24.04.23
22-ц/812/385/23
Єдиний унікальний номер судової справи: 482/110/22
Провадження № 22-ц/812/385/23 Доповідач апеляційного суду Самчишина Н.В.
Постанова
іменем України
24 квітня 2023 року м. Миколаїв Справа № 482/110/22
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого Самчишиної Н.В.,
суддів: Коломієць В.В., Серебрякової Т.В.,
із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В.,
без участі сторін, належним чином повідомлених про день, час і місце судового засідання,
переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 27 липня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Сергієнко С.А., у приміщенні цього суду в м. Нова Одеса о 09 год. 07 хв., повний текст якого складено в той же день, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,
встановив:
27 січня 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 23 лютого 2022 року до досягнення дитиною 23-х років, за умови, що він буде продовжувати навчання, посилаючись на те,що відповідач є батьком дитини, і з нього стягувались аліменти на його утримання до повноліття. Зараз син навчається в Комунальному закладі охорони здоров'я «Красноградський медичний фаховий коледж» Харківської обласної ради на денній формі навчання на контрактній основі. Син сторін проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні, відповідач ніякої матеріальної допомоги не надає.
Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 27 липня 2022 року позов задоволено частково.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на час навчання у розмірі частини його доходу щомісяця, починаючи з 23 лютого 2022 року по 30 червня 2023 року. У іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто зі ОСОБА_1 в дохід держави 992 грн 40 коп. судового збору.
Допущено негайне виконання стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що син сторін потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням, а відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу у вказаному судом розмірі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції в порушення приписів статті 187 ЦПК України не отримав інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача, здійснював його виклик до суду через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, що призвело до порушення однієї із основних засад цивільного судочинства - змагальність сторін, позбавило відповідача можливості реалізувати свої процесуальні права (надати суду свої заперечення проти позову, докази на їх підтвердження) та призвело до неправильного вирішення справи.
Також, заявник зазначав, що під час розгляду цієї справи підлягало обов'язковому доведенню те, що ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3 , що дитина проживає разом з нею і що вона має право на звернення до суду з цим позовом, що у зв'язку з продовженням навчання син потребує матеріальної допомоги та те, що відповідач може надавати матеріальну допомогу на утримання сина. Проте, із оскаржуваного рішення не вбачається, що судом було встановлено зазначені вище обставини та рішення не містить посилання на докази, на підставі яких було встановлено зазначені обставини. ОСОБА_1 вказував, що суд взагалі не досліджував його матеріальний і сімейний стан, не врахував наявність у нього на утриманні малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Правом подати відзив на апеляційну скаргу позивачка не скористалася.
Позивач ОСОБА_2 належним чином повідомлена про день, час і місце судового засідання, в апеляційний суд не з'явилася, про причини неявки не повідомила.
20 квітня 2023 року від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, підтримання ним поданої апеляційної скарги та проханням задоволення скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до положень пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначав, що суд в порушення статті 187 ЦПК України не отримав інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце його проживання, здійснював його виклик до суду через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, що позбавило його можливості реалізувати свої процесуальні права (надати суду свої заперечення проти позову, докази на їх підтвердження) та призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до положень частин шостої, десятої статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи, як відповідача, у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 в позові зазначила останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .
31 січня 2022 року судом першої інстанції з метою отримання відомостей про реєстрацію місця проживання відповідача був направлений запит до Новоодеської міської ради Миколаївської області. 10 лютого 2022 року отримано відповідь із зазначенням, що ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 та 18 серпня 2016 року знятий з реєстрації (а.с. 14, 15).
Ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 11 лютого 2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду на 17 березня 2022 року (а.с.16).
Судове повідомлення на ім'я ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_2 було повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 18).
17 травня 2022 року судом першої інстанції зроблено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Миколаївській області стосовно реєстрації місця проживання відповідача (а.с. 21). В цей день здійснено виклик ОСОБА_1 до суду на 09 червня 2022 року на 09.00 год через оголошення на сайті судової влади.
07 червня 2022 року районним судом отримано відповідь на запит, в якому зазначено, що ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та 18 серпня 2016 року вибув до Одеської області (а.с. 31).
