Номер провадження: 33/813/626/23
Номер справи місцевого суду: 504/4013/22
Головуючий у першій інстанції Якимів А. В.
Доповідач Воронцова Л. П.
21.04.2023 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Воронцова Л.П.,
за участю секретаря судового засідання Кузьміч Г.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Каратассо Людмили Георгіївни, яка діє від імені ОСОБА_1 , на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 16 лютого 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір в сумі 536,80 грн., за те, що 03.12.2022 о 15:10 год. по вул. Центральній у с. Сербка Березівського району Одеської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21112, р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою, 14.03.2023 року засобами поштового зв'язку адвокат Каратассо Л.Г., яка діє від імені ОСОБА_1 , направила до до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що:
- судом було порушено правила територіальної підсудності, що як істотне порушення процесуального законодавства є підставою для скасування оскаржуваної постанови;
- судом було порушено права ОСОБА_1 , передбачені ст. 268 КУпАП, оскільки останній не отримував від суду жодних повідомлень про лату, час та місце призначення справи до розгляду, а слідкував за призначенням справ у Березівському районному суді Одеської області, за належною підсудністю. Про перебування справи у Комінтернівському районному суду Одеської області ОСОБА_1 інформації не мав;
- працівниками поліції було безпідставно зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 .
Окрім того апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав лише 03 березня 2023 року.
В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, не з'явився.
Адвокат Каратассо Л.Г. 21.04.2023 року на електрону пошту апеляційного суду направила заяву про розгляд справи без її участі та участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а тому справа, відповідно до положень ст. 268 КУПАП, може бути розглянута у їх відсутності.
Суд апеляційної інстанції, з метою встановлення права на справедливий суд, забезпечення завдання КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, дотримання принципу здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення на основі суворого додержання законності, дослідив матеріали справи та докази поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та дійшовши висновку про необхідність задоволення клопотання адвоката Каратассо Л.Г., яка діє від імені ОСОБА_1 , та поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, пропущеного з поважних причин.
Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно положень ч. 1 ст. 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Оскільки ані апелянт, ані його захисник не були присутні в судовому засіданні на час винесення оскаржуваної постанови, а матеріали справи не містять доказів отримання ними її копії раніше ніж, як зазначено у апеляційній скарзі, - 03.03.2023 року, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню для забезпечення права особи на доступ до правосуддя.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення учасників судового засідання, апеляційний суд вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін.
Відповідно до положень ч. ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що вона відповідає приписам вищенаведених норм закону, оскільки в ній наведені положення матеріального та процесуального права, якими керувався суддя при її ухваленні, а також мотиви прийнятого рішення і його обґрунтування.
В рішенні у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29. 06. 2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до пп. а п. 2.9 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд не погоджується із доводами апелянта щодо порушення судом правил територіальної підсудності. Так, адвокат наполягає на тому, що оскільки місцем вчинення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є с. Сербка Березівського району, то справа підсудна Березівському районному суду Одеської області. Разом з тим, наведені твердження адвоката є помилковими, з огляду на наступне.
Справу про адміністративне правопорушення було розглянуто та прийнято постанову у ній Комінтернівським районним судом Одеської області.
На виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09.04.2015 № 317-VIII в Одеській області було перейменовано ряд назв об'єктів топоніміки, зокрема, Комінтернівський район було перейменовано у Лиманський район. Отже, відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Комінстрнівський районний суд Одеської області - загальний суд першої інстанції, юрисдикція якого поширюється на Лиманський район Одеської області (колишній Комінтрнівський), а Березівський районний суд Одеської області - загальний суд першої інстанції, юрисдикція якого поширюється на Березівський район Одеської області.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 03.12.2022 о 15:10 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21112, р.н. НОМЕР_1 , по вул. Центральній у с. Сербка.
З додатку до розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 720-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області» вбачається, що Сербківська сільська рада увійшла до складу Курісовської об'єднаної територіальної громади.
Дійсно, відповідно до постанови Верховної ради України № 807-IX від 17 липня .2020 року «Про утворення та ліквідацію районів» на території Одеської області було утворено 7 районів серед них і Березівський район (з адміністративним центром у місті Березівка) у складі: Андрієво-Іванівської сільської, Березівської міської, Великобуялицької сільської, Знам'янської сільської, Іванівської селищної, Коноплянської сільської, Курісовської сільської, Миколаївської селищної, Новокальчевської сільської, Петровірівської сільської, Раухівської селищної, Розквітівської сільської, Старомаяківської сільської, Стрюківської сільської, Чогодарівської сільської, Ширяївської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Отже, хоча згідно постанови ВРУ № 807-IX від 17 липня 2020 року с. Сербківське увійшло до складу Березівського району, проте, Законом України «Про внесення зміни до пункту 3-1 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів» встановлено, що набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX".
Оскільки згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 720-р с. Сербка Сербківської сільської ради увійшло до складу Курісовської об'єднаної територіальної громади Лиманського району, дана справа про адміністративне правопорушення підсудна Комінтернівському районному суду Одеської області.
