02 березня 2023 року Справа № 160/20676/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Царікової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/20676/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Шмідта, буд. 16, м. Дніпро, 49006; ідентифікаційний код юридичної особи 08353525) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
27.12.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не оформлення та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2021 та з 01.01.2022, на підставі заяви від 16.08.2022;
- зобов'язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), станом на 29.01.2020, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії: надбавка за особливості проходження служби - 78 відсотків, надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 10 відсотків, надбавка за кваліфікацію - 7, премія - 47 відсотків для проведення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2021;
- зобов'язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), станом на 01.01.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії: надбавка за особливості проходження служби - 78 відсотків, надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 10 відсотків, надбавка за кваліфікацію - 7, премія - 47 відсотків для проведення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деякий інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992. До повноважень відповідача належить оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та визначення розміру грошового забезпечення, що враховується під час обчислення та перерахунку пенсій. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яким, зокрема, було внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Відповідач був зобов'язаний визначити розмір посадового окладу позивача та окладу за військовим званням станом на 01.01.2021 року та 01.01.2022 шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2021 та 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії. На звернення позивача щодо складання та подання до органу Пенсійного фонду України відповідних довідок, відповідач такі дії не вчинив, посилаючись на те, що довідки будуть оформлені після надходження списків від Пенсійного фонду України. Позивач не погоджується з бездіяльністю Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не оформлення та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідок про розмір грошового забезпечення, вважає її протиправною, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.01.2023 означену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №160/20676/22 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В означеній ухвалі суд встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, додатково попередивши, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі 27.01.2023 направлено на електронну адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи, проте, станом на 02.03.2023 відповідачем не надано до суду відзиву на позовну заяву, як і заперечень або пояснень.
Згідно із ч. 4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
При цьому, заяв або клопотань Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки до суду також не надходило.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач звернувся до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою від 16.08.2022, у якій просив здійснити перерахунок розміру грошового забезпечення, за результатами якого підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нові довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021 та 01.01.2022, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 та 01.01.2022, встановлених Законами України «Про державний бюджет України на 2021 рік» та «Про державний бюджет України на 2022 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до Постанови №704 та наказу Міністра оборони України від 01.03.2018 №90 «Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України» із зазначенням відомостей про розмір усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для здійснення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2021 та 01.02.2022.
Листом від 09.09.2022 №7/14779/11 Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питання направлення списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. У листі відповідач зазначив, що у зв'язку з визнанням постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 протиправним та нечинним пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надходять звернення щодо перерахунку розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням з урахуванням вказаного судового рішення та пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017. Цим же листом позивача повідомлено про те, що на підставі списків буде підготовлено довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, за формою згідно з додатком 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та подано її до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії.
Позивач, не погоджуючись із такою позицією відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 4 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Застосування цих нормативних актів у подібних правовідносинах було предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 Верховний Суд дійшов таких висновків: « 21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Тобто, на момент набрання чинності Постановою №704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови №103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас Закон України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону №2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.
Зазначення у пункті 4 Постанови №704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ.
Разом з цим, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон №294-IX), Закон України від 15.12.2020 №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі - Закон №1082-IX), Закон України від 02.12.2021 №1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі - Закон №1928-IX), таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 на 2020, 2021 та 2022 роки, відповідно, не містять.
Тобто, положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 до 01.01.2020, набрання чинності Законом №294-IX, не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Так, ч. 3 ст. 1-1 Закону №2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.
У справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону №1082-ІХ, Закону №1928-IX, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Такий висновок щодо застосування відповідних норм права викладено у постанові Верховного Суду від 12.09.2022 у справі №500/1813/21.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі №21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.
Як було зазначено вище, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законами №294-ІХ, №1082-ІХ, №1928-IX, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
При цьому, суд звертає увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
З урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач мав обов'язок підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021 та 01.01.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 та 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку розміру пенсії позивача з 01.02.2021 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) та 01.02.2022 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Зі змісту листа Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 09.09.2022 №7/14779/11 вбачається, що відповідачем не було відмовлено позивачу у підготовці та наданні до органу Пенсійного фонду оновлених довідок про розмір грошового забезпечення. Разом з тим, такі довідки відповідачем не було підготовлено та не було надано їх Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії позивача, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, наслідком якої є порушення прав та інтересів позивача.
З метою відновлення порушеного права позивача, наявні підстави для зобов'язання відповідача у вказаний вище спосіб підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.02.2021, та оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2022.
Разом з тим, позовні вимоги у частині надання довідок станом на 29.01.2020 задоволенню не підлягають, оскільки застосовуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 та 01.01.2022, для розрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, відповідач може надати довідку станом саме на 01.01.2021 та 01.01.2022 відповідно.
Крім того, у заяві від 16.08.2022, з якою позивач звернувся до відповідача, позивач просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нові довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021 та 01.01.2022, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 та 01.01.2022, встановлених Законами України «Про державний бюджет України на 2021 рік» та «Про державний бюджет України на 2022 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до Постанови №704 та наказу Міністра оборони України від 01.03.2018 №90 «Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України» із зазначенням відомостей про розмір усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для здійснення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2021 та 01.02.2022.
Таким чином, з викладеного вбачається, що позивач не просив відповідача надати довідку станом на 29.01.2020.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги у зазначеній вище частині задоволенню не підлягають.
Разом з тим, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії: надбавка за особливості проходження служби - 78 відсотків, надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 10 відсотків, надбавка за кваліфікацію - 7, премія - 47 відсотків, задоволенню не підлягають як передчасні.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, із врахуванням правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із ч. 3 ст. 139 КАС України, згідно якої при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даної позовної заяви до суду в розмірі 992,40 грн.
Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в розмірі 496,20 грн.
Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Шмідта, буд. 16, м. Дніпро, 49006; ідентифікаційний код юридичної особи 08353525) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не оформлення та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2021 та з 01.01.2022, на підставі заяви від 16.08.2022.
Зобов'язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), станом на 01.01.2021, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021.
Зобов'язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), станом на 01.01.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Шмідта, буд. 16, м. Дніпро, 49006; ідентифікаційний код юридичної особи 08353525) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 02.03.2023.
Суддя О.В. Царікова