квітня 2014 року, травень-грудень 2014 року, січень 2015 року, 26 днів лютого 2015 року, березень-липень 2015 року, 28 днів серпня 2015 року, вересень-грудень 2015 року, січень-травень 2016 року, 29 днів червня 2016 року, липень-грудень 2016 року, січень-травень 2017 року, 22 дні червня 2017 року, липень 2017 року, 9 днів серпня 2017 року - за кодом підстави ЗП3013А1.

Згідно з Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства з 05 листопада 1991 року код підстави «ЗП3013А1» проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Як свідчить розрахунок стажу до рішення від 22 листопада 2022 року, пенсійний орган зарахував позивачеві період:

з 15 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року - 00 років 00 місяців 00 днів - до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, інші;

з 01 січня 2011 року по 31 липня 2011 року - 00 років 07 місяців 00 днів - до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, інші;

01 серпня 2011 року - 09 серпня 2011 року - 00 років 00 місяців 09 днів - до страхового стажу, до пільгового стажу цей період не зарахований;

з 10 серпня 2011 року по 31 березня 2014 року - 02 роки 07 місяців 22 дні - до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, інші;

з 01 квітня 2014 року по 01 квітня 2014 року - 00 років 00 місяців 01 день - до страхового стажу, до пільгового стажу цей період не зарахований;

з 02 квітня 2014 року по 31 жовтня 2014 року - 00 років 07 місяців 00 днів - до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, інші;

з 01 листопада 2014 року по 02 листопада 2014 року - 00 років 00 місяців 02 дні - до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований;

з 03 листопада 2014 року по 31 травня 2015 року - 00 років 06 місяців 29 днів - до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, інші;

з 01 червня 2015 року по 06 липня 2015 року - 00 років 01 місяць 06 днів - до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, інші;

з 07 липня 2015 року по 31 липня 2015 року - 00 років 00 місяців 25 днів - до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в;

з 01 серпня 2015 року по 03 серпня 2015 року - 00 років 00 місяців 03 дні - до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований;

з 04 серпня 2015 року по 31 травня 2015 року - 00 років 09 місяців 28 днів - до страхового та до пільгового стажу - Список № 1;

з 01 червня 2016 року по 09 червня 2016 року - 00 років 00 місяців 09 днів - до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований;

з 10 червня 2016 року по 09 серпня 2017 року - 01 рік 02 місяці 00 днів - до страхового та до пільгового стажу - Список № 1.

Згідно з розрахунком стажу до рішення від 13 березня 2023 року пенсійний орган зарахував позивачеві період:

з 15 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року - 00 років 00 місяців 00 днів - до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в;

з 01 січня 2011 року по 31 липня 2011 року - 00 років 07 місяців 00 днів - до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в;

з 01 серпня 2011 року по 09 серпня 2011 року - 00 років 00 місяців 09 днів - до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований;

з 10 серпня 2011 року по 31 березня 2014 року - 02 роки 07 місяців 22 дні - до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в;

з 01 квітня 2014 року по 01 квітня 2014 року - 00 років 00 місяців 01 день - до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований;

з 02 квітня 2014 року по 31 жовтня 2014 року - 00 років 07 місяців 00 днів - до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в;

з 01 листопада 2014 року по 31 травня 2015 року - 00 років 07 місяців 00 днів - до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в;

з 01 червня 2015 року по 06 липня 2015 року - 00 років 01 місяць 06 днів - до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в;

з 01 серпня 2015 року по 05 серпня 2015 року - 00 років 00 місяців 05 днів - до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований;

з 06 серпня 2015 року по 31 травня 2016 року - 00 років 09 місяців 26 днів - до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в;

з 01 червня 2016 року по 01 червня 2016 року - 00 років 00 місяців 01 день - до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований;

з 02 червня 2016 року по 09 серпня 2017 року - 01 рік 02 місяці 08 днів - до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в.

Період з 07 грудня 2018 року по 10 листопада 2022 року.

Запис 36 - 07 грудня 2018 року на підставі наказу від 06 грудня 2018 року № 1201к позивач був прийнятий на роботу до відокремленого підрозділу «Шахта «Україна» державного підприємства «Селидіввугілля» електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем на підземних роботах та направлений на дільницю з монтажу і демонтажу гірничого обладнання.

Після 07 грудня 2018 року будь-яких інших записів про роботу ОСОБА_1 , в тому числи про перевезення, звільнення тощо, трудова книжка не містить.

Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10 листопада 2022 року № 1-1200, свідчить, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на підземних роботах у відокремленому підрозділі «Шахта «Україна» державного підприємства «Селидіввугілля» і за період з 07 грудня 2018 року по теперішній час (10 листопада 2022 року) - 03 роки 11 місяців 04 дні - виконував гірничі роботи з видобування вугілля підземним способом за професією електрослюсар підземний з монтажу і демонтажу гірничого обладнання, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1.1а, постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Накази про атестацію робочих місць від 30 січня 2015 року № 78а, від 20 вересня 2019 року № 375а.

