Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/604/23
номер провадження 2-о/695/39/23
19 квітня 2023 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Ватажок-Сташинської А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Біліченко С.В.,
заявниці - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Золотоніська міська рада про встановлення факту родинних відносин,
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулась ОСОБА_1 із заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин, а саме встановити, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Золотоноша Черкаської області, є рідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування заяви зазначено, що заявниця є рідною сестрою померлого ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина. Заявниця прийняла спадщину у встановленому законом порядку, шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до Першої Золотоніської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на підставі якої була заведена спадкова справа. Інших спадкоємців, окрім заявниці, які у встановленому законом порядку прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 не має. Однак нотаріус відмовив заявниці у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки неможливо встановити факт родинних відносин між заявницею, її померлим братом ОСОБА_2 та їх матір'ю ОСОБА_3 . У свідоцтві про смерть брата вказано « ОСОБА_2 », а у свідоцтві про народження « ОСОБА_4 », у свідоцтві про народження брата його матір'ю вказано « ОСОБА_5 », а у свідоцтві про народження заявниці її матір'ю зазначено « ОСОБА_3 ». Посилаючись на те, що оскільки у вказаних документах наявні розбіжності у написанні імен, неможливо встановити родинні відносини між заявницею та її померлим братом, що позбавляє заявницю можливості отримати у спадок майно, яке залишилось після його смерті, заявниця звернулась до суду з даною заявою.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.02.2023 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 подану заяву підтримала, та просила її задовольнити.
Заінтересована особа - Золотоніської міської ради в судове засідання явку свого представника у судове засідання не забезпечила, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи було повідомлено належним чином.
Суд, заслухавши заявника, з'ясувавши зміст заявлених вимог, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, встановив наступні обставини справи, відповідні до них правовідносини та зміст спірних правовідносин.
З матеріалів справи судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Золотоніським МРВ УМВС України в Черкаській області 30.12.2000.
Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 27.07.1951, виданим Золотоніським міським бюро РАЦС 07.06.1951 народилася ОСОБА_6 в м. Золотоноша Полтавської області, батьками зазначено ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за № 24.
Відповідно до копії запису акта про народження № 24, виданого на підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 27.06.1951, батьками ОСОБА_6 зазначено ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .
Згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 13.11.1987 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уклав шлюб з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після укладення шлюбу ОСОБА_6 присвоєно прізвище « ОСОБА_9 ».
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 16.04.1954, виданого Золотоніським міським бюро ЗАГС Черкаської області 26.03.1954 народився ОСОБА_4 в м. Золотоноша Черкаської області, батьками зазначено ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за № 90.
Згідно із копією запису акта про народження № 90, виданого на підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками зазначено ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00036392067 від 05.08.2022 ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками зазначено ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .
Згідно із заявою про видачу паспорта, на підставі свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 16.04.1954, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого є ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , житель АДРЕСА_1 , 04.06.1976 отримав паспорт серії НОМЕР_5 .
Відповідно до заяви про видачу паспорта, на підставі паспорта серії НОМЕР_5 від 04.06.1976, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого є ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , житель АДРЕСА_2 , 14.10.2004 отримав паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 .
Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 31.07.2014 померла ОСОБА_3 , про що відділом ДРАЦС по місту Золотоноші Золотоніського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області було складено відповідний актовий запис № 274.
Відповідно до заяви № 536 від 05.12.2014 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняла спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_3 , 1922 року народження, останнє місце проживання якої було: АДРЕСА_2 .
Згідно із заявою № 537 від 05.12.2014 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовився від прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_3 на користь дочки померлої ОСОБА_1 , 1951 року народження.
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_8 , виданим відділом ДРАЦС по місту Золотоноші Золотоніського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області 05.01.2016.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 44180653, виданим 15.06.2016 Золотоніською міською державною нотаріальною конторою про те, що в спадковому реєстрі №111/2016 заведено спадкову справу № 59106376.
Відповідно до заяви № 252 від 15.06.2016 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняла спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , 1954 року народження, останнє місце проживання якого було: АДРЕСА_2 .
Довідкою голови квартального комітету Артеменко Л.Д. №153 від 23.11.2022 підтверджено, те, що ОСОБА_3 , 1922 року народження та ОСОБА_2 , 1954 року народження проживали до моменту смерті по АДРЕСА_2 .
Згідно із постановою державного нотаріуса Першої Золотоніської державної нотаріальної контори Чуй Н.В. №125/02-31 від 19.08.2022 заявниці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що, неможливо встановити факт родинних відносин між померлим ОСОБА_2 його матір'ю ОСОБА_3 і сестрою ОСОБА_1 , та рекомендовано звернутися до суду.
У матеріалах справи наявні також письмові пояснення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які пояснили, що померла ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_2 , та те, що при виготовленні паспорту гр. ОСОБА_12 було допущено помилку в написанні його імені, а саме зазначено - « ОСОБА_2 ». Також ствердили, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідною сестрою ОСОБА_2 .
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів і відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Згідно з ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України - суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Родинні відносини встановлюються між заявником і іншою особою, в тому числі померлим, коли відсутні документи, що підтверджують наявність між ними родинних відносин, і відновити їх іншим шляхом неможливо. Встановлення таких відносин залежить від норм матеріального права та мети, яку заявник вказує в заяві.
Найчастіше встановлюють спорідненість з близькими родичами - чоловіком, дружиною, батьками, дітьми, усиновлювачами, усиновленими, братами, сестрами, дідусем, бабусею, онуками. Встановлення названого факту може бути викликано необхідністю отримання в майбутньому матеріальних благ.
Для отримання спадщини встановлення факту родинних відносин проводиться також між заявником і рідними, а також з більш далекими родичами, оскільки цивільне законодавство відносить до числа спадкоємців за законом строго певне коло родичів, як спадкоємців.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім'я, по батькові, місце чи час народження, місце проживання не відповідають записам у паспорті чи свідоцтві про народження або в інших документах, які хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, тому в таких випадках, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.
Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту.
Це означає, що в судовому порядку можна встановити факт родинних відносин та належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим, оскільки згідно з нормами процесуального права передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Виникнення особистих майнових і немайнових прав громадян, їх зміну та припинення закон завжди пов'язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними доказами, як то: свідоцтвами, довідками та іншими документами, які видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість виправлення допущених помилок тощо), тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що має юридичне значення.
Факт належності документів особі встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника, зокрема: право на власність.
При вирішенні питання про встановлення факту родинних відносин, суд виходить з фактичних, встановлених в судовому засіданні обставин. Суд враховує, що законодавчо питання врегульовано положеннями Цивільного кодексу України щодо сприяння у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для підтвердження такого факту. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Матеріалами справи встановлено, що при зверненні ОСОБА_1 до державного нотаріуса Першої Золотоніської державної нотаріальної контори Чуй Н.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті брата було виявлено, що в паспорті та свідоцтві про смерть він зазначений як « ОСОБА_2 », а у свідоцтві про народження, яке видане Золотоніським РАЦС 16.04.1954 він зазначений як « ОСОБА_4 », та повідомлено заявницю про неможливість вирішення цього питання в позасудовому порядку і рекомендовано звернутися до суду.
Судом досліджено в судовому засіданні письмові докази, з яких встановлено що при оформленні паспорту громадянина СРСР серії НОМЕР_5 від 04.06.1976, на підставі свідоцтва про народження ОСОБА_12 НОМЕР_9 від 16.04.1954, паспортистом було зазначено « ОСОБА_2 », що у свою чергу призвело до оформлення подальших документів, що є актами цивільного стану, на ім'я « ОСОБА_2 ».
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно є сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , та рідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності наявних у справі доказів, в розумінні ст. 76-81 ЦПК України, обставини справи, на які заявниця послалась як на підставу своїх вимог, з'ясувавши відомості про встановлений факт та мету його встановлення, яка перешкоджає заявниці в оформленні спадкових прав після смерті брата ОСОБА_2 , суд вважає за можливе встановити факт родинних відносин між фізичними особами, про який просить заявниця та приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.
Водночас, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04), що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 58 рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.94 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Також згідно з п. 41 висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України (суд ураховує також роз'яснення Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» - рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання).
При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом (ч.7 ст.294 ЦПК України).
Керуючись ст. 13, 263, 265, 267, 268, 293, 315, 354, 355 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Золотоніська міська рада про встановлення факту родинних відносин - задовольнити повністю.
Встановити факт родинних відносин між фізичними особами, яким визнати, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_10 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В.Ватажок-Сташинська