Справа № 163/1367/22 Провадження №33/802/284/23 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С.
Доповідач: Борсук П. П.
21 квітня 2023 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Борсук П.П., перевіривши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 08 вересня 2022 року,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік, стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 коп. судового збору.
Згідно з постановою ОСОБА_1 визнаний винним за те, що 25 серпня 2022 року о 00 год 58 хв на вулиці Прикордонників у селі Старовойтове Ковельського району Волинської області він керував автомобілем «ДАФ», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржує його з мотивів незаконності. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки він не був присутній у судовому засіданні, про судовий процес належним чином не повідомлявся, а про існування судового рішення дізнався з відомостей сайту «Судова влада».
Перевіривши доводи заявленого в апеляції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаного судового рішення, доходжу висновку, що воно до задоволення не підлягаєз наступних підстав.
Так, відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Нормами законодавства визначено, що під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що оскаржена постанова судді постановлена 08 вересня 2022 року.
А отже, з урахуванням положень ч.2 ст.294 КУпАП останній день для подачі апеляційної скарги припадав на 19 вересня 2022 року (із врахуванням вихідних днів).
Апеляційна скарга до суду подана лише 04 квітня 2022 року, тобто після спливу передбаченого законом десятиденного строку на апеляційне оскарження. Дана обставина об'єктивно підтверджується трекінгом з офіційного сайту Укрпошти.
В апеляційній скарзі, як на підставу поважності пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду апелянт посилається, що не отримував копію постанови, а дізнався про притягнення його до адміністративної відповідальності з відомостей сайту «Судова влада».
Проте таке посилання апелянта до уваги судом не приймається з врахуванням наступного.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що оскаржена постанова судді постановлена 08 вересня 2022 року за відсутності ОСОБА_1 . Водночас матеріалами підтверджується, що ОСОБА_1 був обізнаний, що в провадженні суду знаходиться протокол про адміністративне правопорушення щодо нього та про дату, час судового розгляду, про що свідчить протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №058593 від 25.08.2022. З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 ознайомлений з місцем та часом розгляду справи, отримав його копію протоколу про, що свідчить його власноручний підпис у відповідних графах. На зазначену дату особа, яка притягається до відповідальності не з'явилась. Суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутності цієї особи.
Варто зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» вказано, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зіспливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Доводи апелянта, що про існування постанови суду від 08 вересня 2022 року він дізнався лише з сайту «Судова влада» не ґрунтуються на матеріалах судової справи. Крім того, копією апеляційної скарги захисника Мартинюк Ю.С., яка була відправлена до Любомльського районного суду Волинської області 23 листопада 2022 року, отримана судом 05 грудня 2022 року, а постановою Волинського апеляційного суду від 17 січня 2022 року повернута апелянту, особа, притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, про прийняття відповідної постанови від 08 вересня 2022 року щодо нього дізналась не пізніше 14 листопада 2022 року.
З матеріалів справи вбачається, що апеляційну скаргу із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 подав 04 квітня 2023 року, тобто після спливу більше, ніж чотирьох місяців з часу коли, як встановлено матеріалами справи, останньому стало відомо про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Також матеріалами підтверджується надіслання копії постанови від 08 вересня 2022 року про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 .
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (див.: рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; рішення у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47, від 29 жовтня 2015 року).
При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.
Суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.
Таким чином, апеллянтом не наведено та не надано будь-яких належних і допустимих доказів з приводу поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду, а наведені в клопотанні посилання суд вважає неспроможними, оскільки ОСОБА_1 , маючи реальну можливість скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом десятиденний строк після того, як йому стало відомо про його існування та ознайомлення з цим рішенням, не скористався наданим йому законом процесуальним правом з причин, які не є поважними.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення до задоволення не підлягає, оскільки апелянтом не було наведено поважних підстав пропуску такого строку у зв'язку з чим він міг бути поновлений судом.
Оскільки апеляційна скарга подана після закінчення передбаченого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення, то апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала на підставі ч.2 ст.294 КУпАП.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
У поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 08 вересня 2022 року ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 08 вересня 2022 року повернути особі, яка її подала.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду П.П. Борсук