Додаткові відомості: позивач користувався відпусткою без збереження заробітної плати, а саме 1 день січня, 5 днів березня 2019 року; карантин - 3 дні березня, 5 днів квітня 2020 року, 3 дні лютого, 5 днів березня 2022 року з оплатою двох третин тарифної ставки підземного робітника; воєнний стан - 3 дні квітня, 7 днів травня, 2 дні липня 2022 року - не працював.

Індивідуальні відомості про застраховану особу містять інформацію про суму заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин, позначку про сплату страхових внесків за період роботи ОСОБА_1 у відокремленому підрозділі «Шахта «Україна» державного підприємства «Селидіввугілля» (ідентифікаційний код 33621573) з 07 грудня 2018 року по 30 вересня 2022 року, а саме за 25 днів грудня 2018 року, за січень-серпень 2019 року.

За період з вересня 2019 року по вересень 2022 року в системі персоніфікованого обліку наявна інформація про суму заробітку для обчислення пенсії, кількість днів трудових відносин, однак страхові внески (єдиний внесок) за цей період не сплачені.

За жовтень-листопад 2022 року станом на 11 листопада 2022 року в системі персоніфікованого обліку будь-які відомості були відсутні.

Також індивідуальні відомості про застраховану особу містять інформацію про спеціальний стаж позивача за період роботи у відокремленому підрозділі «Шахта «Україна» державного підприємства «Селидіввугілля» з 07 грудня 2018 року по 30 вересня 2022 року, а саме: 25 днів грудня 2018 року, січень-лютий 2019 року, 26 днів березня 2019 року, квітень-грудень 2019 року, січень-грудень 2020 року, січень-грудень 2021 року, січень-лютий 2022 року, 17 днів березня 2022 року, 3 дні квітня 2022 року, травень-червень 2022 року, 29 днів липня 2022 року, серпень-вересень 2022 року - за кодом підстави ЗП3013А1.

з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року - 00 років 01 місяць 00 днів - до страхового та до пільгового стажу - Список № 1;

з 01 січня 2019 року по 31 серпня 2019 року - 00 років 08 місяців 00 днів - до страхового та до пільгового стажу - Список № 1;

з 01 вересня 2019 року по 10 листопада 2022 року - ні до страхового, ні до пільгового стажу не зарахований.

Згідно з розрахунком стажу до рішення від 13 березня 2023 року пенсійний орган зарахував позивачеві періоди:

з 18 серпня 2017 року по 31 грудня 2018 року - 01 рік 04 місяці 14 днів - до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в;

з 01 січня 2019 року по 06 січня 2019 року - 00 років 00 місяців 00 днів - до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований;

з 07 січня 2019 року по 31 серпня 2019 року - 00 років 07 місяців 25 днів - до страхового та до пільгового стажу - ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в;

з 01 вересня 2019 року по 10 листопада 2022 року - ні до страхового, ні до пільгового стажу не зарахований.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

На час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, тобто станом на 10 листопада 2022 року, Закон № 1058 діяв в редакції від 06 листопада 2022 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч. ч. 2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у ч. 4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

[…].

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).

Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

До підрозділу 1. «Підземні роботи» розділу І. «Гірничі роботи. Видобуток вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, слюди, солі та інших рудних і нерудних корисних копалин підземним способом. Будівництво шахт і рудників. Будівництво метрополітенів та інших підземних споруд» Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, включені:

всі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі робітники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні вказаних вище робітників та службовців (медперсонал підземних здравпунктів, робітники підземного телефонного зв'язку тощо).

До підрозділу 10100000 «Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тонелів та інших підземних споруд» розділу 10100000 І. «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, включені:

10101000 1. «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень»

1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

[…]

До підрозділу 10100000 «Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тонелів та інших підземних споруд» розділу 10100000 І. «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, включені:

1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

[…]

До підрозділу 1. «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу І. «Гірничі роботи. Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, включені:

1.1а а) усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

[…]

Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, включені:

Працівники:

зайняті повний робочий день на підземних роботах;

які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах (медперсонал підземних пунктів охорони здоров'я, працівники підземного телефонного зв'язку тощо).

[…]

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 затверджений Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гарячих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі - Постанова КМУ № 202).

До розділу І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» постанови КМУ № 202 включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).

Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Крім того, п. 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку № 637.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків: основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка; лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу (зокрема, уточнюючих довідок, відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування тощо).

Порядок звернення за перерахунком пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

На час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії Порядок № 22-1 діяв в редакції від 10 грудня 2021 року.

При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1).

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.

Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Згідно з абз. 1 п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про […], перерахунок, […] (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Відповідно до абз. 7 п. 1.8 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, […] вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами […].

