24 квітня 2023 року Справа №160/7525/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-38024-13/04-63р/У від 22.08.2022р., зобов'язання вчинити певні дії, -
11.04.2023р. через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 22.08.2022р. №Ф-38024-13/04-63р/У єдиного внеску в розмірі 9572,86 грн.;
- зобов'язати відповідача зняти позивача з обліку платника єдиного внеску як особу, який не є фізичною особою-підприємцем та закрити інтегровану картку платника позивача в Інтегрованій автоматизованій інформаційно-аналітичній системі по коду бюджетної класифікації 71040000;
- судові витрати стягнути з відповідача.
У зв'язку із перебуванням судді Конєвої С.О. з 17.04.2023р. по 21.04.2023р. включно у щорічній відпустці, питання щодо можливості відкриття провадження у даній справі вирішується судом 24.04.2023р.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправними таких рішення, дій або бездіяльності та зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Згідно до п.23 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що вимога щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії (похідна вимоги) може розглядатися адміністративними судами лише за умови, що така вимога поєднана з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень (основною вимогою).
Як вбачається зі змісту заявленого позову позивач просить, зокрема, зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень зняти позивача з обліку платника єдиного внеску як особу, який не є фізичною особою-підприємцем та закрити інтегровану картку платника позивача в Інтегрованій автоматизованій інформаційно-аналітичній системі по коду бюджетної класифікації 71040000, при цьому, щодо даної позовної вимоги позивачем до відповідача не заявлені позовні вимоги публічно-правового характеру про визнання протиправними рішення, дій або бездіяльності відповідача - суб'єкта владних повноважень чи його посадової особи.
Окрім того, відповідно до п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Разом з тим, у позовній заяві не зазначено позовних вимог публічно-правового характеру про визнання протиправними рішення, дій або бездіяльності відповідача - суб'єкта владних повноважень чи його посадової особи, не викладено обставин, якими позивач такі вимоги обґрунтовує та не зазначено про докази, що такі обставини підтверджують, щодо похідної позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача зняти позивача з обліку платника єдиного внеску як особу, який не є фізичною особою-підприємцем та закрити інтегровану картку платника позивача в Інтегрованій автоматизованій інформаційно-аналітичній системі по коду бюджетної класифікації 71040000, в порушення вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак, позивачем до позову не додано доказів припинення ним підприємницької діяльності (відповідного Витягу з ЄДРПОУ), а також доказів того, коли саме (конкретна дата) позивач довідався про наявність оспорюваної вимоги, в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта, а у разі відсутності акта у позивача - клопотання про його витребування.
Так, як вбачається зі змісту прохальної частини позову, позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 22.08.2022р. №Ф-38024-13/04-63р/У єдиного внеску в розмірі 9572,86 грн., проте, відповідної оскаржуваної вимоги №Ф-38024-13/04-63р/У саме від 22.08.2022р. позивачем до позову не додано, в порушення вимог ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно до вимог ч.2, ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, у відповідності до вимог ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено десятиденний строк на оскарження вимоги про сплату ЄСВ.
Отже, позивач повинен був звернутися із адміністративним позовом щодо оскарження податкової вимоги №Ф-38024-13/04-63р/У від 22.08.2022р. у строк до 01.09.2022р. включно, виходячи з положень ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Проте, даний адміністративний позов поданий позивачем лише 11.04.2023р. (через систему "Електронний суд"), тобто з пропущенням десятиденного строку, встановленого ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, у позові позивач заявляє клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом посилаючись на те, що про існування оскаржуваної вимоги позивач дізнався після винесення державним виконавцем постанови 19.10.2022 про відкриття виконавчого провадження.
Разом з тим, відповідних доказів позивачем суду не надано.
Так, ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також і за приписами ч.6 ст.161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до адміністративного позову не додано доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, в порушення вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у позові вимоги публічно-правового характеру про визнання протиправними рішення, дій або бездіяльності відповідача - суб'єкта владних повноважень чи його посадової особи (основної вимоги), із викладом обставин, якими позивач такі вимоги обґрунтовує та із зазначенням про докази, що такі обставини підтверджують, щодо похідної позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача зняти позивача з обліку платника єдиного внеску як особу, який не є фізичною особою-підприємцем та закрити інтегровану картку платника позивача в Інтегрованій автоматизованій інформаційно-аналітичній системі по коду бюджетної класифікації 71040000, у відповідності до вимог ст.ст.2, 4, 5, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів припинення ним підприємницької діяльності (Витяг з ЄДРПОУ), у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів того, коли саме (конкретна дата) позивач довідався про наявність оспорюваної вимоги, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- копію оскаржуваної вимоги №Ф-38024-13/04-63р/У від 22.08.2022р., у відповідності до вимог ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 5, ч.1 ст.123, п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.4, ч.6, ч.7 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-38024-13/04-63р/У від 22.08.2022р., зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачеві у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у позові вимоги публічно-правового характеру про визнання протиправними рішення, дій або бездіяльності відповідача - суб'єкта владних повноважень чи його посадової особи (основної вимоги), із викладом обставин, якими позивач такі вимоги обґрунтовує та із зазначенням про докази, що такі обставини підтверджують, щодо похідної позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача зняти позивача з обліку платника єдиного внеску як особу, який не є фізичною особою-підприємцем та закрити інтегровану картку платника позивача в Інтегрованій автоматизованій інформаційно-аналітичній системі по коду бюджетної класифікації 71040000, у відповідності до вимог ст.ст.2, 4, 5, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів припинення ним підприємницької діяльності (Витяг з ЄДРПОУ), у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів того, коли саме (конкретна дата) позивач довідався про наявність оспорюваної вимоги, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- копію оскаржуваної вимоги №Ф-38024-13/04-63р/У від 22.08.2022р., у відповідності до вимог ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва