Провадження 3/557/372/2023
Справа 557/540/23
21 квітня 2023 року смт Гоща
Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Оленич Ю.В., за участю секретаря судового засідання Слюсарчук І.В., захисника Александрова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в смт Гоща справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з УПП в Рівненській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 15 березня 2023 року о 13 год. 14 хв. на а/д М-06 «Київ-Чоп, 301 км, населений пункт - с. Горбаків, керував транспортним засобом «Honda Accord», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, підвищена жвавість ходи та мови, поведінка, що не відповідає обстановці та, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, від проходження медичного огляду з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі відмовився.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
23 квітня 2023 року від захисника ОСОБА_1 - адвоката Александрова Д.О. надійшло письмове клопотання, у якому останній просить провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки у стані наркотичного сп'яніння останній не перебував, а тому відповідно і не міг мати ознак перебування у такому стані, крім того, від огляду на стан наркотичного сп'яніння на вимогу поліції відмовився, тому що поліція його до цього спонукала, та після відмови від огляду поліція водія від керування не усунула, хоча і відібрала розписку.
Як зауважив захисник у письмовому клопотанні, водій ОСОБА_1 на вимогу поліцейського погоджувався пройти огляд в медичному закладі після того, як забере тітку з лікарні КП «Рівненський обласний протипухлинний центр» Рівненської обласної ради, так як вона у важкому стані і її виписували о 14 год., що поліцейським було сприйнято як ухилення від огляду, хоча водій фактично від огляду в лікарні на наркотичне сп'яніння не відмовлявся, цікавився, що буде, якщо відмовиться від огляду, на що поліцейським йому роз'яснень надано не було, а було запропоновано написати в протоколі, що водій не згоден та не має часу, тим самим, на переконання захисника, поліцейський своєю поведінкою підштовхнув та підбурював водія до вчинення правопорушення. ОСОБА_1 за рекомендацією юриста, повернувшись за адресою свого проживання, самостійно пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння в порядку самозвернення 17 березня 2023 року, результати якого є негативними. Захисник зауважив, що у даному випадку проходження огляду протягом двох годин з моменту складання протоколу не є вирішальним, оскільки наркотична речовина в разі її вживання особою, зберігається в організмі близько одного місяця.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Захисник останнього - адвокат Александров Д.О. у судовому засіданні вважав за можливе проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , вказавши на те, що такий обізнаний щодо місця, часу та дати розгляду справи.
При цьому, захисник у судовому засіданні підтримав, висловлену у своєму письмовому клопотанні позицію щодо закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Мотивуючи таку позицію, останній вказавши на зазначені у письмовому клопотанні доводи, додатково зауважив на тому, що у протоколі наявні виправлення у даті його складання та даті події, що є недопустимим та що просив врахувати при прийнятті рішення.
Заслухавши доводи захисника Александрова Д.О., дослідивши матеріали справи, суддя приходить наступного висновку.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху).
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У п. 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, п. 2.5. Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За невиконання вимог цього пункту Правил передбачено адміністративну відповідальність за ст. 130 КУпАП.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02 ECHR 29 червня 2007 року постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно норм, встановлених законами держави Україна.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, сама по собі відмова водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад адміністративного правопорушення та має наслідком адміністративну відповідальність.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок № 1103).
Зокрема, п. 3 Порядку № 1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735).
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно із п. 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з п. 7 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Вказані положення Інструкції відповідають ст.ст. 12, 13 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», відповідно до яких встановлення наявності стану наркотичного сп'яніння внаслідок незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин є компетенцією лише лікаря, на якого покладено обов'язки щодо проведення медичного огляду (обстеження), а медичний огляд проводиться за направленням поліцейських.
Отже, зазначеними нормативно-правовими актами регламентований порядок проведення огляду у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналіз вказаних нормативних актів свідчить, що у разі виявлення у водія ознак наркотичного сп'яніння поліцейськими огляд на місці зупинки транспортного засобу не проводиться, для проведення огляду водій відразу направляється до найближчого закладу охорони здоров'я.
Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу, серед яких, є право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376 (далі - Інструкція №1376).
Інструкцією № 1376 встановлено порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначено порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкції № 1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності, а положення Інструкції № 1452/735 та Порядку № 1103 - підстави та правила проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, у встановленому порядку в закладі охорони здоров'я, перелік яких затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1 , про що у судовому засіданні ствердив захисник останнього, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стверджується даними наступних досліджених у судовому засіданні доказів:
-протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 080175 від 15 березня 2023 року, в якому зазначено про факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, які в розумінні п. 4 розділу І, п. 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, а також про факт відмови останнього від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку в закладі охорони здоров'я (арк. спр. 2).
При цьому суддею враховує, що під час складання протоколу ОСОБА_1 не висловлював незгоду з його змістом, не заявляв жодних клопотань, заперечень чи скарг на дії працівників поліції, що підтверджується відеозаписом, доданим до матеріалів справи.
При дослідженні протоколу встановлено, що у даті його складання та даті вчинення вбачається виправлення, допущені у числі місяця шляхом підправлення цифри «4» на цифру «5». Водночас, на переконання судді, допущені виправлення є незначними та не впливають на визнання протоколу про адміністративне правопорушення неналежним чи недопустимим доказом у справі. Прийшовши такого висновку, суддею взято до уваги також те, що дата події, яка відображена у самому протоколі та дата його складання, що відповідає 15 березня 2023 року, не оспорюється стороною захисту, тим самим суддя поза будь-яким сумнівом вважає, що протокол було складено 15 березня 2023 року та цією датою була подія інкримінованого правопорушення.
З урахуванням наведеного, вказаний протокол сумніву у суду не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП;
-акту огляду на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 15 березня 2023 року та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від цього ж числа, в якому зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду у закладі охорони здоров'я (арк. спр. 3, 4);
-зобов'язання до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 080175 від 15 березня 2023 року, за даними якого ОСОБА_1 відповідно до ст. 266 КУпАП був відсторонений від керування всіма транспортними засобами до повного витверереження. У вказаному зобов'язанні наявний запис про те, що ОСОБА_1 від підпису зобов'язання відмовився (арк. спр. 5);
-матеріалів відеофіксації, на яких зафіксовано обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення (арк. спр. 6).
Що стосується доводів сторони захисту про підбурювання поліцейськими ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення, то суддею зазначається наступне.
КУпАП не містить визначення поняття провокація, як і в цілому національне законодавство, натомість Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зробив дефініцію такого поняття та критерії для розмежування законних дій співробітників поліції від провокації до вчинення злочину.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів є ряд критеріїв.
Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним критерієм - наявність у суду можливостей перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням вимог рівності та змагальності сторін.
Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений (рішення у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року).
Під пасивною поведінкою ЄСПЛ розуміє відсутність будь-яких активних дій, які б спонукали потенційного підозрюваного вчинити злочин.
Таким чином, у разі виявлення за матеріалами кримінального провадження ознак, притаманних провокації злочину правоохоронними органами, суд у судовому засіданні має це перевірити шляхом дослідження відповідних обставин і лише після цього зробити висновок щодо наявності (відсутності) такого факту і, як наслідок, щодо належності, допустимості й достатності доказів у справі для прийняття відповідного процесуального рішення.
При визначенні того, чи обмежилися співробітники правоохоронних органів переважно пасивним встановленням обставин можливого скоєння злочину, ЄСПЛ розглядає два фактори:
- наявність підстав для проведення відповідних заходів;
- роль співробітників правоохоронних органів в скоєнні злочину.
Таким чином, потрібно взяти до уваги наступні обставини: підставу для зупинки; поведінку працівника поліції; ознаки сп'яніння водія; дії водія щодо пропозиції працівника поліції пройти огляд на встановлення стану сп'яніння.