Згідно з абз. 1 п. 2.7 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, […], надаються документи, передбачені пп. пп. 2-4 п. 2.1, п. 2.6 цього розділу.

В свою чергу, п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

[…]

2) документи про стаж, що визначені Порядком № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

[…]

3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

[…]

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

[…].

Приймання, оформлення і розгляд документів, поданих для призначення (перерахунку) пенсії, регламентовано розділом ІV Порядку № 22-1.

Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

[…]

Згідно з п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;

з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених п. 2.28 розділу ІІ цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Крім того, п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

[…]

Відповідно до п. 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Згідно з п. 4.8 розділу ІV Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».

П. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

[…].

Аналіз положень п. 1.1 розділу І, п. п. 4.2, 4.3, 4.8, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:

- з заявою про перерахунок пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 1.1);

- після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).

При цьому зміст норм, що містяться в п. 4.2 та 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про перерахунок пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території.

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про перерахунок пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли щодо правомірності рішень (дій/бездіяльності) пенсійного органу, прийнятих (вчинених/допущених) під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 10 листопада 2022 року про перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 з урахуванням ст. 8 Закону № 345.

Суд встановив, що на підставі п. 4.2 Порядку № 22-1 для розгляду заяви позивача від 10 листопада 2022 року був визначений структурний підрозділ ГУ ПФУ в Одеській області.

Докази прийняття ГУ ПФУ в Одеській області рішення про перерахунок пенсії або про відмову в проведенні такого перерахунку за наслідками розгляду цієї заяви суду не надані.

Отже, для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, дії (бездіяльність) ГУ ПФУ в Одеській області належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону № 1058 документи про перерахунок пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Таким чином, в силу приписів ч. 5 ст. 45 Закону № 1058 ГУ ПФУ в Одеській області зобов'язано було не пізніше 10 днів з дня надходження заяви ОСОБА_1 від 10 листопада 2022 року, всебічно, повно і об'єктивно розглянувши всі подані ним документи, а також матеріли пенсійної справи, прийняти одне з двох можливих рішень: 1) про перерахунок пенсії або 2) про відмову в перерахунку пенсії.

Однак жодного рішення, передбаченого абз. 1 ч. 5 ст. 45 Закону № 1058, за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 10 листопада 2022 року ГУ ПФУ в Одеській області не прийняло.

Доводи відповідача 2 про те, що пенсійний орган вважав за необхідне перевірити достовірність відомостей, наведених в довідці від 10 листопада 2022 року № 1-1200, суд відхиляє, виходячи з таких міркувань.

Дійсно, ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 передбачає право пенсійного органу перевіряти обґрунтованість видачі роботодавцями документів та достовірність поданих ними відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Однак в такому випадку в силу положень абз. 2 ч. 5 ст. 45 Закону № 1058 керівник ГУ ПФУ в Одеській області мав прийняти рішення про продовження строку розгляду документів позивача на строк проведення додаткової перевірки, але не більше ніж на 15 днів.

Проте докази прийняття відповідачем 2 рішення про продовження строку розгляду поданих позивачем документів суду не надані.

В будь-якому випадку, з огляду на положення ч. 5 ст. 45 Закону № 1058, навіть за умови проводження строку розгляду документів, на час звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом ГУ ПФУ в Одеській області зобов'язано було прийняти одне з рішень, передбачених абз. 1 ч. 5 ст. 45 Закону № 1058, за наслідками розгляду заяви від 10 листопада 2022 року, проте цього не зробило.

Щодо наявності підстав для зарахування позивачу до спеціального (пільгового) стажу періоду роботи з 10 травня 1982 року по 30 липня 1982 року.

Суд встановив, що в період з 10 травня 1982 року по 30 липня 1982 року ОСОБА_1 працював в державному підприємстві «Шахта ім. Д.С. Коротченка» учнем електрослюсаря чергового та по ремонту обладнання (записи №№ 1-2 в трудовій книжці).

Записи №№ 1-2 не містять інформації про зайнятість позивача на підземних роботах за професією, передбаченою Списком № 1, впродовж повного робочого дня або не менше 80% робочого часу.

Як наслідок, пільговий характер роботи позивача в цей період потребує додаткового підтвердження шляхом надання довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній як того вимагають положення п. 10 Порядку № 383 та п. 20 Порядку № 637.

Однак така довідка ні пенсійному органу, ні суду не була надана.

Отже, пенсійний орган правомірно зарахував період роботи з 10 травня 1982 року по 30 липня 1982 року лише до страхового стажу.

Позовні вимоги в частині зобов'язання пенсійного органу зарахувати позивачеві період з 10 травня 1982 року по 30 липня 1982 року до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в), не підлягають задоволенню через їх необґрунтованість внаслідок недоведення належними та допустимими доказами факту зайнятості позивача повний робочий день на підземних роботах за професією, передбаченою Списком № 1.

Щодо наявності підстав для зарахування позивачу до спеціального (пільгового) стажу періодів роботи з 21 вересня 1982 року по 18 грудня 1982 року, з 22 березня 1982 року по 29 квітня 1983 року та з 05 липня 1983 року по 05 листопада 1983 року.

Суд встановив, що в період з 21 вересня 1982 року по 18 грудня 1982 року ОСОБА_1 працював в державному підприємстві «Шахта ім. Д.С. Коротченка» підземним учнем прохідника, з 22 березня 1983 року по 29 квітня 1983 року та з 05 липня 1983 року по 05 листопада 1983 року - підземним електрослюсарем (записи №№ 3-8 в трудовій книжці).

Записи №№ 3-8 не містять інформації про зайнятість позивача на підземних роботах за професією, передбаченою Списком № 1, впродовж повного робочого дня або не менше 80% робочого часу.

Як наслідок, пільговий характер роботи в ці періоди потребує додаткового підтвердження шляхом надання довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній як того вимагають положення п. 10 Порядку № 383 та п. 20 Порядку № 637.

Довідка, яка уточнює особливий характер роботи чи умови праці, необхідні для призначення пенсії від 16 квітня 2014 року за № 1-149, свідчить, що ОСОБА_1 працював повний робочий день та виконував гірничі роботи по видобутку вугілля підземним способом в період з 21 вересня 1982 року по 18 грудня 1982 року за професією учень прохідника підземного з тарифною ставкою підземного робітника, з 22 березня 1983 року по 29 квітня 1993 року за професією електрослюсар підземний дільниці ПР, з 05 липня 1983 року по 05 листопада 1983 року за професією електрослюсар підземний видобувної дільниці.

Отже, виконання позивачем робіт з повним робочим днем під землею за професіями, що передбачені як Списком № 1, так і розділом І постанови КМУ № 202, підтверджено належними і допустимими доказами.

Позовні вимоги в частині зобов'язання пенсійного органу зарахувати позивачеві періоди з 21 вересня 1982 року по 18 грудня 1982 року, з 22 березня 1982 року по 29 квітня 1983 року та з 05 липня 1983 року по 05 листопада 1983 року до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в), не підлягають задоволенню через їх безпідставність, оскільки, як свідчать розрахунок стажу, ці періоди вже зараховані до спеціального (пільгового) стажу.

Щодо наявності підстав для зарахування позивачу до спеціального (пільгового) стажу періоду роботи з 24 червня 1986 року по 05 грудня 1990 року.

Суд встановив, що в період з 24 червня 1986 року по 05 грудня 1990 року ОСОБА_1 працював в Селидівському шахтоспецмонтажному управлінні електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті (записи №№ 12-14 в трудовій книжці).

Виконання позивачем робіт з повним робочим днем в шахті за професією електрослюсар підземний, що передбачена як Списком № 1, так і розділом І постанови КМУ № 202, підтверджено належним чином оформленими записами в трудовій книжці, яка відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України та ст. 62 Закону № 1788 є основним документом про стаж.

Як наслідок, позивач не потребує підтвердження пільгового характеру роботи в цей період додатковими доказами, в тому числі довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до п. 10 Порядку № 383 та п. 20 Порядку № 637.

До того ж в матеріалах пенсійної справи міститься довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 11 квітня 2014 року № 35, згідно з якою в періоди з 24 червня 1986 року по 01 лютого 1989 року та з 01 лютого 1989 року по 30 листопада 1990 року позивач працював повний робочий день в шахті.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1 п. а-в) періоду з 24 червня 1986 року по 05 грудня 1990 року.

На підставі розрахунку стажу суд встановив, що пенсійний орган правомірно зарахував позивачеві до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в) період з 24 червня 1986 року по 09 березня 1988 року.

Як наслідок, позовні вимоги в частині зобов'язання пенсійного органу зарахувати позивачеві період з 24 червня 1986 року по 09 березня 1988 року до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в), не підлягають задоволенню через їх безпідставність.

Разом з цим період роботи з 10 березня 1988 року по 30 листопада 1990 року пенсійний орган зарахував лише до страхового стажу, до пільгового стажу цей період не зарахований. В обґрунтування правомірності своїх дій пенсійний орган покликався на відомості, наведені в довідці про спуски та підйоми в шахту від 14 квітня 2014 року № 26/193.

Суд відхиляє цей аргумент пенсійного органу, оскільки, по-перше, виконання позивачем робіт з повним робочим днем в шахті за професією електрослюсар підземний, що передбачена як Списком № 1, так і розділом І постанови КМУ № 202, зокрема в період з 10 березня 1988 року по 30 листопада 1990 року, підтверджено належним чином оформленими записами №№ 12-14 в трудовій книжці та пільговою довідкою від 11 квітня 2014 року № 35; по-друге, довідка про спуски і підйоми в шахту від 14 квітня 2014 року № 26/193 не містить інформації про те, за який період роботи позивача вона видана, що унеможливлює однозначний висновок про те, чи мав позивач спуски в шахту після січня 1989 року.

