Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 квітня 2023 року Справа№200/1045/23
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №056750002626 від 15.02.2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати період роботи: з 25.05.1983р. по 17.07.1983р. на посаді прибиральника гарячого металу 3-го розряду сортопрокатного цеху “Єнакіївського ордену червоного прапору металургійного заводу”; з 18.11.1983р. по 23.02.1984р. на посаді прибиральника гарячого металу 3-го розряду сортопрокатного цеху “Єнакіївського ордену червоного прапору металургійного заводу”; з 13.07.1984р. по 14.11.1984р. на посаді “посадчика метала” 4-го розряду сортопрокатного цеху “Єнакіївського ордену червоного прапору металургійного заводу”; з 23.11.1984р. по 24.10.1986р. - служба в рядах Збройних сил СРСР; з 15.12.1986р. по 19.01.1987р. на посаді оператора поста керування стану гарячої прокатки 4-го розряду сортопрокатного цеху “Єнакіївського ордену червоного прапору металургійного заводу”; з 20.01.1987р. по 26.09.1988р. на посаді “посадчика метала” 4-го розряду сортопрокатного цеху “Єнакіївського ордену червоного прапору металургійного заводу”; з 21.10.1988р. по 13.04.1989р. на посаді учня прохідника підземного шахти “Красный октябрь”; з 14.04.1989р. по 31.10.1989р. на посаді прохідника підземного 5 розряду шахти “Красный октябрь”; з 17.11.1989р. по 23.02.1992р. на посаді прохідника підземного 5 розряду з повним робочим днем ПО з добування вугля “Шахтерскуголь” шахта “Ждановская”; з 24.02.1992р. по 02.09.1997р. на посаді машиніста “горно-выемочных” машин 6-го розряду з повним робочим днем ПО з добування вугля “Шахтерскуголь” шахта “Ждановская”, до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за списком № 1 згідно ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах за списком №1 згідно ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення”, починаючи з 05.08.2019, з урахуванням висновків суду.
20 березня 2023 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та поновлено строк звернення до суду (з урахуванням ухвали від 24 квітня 2023 року).
05 квітня 2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та копію пенсійної справи позивача; розрахунок пільгового стажу (Форма-РС право).
Дослідивши матеріали адміністративної справи суд дійшов висновку про їх достатність для вирішення адміністративного спору.
Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 13486010, адреса зареєстрованого місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, організаційно-правова форма - орган державної влади.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що у серпні 2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно зі ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням відповідача №65 від 14.08.2019р. позивачу було відмовлено у призначенні пільгової пенсії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2021р. по справі №200/8984/21 було визнано протиправним та скасовано рішення відповідача №65 від 14 серпня 2019 року про відмову позивачу в призначенні пенсії; зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах від 5 серпня 2019 року №8202, зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 9 березня 2006 року по 14 квітня 2006 року на посаді учня електрослюсаря 1 розряду підземного з повним робочим днем під землею та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні іншої частині позовних вимог було відмовлено з причини відсутності в оскаржуваному рішенні відповідача №65 від 14.08.2019р. вмотивованої відмови у зарахуванні конкретних періодів роботи позивача до пільгового страхового стажу.
Рішенням відповідача №056750002626 від 15.02.2022р. відмовлено в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах та зазначено, що до загального стажу зараховані всі періоди роботи, періоди роботи, які не зараховуються до пільгового стажу за Списком №1: з 25.05.1983 по 17.07.1983, з 18.11.1983 по 23.02.1984 прибиральник гарячого металу; з 13.07.1984 по 14.11.1984 посадник металу; з 15.12.1986р. по 26.09.1988р. оператор поста керування стану гарячої прокатки, посадник металу на Єнакіївському металургійному комбінаті, тому що в трудовій книжці відсутній запис про характер виконуваної роботи та уточнююча довідка не надавалась; з 21.10.1988 по 31.10.1989р. прохідник підземний на шахті «Червоний Жовтень», тому що в трудовій книжці відсутній запис про характер виконуваної роботи та уточнююча довідка не надавалась; з 17.11.1989 по 02.09.1997 прохідник підземний, машиніст гірничо-виїмкових машин ВО «Шахтарськвугілля» тому що тому що в трудовій книжці відсутній запис про характер виконуваної роботи, атестація робочого місця та уточнююча довідка не надавалась, тобто відсутні пільговий та страховий стаж роботи, необхідні для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Позивач з рішенням про відмову у призначенні пенсії №056750002626 від 15.02.2022р., прийнятим відповідачем не погоджується та вважає його незаконним, безпідставним та таким, що грубо порушує права позивача на отримання соціальних виплат у вигляді пенсії, виходячи з того, що позивачу виповнилося 50 років 09 травня 2015р., тобто у період з 01.04.2015р. по 31.03.2016р, отже для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 згідно зі ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» необхідна була наявність 20 років 6 місяців загального стажу роботи, не менше 10-ти років з яких пільгового стажу.
