Справа №953/6665/22 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/460/23; 11-сс/818/482/23 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: запобіжний захід
18 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
-головуючого ОСОБА_2 ,
-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
-при секретарі ОСОБА_5 ,
-за участю захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові матеріали за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 16 березня 2023 року, -
Цією ухвалою слідчого судді клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області задоволено та продовжено щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 14 травня 2023 року.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу суду скасувати постановити нову ухвалу, якою обрати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. В обґрунтування своєї апеляційної скарги захисник зазначив, що слідчим суддею не проаналізовано можливості застосування до ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу. Наголосив, що сторона обвинувачення у клопотанні не надала доказів існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України. На думку захисника пред'явлена підозра ОСОБА_8 є необґрунтованою, оскільки ґрунтується виключно на показаннях потерпілих, хоча ОСОБА_8 не причетний до злочинів. Указав, що підозрюваний раніше не судимий, має вищу освіту, постійне місце проживання, є учасником бойових дій.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати постановити нову ухвалу, якою обрати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. В обґрунтування своєї апеляційної скарги захисник зазначив, що клопотання слідчого не містить доказів існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Зазначив, що поза увагою суду залишилося те, що ОСОБА_8 раніше не судимий, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався, з 25 лютого 2022 року добровільно брав участь у відбитті агресії Російської Федерації, має міцні соціальні зв'язки, має постійне місце мешкання, є членом громадської організації «Братерство учасників АТО та ветеранів силових структур «Слобожанщина», має матір, тривалий час перебуває у цивільному шлюбі. Наголосив, що за час перебування ОСОБА_8 в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», його здоров'я значно погіршилося, через тримання його у занадто маленькій камері, де температура вночі становить близько 12 градусів.
Заслухавши суддю-доповідача, захисників, які підтримали апеляційні скарги, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що рішення слідчого судді першої інстанції є обґрунтованим та постановлено з дотриманням зазначених вимог чинного та міжнародного законодавства.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування чи суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч.4 ст.187, ст.257, ч.3 ст.289 КК України, за які останньому може бути призначено покарання до 15 років позбавлення волі.
Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, а саме того, що вказане кримінальне правопорушення відповідно до пред'явленої підозри мало місце під час воєнного стану, який діє по всій території України з 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, а також того факту, що ОСОБА_8 підозрюється у вчинені розбійного нападу, за попередньою змовою, у військовій формі, маючи при собі вогнепальну зброю, а також із застосуванням фізичної сили та із заподіянням тілесних ушкоджень потерпілим, на думку колегії суддів у цьому провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов'язків.
За таких обставин, посилання сторони захисту на недоведеності існування ризиків, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки існування ризиків в тому числі і втечі від правоохоронних органів та суду об'єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні.
Доводи скарги захисників про відсутність обґрунтованої підозри, колегія суддів не бере до уваги, оскільки відповідно до матеріалів провадження обґрунтованість підозри підтверджується рядом доказів, на які є посилання в ухвалі слідчого судді, а належність та допустимість зазначених доказів, повинна бути оцінена судом, під час судового розгляду кримінального провадження по суті.
З огляду на значимі для даного провадження обставини, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення та дійшов обґрунтованого висновку про те, що ризики встановленні під час обрання запобіжного заходу, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Посилання захисників на те, що ОСОБА_8 раніше не судимий, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався, має вищу освіту, з 25 лютого 2022 року добровільно брав участь у відбитті агресії Російської Федерації, має міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується, має постійне місце мешкання, є членом громадської організації «Братерство учасників АТО та ветеранів силових структур «Слобожанщина», має матір, перебуває у цивільному шлюбі, в даному конкретному випадку є недостатніми для підтвердження можливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Доводи захисника ОСОБА_7 про погіршення стану здоров'я ОСОБА_8 , через довготривале тримання підозрюваного під вартою, безпідставні. Стороною захисту не надано відповідних доказів на підтвердження.
До того ж, сторона захисту не позбавлена можливості звернутися до адміністрації ДУ «Харківський слідчий ізолятор», з клопотанням про проведення медичного огляду підозрюваного з метою встановлення наявності підстав для його звільнення за станом здоров'я.
За таких обставин, колегія суддів вбачає, що застосування інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_8 його процесуальних прав та обов'язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 та відсутності підстав для зміни чи скасування судового рішення за доводами апеляційних скарг.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 16 березня 2023 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: