Номер провадження 2/754/2252/23
Справа №754/2654/23
Іменем України
18 квітня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого - судді - Галась І.А.
при секретарі - Париста А.С.
за відсутності сторін
розглянувши цивільній позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки по аліментам,
24 лютого 2023 року до Деснянського районного суду міста Києва звернувся позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення неустойки по аліментам. Ціна позову - 300842,19 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. На теперішній час шлюб між ними розірвано. Від шлюбу сторони мають дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач по справі згідно виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом м. Києва №2-4337 від 25.12.2012 року про стягнення аліментів після виповнення 18 років спільній дочці має борг по сплаті аліментів у розмірі 300842,19 грн., що підтверджується Розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, який додається до позовної заяви. Як визначено у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів стягнення з ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) на користь ОСОБА_1 визначено з 20.08.2012 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . З урахуванням того, що фактично заборгованість по сплаті аліментів була сформована за тривалий термін, а саме з 20.08.2012 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та заборгованість лише збільшувалася кожного місяця, що підтверджується розрахунком заборгованості по сплаті аліментів та кожен платіж по аліментам жодного разу не перевищував суму нарахованого платежу, але з урахуванням вимог ч.1 ст.196 Сімейного кодексу України ( в редакції Закону №203-VІІІ від 17.05.2017) розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості то вважаю доцільним зазначити розмір пені у сумі, що прирівнює сумі боргу 300842,19 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.
Позивач до судового засідання не з'явилась. Представником ОСОБА_4 подана заява про розгляд справи у їх відсутність. Позовні вимоги підтримують, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надав, причини неявки не повідомив.
Відповідач не скористався процесуальним правом подачі Відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень.
Відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.
Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), вирішуючи справу, виходить з такого.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, Деснянським районним відділом державної виконавчої служи м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) було видано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, згідно виконавчого листа №2-4337 від 25.12.2012 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 20.08.2012 і до повноліття дитини. Відтак, згідно розрахунку станом на 05.12.2022 року сума заборгованості складає 300842,19 грн.
У відповідності до ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Таким чином, фактично вказаною нормою права закріплено відповідальність платника аліментів за прострочення сплати аліментів.
При цьому, передбачена ст.196 Сімейного кодексу України відповідальність у вигляді сплати неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів настає за наявності вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення суду у порядку встановленому Сімейним кодексом.
Державний виконавець обчислює розмір заборгованості зі сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику.
Так, відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 05.12.2022рік заборгованість відповідача становить 300842,19 грн.
Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів в сумі 300 842,19 грн.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Враховуючи, що стягнення неустойки (пені) спрямоване на підвищення захисту майнових прав дитини, позовні вимоги ОСОБА_5 про стягнення на її користь пені за прострочення сплати аліментів є правомірними.
Суд зауважує і на те, що згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Саме така правова позиція 25.04.2018 року висловлена у постанові Верховного Суду України у справі № 572/1762/15-ц.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Розглядаючи відповідальність за несплату аліментів, слід зауважити, що в законодавстві передбачена спеціальна норма, яка встановлює умови та розміри санкцій за порушення зобов'язання із сплати аліментів (ст. 196 СК України)
Тобто, дана норма спрямована на стимулювання боржника - платника аліментів своєчасно сплачувати аліменти та, певною мірою, компенсувати одержувачеві аліментів ті втрати, які він поніс у зв'язку із затримкою їх сплати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц зазначено, що розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
При вирішенні питання про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів, суд бере до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність сплати аліментів, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Отже, суд вважає, що з вини відповідача виникла заборгованість по сплаті аліментів за період часу з 2013 року в сумі 696,87 грн., за період з грудня 2014 року по грудень 2022 рік в сумі 90265,87 грн., яка підлягає стягнення на користь позивача.
На підставі наведеного, у світлі вказаних правових норм, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача.
Керуючись ст. ст. 19, 81, 141, 223, 258-260, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 180, 194, 196 СК України, ст.ст. 49, 549 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки по аліментам - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь зОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_3 в розмірі 90962 гривні 74 копійки.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя