24 квітня 2023 року Справа № 160/6506/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВК ГРУП" до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 18.08.2022р., -
30.03.2023р. (згідно відомостей Укрпошта Експрес) Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВК ГРУП" звернулося з адміністративним позовом до Львівської митниці Державної митної служби України та просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UА209000/2022/000158/1 від 18.08.2022 по ВМД №UA209140/2022/083215 від 16.08.2022;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості №UА209000/2022/000159/2 від 18.08.2022 по ВМД №UA209140/2022/083214 від 16.08.2022;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/000160/2 від 18.08.2022 по ВМД №UA209140/2022/083216 від 16.08.2022;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості №UА209000/2022/000161/2 від 18.08.2022 по ВМД № UA209140/2022/083575 від 17.08.2022;
- стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Зазначений позов ухвалою суду від 10.04.2023р. було залишено без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано позивача у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у позові найменування відповідача згідно відомостей, що містяться в ЄДРПОУ, у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: всі ксерокопії документів, складених іноземною мовою, повинні бути складені (переведені) державною мовою, у відповідності до вимог ст.15, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату позивачем судового збору за подання даного адміністративного позову у розмірі 16104,00 грн. (з урахуванням сплаченої частини судового збору: 26840 грн.-10736 грн.), у відповідності до вимог ст.4 Закону України “Про судовий збір”, ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
19.04.2023р. засобами поштового зв'язку, на виконання вимог ухвали суду від 10.04.2023р., від позивача на адресу суду надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви, до якої додано виправлений адміністративний позов, а також платіжна інструкція №4094 від 11.04.2023р. про сплату судового збору у розмірі 16104,00 грн.
Так, зі змісту вказаної вище заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем вимоги ухвали суду від 10.04.2023р. не виконано, а саме:
- не надано доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: всі ксерокопії документів, складених іноземною мовою, не складені (не переведені) державною мовою, в порушення вимог ст.15, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, судом відхиляються посилання позивача у заяві щодо усунення недоліків на те, що додані позивачем до позову документи, складені іншими іноземними мовами міжнародного спілкування, не містять даних, необхідних для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених позивачем у митних деклараціях, тому, враховуючи стислий строк, встановлений судом для їх подання та високу вартість перекладу відносно їх доказової цінності в контексті позовних вимог, позивач не має об'єктивної можливості виконати цю вимогу в строк, встановлений ухвалою суду від 10.04.2023р., виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За приписами ч.1 ст.15 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
З аналізу вищенаведених норм процесуального права можна дійти висновку, що саме суд наділений повноваженнями перевіряти належність, допустимість та достовірність наданих учасниками справи доказів та оцінювати такі докази, при цьому, з урахуванням положень ч.1 ст.15 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, які надаються учасниками справи повинні бути складенні (переведені) державною мовою, якою провадиться судочинство і діловодство в адміністративних судах.
Окрім того, суд звертає увагу позивача на те, що позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув всіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.
Наведена правова позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в його постанові від 26.01.2021р. у справі №560/3102/20, яка підлягає врахуванню адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач вимоги ухвали суду від 10.04.2023р. не виконав, недоліки позовної заяви не усунув у встановлений строк, з відповідним клопотанням про продовження строку для виконання вказаної вище ухвали до суду не звернувся, а за умови невиконання позивачем вимог наведеної ухвали суду від 10.04.2023р. суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття провадження у даній справі.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За викладеного, даний позов слід повернути позивачеві згідно до вимог п.1 ч. 4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись п.1 ч.4 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВК ГРУП" до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 18.08.2022р. - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї документами, надіслати позивачеві.
У відповідності до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва