Ухвала від 17.04.2023 по справі 911/899/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" квітня 2023 р. м. Київ Справа № 911/899/22

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Стрикун Д.В., розглянувши у судовому засіданні

заяву ОСОБА_1

про визнання кредиторських грошових вимог у справі

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» (вул. Біохімічна,1, смт Немішаєве, Бородянського району Київської області, 07854; код ЄДРПОУ 40544482)

У судовому засіданні брали участь:

заявник: Бабайлов О.М. (особисто, паспорт);

представник заявника: Краснокутська Н.М. (ордер серія АН №1134904 від 27.03.2023);

інші учасники справи не з'явилися

УСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Київської області (далі-суд) від 25.07.2022, зокрема: відкрито провадження у справі №911/899/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» (далі - ТОВ «Софія буд груп», боржник); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства (далі-Кодекс); введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Козловську Д.В. (свідоцтво №484 від 15.03.2013); постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника; призначено попереднє засідання на 08.09.2022.

Відповідно до абз. 1 ч. 9 ст. 39 Кодексу з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі господарський суд оприлюднює повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення).

На виконання зазначеного положення, 25.07.2022 суд, за допомогою автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду», здійснив офіційне оприлюднення відповідного повідомлення, номер публікації якого 69032.

Згідно ч. 1 ст. 45 Кодексу конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Отже, граничним строком для подання відповідних заяв є 24.08.2022 (включно).

За результатами попереднього засідання судом постановлено ухвалу від 28.11.2022, якою визнані кредиторські вимоги 93х кредиторів, які звернулися до боржника у строк, визначений ч.1 ст. 45 Кодексу.

Водночас, ч. 6 ст.45 Кодексу визначено, що вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

1.1. Так, після закінчення встановленого Кодексом строку засобами поштового зв'язку до суду звернувся із заявою ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) від 27.03.2023 (вх.5989/23 від 29.03.2023, заявник) про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 834 486,77грн, з яких 5 368,00грн - судові витрати та 829 118,77грн - основний борг. Заява обґрунтована тим, що боржником не виконано умови договору про купівлю-продаж майнових прав на об'єкт нерухомості (квартири) в частині передачі відповідних прав у встановлений, зокрема, п.5.2 договору строк, у зв'язку з чим відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у заявника виникло право вимагати, зокрема, повернення суми попередньої оплати з урахуванням ч.2 ст.45 Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.

Ухвалою суду від 03.04.2023, зокрема, вищевказана заява призначена до розгляду у судове засідання на 17.04.2023.

1.2. На виконання ч.5 ст. 45 Кодексу розпорядник майна надала суду, зокрема, відзив на заяву з кредиторськими вимогами до боржника від 14.04.2023 №01-34/282 та зазначила, що кредиторські вимоги на підставі ст.533 та ч.2 ст. 693 ЦК України, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду (далі - ВП ВС) від 29.01.2019 у справі № 916/4644/15, підлягають визнанню.

1.3. Представник боржника будь-яких пояснень/заперечень щодо заявлених до нього кредиторських вимог ані розпоряднику майна, ані суду не надав.

2. Згідно із абз. 11 ч. 1 ст. 1 Кодексу, зокрема, кредитор - юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

За змістом абз. 5 ч. 1 ст. 1 Кодексу грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах КГС ВС від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

3. Як встановлено судом, 22.07.2020 ТОВ «Софія буд груп» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) підписали Договір № 213/1-238 (далі-Договір) відповідно до п.2.1 та додатку №1 (специфікація) якого продавець продав, а покупець придбав майнові права на об'єкт нерухомості, який розташований: АДРЕСА_1 , №238.

Із змісту Договору, вбачається, що «Об'єкт нерухомості» - квартира або нежитлове приміщення, що є частиною Об'єкту будівництва та має особливі характеристики, визначені сторонами у специфікації - додаток №1 до Договору, який є його невід'ємною частиною (п.1.2); «Майнові права» - права покупця на отримання у власність Об'єкта нерухомості після введення об'єкта будівництва в експлуатацію (п.1.7).

Загальна проектна площа об'єкта нерухомості та житлова проектна площа об'єкта нерухомості визначається у додатку №1 до даного Договору. Загальна фактична площа Об'єкта нерухомості та житлова фактична площа Об'єкта нерухомості може бути уточнена на підставі даних технічної інвентаризації, проведеної спеціалізованим суб'єктом господарювання, який відповідно до законодавства має відповідні повноваження (п.2.3).

Із змісту п. 2.4 Договору вбачається, зокрема, що у випадку, якщо за результатами обміру БТІ фактична загальна площа Об'єкта нерухомості виявиться більшою від проектної площі, що визначена у додатку №1 до даного Договору, більше ніж на 0,5 квадратного метра, покупець зобов'язаний здійснити доплату продавцю у розмірі визначеному за відповідною формулою.

Як визначено п.2.5 Договору покупці зобов'язується сплатити продавцю кошти, у розмірі, що буде визначений згідно п. 2.4 Договору, до моменту підписання акту приймання-передачі майнових прав за цим Договором.

У п.2.11 Договору зазначено, що здача об'єкта будівництва в експлуатацію: ІV квартал 2021 року.

Продавець зобов'язаний передати покупцю майнові права на об'єкт нерухомості, визначений у додатку №1 до даного Договору (п.3.1).

Продавець здійснює передачу майнових прав на Об'єкт нерухомості в порядку та на умовах, визначених в розділі 5 цього Договору, за умови належного і повного виконання покупцем всіх прийнятих на себе зобов'язань за Договором (п. 3.3).

Вартість майнових прав на об'єкт нерухомості, на дату підписання даного Договору визначена у розділі 4 даного Договору (п.2.12).

Із змісту п. 4.1 Договору та додатку №2 (протокол погодження договірної ціни) вбачається, що: ціна одного метра квадратної площі майнових прав становить 15 500,00грн, що за курсом НБУ на день укладення Договору (27,66грн/USD) становить еквівалент 560,38 доларів США в т.ч. ПДВ; вартість загальної проектної площі Об'єкта нерухомості становить еквівалент 22 672,97 доларів США (площа 40,46м.кв.*560,38) або 627 135,00грн.

Додатково, п.4.1 Договору, зокрема, визначено, що загальну вартість майнових прав за даним Договором буде уточнено «Уточненням Протоколу погодження договірної ціни та Графіку платежів» (додаток №4 до Договору, який є його невід'ємною частиною) на підставі п.п.2.4 -2.7 даного Договору.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що внесення грошових коштів, зазначених в п.4.1 Договору, проводиться покупцем в національній валюті України, шляхом банківського переказу на поточний рахунок продавця, або через касу ТОВ «Софія буд груп».

За даним Договором оплата вартості майнових прав за Договором здійснюватиметься відповідно до погодженого графіку погашення платежів (додаток №3), який є невід'ємною частиною даного Договору (п.4.3), а саме: порядок внесення платежів - 1й внесок; термін сплати коштів - 22.07.2020.

Водночас, передача майнових прав на об'єкт нерухомості у власність покупцю здійснюється після виконання ним своїх зобов'язань щодо сплати вартості майнових прав на об'єкт нерухомості, передбаченої п.4.1 даного Договору, по акту приймання-передачі майнових прав на об'єкт нерухомості - додаток №4, який підписується повноважними представниками сторін. У разі укладення «Уточнення протоколу погодження договірної ціни та графіку платежів», «Уточнення…» є додатком №4, а «Акт…» отримує номер додаток №5 (п.5.1).

Відповідно до п.5.2 Договору продавець зобов'язаний передати покупцеві майнові права на об'єкт нерухомості у власність по акту приймання-передачі майнових прав на об'єкт нерухомості в день остаточного розрахунку покупцем за даним Договором.

Пунктом 6.4 Договору визначено, що у разі припинення (розірвання) Договору на підставах, визначених п. 6.3. цього Договору або з інших підстав по ініціативі покупця, продавець повертає покупцю на його вимогу раніше фактично внесені грошові кошти за винятком неустойки, яка підлягає сплаті згідно п.6.2 Договору.

Договір діє з дня його підписання та скріплення печаткою продавця і до належного виконання сторонами свої зобов'язань за цим Договором. Дострокове розірвання цього Договору можливе у випадку передбачених його умовами та чинним законодавством. Одностороннє розірвання Договору забороняється (п.п. 7.1-7.3).

