Справа № 302/599/23
2-о/302/328/23
17
"18" квітня 2023 р. смт.Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області в
в особі головуючого судді Кривка В.П.
з участю: секретар с/з Гажук Н.В.,
без участі заявника та заінтересованих осіб,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні райсуду в смт.Міжгір'ї справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Заявник звернувся до суду в порядку окремого провадження із вищевказаною заявою, яка обгрунтована так.
Заявник здійснює постійний сторонній догляд за матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за висновком лікарської комісії медичного закладу КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ" № 300 від 27.01.2023 має обмеження функцій життєдіяльності та потребує надання соціальних послуг з стороннього догляду на непрофесійній основі та потребує постійного стороннього догляду.
Заявник здійснює догляд за матір'ю добровільно на безоплатній основі, та за її згодою. Від встановлення факту, здійснення заявником постійного догляду за хворою матір'ю, залежить виникнення у заявника прав та обов'язків, визначених ЗУ "Про соціальні послуги", ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". За цих підстав заявник просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що він здійснює постійний сторонній догляд на безоплатній основі за матір'ю, ОСОБА_2 , яка є особою похилого віку та за станом здоров'я, згідно висновку ЛКК, потребує стороннього догляду.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання розгляду справи не з'явився, подав суду заяву в якій просить розглянути справу за його відсутності, подану до суду заяву підтримує, просить задоволити вимоги заяви.
Заінтересована особа, ОСОБА_2 подала суду заяву в якій просить провести за її відсутності та заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Представник заінтересованої особи Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області - голова селищної ради Щур В.М., подав до суду заяву в якій вказує, що Міжгірська селищна рада заперечень на подану до суду заяву ОСОБА_1 не має. Справу просить розглянути без участі представника Міжгірської селищної ради.
Суд, ознайомившись із змістом заяви ОСОБА_1 доданими до неї доказами; оцінивши письмові позиції учасників судового процесу, вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення з огляду на таке.
Суд установив такі обставини.
Згідно Висновку № 300 від 27.01.2023 центральної лікарсько-консультативної комісії (ЦЛКК) КНП «Міжгірської районної лікарні Міжгірської селищної ради Закарпатської області», та Виписки із протоколу ЛКК № 300 від 27.01.2023, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хворіє та потребує постійного стороннього догляду вдома. Діагноз: ІХС. Стабільна стенокардія напруги та спокою, ФК ІІІ-ІV ст.ІІ/інфарктний кардіосклероз СН ІІ Б.
Згідно Довідки № 375 від 27.01.2022 Міжгірської селищної ради, ОСОБА_1 , 1968 р.н., місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , з 27.01.2023 року здійснює постійний сторонній догляд за матір'ю, інвалідом - ОСОБА_2 , 1943 р.н., яка потребує постійного стороннього догляду.
З Акту встановлення факту здійснення догляду, який складено 01.02.2023 комісією Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, вбачається, що заявник ОСОБА_1 ,1968 р.н., фактично проживає разом із матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 доглядає за матір'ю, виконує хатню роботу, готує їжу, купує продукти харчування та необхідні лікарські засоби, матеріально забезпечує та допомагає по господарству.
Родинні відносини між заявником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та заінтересованою особою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджені свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .
Отже, з аналізу вищенаведеного вбачається, що заявник є сином ОСОБА_2 , 1943 р.н., та здійснює постійний сторонній догляд за матір'ю, оскільки ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду згідно з висновком ЛКК. Офіційний догляд (через територіальний орган соціального захисту населення) за матір'ю заявник не оформляв.
Факт здійснення заявником постійного догляду за матір'ю - ОСОБА_2 , має юридичне значення, оскільки породжує виникнення прав та обов'язків у заявника щодо отримання соціальних пільг та виплат та виникнення прав та обов'язків, визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Сімейним кодексом України передбачено обов'язок дітей щодо утримання непрацездатних батьків, зокрема повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрцездатними і потребують матеріальної допомоги. Дочка, син зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю (ст.ст. 202, 203 СК України).
Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальні послуги» чинниками, що можуть зумовити складні життєві обставини є: а) похилий вік; б) часткова або повна втрата рухової активності, пам'яті; в) невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування; г) психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин; ґ) інвалідність.
У розумінні статті 1 Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» № 2961-IVвід 06.10.2005 року (далі - Закон № 2961-IV), медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 2961-IV, рішення медико-соціальних експертних комісій є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, реабілітаційними закладами незалежно від типу і форми власності.
Постійний сторонній догляд - вид догляду, яким забезпечуються інваліди із вираженими порушеннями в організмі, зумовленими професійними та загальними захворюваннями, травмами, що призводять до значного обмеження життєдіяльності, надзвичайною залежністю від постійного догляду, допомоги або нагляду інших осіб, неспроможні до самообслуговування (не можуть самостійно приймати їжу, забезпечувати гігієнічні потреби, потребують допомоги на прогулянках).
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
Згідно п.5 ч.2 ст.293 та ч.2 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає впорядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно закону вони породжують юридичні наслідки.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в ст.315 Цивільного процесуального кодексу України.
Статтею 315 ЦПК України наведено перелік фактів, що мають юридичне значення, справи про встановлення яких розглядаються судом. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що усудовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України за № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У вказаній Постанові зазначено вичерпний перелік заяв, які не можуть розглядатися судами, серед яких не вказано про факт здійснення догляду за інвалідом або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку.
При таких обставинах суд вважає, що встановлення факту здійснення догляду та перебування фізичної особи на утриманні, не суперечить Закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб, та має для заявника юридичне значення, а тому підстав для відмови у задоволенні цієї заяви, судом не встановлено.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З врахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із цією заявою підставно, така є належно обгрунтованою та обставини викладені в заяві підтверджені достовірними доказами, а тому вимоги викладені в заяві ОСОБА_1 підлягають до задоволення в повному обсязі. При цьому, суд констатує, що питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є компетенцією уповноваженого органу відповідно до положень зазначеного закону, а тому це питання не може вирішуватись судом.
Керуючись ст.ст. 293, 294, 317, 319, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (гр.України, РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) здійснює постійний догляд за матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (гр.України, РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), і за висновком ЛКК КНП "ЛПУ Міжгірська РЛ Міжгірської селищної ради Закарпатської області" від 27.01.2023 року № 300 потребує постійного догляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення через Міжгірський районний суд Закарпатської області, відповідно до положень п. 15.5 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» ЦПК України.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.
Суддя:В. П. Кривка