Справа №:755/7953/22
Провадження №: 1-кс/755/620/23
"24" квітня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду м. Києва заяву про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42016000000000485 від 16.02.2016 року
за участю:
прокурора ОСОБА_4
Прокурор ОСОБА_4 звернувся із заявою про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42016000000000485 від 16.02.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч.3 ст.371КК України.
У судове засідання прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримав та просив задовільнити.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
У провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 перебуває кримінальне провадження №42016000000000485 від 16.02.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч.3 ст.371 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу судді його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.
Положеннями ст.75, ст.76 КПК України визначено чіткий перелік підстав, за яких суддя не може брати участь у кримінальному провадженні.
Заяву про відвід прокурор ОСОБА_4 мотивує тим, що суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 допитувалася в якості свідка в кримінальному провадженні №42014100070000020 від 05.05.2014 року, з якого було виділене провадження за №42016000000000485 від 16.02.2016 року. Крім того, ставиться під сумнівнеупередженість та об'єктивність головуючого при розгляді кримінального провадженні №42016000000000485 від 16.02.2016 рокуза обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч.3 ст.371 КК України.
Реалізація гарантій незалежності здійснення правосуддя є необхідною передумовою належного виконання судом своїх конституційних функцій щодо забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина (ст.ст.3, 8, 55 Конституції України).
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій незалежності суддів.
Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Згідно з ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Разом із тим, як вбачається з копій наданих документів суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 була допитана в якості свідка в кримінальному провадженні №42014100070000020 від 05.05.2014 року. В той же час, в кримінальному провадженні №42016000000000485 від 16.02.2016 року вона не допитувалася та не має у вищевказаному провадженні жодного процесуального статусу. Жодного підтверджуючого матеріалу, про виділення та долучення до матеріалів кримінального провадження №42016000000000485 від 16.02.2016 року допиту в якості свідка ОСОБА_3 суду не надано.
Крім того, під час судового розгляду даної заяви за наданими суду матеріалами, не встановлено наявності певної особистої заінтересованості судді, певних її прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін. Не наведено обставин, які могли б свідчити про неможливість всебічного, повного та об'єктивного розгляду нею вказаного кримінального провадження або про наявність сумнівів у її об'єктивності, незалежності та неупередженості, тобто фактично не вказано положень процесуального закону та підстав, які виключають участь судді у розгляді вказаної заяви.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).
Відповідно до ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно ж ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Таким чином, вважаю, що заявником в силу принципу змагальності сторін не доведено обґрунтованості заявленого відводу та не доведено упередженості судді ОСОБА_3 , що унеможливлювало б постановлення нею об'єктивного судового рішення, та як наслідок встановлено, що підстави згідно вимог кримінального процесуального закону України для відводу судді відсутні.
Керуючись ст. ст.1-2, 7-29, 75-76, 80-81, 369-372 КПК України, суддя,-
В задоволені заяви прокурора ОСОБА_4 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42016000000000485 від 16.02.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч.3 ст.371КК України - відмовити.
Копію ухвали направити для відома судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 .
Ухвала оскарження не підлягає.
Суддя ОСОБА_1