Справа № 761/13583/23
Провадження № 1-кс/761/9026/2023
20 квітня 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_4 , погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000032, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2023,
установив:
20.04.2023 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_4 , погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000032, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2023.
Клопотання обґрунтовано тим, що 3 відділом 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000032 від 12.01.2023, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03.08.2016, у громадянки України ОСОБА_6 виник умисел на вступ до складу терористичної організації «ДНР» та взяття безпосередньо участі у ній шляхом зайняття посади в одному із підрозділів.
Так, ОСОБА_6 , усвідомлюючи свій злочинний умисел, добровільно зайняла посаду начальника сектору радіочастотних присвоєнь т.зв. «Міністерства зв'язку ДНР», що підтверджується документом «Порядок оформления свидетельств на пользование радиочастичными ресурсами донецкой народной республики» підписаний ОСОБА_6 на посаді «Начальник сектора радиочастотных присвоений» та затверджений «Приказом Министерства связи Донецкой народной республики» № 100 від 03.08.2016.
Разом з тим, ОСОБА_6 не припиняючи своєї протиправної діяльності, підписала документ «Порядку оформления свидетельств на пользование радиочастичными ресурсами донецкой народной республики» на посаді «Заведующий сектором радиочастотных присвоений» та затверджений «Приказом Министерства связи Донецкой народной республики» № 87 від 27.04.2022.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді начальника сектору радіочастотних присвоєнь т.зв. «Міністерства зв'язку ДНР» виконує наступні функції:
-оформлення дозвільних документів в сфері користування радіочастотним ресурсом у області радіочастот цивільного користування;
-видача в межах своїх повноважень, обов'язкових для виконання розпоряджень щодо усунення порушень законодавства про радіочастотний ресурс;
-переоформлення, продовження терміну дії, видачу дублікатів свідоцтв на користування радіочастотним ресурсом;
-подання на розгляд уряду пропозиції щодо внесення змін
в республіканську таблицю розподілу смуг радіочастот та план використання радіочастотного ресурсу;
-встановлення розмірів плати за видачу документі дозвільного характеру;
-видача дозволів на ввезення на територію Донецької області радіоелектронних ресурсів, та інші.
За таких обставин, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи, що діяльність терористичної організації «ДНР» та її підрозділів є незаконною, добровільно вступила до складу цієї терористичної організації та зобов'язалася дотримуватися правил поведінки, встановлених у ній, і виконувати покладені на неї функції.
11.04.2023 ОСОБА_6 , в порядку ст.ст. 111, 112, 133, 135, 276, 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Крім того, в порядку ч. 1 ст. 135 КПК України виклик підозрюваної ОСОБА_6 здійснено за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом направлення повісток про виклик останньої до Головного слідчого управління Служби безпеки України за адресою: місто Київ, вул. Володимирська, буд. 33, кабінет 111, на 10:00 год. 14.04.2023, 15.04.2023 та 17.04.2023. Разом з цим, дані повістки були опубліковані на сайті «Урядовий кур'єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора.
На вказані виклики ОСОБА_6 до слідчого не з'явилась.
Відповідно до інформування 1 управління ДКІБ СБ України підозрювана ОСОБА_6 свідомо уникає проведення слідчих та процесуальних дій за його участю в рамках вказаного кримінального провадження, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Донецьк з метою уникнення покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
17.04.2023 постановою слідчого підозрювану ОСОБА_6 оголошено у державний та міжнародний розшук, здійснення якого доручено співробітникам 1 управління ДКІБ СБ України, оскільки на даний момент під час досудового розслідування встановлено, що підозрювана перебуває на непідконтрольній Україні території.
Таким чином, слідчий зазначає, що у органу досудового розслідування у кримінальному провадженні наявні достатні докази, які підтверджують скоєння підозрюваною ОСОБА_6 інкримінованого їй злочину, при цьому, зважаючи на те, що ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, на виклики слідчого не з'являється, оголошена у розшук та перебуває на окупованій території України, є всі підстави для здійснення спеціального досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Захисник підозрюваної ОСОБА_5 проти зазначеного клопотання слідчого про здійснення спеціального досудового розслідування заперечував.
Заслухавши доводи прокурора та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наступне.
Так, в судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000032, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2023.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Офісом Генерального прокурора.
Як убачається з матеріалів клопотання, 11.04.2023 в рамках кримінального провадження № 22023000000000032 від 12.01.2023 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, тобто в участі у терористичній організації, яке розміщено разом із повістками про виклик до слідчого в друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» від 11.04.2023 № 71 (7469) та газеті «Урядовий кур'єр» від 13.04.2023 № 74 (7472), а також розміщено на веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).
Водночас, обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.
Так, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваної у вчиненні інкримінованому їй злочину, правильність кваліфікації її дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваної, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 могла вчинити інкриміноване їй кримінальне правопорушення.
Відповідно до листа Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБ України від 14.04.2023 № 30/1/1-4193, ОСОБА_6 станом на 13.04.2023 знаходиться на тимчасово окупованій території України.
17.04.2023 постановою слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_4 підозрювану ОСОБА_6 оголошено у державний та міжнародний розшук.
Водночас, чинне процесуальне законодавство не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного та міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування шляхом винесення постанови про оголошення підозрюваної в розшук.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень глави 24-1 КПК України.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого підозрюваним, стосовно якого уповноваженим органом прийнято рішення про передачу його для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Положеннями ч. 2 ст. 297-2 КПК України, визначено, що у клопотанні про здійснення спеціального досудового розслідування з підстав, передбачених цим Кодексом, крім передбачених абзацом другим частини другої статті 297-1 цього Кодексу, зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини; 4) відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук; 5) виклад обставин про те, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; 6) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на надані слідчому судді матеріали кримінального провадження, що свідчать про причетність ОСОБА_6 до вищевказаного кримінального правопорушення, а також, враховуючи той факт, що остання переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошена у розшук та знаходиться на тимчасово окупованій території України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав, визначених ст. ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000032 від 12.01.2023 відносно ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 2971-2974, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_4 , погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000032, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2023 - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000032, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2023, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Донецьк, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Роз'яснити, що у разі якщо підозрювана, стосовно якої слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, затримана або добровільно з'явилася до органу досудового розслідування, подальше досудове розслідування щодо неї здійснюється із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1