24 квітня 2023 року
м. Чернівці
справа № 713/1429/21
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Одинака О. О., Височанської Н. К., Половінкіної Н. Ю.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання до суду апеляційної скарги на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 16 березня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ нерухомого майна,
Разом з апеляційною скаргою відповідачем подано заяву про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.
Апелянт посилається на те, що не може сплатити судовий збір у зв'язку з його матеріальним становищем.
Суд вважає, що в задоволенні вказаної заяви слід відмовити з огляду на наступне.
Згідно із частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», частини першої статті 136 ЦПК України враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Пунктом 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (§ 111 рішення Європейського суду з прав людини від 20 лютого 2014 року у справі «Shishkov v. Russia»).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Такий правовий висновок Верховний Суд виклав у постанові від 12 березня 2021 року у справі №912/1061/20.
Для вирішення питання відстрочення сплати судового збору є необхідним врахування судом майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні сплати судового збору у встановлених законом розмірах і строки, покладається на зацікавлену сторону. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати належні докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому розмірі. Оскільки відстрочення сплати судового збору може бути здійснене на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, відповідне клопотання повинне бути також обґрунтоване обставинами, які дозволять суду зробити висновок про те, що судовий збір буде сплачено у цей строк.
Відповідачем до апеляційної скарги не надано докази, які підтверджують те, що його скрутний фінансовий стан на день подання такої скарги перешкоджає йому сплатити судовий збір в необхідному розмірі. Також відповідна заява не містить обґрунтування обставин, які дозволять суду зробити висновок про те, що судовий збір буде сплачено до ухвалення судового рішення у справі.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав у постанові від 20 лютого 2018 року у справі №910/17456/17.
Враховуючи наведене, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання до суду апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 136, 381 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання до суду апеляційної скарги на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 16 березня 2023 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Судді Чернівецького
апеляційного суду: Олександр ОДИНАК
Наталія ВИСОЧАНСЬКА
Наталія ПОЛОВІНКІНА