Справа № 524/3631/21 Номер провадження 22-ц/814/1989/23Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д. Д. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
21 квітня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Чумак О.В.,
суддів Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційни банк «ПриватБанк» на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 січня 2022 року, ухвалене суддею Андрієць Д.Д., повний текст рішення складено 20.01.2022 р., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа ТОВ "ФК "ФІНІЛОН" про захист прав споживача банківських послуг шляхом стягнення коштів в сумі 24488,19 дол.США,
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 січня 2022 року позов ОСОБА_1 до АТ КБ "Приватбанк" про захист прав споживача банківських послуг шляхом стягнення коштів - задоволено.
Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 24488,19 дол.США. та з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 6872,41 грн.
З цим рішенням не погодився позивач АТ КБ «ПриватБанк» та 31.08.2022 р. на електронну пошту суду подав на вказане рішення апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі відповідач просить поновити строк на оскарження рішення, посилаючись на те, що повний текст рішення банк від місцевого суду поштою не отримував, а ознайомився з текстом рішення суду першої інстанції із сайту https://court.opendatabot.ua/#/cause/757%2F36133%2F18?resetFilters=true, на якому постанову опубліковано 19.02.2022 р.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 02.01.2023 визнано неповажними наведені АТ КБ «ПриватБанк» підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 січня 2022 року. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 січня 2022 року залишено без руху. Надано АТ КБ «ПриватБанк» строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали для подачі заяви з наведенням інших підстав поважності пропуску строку на апеляційне оскарження вказаного рішення. Роз'яснено, що невиконання вказаного недоліку у зазначений строк є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Копія вказаної ухвали отримана банком та на виконання вимог ухвали 13.01.2023 від АТ КБ «ПриватБанк» засобами електронної пошти надійшла заява, в якій представник банку вказує, що при складанні апеляційної скарги представником банку допущена технічна описка та не зазначено, що з повним текстом рішення він ознайомився з ЄДРСР 31.08.2022.
До заяви надано копію рішення, роздруковану з реєстру 31.08.2022. При цьому скаржник послався на те, що станом на 31.08.2022 та на 12.01.2023 банк не отримав поштою копію рішення суду, тому вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та підлягає поновленню апеляційним судом.
Апеляційний суд, вивчивши подану представником АТ КБ «ПриватБанк» заяву, додані до неї матеріали та перевіривши справу, приходить до наступних висновків.
Згідно з положеннями ст. 352 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За змістом ст. 124 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Згідно із ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Відповідно до вимог ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Таким чином, законодавець передбачив процедуру, яка має передувати відкриттю апеляційного провадження у разі перевищення тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції чи п'ятнадцятиденного строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції - апелянт має подати заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважності причин його пропуску.
За змістом ст. 272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Крім цього, як зазначив Верховний Суд у постанові від 26.10.2022 р. при розгляді справи № 761/877/20, що відповідно до частини першої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Пунктом 3 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, встановлено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.
Згідно з підпунктами 5.3), 5.4), 5.6), 5.8) пункту 5 зазначеного Положення електронне повідомлення (повідомлення) - автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом;
електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов'язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора;
користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.
офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України;
Відповідно до пункту 8 зазначеного Положення підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Користувачі зобов'язані вносити повну та актуальну інформацію в Електронний кабінет в обсязі, визначеному функціональними можливостями ЄСІТС, невідкладно після створення, отримання або зміни такої інформації (пункт 9 зазначеного Положення).
mail.gov.ua - це сервіс електронної пошти, а також перепустка до послуг Електронного суду та Кабінету електронних сервісів.
У постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 279/5407/20 (провадження № 61-8744св21) та від 10 лютого 2022 року у справі № 359/5063/21 (провадження № 61-21505св21) зазначено: «електронна адреса - це адреса електронної пошти, що складається з ідентифікатора, позначки «@» та доменного імені. При цьому ідентифікатором для юридичних осіб є ідентифікаційний код юридичної особи, для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - ідентифікаційний номер платника податків - фізичної особи (у разі відсутності ідентифікаційного номера - серія та номер паспорта громадянина). Доменним іменем є ім'я у домені «mail.gov.ua».
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п'ята статті 14 ЦПК України).
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).
Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Єврорпейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07 липня 1989 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).
Згідно матеріалів справи, копія повного тексту рішення була направлена місцевим судом на електронну адресу АТ КБ «ПриватБанк», який зареєстрований в системі «Електронний суд» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, яка містить ідентифікаційний код юридичної особи АТ КБ "ПриватБанк" та доменне ім'я @mail.gov.ua, тобто сервісу електронної пошти Електронного суду, а тому є офіційною.
Копія повного тексту рішення доставлена до електронного кабінету АТ КБ «ПриватБанк» 21.01.2022 13:49:06, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 178).
Отже копія оскаржуваного рішення вручена АТ КБ «ПриватБанк» 21.01.2022 р. та з огляду на положення ст. 272, 354, 123, 124 ЦПК України останній день строку на подання апеляційної скарги на вказане рішення припав на 21.02.2022 р. Тоді як апеляційна скарга подана банком 31.08.2022 р., з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 354 ЦПК України.
Посилання представника банку на те, що копія рішення не отримана ним поштою станом на 31.08.2022 та 12.01.2023, апеляційний суд не може визнати поважними підставами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки копія оскаржуваного рішення вручена АТ КБ «ПриватБанк» на офіційну електронну адресу, відповідно до ч. 3 ст. 272 ЦПК України. Тому банк як юридична особа, яка має офіційну електронну адресу, повідомлену суду, зобов'язаний отримувати кореспонденцію від суду та не був позбавлений можливості оскаржити рішення у встановлений чинним законом строк. Належних і допустимих доказів на спростування вказаних обставин скаржник апеляцінйому суду не надав.
Такий спосіб повідомлення учасників судового процесу є належним та узгоджується із позицією Верховного Суду, сформованою у справах №761/14537/15-ц від 13.07.2022, № 761/42977/19 від 01.06.2022, 761/877/20 від 26.10.2022, № 759/14068/19 від 30.11.2022, №465/6147/18 від 20.01.2023.
Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційни банк «ПриватБанк» на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 січня 2022 року у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 354 ЦПК України, без поважних причин.
Керуючись ст. 357, 358 ЦПК України, колегія суддів
Визнати неповажними наведені АТ КБ «ПриватБанк» підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 січня 2022 року.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційни банк «ПриватБанк» на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 січня 2022 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В.Чумак
Судді Ю.В.Дряниця
Л.І.Пилипчук