Отже, обґрунтованими є позовні вимоги в частині зобов'язання пенсійного органу зарахувати позивачеві до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в), період роботи з 10 березня 1988 року по 30 листопада 1990 року.

Розрахунок стажу також свідчить, що пенсійний орган не зарахував позивачеві період роботи з 01 грудня 1990 року по 05 грудня 1990 року ні до страхового, ні до спеціального (пільгового) стажу. Будь-якого обґрунтування таким діям (бездіяльності) пенсійний орган не навів.

Зважаючи на записи №№ 13-14 в трудовій книжці, а також враховуючи, що виправлення в частині дати звільнення з «30.11.1990» на «05.12.1990» внесено до трудової книжки з дотриманням вимог чинного на той час законодавства, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на зарахування до страхового та спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в), періоду роботи з 01 грудня 1990 року по 05 грудня 1990 року.

Таким чином, обґрунтованими є позовні вимоги в частині зобов'язання пенсійного органу зарахувати позивачеві до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в), періоду роботи 01 грудня 1990 року по 05 грудня 1990 року.

Щодо наявності підстав для зарахування позивачу до спеціального (пільгового) стажу періоду роботи з 13 грудня 1990 року по 01 квітня 1994 року.

Суд встановив, що в період з 13 грудня 1990 року по 01 квітня 1994 року позивач працював на шахті «росія» електрослюсарем з повним робочим днем під землею (записи №№ 15-16 в трудовій книжці).

Водночас згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 17 квітня 2014 року за № 04-22/1276, ОСОБА_1 в період з 13 грудня 1990 року по 14 грудня 1990 року виконував гірничі роботи по видобутку вугілля підземним способом за професією електрослюсар підземний, а в період з 14 грудня 1990 року по 01 квітня 1994 року виконував роботи на поверхні.

Позовні вимоги в частині зобов'язання пенсійного органу зарахувати позивачеві період з 13 грудня 1990 року по 13 грудня 1990 року до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в), не підлягають задоволенню через їх безпідставність, оскільки, як свідчить розрахунок стажу, цей період вже зарахований до спеціального (пільгового) стажу.

Позовні вимоги в частині зобов'язання пенсійного органу зарахувати позивачеві період з 14 грудня 1990 року по 01 квітня 1994 року до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в), не підлягають задоволенню через їх безпідставність, оскільки згідно з пільговою довідкою, яка видана на підставі первинних документів, впродовж цього періоду ОСОБА_1 працював на поверхні.

Щодо наявності підстав для зарахування позивачу до спеціального (пільгового) стажу періоду роботи з 15 грудня 2010 року по 09 серпня 2017 року.

Суд встановив, що в період з 15 грудня 2010 року по 09 серпня 2017 року ОСОБА_1 працював у відокремленому підрозділі «Шахта «Україна» державного підприємства «Селидіввугілля» підземним електрослюсарем (записи №№ 33-35 в трудовій книжці).

Записи №№ 33-35 не містять інформації про зайнятість позивача на підземних роботах за професією, передбаченою Списком № 1, впродовж повного робочого дня або не менше 80% робочого часу.

Як наслідок, пільговий характер роботи в цей період потребує додаткового підтвердження шляхом надання довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній як того вимагають положення п. 10 Порядку № 383 та п. 20 Порядку № 637.

Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10 листопада 2022 року № 1-1200, підтверджує зайнятість позивача повний робочий день на підземних роботах та виконання ним в періоди з 15 грудня 2010 року по 03 серпня 2016 року та з 03 серпня 2016 року по 09 серпня 2017 року гірничих робіт з видобування вугілля підземним способом за професією електрослюсар підземний.

Пільговий характер роботи в цей період також підтверджений даними про спеціальний стаж з кодом підстави ЗП3013А1 в Індивідуальних відомостях про застраховану особу.

При цьому згідно з довідкою від 10 листопада 2022 року № 1-1200 позивач користувався відпустками без збереження заробітної плати (9 днів серпня 2011 року, 1 день квітня 2014 року, 2 дні лютого, 3 дні серпня 2015 року, 1 день червня 2016 року, 8 днів червня 2017 року), що узгоджується з даними системи персоніфікованого обліку.

Таким чином, пенсійний орган правомірно зарахував позивачеві до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в), періоди роботи з 15 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 січня 2011 року по 31 липня 2011 року, з 10 серпня 2011 року по 31 березня 2014 року, з 02 квітня 2014 року по 31 жовтня 2014 року, з 01 листопада 2014 року по 31 травня 2015 року, з 01 червня 2015 року по 06 липня 2015 року, з 07 липня 2015 року по 31 липня 2015 року, з 06 серпня 2015 року по 31 травня 2016 року, з 02 червня 2016 року по 09 серпня 2017 року.