Крім того, суду першої інстанції надано ксерокопію талону зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 в Україні від 02 листопада 2016 року, в якому вказано, що він вибув до АДРЕСА_3 . Реєстрація місця проживання відповідача ОСОБА_1 за цією адресою в Одеській області з 18 серпня 2016 року також підтверджується ксерокопією паспорту відповідача, яка додана до апеляційної скарги (а.с. 33,54).
Між тим, суд першої інстанції не надсилав судову повістку на зазначену адресу місця реєстрації ОСОБА_1 , а 15 червня 2022 року здійснив виклик відповідача до суду на 27 липня 2022 року на 09.00 год. через оголошення на сайті судової влади (а.с. 29).
Зазначене свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, а тому відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню.
Ухвалюючи нове судове рішення колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 199 Сімейного кодексу України (далі СК України) передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , який досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_3 .
13 липня 2012 року ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище після реєстрації шлюбу на ОСОБА_7 (а.с. 6). Тому посилання відповідача на те, що позивачем недоведене те, що вона є матір'ю ОСОБА_3 , є безпідставним.
З 01 вересня 2021 року син сторін навчається за спеціальністю 223 Медсестринство за ОПП «Лікувальна справа»в Комунальному закладі охорони здоров'я «Красноградський медичний фаховий коледж» Харківської обласної ради, на денній контрактній формі навчання, терміном навчання по 30 червня 2023 року.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачка спільно з повнолітнім сином зареєстрована та проживає за однією адресою по АДРЕСА_4 та утримує сина з досягненням ним повноліття.
Відповідач ОСОБА_1 , проживає окремо, має малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є працездатним.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на відсутність заробітку (доходу) та його неспроможність утримувати повнолітнього сина шляхом сплати аліментів непідтверджене письмовими документами.
За наведених обставини, зокрема того, що: повнолітня дитина продовжує навчання за денною контрактною формою, з досягненням повноліття перебуває на повному матеріальному забезпеченні матері, яка здійснює оплату за навчання, забезпечує одягом та продуктами харчування; а відповідач, як батько, є працездатним, сплачував аліменти на утримання сина до досягнення ним повноліття у відповідності до судового рішення частку його доходу, незважаючи на те, що має доньку, яка є малолітньою, апеляційний суд враховуючи положення статей 199, 200 СК України, дійшов висновку про можливість відповідача сплачувати аліменти на утримання повнолітній дитини, яка продовжує навчання.
При цьому колегія суддів враховує, що визначений позивачем розмір аліментів частка від заробітку (доходу) батька є занадто великим для стягнення аліментів на користь повнолітньої дитини за наявності на утриманні батька однієї малолітньої дитини, що в свою чергу, може призвести до непропорційного та вибіркового ставлення до матеріальних витрат, які необхідні для розвитку кожної дитини.
Тому при визначенні розміру аліментів, колегія суддів враховує матеріальний стан відповідача, наявність у нього іншого утриманця, тобто обставини, які передбачені статтею 182 СК України, внаслідок чого обґрунтованим визнає їх розмір у 1/6 частки з усіх видів заробітку.
Крім того, з огляду на те, що апеляційну скаргу подано відповідачем, апеляційний суд враховує, що право на аліменти, про стягнення яких просить позивач, виникло з дня досягнення ОСОБА_3 повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_3 до закінчення ним навчання 30 червня 2023 року.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з засад справедливості і добросовісності колегія суддів вважає, що зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню аліменти на утримання ОСОБА_3 , який продовжує навчання, в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 23 лютого 2022 року до закінчення ОСОБА_3 навчання - 30 червня 2023 року.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат за правилами частини 13 статті 141 ЦПК України апеляційний суд виходить з наступного.
Позивач на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях.
За розгляд справи в суді першої інстанції з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп.
При зверненні з апеляційної скаргою на судове рішення ОСОБА_1 сплатив 1488 грн 60 коп.
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України ОСОБА_8 має право на відшкодування судових витрат сплачених ним при подачі апеляційної скарги.
Отже, шляхом взаємозаліку, розмір відшкодування ОСОБА_1 судових витрат складає 496 грн 20 коп., які слід компенсувати за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 27 липня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 23 лютого 2022 року до 30 червня 2023 року.
Компенсувати за рахунок держави ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий Н.В. Самчишина
Судді: В.В. Коломієць
Т.В Серебрякова
Повний текст постанови складено 24 квітня 2023 року.