Номер провадження: 22-ц/813/1128/23
Справа № 497/215/2021
Головуючий у першій інстанції Кодінцева С. В.
Доповідач Громік Р. Д.
05.04.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,
за участю секретаря - Сидоренко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Болградського районного суду Одеської області від 16 березня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог.
16 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким: визнати виконавчий лист № 497/881/19 від 28.11.2019 року, виданий Болградським районним судом Одеської області, звернутий до примусового виконання у виконавчому провадженні ВП № 61001377 від 20.01.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованості у розмірі 6365,25 гривень, таким що не підлягає виконанню; стягнути з відповідача АТ КБ "Приватбанк" понесені позивачем витрати на сплату судового збору по справі про забезпечення позову у розмірі 454,00 гривень та 908,00 гривень за подання позовної заяви.
Свої вимоги мотивує тим, що Болградським районним судом Одеської області розглянуто цивільну справу (№ 497/881/19, провадження № 2/497/638/19) за позовом АТ КБ «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості у розмірі 127 333.59 гривень та суму судових витрат у розмірі 1 921 гривень судового збору.
За результатом розгляду зазначеної справи, позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» було задоволено частково. Рішенням суду від 21.10.2019 року стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором 6 271.19 гривень (шість тисяч двісті сімдесят одна гривня дев'ятнадцять копійок), у тому числі судовий збір - 94.06 гривень (дев'яносто чотири гривні чотири копійки), що разом складає 6 365, 25 гривень.
Зазначені до стягнення у рішенні суду суми, підлягали зарахуванню на наступні банківські реквізити: МФО 305229, ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_1 .
Позивачем 12.12.2019 року добровільно було виконано рішення суду, шляхом сплати у Болградському відділенні АТ КБ «Приватбанк» суми у розмірі 6 365, 25 гривень, що підтверджується квитанцією від 12.12.2019 року.
Між тим, Постановою НБУ № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (ІВАМ) в Україні» від 28.12.2018 року, було запроваджено номери банківських рахунків міжнародного формату IBAN, про що банку не могло бути невідомо. Проте, до ухвалення рішення суду, банк актуальні банківські реквізити для можливості виконання рішення суду у добровільному порядку не надав.
Проте, у квитанції банку від 12.12.2019 року, призначення платежу зазначено - «Надходження готівки за платіжними картками».
У подальшому позивачу за місцем роботи стало відомо про надходження Постанови приватного виконавця Шевченко Т.С. від 20.01.2021 року ВП № 61001377 про стягнення з заробітної плати на користь АТ КБ «Приватбанк» грошової суми у розмірі - 6 365, 25 гривень на підставі виконавчого листа № 497/881/19 від 28.11.2019 року, виданого Болградським районним судом Одеської області.
За змістом отриманих документів виконавчого провадження вбачається, що приватним виконавцем Шевченко Т.С. 20.07.2020 року, прийнято виконавче провадження ВП № 61001317 відкрите Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Журид С.М. 17.01.2020 року на підставі виконавчого листа № 497/881/19, виданого Болградським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості в розмірі 6 271, 19 гривень та судовий збір у розмірі 94, 06 гривень, що загалом складає - 6 365, 25 гривень. Зазначену суму присуджено до стягнення з боржника рішенням Болградського районного суду Одеської області від 21.10.2019 року по справі № 497/881/19.
Рішення набрало законної сили 21.11.2019 року та знаходилось в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Журид С.М., якому рекомендованим листом від 28.01.2020 року було повідомлено, що 12.12.2019 року тобто, до відкриття 17.01.2020 року виконавчого провадження, боржник дотримуючись приписів ст. 129-1 Конституції України, рішення суду виконав добровільно шляхом внесення готівки одним платежем у відділенні АТ КБ «Приватбанк» у розмірі - 6 365,25 гривень, що підтверджується квитанцією.