Щодо наявності підставі для зарахування до спеціального (пільгового) стажу днів відпустки без збереження заробітної суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 26 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі - Закон № 504/96-ВР) за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Як свідчить роз'яснення Міністерства соціальної політики України, наведене у листі від 08 лютого 2016 року № 713/039/161-16, періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

Це відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 19 березня 2019 року у справі № 295/8979/19-а.

Отже, позивач має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу днів відпустки без збереження заробітної плати, за умови що 1) вони пов'язані з виробничою необхідністю та 2) не більше 1 місяця в календарному році.

Тривалість відпустки без збереження заробітної плати не перевищувала 1 місяця в календарному році.

Разом з цим належні та допустимі докази, які б підтверджували, що дні відпустки були пов'язані з виробничою необхідністю, суду не надані.

Отже, пенсійний орган правомірно зарахував періоди перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати з 01 серпня 2011 року по 09 серпня 2011 року, з 01 квітня 2014 року по 01 квітня 2014 року, з 01 серпня 2015 року по 05 серпня 2015 року, з 01 червня 2016 року по 01 червня 2016 року лише до страхового стажу.

З огляду на це позовні вимоги в частині зобов'язання пенсійного органу зарахувати період з 15 грудня 2010 року по 09 серпня 2017 року до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в), не підлягають задоволенню через їх безпідставність, оскільки, розрахунок стажу свідчить, що цей період вже зарахований до спеціального (пільгового) стажу за виключенням днів перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати, що узгоджується з даними довідки від 10 листопада 2022 року № 1-1200 та індивідуальними відомостями про застраховану особу в частині відображення спеціального стажу.

Щодо наявності підстав для зарахування позивачу до спеціального (пільгового) стажу періоду роботи з 07 грудня 2018 року по 10 листопада 2022 року.

Суд встановив, що в період з 07 грудня 2018 року по 10 листопада 2022 року (день звернення з заявою про перерахунок пенсії) позивач працював у відокремленому підрозділі «Шахта «Україна» державного підприємства «Селидіввугілля» електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею (запис № 36 в трудовій книжці).

Виконання позивачем гірничих робіт з видобування вугілля підземним способом з повним робочим днем під землею за професією електрослюсаря підземного з монтажу та демонтажу гірничого обладнання в період з 07 грудня 2018 року по 10 листопада 2022 року підтверджено довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10 листопада 2022 року № 1-1200.

Індивідуальні відомості про застраховану особу містять інформацію про спеціальний стаж позивача за період з 07 грудня 2018 року по 30 вересня 2022 року за кодом підстави ЗП3013А1.

Отже, пенсійний орган правомірно зарахував позивачеві до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в), періоди роботи з 18 серпня 2017 року по 31 грудня 2018 року та з 07 січня 2019 року по 31 серпня 2019 року.

Тобто до спеціального (пільгового) стажу зарахований період роботи з 18 серпня 2017 року по 31 серпня 2019 року за виключенням 6 днів відпустки без збереження заробітної плати, що відображені в довідці від 10 листопада 2022 року № 1-1200, і це узгоджується з даними про спеціальний стаж, які містяться в системі персоніфікованого обліку.

Як наслідок позовні вимоги в частині зобов'язання пенсійного органу зарахувати позивачеві період з 07 грудня 2018 року по 31 серпня 2019 року до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в), не підлягають задоволенню через їх безпідставність.

Період роботи з 01 вересня 2019 року по 10 листопада 2022 року не зарахований ні до страхового, ні до пільгового стажу, про що свідчать розрахунки стажу.

Пенсійний орган вказує на те, що період з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2022 року не зарахований до страхового і пільгового стажу через відсутність даних про сплату страхових внесків, а період з 01 жовтня 2022 року по 10 листопада 2022 року - через відсутність в системі персоніфікованого обліку даних про суми нарахованої заробітної плати.

Надаючи оцінку цим доводам пенсійного органу, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 11 Закону № 1058 обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно зі ст. 20 Закону № 1058 обчислення страхових внесків застрахованих осіб […] здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду […]. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. […] Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. […] Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). […] Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. […].

Системний аналіз вказаних вище норм Закону № 1058 дає підстави дійти висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та за який сплачені страхові внески.

Періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі-працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того сплатило підприємство-страхувальник ці страхові внески (єдиний внесок) чи ні, оскільки працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в Індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за н а я в н о с т і відомостей, які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), - не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року в справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 04 вересня 2018 року в справі № 482/434/17, від 31 жовтня 2019 року у справі № 576/748/17, від 01 березня 2021 року у справі № 423/757/17.

За період з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2022 року в системі персоніфікованого обліку наявна інформація про суму заробітку для обчислення пенсії, кількість днів трудових відносин, однак страхові внески (єдиний внесок) за цей період не сплачені.

Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків не може слугувати підставою для незарахування позивачу до страхового стажу періоду роботи з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2022 року через несплату страхових внесків (єдиного внеску), оскільки позивач не повинен нести відповідальність та зазнавати негативних наслідків через невиконання (неналежне) виконання відокремленим підрозділом «Шахта «Україна» державного підприємства «Селидіввугілля» його обов'язків як страхувальника.

Позивач як громадянин України наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти в його наданні з формальних (надуманих) підстав.

Позивач має право на зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2022 року, а до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в), періоду з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2022 року за виключенням днів, коли позивач не працював на підземних роботах внаслідок карантину та воєнного стану, відображених в довідці від 10 листопада 2022 року № 1-1200, (карантин - 3 дні березня, 5 днів квітня 2020 року, 3 дні лютого, 5 днів березня 2022 року; воєнний стан - 3 дні квітня, 7 днів травня, 2 дні липня 2022 року), що узгоджується з даними системи персоніфікованого обліку.

Отже, позовні вимоги в частині зобов'язання пенсійного органу зарахувати позивачу до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в), період з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2022 року за виключенням днів, коли позивач не працював на підземних роботах внаслідок карантину та воєнного стану, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як було вказано вище, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в Індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за н а я в н о с т і відомостей, які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), - не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.

Водночас за період з 01 жовтня 2022 року по 10 листопада 2022 року в системі персоніфікованого обліку не було відомостей про нарахування ОСОБА_1 заробітної плати. На час розгляду справи такі докази суду також не надані.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин у пенсійного органу не було підстав для зарахування позивачу до страхового і, як наслідок, до спеціального (пільгового) стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 01 жовтня 2022 року по 10 листопада 2022 року, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню як такі, що заявлені передчасно.

Щодо наявності підстав для обчислення розміру пенсії позивача із застосуванням норм абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 та ст. 8 Закону № 345 суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону № 345, та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків […] за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Закон № 345 спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.

Відповідно до ст. 1 Закону № 345 дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Ст. 8 Закону № 345 визначає особливості пенсійного забезпечення осіб, на яких поширюється дія цього Закону.

Так, згідно зі ст. 8 Закону № 345 мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків […] за списком виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону № 1058, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Ч. 3 ст. 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж обчислюється в місяцях.

Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: ТП = Св : В, де:

ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;

Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;

В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.

При цьому, згідно з абз. 9 ч. 3 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом, а відповідно до абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону № 1058 за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Верховний Суд в постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 200/591/19-а навів такі висновки:

«[…]

24. Аналізуючи згадані вище положення законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів зазначає, що до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день. При цьому додаткове зарахування по одному року за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах здійснюється лише для обчислення розміру пенсії за віком за Списком № 1, а не при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

25. Тобто, державою встановлено додаткову соціальну гарантію отримання пенсійної виплати особам, на яких поширюється дія Закону № 345, і застосовується такий механізм безпосередньо під час розрахунку розміру пенсії.

[…]».

Суд встановив, що під час обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 пенсійний орган не застосовував норми абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 та ст. 8 Закону № 1058, виходячи з того, що спеціальний (пільговий) стаж позивача за Списком № 1 становить 09 років 00 місяців 00 днів, а після зарахування додаткових періодів до пільгового стажу - 13 років 01 місяць 26 днів.

Разом з цим суд встановив, що пенсійний орган протиправно не зарахував позивачу до спеціального (пільгового) стажу періоди роботи з видобутку вугілля на підземних роботах повний робочий день за професіями, що передбачені Списком № 1. Загальна тривалість протиправно не зарахованих до спеціального (пільгового) стажу періодів роботи позивача та періодів, які зараховані пенсійним органом до спеціального (пільгового) стажу, перевищує 15 років.

Отже, ОСОБА_1 має право на обчислення розміру його пенсії відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 та ст. 8 Закону № 345.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, та відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС, бездіяльність ГУ ПФУ в Одеській області, яка полягала у неприйнятті рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 10 листопада 2022 року, підлягає визнанню протиправною.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на належне пенсійне забезпечення суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та застосувати такі способи захисту як зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області:

1. зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи:

з 01 грудня 1990 року по 05 грудня 1990 року;

з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2022 року;

2. зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в), періоди роботи:

з 10 березня 1988 року по 30 листопада 1990 року;

з 01 грудня 1990 року по 05 грудня 1990 року;

з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2022 року за виключенням днів, коли позивач не працював на підземних роботах внаслідок карантину та воєнного стану, відображених в довідці від 10 листопада 2022 року № 1-1200, (карантин - 3 дні березня, 5 днів квітня 2020 року, 3 дні лютого, 5 днів березня 2022 року; воєнний стан - 3 дні квітня, 7 днів травня, 2 дні липня 2022 року);

3. провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком за його заявою від 10 листопада 2022 року із зарахуванням:

до страхового стажу періодів роботи:

з 01 грудня 1990 року по 05 грудня 1990 року;

з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2022 року;

до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в), періодів роботи:

з 10 березня 1988 року по 30 листопада 1990 року;

з 01 грудня 1990 року по 05 грудня 1990 року;

та обчислити розмір пенсії із застосуванням абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 та ст. 8 Закону № 345.