Представник позивача вважає, що трудова книжка позивача разом з довідкою ОК-5 підтверджують наявність у нього на день звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії загального стажу роботу - 23 роки 11 місяців 7 днів та пільгового стажу - більше 14 років, в трудовій книжці позивача належно відображено періоди роботи позивача за Списком №1.
Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та зазначає, що згідно пункту 2 частини першої статті 114 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, працівники зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за Списком №2 робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію чоловіки - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи у період з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону №1058: чоловікам на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Відповідач вказує на те, що в трудовій книжці позивача не зазначено в яких умовах він працював і чи був він зайнятий певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. Тому в даному випадку, для підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за Списками № 1 позивач має надати уточнюючі довідки, які надано не було.
Таким чином, відповідачем не було зараховано позивачу до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 25 травня 1983 року по 17 липня 1983 року, з 18 листопада 1983 року по 23 лютого 1984 року, з 13 липня 1984 року по 14 листопада 1984 року, з 15 грудня 1986 року по 19 січня 1987 року, з 20 січня 1987 року по 26 вересня 1988 року, з 21 жовтня 1988 року по 13 квітня 1989 року, з 14 квітня 1989 року по 31 жовтня 1989 року, з 17 листопада 1989 року по 23 лютого 1992 року у зв'язку з відсутністю відомостей про повну занятість та характер виконуваних робіт.
Також відповідачем не було зараховано позивачу до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 24 лютого 1992 року по 02 вересня 1997 року у зв'язку з відсутністю відомостей про повну занятість, характер виконуваних робіт, а також відомостей про атестацію робочих місць.
Щодо незарахування до пільгового стажу позивача за Списком №1 строкової військової служби відповідач зазначив, що основною вимогою для зарахування часу перебування громадян України на військовій службі до пільгового стажу є те, що на момент призову на строкову військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тож оскільки відповідачем не зараховано до пільгового стажу період роботи з 13 липня 1984 року по 14 листопада 1984 року, то відсутні правові підстави для розгляду питання щодо врахування часу перебування позивача на військовій службі до пільгового стажу, вказані вимоги є передчасними, оскільки тільки після розгляду питання про зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 13 липня 1984 року по 14 листопада 1984 року може бути розглянуте питання щодо зарахування періоду перебування Позивача на військовій службі до пільгового стажу.
Дослідивши надані сторонами документи, суд встановив наступне.
Згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від №056750002626 від 15.02.2022р. про відмову в призначенні пенсії, відповідно до наданих документів, даних персоніфікованого обліку та з урахуванням рішення суду страховий стаж ОСОБА_1 складає 23 роки 11 місяців 07 днів, пільговий стаж за Списком 1 складає - 00 років 01 місяць 24 дні. До загального стажу зараховані всі періоди роботи. Періоди роботи, які не зараховуються до пільгового стажу за Списком №1: з 25.05.1983 по 17.07.1983, з 18.11.1983 по 23.02.1984 - прибиральник гарячого металу; з 13.07.1984 по 14.11.1984 - посадник металу; з 15.12.1986 по 26.09.1988 - оператор поста управління стану гарячої прокатки, посадник металу на Єнакіївському металургійному комбінаті, тому що в трудовій книжці відсутній запис про характер виконуваної роботи та уточнююча довідка не надавалась; з 21.10.1988 по 31.10.1989 - прохідник підземний на шахті «Червоний Жовтень», тому що в трудовій книжці відсутній запис про характер виконуваної роботи та уточнююча довідка не надавалась; з 17.11.1989 по 02.09.1997 - прохідник підземний, машиніст гірничо- виїмкових машин ВО «Шахтарськвугілля», тому що тому що в трудовій книжці відсутній запис про характер виконуваної роботи, атестація робочого місця та уточнююча довідка не надавалась.
