Провадження № 11-кп/803/991/23 Справа № 211/7019/21
18 квітня 2023 року м.Кривий Ріг
18 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг матеріали кримінального провадження № 12021046720000375 за ч. 1 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_7 , за апеляційною скаргою з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_7 , апеляційними скаргами захисника ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_8 на вирок Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 13 грудня 2022 року, -
Вироком Довгицівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 13 грудня 2022 року
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцЯ м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженОГО, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює пекарем в ТОВ «Торговий Дім «Хліб», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 30.06.2021 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч. 4 ст. 407 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік,
визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 2 років обмеження волі. На підставі ст. 71,72 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини за вироком Центрального районного суду міста Миколаєва від 30.06.2021 року, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.
Відповідно до вироку суду, 04.10.2021 в денну пору доби ОСОБА_7 з дозволу ОСОБА_9 перебував у квартирі, яка належить останньому за адресою: АДРЕСА_3 , де здійснював ремонтні роботи та користувався електроінструментами, які належать ОСОБА_9 . Знаходячись у вищевказаній квартирі у ОСОБА_7 раптово виник злочинний корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь.
Надалі, ОСОБА_7 цього ж дня, реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та звернення його на власну користь, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, з корисливих мотивів, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно, знаходячись за вищевказаною адресою з дозволу власника квартири ОСОБА_9 , скориставшись відсутністю останнього, шляхом вільного доступу, таємно, протиправно, поза волею власника ОСОБА_9 , взяв з підлоги перфоратор прямий марки Dnipro-M RH-100 вартістю 1797 грн., та кутову шліфувальну машину марки Dnipro-M GL-1259 вартістю 960 грн., після чого з місця скоєння правопорушення зник, обернувши викрадене майно на свою користь та розпорядився ним на власний розсуд.
Своїми протиправними діями ОСОБА_7 завдав майнового збитку потерпілому ОСОБА_9 , відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи за № 3905/21 від 21.10.2021 року, на загальну суму 2757 гривень.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи висновки суду про доведеність вини ОСОБА_7 , правильність кваліфікації його дій, вважає, що вирок є незаконним та таким, що підлягає скасуванню в частині призначеного покарання, просить ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 2 років обмеження волі; на підставі ст. 71,72 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини за вироком Центрального районного суду міста Миколаєва від 30.06.2021 року, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі; в іншій частині вирок залишити без змін. Вважає, призначене судом І інстанції покарання, занадто м'яким.
На вказаний вирок суду захисником ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подана апеляційна скарга, в якій він просить вирок Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 13 грудня 2022 року скасувати та призначити новий розгляд в суді І інстанції. Зазначає, що сторона захисту в судових дебатах просила призначити покарання не пов'язане з реальним позбавленням волі, а саме покарання у вигляді штрафу, який виконувати самостійно, проте суд І інстанції проігнорував вказане клопотання.
Також, на вказаний вирок суду обвинуваченим ОСОБА_7 подана апеляційна скарга з доповненнями, в якій він просить вирок Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 13 грудня 2022 року скасувати та призначити новий розгляд в суді І інстанції. Вважає, що судовий розгляд в суді І інстанції відбувся з порушенням вимог ч. 3 ст. 349 КК України, оскільки судом не було у доступній, чіткій та конкретизованій формі викладено зміст даної норми закону, не надано йому, як обвинуваченому, розгорнуте пояснення її суті, судом не перевірено, що суть процитованої статті щодо порядку дослідження доказів та обставин справи сприйнята ним правильно, а тому, на думку обвинуваченого, суд І інстанції помилково та передчасно зробив висновок про добровільність його позиції для застосування скороченого порядку дослідження доказів.
Потерпілий ОСОБА_9 повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали доводи своїх апеляційних скарг та заперечували проти доводів апеляційної скарги прокурора, прокурора ОСОБА_5 , яка підтримала доводи своєї апеляційної скарги та заперечувала проти доводів апеляційної скарги з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_7 та апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційних скарг та обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто, його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, вказані вимоги судом І інстанції виконанні не в повному обсязі.