Суд зауважує, що з огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 є ГУ ПФУ в Одеській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про перерахунок пенсії від 10 листопада 2022 року та мав прийняти рішення за наслідками її розгляду.

Отже, саме на ГУ ПФУ в Одеській області суд покладає обов'язок зарахувати відповідні періоди роботи до страхового та спеціального (пільгового) стажу та провести перерахунок пенсії позивача.

В даному випадку для встановлення належного відповідача визначальним є те, структурний підрозділ якого пенсійного органу розглядав заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 10 листопада 2022 року, а не те, в якому пенсійному органі перебуває електронна пенсійна справа заявника, чи де проживає заявник.

ГУ ПФУ в Донецькій області не було визначено для розгляду заяви позивача від 10 листопада 2022 року, а тому відсутні правові та фактичні обставини для визнання протиправними його дій (рішень) чи бездіяльності та для покладання на нього обов'язку зарахувати певні періоди роботи до страхового та спеціального (пільгового) стажу заявника і провести перерахунок пенсії.

Суд зауважує, що п. 4.10 Порядку № 22-1 не регулює питання призначення пенсії.

Норми п. 4.10 Порядку № 22-1 передбачають передачу електронної пенсійної справи від «органу, що призначає пенсію», який розглядав заяву про призначення пенсії, до «органу, що призначає пенсію», за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Тобто п. 4.10 Порядку № 22-1 врегульовує відносини щодо виплати пенсії, які виникають після того, як визначений за принципом екстериторіальності структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, прийняв рішення про перерахунок пенсії.

Як наслідок, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області слід відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині покладання на пенсійний орган обов'язку зарахувати до його спеціального (пільгового) стажу інших періодів роботи задоволенню не підлягають з підстав, які зазначені судом вище.

З приводу твердження позивача про те, що суд з врахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу повинен перевірити наявний стаж роботи, який дає право на перерахунок розміру пенсії відповідно до ст. 8 Закону № 345 та абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону № 1058, слід зазначити таке.

Суд розглядає адміністративні справи в м е ж а х позовних вимог; кожна особа, яка звернулась за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. ч. 2, 3 ст. 9 КАС).

Виходячи з цього, суд перевірив правомірність дій (бездіяльності) пенсійного органу щодо зарахування до спеціального (пільгового) стажу ОСОБА_1 тільки тих періодів, які позивач зазначив в позовній заяві, та вийшов за межі позовних вимог лише в тій частині, яка необхідна для повного та ефективного захисту порушеного права позивача.

Водночас перевірка правильності обчислення страхового та спеціального (пільгового) стажу позивача за в е с ь період його трудової діяльності перебуває поза межами предмета спору у цій справі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду про часткове задоволення позову не спростовують.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 073,60 грн (квитанція від 12 березня 2023 року).

Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Одеській області на користь позивача належить стягнути судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 073,60 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код: 20987385, місцезнаходження: 65107, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягала у неприйнятті рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 10 листопада 2022 року.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи:

з 01 грудня 1990 року по 05 грудня 1990 року;

з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2022 року.

4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в), періоди роботи:

з 10 березня 1988 року по 30 листопада 1990 року;

з 01 грудня 1990 року по 05 грудня 1990 року;

з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2022 року за виключенням днів, карантину та воєнного стану, відображених в довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10 листопада 2022 року № 1-1200.

5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком за його заявою від 10 листопада 2022 року № 345 із зарахуванням:

до страхового стажу періодів роботи:

з 01 грудня 1990 року по 05 грудня 1990 року;

з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2022 року;

до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в), періодів роботи:

з 10 березня 1988 року по 30 листопада 1990 року;

з 01 грудня 1990 року по 05 грудня 1990 року;

з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2022 року за виключенням днів карантину та воєнного стану, відображених в довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10 листопада 2022 року № 1-1200,

та обчислити розмір пенсії із застосуванням абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

6. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

8. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

9. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

10. Повне судове рішення складено 24 квітня 2023 року.

Суддя Т.О. Кравченко

Попередній документ

110401305

Наступний документ

110401307

Інформація про рішення:

№ рішення:	110401306
№ справи:	200/1026/23
Дата рішення:	24.04.2023
Дата публікації:	26.04.2023
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (20.11.2023)
Дата надходження:	20.11.2023
Предмет позову:	про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії

Учасники справи:

суддя-доповідач:

КРАВЧЕНКО Т О

відповідач (боржник):

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області

позивач (заявник):

Демченко Артур Миколайович

представник позивача:

Верченко Ольга Олександрівна