Номер провадження: 33/813/367/23
Номер справи місцевого суду: 522/1618/23
Головуючий у першій інстанції Федчишена Т. Ю.
Доповідач Погорєлова С. О.
12.04.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря - Дубрянської Н.О., Ганжи О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 24 січня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1
- про накладення на неї стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КУпАП, -
встановив:
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 24 січня 2023 року визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 грн з конфіскацією зброї, а саме - гладкоствольної мисливської рушниці «Armsan» № НОМЕР_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 538,80 грн.
З вказаної постанови вбачається, що 23.01.2023 ОСОБА_1 зберігала мисливську гладкоствольну рушницю «Armsan» № НОМЕР_1 без відповідного документа дозвільного характеру, виданого уповноваженим державним органом, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 190 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою Приморського районного суду м. Одеси від 24 січня 2023 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав.
ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення під час розгляду справи визнала, однак не згодна із покаранням, яке було на неї покладено, а саме стосовно конфіскації гладкоствольної мисливської рушниці «Armsan» № НОМЕР_1 . Санкція ст. 190 КУпАП не передбачає обов'язкову конфіскацію зброї, а лише можливу на розсуд суду. Необхідність конфіскації повинна бути аргументована. Необхідність конфіскації рушниці суд першої інстанції аргументував тим, що у ОСОБА_1 відсутні дозвільні документи на зберігання зброї. Однак у ОСОБА_1 не могло їх бути у зв'язку із тим, що рушниця належала її чоловікові, на неї є документи строк дії яких спливає 23.05.2023 року, що підтверджується посвідченням про дозвіл на зброю. Чоловік ОСОБА_1 раптово помер, тому вона тривалий час займалася прийняттям спадщини, що в свою чергу було ускладнено у зв'язку із воєнним станом, через що вона не встигла перереєструвати цю рушницю.
Наразі вказана рушниця зберігається у відділі поліції. У ОСОБА_1 не було жодного наміру незаконного зберігати зброю, а відтак у неї був відсутній умисел на вчинення адміністративного правопорушення.
Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст. 190 КУпАП в межах санкції, без конфіскації гладкоствольної мисливської рушниці «Armsan» № НОМЕР_1 .
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , яка просила задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Частиною 7 ст. 294 КпАП України передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст.124 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно мало місце порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильність його кваліфікації в апеляційній скарзі не оспорюється та повністю підтверджується доказами, долученими до матеріалів справи, тому не перевіряється апеляційним судом.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Дослідженням оскарженої постанови вбачається, що суд першої інстанції, застосовуючи до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу, а також конфіскацією зброї, передбачених ст. 33 КУпАП не врахував. У постанові міститься лише формальна вказівка на те, що судом враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника та ступінь його вини, при цьому не конкретизовано, як саме вказані обставини впливають на призначення ОСОБА_1 найсуворішого, з передбачених санкцією ст. 190 КУпАП, адміністративного стягнення.
Відповідно санкції ч. 1 ст. 190 КУпАП порушення вимог даної статті тягнуть за собою накладання штрафу від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї або без такої.
В той же час, призначена ОСОБА_1 додаткова міра адміністративного стягнення - конфіскація зброї - ніяк не мотивована і є надмірно суворою.
Суд при альтернативній санкції щодо конфіскації зброї не навів жодного мотиву чому необхідно конфіскувати зброю, як і не навів в постанові пом'якшуючі і обтяжуючі відповідальність обставин.
За таких обставин, беручи до уваги обставини наведені в апеляції, пояснення ОСОБА_1 і той факт, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності притягується вперше, визнала свою вину в суді апеляційної інстанції, зробила відповідні для себе висновки, жодних шкідливих наслідків від скоєного нею не настало, суд апеляційної інстанції вважає за доцільне при альтернативній санкції закону змінити постанову суду щодо конфіскації рушниці.
Доданими до апеляційної скарги та наданими в ході апеляційного розгляду матеріалами підтверджується, що гладкоствольна мисливська рушниця «Armsan» № НОМЕР_1 належала чоловікові ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Згідно наданого посвідчення, йому 30.07.2020 року було видано дозвіл № 61 на право зберігання рушниці «Armsan» № НОМЕР_1 , який дійсний до 23.05.2023 року. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданого Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 03.05.2021 року. ОСОБА_1 тривалий час займалася прийняттям спадщини, що в свою чергу було ускладнено у зв'язку із воєнним станом, через що вона не встигла перереєструвати цю рушницю. ОСОБА_1 в підтвердження вказаного надала свідоцтво про право на спадщину, згідно якого 12.01.2022 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською В.О. посвідчено, що на підставі ст. 1261 ЦК України спадкоємцем майна ОСОБА_2 є його донька ОСОБА_3 , у тому числі з урахуванням 1/2 частки у спадщині, від якої відмовилась дружина померлого - ОСОБА_1 . Крім того було надано Довідку від 10.04.2023 року, з якої вбачається, що 15 червня 2021 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською В.О. було заведено спадкову справу, щодо майна померлого ОСОБА_2 , що підтверджується витягом про реєстрацію спадкової справи в Спадковому реєстрі за №65202224 від 15 червня 2021 року, спадкова справа №04/2021.
Оскільки ОСОБА_1 на даний час не має відповідний документ дозвільного характеру на зберігання мисливської гладкоствольної рушниці, а надані нею письмові докази підтверджують, що вона є законним володільцем рушниці «Armsan» № НОМЕР_1 , тому апеляційний суд приходить до висновку, що цей речовий доказ може бути їй повернутий за умови отримання ОСОБА_1 дозвільних документів органів внутрішніх справ на право носіння та зберігання зброї.
Згідно зі ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.294 КУпАП, за наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції має право змінити оскаржувану постанову.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова судді підлягає зміні, а саме виключенням з мотивувальної та резолютивної частини постанови застосування конфіскації гладкоствольної рушниці «Armsan» № НОМЕР_1 в якості додаткового стягнення.
Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 24 січня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КУпАП - змінити.
Виключити з мотивувальної та резолютивної частини постанови застосування конфіскації гладкоствольної рушниці «Armsan» № НОМЕР_1 в якості додаткового стягнення.
Мисливську рушницю «Armsan» № НОМЕР_1 залишити на тимчасовому зберіганні у ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області до отримання ОСОБА_1 дозвільних документів органів внутрішніх справ на право носіння та зберігання зброї.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду С.О. Погорєлова