Про зазначений факт на момент подання виконавчого листа, АТ КБ «Приватбанк» було відомо. Проте, вочевидь, виконавцю повідомлено не було. Отже, підстави для відкриття виконавчого провадження були відсутні.
На підтвердження добровільного виконання боржником рішення Болградського районного суду Одеської області від 21.10.2019 по справі № 497/881/19, провадження № 2/497/638/19. приватному виконавцю було надіслано листа аналогічного змісту та копію квитанції на підтвердження добровільного виконання ОСОБА_1 рішення суду.
До цього часу від приватного виконавця будь-якої відповіді не надходило.
З зазначеного вбачається, що помилку при визначенні цільового призначення платежу допущено касиром банку ОСОБА_2 , а позивачем рішення Болградського районного суду Одеської області по справі № 497/881/19, провадження № 2/497/638/19 виконано добровільно у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене позивач вважає, є всі підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 16 березня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №497/881/19 від 28.11.2019р., виданий Болградським районним судом Одеської області, звернутий до примусового виконання у виконавчому провадженні ВП № 61001377 від 20.01.2021р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» грошової суми у розмірі - 6 365, 25 гривень. Стягнено з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 1362 гривень.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, необхідно розглядати за правилами ст. 432 ЦПК України.
Сповіщення сторін.
Про судове засідання, призначене на 05 квітня 2023 року, сторони у справі були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
Суддя Драгомерецький М.М. перебував у відпустці з 17 квітня по 21 квітня 2023 року, що підтверджується довідкою відділу кадрової роботи та управління персоналом.
Повний текст судового рішення виготовлено 24 квітня 2023 року.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Фактичні обставини справи.
На підставі матеріалів справи встановлено, що рішенням Болградського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2019 року у справі № 497/881/19 позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 01.12.2010 року в розмірі 6271,19 гривень та суму судового збору 94,06 гривень (а.с.8-12).
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно до ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Так, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 12.12.2019 року позивачем добровільно було виконано рішення суду, шляхом сплати у Болградському відділенні АТ КБ «Приватбанк» суми у розмірі 6 365, 25 гривень, що підтверджується квитанцією від 12.12.2019 року (а.с.20), однак на підставі виконавчого листа № 497/881/19 від 28.11.2019 року, виданого Болградським районним судом Одеської області приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. відкрито ВП № 61001377 та постановою приватного виконавця Шевченко Т.С. від 20.01.2021 року ВП № 61001377 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 (а.с.14).
Відтак суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовної заяви, в зв'язку з чим виконавчий лист № 497/881/19 від 28.11.2019 року, виданий Болградським районним судом Одеської області є таким, що не підлягає виконанню повністю у зв'язку добровільним виконанням боржником рішення суду та як наслідок відсутністю обов'язку боржника щодо повернення боргу за вказаним кредитним договором, що передбачено ч. 2 ст. 432 ЦПК України
Однак суд апеляційної інстанції не може повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цим діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 22 жовтня 2019 року №923/876/16.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18, від 16 лютого 2021 року у справі №910/2861/18.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із позовною заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, зазначивши правовою підставою статтю 432 ЦПК України.
Положення статті 432 ЦПК України, зокрема, регулює процесуальні питання щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Так. відповідно до ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.
Отже, питання щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, розглядається за окремою процедурою, яка чітко деталізована у цивільному процесуальному законодавстві та є продовженням судового провадження, в якому винесено рішення та видано виконавчий документ.
Однак ОСОБА_1 в порушення процесуальних приписів звернувся із позовною заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, що є неналежним способом захисту. За результатами розгляду цієї позовної заяви суд першої інстанції виніс рішення від 16 березня 2021 року.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19, від 2 лютого 2021 року у справі №925/642/19, від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки районного суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим є підстави для скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Рішення Болградського районного суду Одеської області від 16 березня 2021 року скасувати.
Постановити у справі нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 24 квітня 2023 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М. Драгомерецький
А.І. Дришлюк