Посилання адвоката на те, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була здійснена протиправно через відсутність у матеріалах справи доказів правомірності такої зупинки, апеляційний суд відхиляє та звертає увагу на наступне.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю. (п. 2,3 ч. 1, ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію").
Відповідно до п. 5 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. N 1456, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і діє на даний час.
Згідно з п. 5 та 7 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: - запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування; - перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Апеляційний суд вважає, що працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України "Про національну поліцію та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з дотриманням вимог "Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану", порушень працівниками поліції вимог чинного законодавства встановлено не було, тому доводи апеляційної скарги щодо незаконності зупинки транспортного засобу є безпідставними.
Оцінюючи доводи захисника про порушення прав ОСОБА_1 , передбачених ст. 268 КУпАП, оскільки останній не отримував від суду жодних повідомлень про дату, час та місце призначення справи до розгляду, слідкував за призначенням справ у Березівському районному суд Одеської області, за належною підсудністю, а про перебування справи у Комінтернівському районному суду Одеської області інформації не мав, апеляційний суд приймає до уваги наступне.
За посиланням адвоката, викладеним у апеляційній скарзі, ОСОБА_1 слідкував за призначенням справ у Березівському районному суд Одеської області, а відтак був ознайомлений із можливістю отримання інформації про дату призначення справи до розгляду на офіційному сайті суду, до якого направлено матеріали справи про адміністративне правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення від 03.12.2022 серії ДПР18 №170117, ОСОБА_1 власним підписом засвідчив, що ознайомлений з місцем та часом розгляду справи, а саме, ознайомлений із тим, що розгляд справи відбудеться у Комінтернівському районному суді Одеської області у грудні 2022 року.
З огляду на вищенаведене, апеляційний суд критично відноситься до викладених у апеляційній скарзі зауважень адвоката про те, що ОСОБА_1 не був обізнаний про перебування справи у Комінтернівському районному суду Одеської області та дати призначення справи до розгляду.
Також, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 повідомлявся про дати розгляду справи судовими повістками за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення зі слів ОСОБА_1 (що підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом), таку ж адресу ОСОБА_1 зазначив і в апеляційній скарзі, однак повістки повертались на адресу суду з причини закінчення терміну зберігання (а.с.8, 11а).
Судове засідання по справі, призначене на 09.02.2023 року відклалось, а про дату час та місце розгляду справи 16.02.2023 року ОСОБА_1 повідомлявся, окрім того, і шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Комінтернівського районного суду Одеської області за посиланням - https://km.od.court.gov.ua/sud1515/pres-centr/novini/1382270/.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом. В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, в пункті 41 рішення Європейського Суду з прав людини від 3 квітня 2008 року по справі «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03) зазначено, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Аналогічна позиція висловлена також в пункті 27 рішення Європейського Суду з прав людини від 26 квітня 2007 року по справі "Шевченко проти України" (Заява N 8371/02). Європейський Суд, де зазначив, що заявник не зміг довести, що він вчиняв будь-які кроки між вереснем 2002 року та груднем 2003 року та після 2 червня 2004 року, щоб довідатись про стан провадження у його справі. На підставі наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 належним чином сповіщений про залишення апеляційної скарги без руху, а неотримання ним копії ухвал про залишення апеляційної скарги без руху є зловживанням наданими правами, враховуючи ті обставини, що сторона повідомлялась належним чином у відповідності до чинного процесуального законодавства.
Враховуючи, що ОСОБА_1 був обізнаний про те, що матеріали справи про вчинення ним адміністративного правопорушення будуть передані до Комінтернівського районного суду Одеської області та мав можливість отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет, а саме на сайті Комінтернівського районного суду Одеської області та через систему «Електронний суд» є всі правові підстави вважати, що ОСОБА_1 був обізнаний про дату, час та місце розгляду справи та скористався правами визначеним у ст. 268 КУпАП на власний розсуд.
Процесуальна бездіяльність ОСОБА_1 не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом.
У зв'язку з викладеним, з урахуванням положень ст. 268 КУпАП щодо необов'язкової участі особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо можливості розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Окрім того, права ОСОБА_1 були забезпечені у апеляційному суді, шляхом прийняття апеляційної скарги до розгляду та наданням права особистої присутності у суді апеляційної інстанції з метою надання своїх пояснень та доказів на підтримання вимог апеляційної скарги.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги.
Апеляційний суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 53 Закону України «Про дорожній рух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні, ухваленому 29.06.2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати, постановив, що будь яка особа яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Позиція ОСОБА_1 та його захисника, висловлена в апеляційній скарзі, розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та ухилення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд вважає, що підстави для скасування або зміни постанови суду відсутні.
У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду
Клопотання адвоката Каратассо Людмили Георгіївни, яка діє від імені ОСОБА_1 , задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 16 лютого 2023 року.
Апеляційну скаргу адвоката Каратассо Людмили Георгіївни, яка діє від імені ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 16 лютого 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Л.П. Воронцова