Згідно Форми РС-право від 28.03.2023 рішення до пільгового стажу позивача за Списком №1 не зараховано періоди: з 25.05.1983 року по 17.07.1983 року, з 18.11.1983 року по 23.02.1984 року, з 13.07.1984 року по 14.11.1984 року, з 23.11.1984 року по 22.10.1986 року, з 15.12.1986 року по 26.09.1988 року, з 21.10.1988 року по 31.10.1989 року, з 17.11.1989 року по 02.09.1997 року.
Трудовий стаж позивача підтверджується даними трудової книжки НОМЕР_3 (дата заповнення 24.05.1983 року), згідно записів:
- №№ 1-2 якої, в період з 25.05.1983 року по 17.07.1983 року позивач працював прибиральником гарячого металу в сортопрокатному цеху 3 розряду на Єнакієвському Ордену трудового червоного знамені металургійному заводі на період практики;
- №№ 3-4 якої, в період з 18.11.1983 року по 23.02.1984 року позивач працював прибиральником гарячого металу в сортопрокатному цеху 3 розряду на Єнакієвському Ордену трудового червоного знамені металургійному заводі на період практики;
- №№ 6-7 якої, в період з 13.07.1984 року по 14.11.1984 року позивач працював посадчиком металу в сортопрокатному цеху 4 розряду на Єнакієвському Ордену трудового червоного знамені металургійному заводі;
- № 8 якої, в період з 23.11.1984 року по 24.10.1986 року позивач проходив військову службу в рядах збройних сил СРСР;
- №№ 9-11 якої, в період з 15.12.1986 року по 26.09.1988 року позивач працював в сортопрокатному цеху оператором поста керування стану гарячої прокатки 4 розряду, посадчиком металу 4 розряду на Єнакієвському Ордену трудового червоного знамені металургійному заводі;
- №№ відсутній, в період з 21.10.1988 року по 31.10.1989 року позивач працював на «Шахті «Червоний жовтень» Виробничого об'єднання «Орджонікідзевугілля» учнем прохідника підземного, прохідником підземним 5 розряду;
- №№ відсутній, в з 17.11.1989 року по 02.09.1997 року позивач працював на Виробничому об'єднанні з видобутку вугілля «Шахтарськвугілля» «Шахта «Жданівська» № 3-4 прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті, машиністом гірничих виймальних машин підземним 6 розряду з повним робочим днем в шахті.
Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5), період роботи позивача в квітні 2006 року обліковано за кодом обліку спецстажу ЗПЗ013А1 та ЗПЗ014А1, відомості щодо наявності спецстажу в спірні періоди відсутні.
Згідно військового квитка НОМЕР_4 , виданого Єнакієвським міським воєнним комісаріатом Донецької області 12.11.1984 року, позивач проходив військову службу з 23.11.1984 року по 24.10.1986 року.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, факт відмови в призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах через недостатність пільгового стажу, а також незарахування спірних періодів підтверджуються відповідачем та відповідними доказами, тому встановлені обставини справи не викликають у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, що відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства, є підставою для звільнення від доказування.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.
Згідно ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 1 Закон №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно п. 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків […].
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи […].
Відповідно до п. 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 N 383 (далі - Наказ №383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками (36-2003-п), не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Згідно п. 10. Наказу №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання ст. 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердив Порядок № 637.
Згідно п. 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
В п. 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до приписів п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Виходячи з наведених норм Порядку №637, у разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
Комплексний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за Списками №№ 1 та 2, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.
Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 року по справі №311/2865/13-а.
Враховуючи викладене, надаючи правову оцінку правомірності незарахування відповідачем періодів роботи з 25.05.1983 року по 17.07.1983 року, з 18.11.1983 року по 23.02.1984 року, з 13.07.1984 року по 14.11.1984 року, з 15.12.1986 року по 26.09.1988 року, з 21.10.1988 року по 31.10.1989 року, з 17.11.1989 року по 02.09.1997 року до пільгового стажу позивача за Списком № 1 суд зазначає наступне.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 затверджено Списки виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах.
Згідно Списку №1, затвердженого означеною постановою, професії прибиральник гарячого металу, посадник металу, оператор поста керування стану гарячої прокатки та прохідник підземний, за якими працював позивач в періоди з 25.05.1983 року по 17.07.1983 року, з 18.11.1983 року по 23.02.1984 року, з 13.07.1984 року по 14.11.1984 року, з 15.12.1986 року по 26.09.1988 року, з 21.10.1988 року по 31.10.1989 року, з 17.11.1989 року по 14.04.1989 року, віднесені до цього списку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. N 162, затверджено Список N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до якого віднесено професію машиніст підземний, за якою працював позивач з 15.04.1989 року по 02.09.1997 року.
Проаналізувавши записи трудової книжки позивача, якими посвідчено спірні періоди роботи, суд встановив, що вони містять відомості щодо назви професії, що належить до Списку №1.
Водночас, приписи п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV однією з умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 визначає зайнятість впродовж повного робочого дня на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Поряд з цим, враховуючи приписи п. 10. Наказу №383 підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці підтверджується записами трудової книжки, а у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, зокрема і щодо повної зайнятості, уточнюючою довідкою, передбаченою пунктом 20 Порядку N 637.
Проаналізувавши відомості трудової книжки суд встановив, що трудова книжка позивача не містить відомостей щодо зайнятості позивача впродовж повного робочого дня підчас періодів роботи з 25.05.1983 року по 17.07.1983 року, з 18.11.1983 року по 23.02.1984 року, з 13.07.1984 року по 14.11.1984 року, з 15.12.1986 року по 26.09.1988 року, з 21.10.1988 року по 31.10.1989 року.
Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5), на які посилається представник позивача не є належним доказом у справі, оскільки вони не містять інформації про спірні періоди роботи позивача.
Враховуючи викладене, умови праці позивача в частині зайнятості впродовж повного робочого дня в періоди роботи з 25.05.1983 року по 17.07.1983 року, з 18.11.1983 року по 23.02.1984 року, з 13.07.1984 року по 14.11.1984 року, з 15.12.1986 року по 26.09.1988 року, з 21.10.1988 року по 31.10.1989 року потребують підтвердження в порядку визначеному Наказом №383 та Порядку №637.
Водночас, у випадку недостатності наданих документів, або необхідності надання додаткових документів відповідач мав скористатись своїм правом на витребування таких документів у роботодавця позивача відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV, чи запропонувати позивачу надати такі документи відповідно до п. 4.2. розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1, чого відповідачем зроблено не було, не зважаючи на те, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, ПрАТ «ЄНАКІЄВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД» перереєстровано за адресою: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд. 93а, каб. 301, а Державне підприємство «ОРДЖОНІКІДЗЕ ВУГІЛЛЯ» перереєстровано за адресою: 61145, Харківська область, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року №227/516/17, від 18.11.2022 у справі № 560/3734/22.
Враховуючи викладене, висновки відповідача про відсутність підстав для зарахування періодів роботи позивача з 25.05.1983 року по 17.07.1983 року, з 18.11.1983 року по 23.02.1984 року, з 13.07.1984 року по 14.11.1984 року, з 15.12.1986 року по 26.09.1988 року, з 21.10.1988 року по 31.10.1989 року є передчасними та такими, що зроблені за неповного з'ясування всіх обставин справи.
Отже, питання відносно наявності підстав для зарахування цих періодів до пільгового стажу позивача за Списком №1 має бути розглянуто відповідачем повторно з урахуванням висновків суду.
Щодо періоду роботи позивача з 17.11.1989 року по 02.09.1997 року суд зазначає, що з відомостей трудової книжки встановлено, що позивач в цей період працював за професіями, які віднесені до Списку №1 впродовж повного робочого дня в шахті.
Окрім викладеного, згідно пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (442-92-п) (далі -Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць (442-92-п), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками (36-2003-п), тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Велика Палата Верховного суду в постанові від 19.02.2020 року по справі № 520/15025/16-а дійшла висновку, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту б статті 13 Закону № 1788-XII.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, навіть не проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що беручи до уваги приписи законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідачем неправомірно не зараховано період роботи позивача з 17.11.1989 року по 02.09.1997 року до пільгового стажу за Списком №1.
Щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоду військової служби в період з 23.11.1984 року по 24.10.1986 року суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до ч. 6 ст. 2 вказаного Закону, одним з видів військової служби є строкова військова служба.