Як вбачається з оскаржуваного вироку суду, журналу судового засідання від 13 грудня 2020 року та технічного носія інформації звукозапису фіксації судового процесу, судовий розгляд відносно обвинуваченого ОСОБА_7 проведено за правилами положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Згідно з ч.3 ст.349 КПК України, суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Обов'язковою умовою застосування такого порядку судового розгляду є повне визнання всіма учасниками судового провадження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину за обставин, викладених в обвинувальному акті.
Суд зобов'язаний з'ясувати, чи правильно сторони розуміють зміст усіх зазначених обставин, переконатися, що визнання їх є добровільним, та роз'яснити сторонам, що, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Якщо, принаймні, одна з наведених обставин заперечується будь-ким із учасників судового провадження, докази мають досліджуватися судом у загальному порядку, а спрощена процедура, передбачена ч. 3 ст. 349 КПК України, застосована бути не може.
Практикою Європейського суду з прав людини визнано і про це, вказано в рішенні від 15 липня 2010 року у справі «Руслан Яковенко проти України», що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатись на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або для обґрунтування своїх рішень.
Так, при проведенні судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд виходив з того, що ОСОБА_7 свою вину у скоєному визнав в повному обсязі, та на підтвердження його вини у вироку послався саме на ці показання обвинуваченого, згідно яких він підтвердив фактичні обставини, викладені у обвинувальному акті.
Судом апеляційної інстанції було відтворено хід судового засідання - був прослуханий аудіо диск та встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 спочатку фактично не визнавав свою провину у скоєнні інкримінованого злочину, а після перерви в судовому засіданні почав визнавати свою провину, що викликає об'єктивні сумніви у колегії суддів в добровільності такого визнання. Суд І інстанції не з'ясовував у обвинуваченого ОСОБА_7 чи добровільно він визнав вину, чи не піддавався останній тиску тощо.
Колегією суддів встановлено, що вимоги ст. 349 КПК України були порушені, оскільки суд першої інстанції не в повній мірі роз'яснив обвинуваченому положення зазначеної норми закону та наслідки її застосування після чого прийняв рішення про недоцільність дослідження обставин, які ніким не оскаржуються, не з'ясувавши у обвинуваченого, що зазначена процесуальна норма є зрозумілою обвинуваченому та, що обвинувачений добровільно погодився з таким порядком розгляду кримінального провадження.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, незважаючи на вищевикладене та позицію обвинуваченого, безпідставно обмежився дослідження фактичних обставин провадження лише допитом обвинуваченого та потерпілого, належним чином не з'ясувавши обставини вчинення інкримінованого злочину, викладені в обвинувальному акті, та безпідставно здійснив судовий розгляд провадження у спрощеному порядку, передбаченому ч. 3. ст. 349 КПК України, чим порушив право обвинуваченого на захист та позбавив його права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допущені порушення кримінального процесуального закону, відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, є істотними і такими, що перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції, враховуючи, що розгляд провадження місцевим судом відбувався за скороченою процедурою, без дослідження усіх доказів, апеляційний суд позбавлений можливості усунути допущені судом порушення, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення та винести нове рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційних скарг обвинуваченого, захисника та прокурора, у зв'язку з допущенням судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та з урахуванням загальних засад кримінального провадження і з метою забезпечення права обвинуваченого на захист, вважає, що вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідність та покарання.
Оскільки вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, то обставини, викладені в апеляційних скаргах прокурора, захисника та обвинуваченого підлягають перевірці в суді першої інстанції під час нового розгляду кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 415, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_7 та апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - задовольнити.
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Вирок Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 13 грудня 2022 року відносно ОСОБА_7 - скасувати та призначити новий розгляд в суді І інстанції, в іншому складі суддів.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: