Номер провадження: 33/813/401/23
Номер справи місцевого суду: 509/4588/22
Головуючий у першій інстанції Кочко В.К.
Доповідач Князюк О. В.
17.04.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді - Князюка О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Дерезюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Бандиш Ганни Іванівни на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 лютого 2023 року у справі відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП,-
ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 лютого 2023 року накладено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, із стягненням судового збору у розмірі 536,80 грн.
Не погодившись із вищевказаною постановою суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Бандиш Г.І. звернувся до суду з апеляційною скаргою, відповідно до прохальної частини якої вбачається, що апелянт просить суд скасувати постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 лютого 2023 року та закрити провадження у справі.
Апелянт зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складено в порушення приписів статті 266 КУпАП, а саме без відеофіксації та без залучення свідків. Посилається на те, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння в момент складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Вказує на низку обставин щодо відсутності протиправної поведінки апелянта.
Розгляд справи було неодноразово відкладено.
Запитом Одеського апеляційного суду від 13.03.2023 року витребувано з Головного управління національної поліції в Одеській області ОРУП №2 ВП №1 відеозапис обставин складення протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №323249 від 29 жовтня 2022 року.
Між тим, на момент розгляду справи будь-яких пояснень, чи відеозапису подій до суду не надано.
ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду у справі про порушення правил, у порядку визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до п. 2.9 (а) ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР передбачена ст. 130 КУпАП.
Відповідно до наданих до суду матеріалів справи, ОСОБА_1 , 29.10.2022 р. о 21:00 год., керуючи автомобілем ВАЗ, н.з. НОМЕР_1 , рухався по 24 лінії у СОГ "Волна" с. Молодіжне, Одеського району Одеської області з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, помутніння очей, невнятна річ. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вина останнього у скоєнні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи в повному обсязі, а саме: змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 323249; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху від 29.10.2022 року; довідкою; відеозаписом подій.
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо доведення вини ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Так, згідно ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, до протоколу додається відеозапис подій. Свідки чи потерпілі не залучались.
Так, апеляційним судом було вжито заходи щодо перегляду відеозапису подій, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення. Між тим, вказаний відеозапис не відображається (є таким, що неможливо дослідити) з невідомих суду причин.
В подальшому, з метою встановлення обставин справи, а саме 13.03.2023 року, запитом Одеського апеляційного суду було витребувано з Головного управління національної поліції в Одеській області ОРУП №2 ВП №1 відеозапис обставин складення протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №323249 від 29 жовтня 2022 року.
Між тим, на момент розгляду справи будь-яких пояснень, чи відеозапису подій до суду не надано.
Отже, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозапис подій відсутній. Свідки під час намагання провести огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння не залучались.
Місцевий суд при розгляді справи не звернув увагу на факт відсутності відеозапису подій в матеріалах справи, вищевикладені приписи ст. 266 КУпАП, тому дійшов до помилкового висновку щодо можливості притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Таким чином, неправильно оцінивши докази у справі, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки такий висновок не ґрунтується на об'єктивних доказах.
Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень (п. 110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).
ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)» (справи «Малофєєв проти Росії», рішення від 30.05.2013 року та «Карелін проти Росії», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року).
Оскільки судом встановлено відсутність вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення, провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
За таких обставин, постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у адміністративній справі, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 7, 247, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Бандиш Ганни Іванівни - задовольнити.
Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 лютого 2023 року - скасувати.
Постановити нове рішення, яким адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Князюк