Справа №336/3015/23
Пр.3/336/1846/2023
18 квітня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Лідія Анатоліївна розглянула справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина Україна, проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 на посаді оператора відділення зв'язку, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №392513, складеним 18.03.2023 - 18.03.2023 о 08-50 годині в м. Запоріжжя по вул. Фортечна, 2В, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Logan, д/н НОМЕР_1 , відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом від 20.09.2019 ВП 57936596 Заводським відділом держаної виконавчої служби м. Запоріжжя, чим порушив вимоги ст.15 Закону України «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність згідно з ч.3 ст.126 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що транспортний засіб під його керуванням був зупинений співробітниками поліції 18.03.2023, за вказаних у протоколі обставин, проте, вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, оскільки не був обізнаний із встановленим державним виконавцем обмеженням у праві керування транспортними засобами.
Вислухавши пояснення особи, оцінивши в сукупності наявні докази, суддя дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, виходячи з такого.
Ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За нормою ч.3 ст.126 КУпАП адміністративну відповідальність передбачено за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Судом встановлено, що у матеріалах справи не міститься даних про те, що ОСОБА_1 повідомлено Заводським відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про наявність виконавчого провадження, у якому він є боржником. Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодних підтверджуючих документів про вручення ОСОБА_1 копії постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами у виконавчому провадженні ВП №57936596 від 30.03.2019.
Згідно з п.4 ч.9 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови, зокрема, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Постанови, зазначені у п. 1-4 цієї частини, надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Вимогами ч.5 ст.74 вказаного закону врегульовано, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Й лише після закінчення строку на оскарження судового рішення, як передбачено ч.9 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами направляється до виконання відповідними органами.
Суд звертає увагу, що відсутність вказаних відомостей про повідомлення боржника у матеріалах справи унеможливлює притягнення його до адміністративної відповідальності. При цьому, сплата заборгованості на час розгляду справи та підтвердження цього факту в даному випадку не відносяться до предмету розгляду та провадження у справі про адміністративне правопорушення за ознаками ч.3 ст.126 КУпАП.
Разом із цим, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 своїми діями порушив ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», проте, вказана стаття має десять самостійних частин. У протоколі про адміністративне правопорушення в порушення ст. 256 КУпАП відсутня вказівка на конкретну частину статті, яку порушено ОСОБА_1 .
Також, в матеріалах справи наявний диск з відеозаписом події, з якого вбачається дата, час і місце зупинки ОСОБА_1 та інші фактичні обставини, проте, як зазначає на записі ОСОБА_1 , він обізнаний щодо наявності судового рішення про стягнення аліментів, натомість, щодо винесення постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом ОСОБА_1 окремо пояснень не надавав.
Розглядаючи справу, суд зберігає неупередженість і не може вийти за рамки пред'явленого обвинувачення (протоколу), і так само самостійно знаходити нові обставини та підстави для засудження особи, займаючи тим самим обвинувальну позицію у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу (ч.2 ст. 251 КУпАП).
Суддя виходить з того, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу.
Так, у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Як передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий суд та встановлення обґрунтованості будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зобов'язана доводити свою невинуватість.
Суд також керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно з якими усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Ст.280 КУпАП вказує, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Так, за результатами розгляду наявних доказів, викладених вище, суд дійшов висновку про те, що фактичні обставини справи, які знайшли своє відображення у протоколі, не підтверджують наявності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП. Тому провадження в справі підлягає закриттю з підстав, визначених п.1 ч.1 ст.247 КупАП.
Керуючись ст. 9, 126, 245, 247, 251-252, 255, 268, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі у відношенні ОСОБА_1 за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП України, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст. 294 КУпАП у взаємозв'язку з положеннями п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015).
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Суддя Л.А. Вайнраух
Постанова набрала законної сили “___”_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___”_____________ 20___рік