Провадження № 11-сс/4823/118/23 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
24 квітня 2023 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 березня 2023 року,
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 березня 2023 року задоволено клопотання ст. слідчої СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 04 травня 2023 року, з визначенням розміру застави у сумі 214 720 грн стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні малолітніх дітей не маючого, зареєстрованого фізичною особою -підприємцем, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-21.12.2022 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст.313 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки.
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України,
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та з урахуванням наявності ризиків, а саме, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, а тому застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою може запобігти вказаним ризикам.
Адвокат підозрюваного ОСОБА_5 , не погодившись з ухвалою слідчого судді, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та ухвалити нову, якою обрати стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту, а у разі залишення ухвали слідчого судді в частині обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою без змін, зменшити розмір застави. На думку сторони захисту, прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Вказує, що у ОСОБА_6 є постійне місце реєстрації та проживання, він є власником квартири, в якій зареєстрований, одружений і постійно проживає за місцем реєстрації. Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей обґрунтовує тим, що на даний час досудовим розслідуванням не встановлено всі джерела придбання наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, з яким підозрюваний міг спільно збувати наркотичні засоби, отримані від злочинної діяльності доходи та майно. Ризик - перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вважає також припущенням прокурора та обґрунтовує тим, що під час досудового розслідування не встановлено джерело походження наркотичних засобів, які підозрюваний придбав та зберігав за місцем мешкання нічим не підтверджено, ОСОБА_6 визнав вину, надав пояснення щодо вчинення ним кримінального правопорушення. Вважає, що судом не враховано обставини, визначені ст. 178 КПК України, та не оцінено їх в сукупності. Наголошує на непомірності визначеного розміру застави для підозрюваного.
На адресу апеляційного суду надійшла заява від захисника ОСОБА_5 про розгляд апеляційної скарги без її участі. Підозрюваний ОСОБА_6 з проханням про його доставку в судове засідання не звертався.
Від прокурора надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 406 КПК України.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів не знаходить часткові підстави для її задоволення з огляду на таке.
Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Мета застосування запобіжних заходів передбачена ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
З положення ст. 178 КПК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у постанові 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», слідує, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд зобов'язаний також оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, репутацію підозрюваного, наявність судимостей, спосіб життя, поведінку під час провадження у справі; дослідити відомості, що вказують на існування факторів, обставин чи моральних цінностей, які можуть свідчити про те, що підозрюваний перебуваючи на волі, не порушуватиме покладених на нього процесуальних обов'язків та не займатиметься злочинною діяльністю.
Як вбачається з матеріалів провадження, СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023270340000518 від 14.02.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
08.03.2023 ОСОБА_6 затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (протокол затримання від 08.03.2023, час фактичного затримання: 16 год 40 хв.).
09.03.2023 ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Колегія суддів констатує, що слідчим суддею встановлена наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, а отже, застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів може не забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.
Задовольняючи клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя цілком вірно з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу дійшов висновку про необхідність застосування до нього саме такого запобіжного заходу. При цьому, в повній мірі були дотримані вимоги ст.178 та ст. 194 КПК України, врахувавши вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення під час іспитового строку, взяв до уваги серйозний характер загрози для суспільного порядку вчиненого протиправного діяння, предметом якого є заборонені наркотичні засоби, вік підозрюваного, його матеріальний та сімейний стан, наявність попередньої судимості.
Окрім цього, слідчий суддя цілком обґрунтовано врахував і те, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою в цьому випадку є найбільш доцільним, а інші запобіжні заходи, з урахуванням вище вказаних підстав, не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та уникнути ризиків, вказаних у ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. А така підозра, як уже зазначалося вище, є достатньо обґрунтованою.
За таких обставин, у слідчого судді не було підстав вважати, що застосування більш м'яких, ніж взяття під варту, запобіжних заходів може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому обраний запобіжний захід є обґрунтованим і з ним погоджується апеляційний суд.
На основі аналізу зібраних матеріалів, судом зроблено обґрунтований висновок, з чим погоджується і колегія суддів апеляційного суду, що докази і обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що зазначені ним ризики існують і підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а підозра у скоєнні кримінального правопорушення є обґрунтованою.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Доводи сторони захисту про те, що підозрюваний має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, не заслуговують на увагу, оскільки такі були предметом розгляду суду першої інстанції, і які не спростовують доведених стороною обвинувачення на даному етапі ризиків, не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного, і не зменшують достатньою мірою ризики, що стали підставою для застосування саме такого запобіжного заходу ОСОБА_6 .
Що стосується прохання апеляційної скарги адвоката про застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, то таке не заслуговує на увагу, адже жодних обґрунтованих доводів щодо можливості в даному випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу, і це цілком буде гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, вказано не було, як не було обґрунтовано і в судовому засіданні апеляційного суду. Будь-яких процесуальних порушень при розгляді судом клопотання також встановлено не було.
Щодо твердження сторони захисту про непомірність визначеної слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_6 розміру застави, слід зазначити таке.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.
Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину визначається у таких межах, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, при визначенні розміру застави, слідчий суддя врахував особу підозрюваного, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та дійшов висновку про необхідність застосування застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
Водночас, розмір застави повинен бути помірним та пропорційним щодо конкретної людини і обставин вчиненого нею кримінального правопорушення, та слідчому судді необхідно враховувати тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , і який відноситься до категорії нетяжких злочинів, та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів переконується в доцільності часткового задоволення апеляційної скарги сторони захисту про зміну підозрюваному запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 406, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Задовольнити частково апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 .
Змінити ОСОБА_6 розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 березня 2023 року.
Визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4