308/4434/23
24 квітня 2023 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., без участі особи, відносно якої складено протокол, розглянувши матеріали справи, які надійшли із Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №072271 від 23.02.2023 за ч. 3 ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з даними протоколу 23.02.2023 о 14:18 в АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 перебував у п'яному вигляді у під'їзді житлового будинку, що ображало людську гідність та громадську мораль, що виражалось у розхитуванні даної особи при ходьбі зі сторони в сторону, а також брудному неохайному одязі з неприємним запахом. Дії кваліфіковано за ч. 3 ст.178 КУпАП.
У судове засідання з розгляду даної справи ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді, причин неявки суду не повідомив.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого щодо них судового провадження.
Враховуючи наведене, а також вимоги ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 3 статті 178 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появу в громадських місцях у п'яному вигляді.
На доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення подано протокол про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №072271 від 23.02.2023, рапорт ст.лейтенанта поліції А.Яворської, довідку старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у Закарпатській області ДПП старшого лейтенанта поліції Д.Норожнової про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідності за ч. 2 ст. 178 КУпАП 22.07.2022, за ч. 3 ст. 178 КУпАП 19.10.22 згідно з постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі №308/12289/22, запис з нагрудної камери поліцейського.
Згідно з вимогами ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би судити про малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень.
Враховуючи характер та обставини адміністративного правопорушення, характеризуючі дані про особу правопорушника, суд повинен обговорювати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення на підставі ст.22 КУпАП України, згідно якої таке звільнення можливе за правопорушення, яке не становить великої суспільної небезпеки і не завдає значних збитків державним чи суспільним інтересам. Враховуючи наведені обставини та відсутність великої суспільної небезпеки і не завдає значних збитків державним чи суспільним інтересам у даному конкретному випадку, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження, виноситься постанова про закриття справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 178, 247, 256, 278, 284 КУпАП, суддя-
Громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст. 22 КУпАП звільнити від адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 178 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 178 КУпАП закрити.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В.Логойда