Номер провадження 2/754/2993/23
Справа № 754/5145/23
24 квітня 2023 року м.Київ
Суддя Деснянського районного суду м.Києва Скрипка О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
До суду звернувся позивач з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ч.2 ст.28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Як вбачається з позовної заяви та інформації з Реєстру територіальної громади м.Києва, відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що за адміністративно-територіальним поділом відноситься до Шевченківського району м.Києва. Позивач же має місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , що за адміністративно-територіальним поділом відноситься до Подільського району м.Києва. Тобто, ані позивач, ані відповідач не мають зареєстрованого місця проживання на території Деснянського району м.Києва.
Крім того, жодних доказів в обґрунтування підстав пред'явлення даного позову за місцем перебування позивача, визначених ч.2 ст.28 ЦПК України, до позову не надано. Посилання у позові на дислокацію військової частини на території Деснянського району м.Києва не може бути прийнято до уваги, оскільки відсутні докази постійного перебування позивача на території військової частини та неможливості залишення місця служби.
Крім того, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто від місця, де вона тимчасово не проживає, а знаходиться.
Згідно з Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» під місцем перебування розуміється адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком не менше шести місяців на рік. Під місцем проживання цей Закон визначає житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає (ст. 3 Закону).
Відповідно до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ від 02.03.2016 року № 207, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі, коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не створений), на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
Отже, пред'явлення даної позовної заяви до суду можливе за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або місцем перебування відповідача, враховуючи положення ст. 27 ЦПК України.
В зв'язку з викладеним, підстави для пред'явлення даного позову саме до Деснянського районного суду м.Києва як по територіальній, так і по предметній підсудності - відсутні.
Наведене свідчить про невиконання вимог правил підсудності при поданні даного позову.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина 1 статті 378 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи вищезазначене, захищаючи при цьому права та інтереси як позивача, так і відповідача по справі, сприяючи справедливому, неупередженому та своєчасному розгляду справи повноважним складом суду, суд приходить до висновку, що дана справа не підсудна Деснянському районному суду м.Києва, а тому повинна бути передана на розгляд до Шевченківського районного суду м.Києва. При цьому необхідно зауважити про те, що справа передається в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці (м.Києва), відтак, право позивача на доступ до правосуддя не є порушеним чи обмеженим.
Керуючись ст.ст. 27, 31, 187, 260 ЦПК України, суддя, -
Цивільну справу № 754/5145/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передати на розгляд Шевченківському районному суду м.Києва за підсудністю для розгляду по суті.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя