Номер справи 220/345/23
Номер провадження 3/220/152/23
24 квітня 2023 року смт.Велика Новосілка Донецької області
Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Дурач О.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції № 1 Волноваського ВП ГУНП України в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
14.04.2023 року о 18-00 год. громадянин ОСОБА_1 за місцем свого мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини (співмешканки) громадянки ОСОБА_2 домашнє насильство в родині, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону словами образи, погрози фізичної розправи, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_2 , чим порушила ч.1 ст.173-2 КУпАП України.
В судове засідання ОСОБА_1 , який був ознайомлений в протоколі про адміністративне правопорушення про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується його підписом. Правопорушник в судове засідання не з'явився без поважних причин. Про причини свого неприбуття не повідомив. Клопотань про відкладення справи до суду не надходило.
Відповідно до змін до ч. 2 ст. 268 КУпАП, внесеними згідно з Указом ПВР № 1604-IX від 01.07.2021 року при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є не обов'язковою.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також з метою недопущення порушення строків розгляду справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КпАП України, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КпАП України).
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч. 1 КУпАП.
Так, диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України, передбачає адміністративну відповідальність за вчинення порушення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 , у скоєному адміністративному правопорушенні повністю доведена та підтверджена матеріалами адміністративної справи, у тому числі протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 079070 від 14.04.2023 р.; письмовими поясненням особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , згідно яких він зазначив, що мешкає в одному будинку зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 14.04.2023 року о 18-00 годин, між ним та його співмешканкою виникла сварка в ході якої він висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, через те що вона назвала його алкоголіком; поясненнями викладеними на окремому аркуші потерпілої ОСОБА_2 , в яких вона пояснила що, проживає разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_1 , та 14.04.2023 року о 18-00 годин вона перебували дома та займалась хатніми справами, після чого на подвір'я увійшов її співмешканець ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, та почав її ображати вловами лайливими словами, та погрожували фізичною розправою, через те що йому із мною немає життя. Після чого вона попросила його припинити її ображати, але він не припиняв, та вона викликали поліцію; заявою потерпілою ОСОБА_2 , в якій вона просила притягнути до відповідальності її співмешканця ОСОБА_1 , який 14.04.2023 року о 18-00 год. вчинив відносно неї домашнє насильство.
Оцінюючи вказані докази, суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений та підписаний уповноваженою посадовою особою, містить всі необхідні дані та реквізити, передбачені ст. 256 КпАП України, відомості про роз'яснення порушнику його прав та його підпис про ознайомлення з викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення, пояснення порушника стосовно обставин справи його правопорушення, перелік доказів, доданих до протоколу. Пояснення потерпілої ОСОБА_2 прийнята уповноваженою особою, міститься відмітка, що зі слів записані вірно. Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України та правильність кваліфікації її дій за вказаною правовою нормою.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, а саме, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 , враховуючи особу правопорушника: який не працює, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, дані, які би негативно його характеризували суду не надані, враховуючи ступінь його вини у скоєному ним адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, а також враховуючи відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд прийшов до висновку про необхідність піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у вигляді штрафу, саме ця міра покарання буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.
Крім того, згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, ч. 1 ст.173-2 КпАП України суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 грн. на розрахунковий рахунок - UA158999980313090106000005662, код класифікації доходів бюджету-21081100, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) - 3967785, отримувач коштів Донецьке ГУК/Великоновос. СТГ/21081100, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) - 02895834.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави на розрахунковий рахунок - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) -02895834, судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість ) грн. 80 копійок.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя: О.А. Дурач