В спірних правовідносинах перебування позивача на військовій службі в радянській армії підтверджується не тільки даними військового квитка, а і записами трудової книжки.
Також слід врахувати, що на період проходження позивачем військової служби чинним було Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590.
Пунктом «к» частини 1 пункту 109 вказаного Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.
При призначені на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти «а» та «б» пункту 16), та пенсії у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт «в» пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах «к» та «л», дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.
Відтак, підчас розгляду справи суд дійшов висновку про передчасність висновків позивача щодо відмови в зарахуванні до пільгового стажу позивача періоду роботи з 13.07.1984 року по 14.11.1984 року, який передував військовій службі позивача та періоду роботи з 15.12.1986 року по 26.09.1988 року, який слідував після.
Враховуючи викладене, питання зарахування періоду проходження позивачем військової служби до пільгового стажу законодавчо поставлено в залежність від зарахування періоду, що передував йому, та періоду що слідував після, а отже це питання також підлягає повторному розгляду відповідачем з урахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи аналіз правомірності рішення відповідача про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах в контексті приписів ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем без використання в повній мірі наданих йому повноважень в частині витребування необхідних документів у роботодавця та позивача, без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання принципу пропорційності та з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивач і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, отже оскаржуване рішення відповідача не є таким, що прийнято з врахуванням принципів добросовісності та розсудливості.
Враховуючи викладене та підсумовуючи висновки щодо правомірності оскаржуваного рішення відповідача, суд дійшов висновку про його протиправність та скасування.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту свого порушеного шляхом зобов'язання органу ПФУ повторно розглянути заяву про призначення пенсії та зарахувати спірні періоди, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 та від 8 лютого 2022 року у справі № 160/6762/21 дійшов висновку, згідно якого ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
В постанові від 22.09.2022 року у справі № 380/12913/21 Верховний Суд сформулював визначення «ефективного правосуддя» та зазначив, що комплексний аналіз приписів КАС України дає суду підстави для висновку, що ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання. Всі ці складові можна охопити єдиним терміном «ефективне правосуддя», що виступає еталоном для оцінки судової гілки влади та є запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб'єктів. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Зазначені висновки також відповідають позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 18 жовтня 2018 року у справах №822/584/18, №806/1316/18, від 23 листопада 2018 року у справі №826/8844/16 та від 20 грудня 2018 року у справі №524/3878/16-а.
Водночас у постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18 Верховний Суд сформулював висновок, згідно якого у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, а також те, що підчас розгляду адміністративного спору судом встановлено дотримання позивачем необхідних умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та підтверджено належним чином наявність підстав для зарахування частини спірних періодів до пільгового стажу позивача за Списком №2, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення адміністративного позову шляхом:визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №056750002626 від 15.02.2022 року та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 від 05.08.2019 з урахуванням висновків суду викладених в рішенні та із зарахуванням періодів роботи з 17.11.1989р. по 23.02.1992р. на посаді прохідника підземного 5 розряду з повним робочим днем ВО з добування вугля “Шахтарськвугілля” шахта “Жданівська”, з 24.02.1992р. по 02.09.1997р. на посаді машиніста гірничих виймальних машин 6-го розряду з повним робочим днем ВО з добування вугля “Шахтарськвугілля” шахта “Жданівська” до пільгового стажу роботи за Списком № 1.
При зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 858,88 грн (2684 грн х 0,4 х 0,8), відповідно до п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», згідно квитанції про сплату судового збору від 16.03.2023 № P24A961947932D34662.
Відповідно до ч.ч. 3, 8 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи викладене, суд стягує судовий збір в повному обсязі на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №056750002626 від 15.02.2022 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 від 05.08.2019 з урахуванням висновків суду викладених в рішенні та із зарахуванням періодів роботи з 17.11.1989р. по 23.02.1992р. на посаді прохідника підземного 5 розряду з повним робочим днем ВО з добування вугля “Шахтарськвугілля” шахта “Жданівська”, з 24.02.1992р. по 02.09.1997р. на посаді машиніста гірничих виймальних машин 6-го розряду з повним робочим днем ВО з добування вугля “Шахтарськвугілля” шахта “Жданівська” до пільгового стажу роботи за Списком № 1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 858 (Вісімсот п'ятдесят вісім) грн 88 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 24 квітня 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Кониченко