Так, на виконання умов Договору заявником внесені платежі у загальному розмірі 627 135,00грн, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера від липня 2020 року у кількості 8шт на загальну суму 400 000,00грн та від серпня 2020 року у кількості 5шт на загальну суму 227 135,00грн.

Доказів виконання своїх зобов'язань за Договором ТОВ «Софія буд груп» суду надано не було.

4. Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст.656 ЦК України визначено, що предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Як зазначено у постанові ВП ВС від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.

Частиною 1 ст.693 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст.530 цього Кодексу (ст.663 ЦК України).

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ч.1 ст. 611 ЦК України).

4.1. Так, ч.2 ст. 693 ЦК України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст.536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця (ч.3 ст.693 ЦК України).

Отже, зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (аналогічна правова позиція викладені, зокрема, у постановах КГС ВС від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17, від 14.12.2021 у справі №910/18796/19, від 09.03.2023 у справі №910/5041/22).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Аналізуючи зміст Договору можна зробити висновок, що самим Договором чи його додатками не передбачені конкретні строки передачі майнових прав покупцю. Проте, у зазначених договорах встановлений строк введення Об'єкта нерухомості в експлуатацію, що у свою чергу є підставою для отримання у власність відповідних майнових прав. Так, відповідно до ч.5 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Ураховуючи зазначене та відсутність доказів введення Об'єкта нерухомості в експлуатацію, у строк встановлений Договором, суд вважає, що боржником порушене взяте на себе відповідне зобов'язання (до відкриття провадження у справі про банкрутство) за що, відповідно до закону настають правові наслідки, у тому числі право вимоги кредитора виконати умови договору або повернути грошові кошти.

4.2. Разом з тим, відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених ст.11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Відповідно до ч.1 ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Із змісту ч.2 ст. 524 та ч.2 ст.533 ЦК України вбачається, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Крім того, ч.2 ст.45 Кодексу визначено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.

Отже, у разі здійснення кредиторами предоплати у гривнях, що становить відповідний еквівалент доларів США як це передбачено Договором, то до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч.2 ст.533 ЦК України, оскільки грошове зобов'язання кредитора триває, офіційний курс гривні до долара США змінився (близька за змістом правова позиція ВП ВС викладена у постанові від 07.07.2020 у справі №296/10217/15-ц).

Із змісту Договору вбачається, що в останньому вартість майнових прав визначена саме в іноземній валюті (долар США), і розрахунок за Договором здійснюється з урахуванням його еквівалента у гривнях за відповідним курсом, а тому, ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що у даному випадку для визначення розміру кредиторських вимог підлягає застосуванню ч.2 ст.533 ЦК України.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 виконав своє зобов'язання, визначене Договором, та попередньо вніс у передбачений спосіб ТОВ «Софія буд груп» грошові кошти у відповідному розмірі. Проте, ТОВ «Софія буд груп» свої зобов'язання за Договором не виконало та відповідні майнові права в установленому порядку кредитору не передало. Доказів, які б вказували на протилежне учасниками справи суду надано не було, а тому ураховуючи зазначене, суд вважає, що у зазначеного кредитора наявні правові підстави, зокрема, для повернення грошових коштів.

Так, на день звернення із відповідною заявою до суду офіційний курс гривні щодо долара США становив 36,5686грн за долар США (https://bank.gov.ua/ua). Отже, зважаючи на умови Договору розмір заборгованості становить 829 118,77грн (22 672,97 доларів США *36,5686грн).

Підсумовуючи викладене, суд вважає кредиторські вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають визнанню у заявленому ним розмірі.

5. Відповідно до ч.4 ст. 45 Кодексу для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного ч.1 цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (ч. 6 ст. 45 Кодексу).

Ураховуючи зазначене, керуючись ст.ст. 2, 45 Кодексу, ст.ст. 12, 42, 234-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про визнання грошових вимог від 27.03.2023 (вх.5989/23 від 29.03.2023) - задовольнити.

2. Визнати вимоги (з правом дорадчого голосу) ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» у загальному розмірі 834 486,77грн, з яких: 5 368,00грн судовий збір, 829 118,77грн - основне зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили 17.04.2023 та може бути оскаржена протягом 10 днів до Північного апеляційного господарського суду у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 24.04.2023.