Справа № 690/586/22
Провадження № 1-кп/690/58/23
19 квітня 2023 року м. Ватутіне
Ватутінський міський суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні у залі судових засідань Ватутінського міського суду Черкаської області клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12022250360000727 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Липне Любарського району Житомирської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , освіта вища, лікар епідеміолог Звенигородського відділення Звенигородського районного відділу Державної установи «Черкаський обласний центр контролю та профілактики хвороб» МОЗ України, вдівець, пенсіонер, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 09.09.2022 року близько 09 год. 00 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки «Hyundai» моделі «Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , після виконання маневру повороту ліворуч на перехресті просп. Ватутіна та вул. Миру в м. Ватутіне Звенигородського району Черкаської області, з просп. Ватутіна на вул. Миру, продовжуючи рух по вул. Миру, діючи в порушення вимог п. 16.2 Правил дорожнього руху, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 10.10.2001 року № 1306, відповідно до якого на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , яка рухалась по пішохідному переході, перетинаючи проїжджу частину вул. Миру, зліва на право відносно напрямку руху автомобіля марки «Hyundai» моделі «Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 . Внаслідок чого пішохід ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді переломів латеральної стінки орбіти справа, нижньої стінки орбіти справа, латеральної стінки правої гайморової пазухи, виличної дуги справа, стінки великого крила клиноподібної кістки праворуч, правої лобкової кістки, перелому 5 пальця правої кисті, рваної рани правої кисті, рани на лівій половині обличчя, що відповідно до висновку експерта від 19.10.2022 року № 05-9-01/394 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.
У судовому засіданні від обвинуваченого ОСОБА_3 надійшло клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття даного кримінального провадження у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Після роз'яснення судом ОСОБА_3 , що вказана підстава для закриття кримінального провадження, не є реабілітуючою, та він не повинен доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, обвинувачений зазначив, що йому зрозумілі суть і правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, просив звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим та закрити кримінальне провадження.
Потерпілою ОСОБА_5 у судовому засіданні підтверджено факт примирення з ОСОБА_3 . Також вказано, що ОСОБА_3 добровільно відшкодував їй як вартість лікування, так і моральну шкоду, в зв'язку з чим жодних претензій до нього не має, а тому не заперечує проти задоволення клопотання обвинуваченого.
Судом роз'яснено потерпілій ОСОБА_5 наслідки звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриття даного кримінального провадження з цих підстав, після чого нею підтверджено свою позицію щодо заявленого клопотання, зазначивши про її добровільність та відсутність жодного тиску на неї.
Прокурор ОСОБА_4 не заперечував щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності в зв'язку з його примиренням з потерпілою та закриття вказаного кримінального провадження, оскільки вказане кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, кваліфікується як нетяжкий злочин, а обвинувачений ОСОБА_3 не має судимостей, та відшкодував завдані потерпілій ОСОБА_5 збитки.
Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Положеннями ч. 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення.
З огляду на системний взаємозв'язок норм КК України, під злочином, що втратив своє правове значення слід розуміти злочин, який вчинила особа, але який (під час вирішення питання про застосування положень Розділу IX Кримінального кодексу України) не утворює повторності, тобто втратив своє правове значення, саме в сенсі існування юридичних наслідків для особи яка його вчинила, у вигляді не знятої чи не погашеної судимості чи існування не закритого кримінального провадження відносно такої особи.
За змістом ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, віднесено до категорії нетяжких злочинів, оскільки його санкція, передбачає покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Відповідно до вимог ч.ч. 7, 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстав передбачених п. 1 ч. 2 цієї статті не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
З урахуванням, позиції обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_5 , якою підтверджено факт їх примирення та відшкодування їй збитків обвинуваченим, судом встановлено наявність достатніх підстави для задоволення заявленого клопотання та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України в зв'язку з примиренням з потерпілим, а також закриття кримінального провадження № 12022250360000727, розпочатого 09.09.2022 року, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Таким чином, арешт, накладений ухвалою слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 20.09.2022 року, на належний обвинуваченому ОСОБА_3 автомобіль марки «Hyundai» моделі «Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , підлягає скасуванню.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались, підстави для їх застосування до набрання ухвалою законної сили відсутні.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 126 КПК України суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертизи у даному кримінальному проваджені у розмірі 3 432 (три тисячі чотириста тридцять дві) грн. 16 коп.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 17.06.2020 року в справі № 598/1781/17, за змістом якої кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат, зокрема витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, зокрема, звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя, крім іншого, має вирішити питання про речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до п.п. 4, 5 ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 46, 286 КК України, ст.ст. 100, 124, 126, 174, 284-286, 288, 369-372, 376, 392, 393, 395, 532 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, в зв'язку з примиренням з потерпілим, за вчинення 09.09.2022 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а кримінальне провадження № 12022250360000727, розпочате 09.09.2022 року, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 09.01.1997 року Ватутінським МВ УМВС України в Черкаській області, на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертиз в розмірі 3 020 (три тисячі двадцять) грн. 48 коп.
Цивільний позов не заявлявся.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 20.09.2022 року, на автомобіль марки «Hyundai» моделі «Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 .
Речові докази:
-автомобіль «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , залишити у розпорядженні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як його власника;
-змив речовини бурого кольору з правого переднього крила автомобіля «Hyudai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , знищити.
Ухвалу вручити учасникам судового провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошено о 14 год. 40 хв. 21.04.2023 року.
Суддя ОСОБА_1