Так, із переглянутого суддею відеозапису вбачається, що водія ОСОБА_1 було зупинено за перевищення швидкості руху, після зупинки під час спілкування з поліцейськими у водія були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд для визначення стану сп'яніння у медичному закладі (відео 13:25 хв., 13:26 хв., 13:37 хв.), на що водій, вагаючись пояснював, що поспішає за тіткою до лікарні, так як її виписують о 14 год., та зможе пройти огляд, однак лише після того, як її забере, водночас їхати на огляд у службовому автомобілі відмовлявся. На запитання ОСОБА_1 про те, що буде у разі відмови від проходження огляду, поліцейським було роз'яснено, що у такому випадку буде складений протокол за ст. 130 КУпАП, який у подальшому направляється на розгляд до суду.
Окрім того, матеріалами відеозапису установлено, що в ході спілкування з поліцейським ОСОБА_1 повідомив про те, що він вживав траву ще «вчора» чи «позавчора» та те, що у нього наявна з собою «пяточка», на запитання поліцейського для чого вживає, ОСОБА_1 відповів - «ну я ... покурюю». Також з відеозапису убачається, що поведінка водія та пасажира, яка була спрямована на приховання попередньо виданої речовини невідомого походження, зумовила виклик працівниками поліції слідчо-оперативної групи. У ході тривалого спілкування ОСОБА_1 неодноразово було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров'я та роз'яснено наслідки відмови, проте о 13:52 хв. ОСОБА_1 сказав «давайте вже составляйте протокол, ... ви время наше задержуєте».
Таким чином, судом не встановлено того, що поліцейські своїми активними діями спонукали водія ОСОБА_1 прийняти рішення про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, відтак немає підстав вважати, що поліцейські спровокували водія до вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Рішення про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння було прийнято свідомо водієм ОСОБА_1 без будь-якого тиску. Останній, будучи водієм та маючи відповідне посвідчення водія, обізнаний з Правилами дорожнього руху, зокрема, п. 2.5, який зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому, відмовляючись від проходження такого огляду, має нести юридичну відповідальність.
Суддею також відхиляється наданий стороною захисту висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 608, в якому зазначено, що у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено, оскільки протокол щодо нього складено за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що має самостійний склад адміністративної відповідальності, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП. Це ж стосується і таких наданих стороною захисту доказів, як медичного огляду на стан сп'яніння за № 608 та результату токсикологічного дослідження № 1098 від 22 березня 2023 року
Крім того, критично оцінюючи такі надані стороною захисту докази, суддя зауважує на тому, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння було здійснено у закладі охорони здоров'я о 06 годині 17 березня 2023 року, тобто за сплином двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, що мало місце о 13 годині 14 хвилини 15 березня 2023 року.
Згідно приписів ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, що визначено у п. 9 розділу ІІ Інструкції № 1452/735.
Тобто, вимоги ст. 266 КУпАП та положення Інструкції зобов'язують, що з моменту встановлення підстав для проведення огляду в закладах охорони здоров'я такий огляд має бути проведений не пізніше двох годин.
Аналізуючи вказані докази суддя приходить висновку, що працівники поліції діяли у межах повноважень та відповідно до вимог Інструкції № 1452/735, докази, що містяться в матеріалах справи, повністю узгоджуються між собою та підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, приходжу висновку про те, що подія правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, мала місце, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доведена повністю.
Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, те, що його дії характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпечність, становлять небезпеку дорожньому руху та несуть загрозу для життя і здоров'я його учасників, вважаю за можливе притягнути останнього до адміністративної відповідальності та з метою його виховання та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, призначити йому покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з ОСОБА_1 в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 536 гривень 80 копійок.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, та підлягає зарахуванню на рахунок UA218999980313020149000017001, отримувач коштів ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300, код за ЄДРПОУ 38012494, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 24 квітня 2023 року.
Суддя Ю.В. Оленич