вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"12" квітня 2023 р. Cправа № 902/278/23
Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.
За участю представників:
позивача Шимотюк Ю.М., довіреність №654 від 12.12.2022;
відповідача не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037)
до: Комунального підприємства "ЛАДЖИТЛОСЕРВІС" (вул. Процишина, 12, м. Ладижин, Вінницька обл., 24321)
про стягнення 538 056,71грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Комунального підприємства "ЛАДЖИТЛОСЕРВІС" про стягнення 743 952,59 грн заборгованості за спожиту електроенергію за період з жовтня по грудень 2022 року.
Ухвалою від 01.03.2023 відкрито провадження у справі №902/278/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20 березня 2023.
20.03.2023 до суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, а саме в зв'язку здійсненням відповідачем часткової оплати заборгованості в сумі 205 895,88 грн, позивач просить стягнути з відповідача 538 056,71 грн заборгованості за спожиту електроенергію за листопад- грудень 2022 року.
На визначену судом дату в судове засідання з'явився представник позивача, відповідач првом участі свого представника в судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Суд повідомив представника позивача, що ухвала про відкриття провадження у справі направлена на адресу відповідача отримана останнім 08.03.2023, однак на день розгляду справи від відповідача відзиву на позовну заяву, пояснень чи будь яких заперечень до суду не надходило.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала заяву про зменшення позовних вимог.
Суд розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог встановив що вона подана на підставі та в строки визначені ст. 46 ГПК України, тому приймається судом, а подальший розгляд справи здійснюється за вимогою про стягнення з відповідача 538 056,71 грн заборгованості за спожиту електроенергію за листопад- грудень 2022 року.
Представник позивача в судовому засіданні зазначила, що з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог всі докази подані до суду.
Ухвалою від 20.03.2023 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу № 902/278/23 для судового розгляду по суті на 12 квітня 2023 р.
12.04.2023 до суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, а саме в зв'язку здійсненням відповідачем часткової оплати заборгованості в сумі 120 000,00 грн, позивач просить стягнути з відповідача 418 056,71 грн заборгованості за спожиту електроенергію за листопад- грудень 2022 року.
В судове засідання 12.04.2023 з'явився представник позивача, відповідач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином що стверджується наявними в матеріалах справи доказами.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заяву про зменшення позовних вимог.
Суд розглянувши заяву про зменшення позовних вимог відмовляє в її задоволенні оскільки остання подана за межами строків визначених ст. 46 ГПК України.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи положення ст.ст.13,74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача.
Представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити з урахуванням здійснених відповідачем проплат.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 12.04.2023 судом долучено до матеріалів справи вступну та резолютивну частину рішення без його проголошення, в зв'язку з неявкою представників сторін на його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" є електропостачальником та отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №429 від 14.06.2018, починаючи з 01.01.2019 р.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (Правила).
Так, пунктом 1.2.7. Правил встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.
04.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (позивач в договорі Постачальник) та Комунальним підприємством "ЛАДЖИТЛОСЕРВІС" (відповідач, в договорі Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №ТР-230800 (далі Договір).
Відповідно до п. 2.1. Договору за цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць (п. 5.6. Договору).
За умовами п. 5.8.Договору Оплата здійснюється Споживачем за фактично спожиту електричну енергію за фактичними показниками засобів обліку електричної енергії на підставі рахунку та Акту приймання-передачі електричної енергії протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання його Споживачем.
Відповідно до п. 13.1. Договору, договір набирає, чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором
Як слідує з матеріалів справи, станом на день подання позовної заяви до суду у відповідача перед позивачем існувала заборгованість 743 952,59 грн за спожиту електроенергію за період з жовтня по грудень 2022 року.
Дана заборгованість підтверджується:
Актом приймання передачі товарної продукції - активної електричної енергії № 3210714/295884/1 від 31.10.2022 за жовтень 2022 року на суму 205895,88 грн., рахунком № 3210714/295884/1 від 31.10.2022 на суму 205895,88 грн.
Актом приймання передачі товарної продукції - активної електричної енергії № 3210714/331140/1 від 30.11.2022 за листопад 2022 року на суму - 297307,21 грн., рахунком № 3210714/331140/1 від 30.11.2022 на суму - 297307,21 грн.
Актом приймання передачі товарної продукції - активної електричної енергії № 3210714/367523/1 від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму - 240749,50 грн., рахунком № 3210714/367523/1 від 31.12.2022 на суму - 240749,50 грн.
Не сплата даної заборгованості у визначені в договорах строки стала підставою звернення позивача до суду.
Разом з тим, після відкриття провадження у справі відповідачем проведена оплата за Актом приймання передачі товарної продукції - активної електричної енергії № 3210714/295884/1 від 31.10.2022 за жовтень 2022 року на суму 205895,88 грн, в зв'язку з чим позивачем подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 538 056,71 грн заборгованості за спожиту електроенергію за листопад- грудень 2022 року,
З огляду на це подальший розгляд справи здійснюється за вимогою про стягнення з відповідача 538 056,71 грн заборгованості за спожиту електроенергію за листопад- грудень 2022 року.
З урахуванням встановлених обставин суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними га іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.
Згідно з пунктом 2.1. Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (п. 4.3. Правил).
Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (п. 4.19. Правил).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором не було здійснено оплати вартості спожитої електричної енергії на суму 538 056,71 грн.
Разом з тим, після закриття підготовчого засідання та призначення розгляду справи по суті відповідач здійснив часткову оплату за спожиту електричну енергію по договору в розмірі 120 000,00 грн, що вбачається з виписки по особовому рахунку позивача, доданої позивачем до заяви про зменшення позовних вимог №1.13-2455 від 10.04.2023.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд зазначає, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
За наведених обставин, з урахуванням поданих позивачем доказів сплати грошових коштів у розмірі 120 000,00 грн, після закриття підготовчого засідання та призначення розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 120 000,00 грн., у зв'язку із чим провадження у справі в цій частині основного боргу підлягає закриттю відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, з покладенням витрат на сплату судового збору в цій частині на відповідача.
В результаті викладеного, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 418 056,71 грн заборгованості підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтвердженні доказами та не спростовані відповідачем.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Всупереч наведеним вище нормам відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню судом частково.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 9 ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача в повному розмірі.
Керуючись статтями 2, 3, 7, 13, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 129, 231, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Провадження у частині стягнення 120 000,00 грн. заборгованості закрити.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Комунального підприємства "ЛАДЖИТЛОСЕРВІС" (вул. Процишина, 12, м. Ладижин, Вінницька обл., 24321, код ЄДРПОУ 38023108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41835359) 418 056,71 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію та 11 159,29 грн. - відшкодування витрат на сплату судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
5. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом та на відому суду адресу електронної пошти: позивача - info@vin.enera.ua .
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається відповідно до ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 24 квітня 2023 р.
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (вул. Процишина, 12, м. Ладижин, Вінницька обл., 24321)