Справа№751/2844/23
Провадження №1-кс/751/676/23
19 квітня 2023 року місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП у Чернігівській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
Встановив:
18.04.2023 року ОСОБА_3 звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП у Чернігівській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скарга обґрунтована тим, що 14.03.2023 року скаржником до ГУНП у Чернігівській області було подано заяву про внесення відомостей до ЄРДР в зв'язку з вчиненням працівниками медичної частини СІЗО м. Чернігова та її завідувачем відносно нього кримінального правопорушення, яке полягало в інфікуванні останнього ВІЛ-інфекцією, за кваліфікайними ознаками, передбаченими ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 137, ч. 1 ст. 139, ч. 1 ст. 140, ч. 1 ст. 141 КК України.
Вказує, що на даний час, жодного повідомлення по вищевказаній заяві, як того передбачає ст. 214 КПК України, ним отримано не було. В зв'язку з чим, просить скаргу задовольнити.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. Про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. (а.с. 4, звор. стор.)
Представник ГУНП в Чернігівській області у судове засідання не з'явився. Про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. (а.с. 5)
За таких обставин, слідчий суддя ухвалив проводити розгляд справи за відсутності учасників справи.
Ураховуючи, що учасники кримінального провадження у судове засідання не прибули, тому фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження, згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом положень п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачено, що слідчим суддею, крім іншого, є суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Так, кримінальним процесуальним законом визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч. 1 ст. 303 КПК України визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження, серед яких, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено право заявника оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Внесення відомостей до ЄРДР, врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 №139). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону У країни про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 2 і 4 КПК України.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Таким чином, обов'язок із внесення відповідних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення покладається на слідчого, прокурора, до якого надійшла заява, повідомлення про таке діяння.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що внесенню в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
При цьому, в поданій скарзі будь-яких відомостей на підтвердження доводів скаржника про вчинення працівниками медичної частини СІЗО м. Чернігова та її завідувачем дій, які могли б свідчили про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 137, ч. 1 ст. 139, ч. 1 ст. 140, ч. 1 ст. 141 КК України, не встановлено. Натомість, узагальненими мотивами скаржника щодо внесення відомостей до ЄРДР є виключно незгода останнього з діяльністю уповноважених осіб ГУНП у Чернігівській області, що об'єктивно не може бути приводом для внесення заяви про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.
Крім того, матеріали справи не містять конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, які б давали підстави для кваліфікації дій за будь-якою зі статей КК України.
Згідно ч. 2 ст. 307 КПК України, передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, зважаючи на обставини справи, досліджені у судовому засіданні докази та системний аналіз положень чинного законодавства України, за своїм змістом скарга не містять жодних фактичних даних на підтвердження об'єктивної сторони кримінального правопорушення, на підставі чого, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 3 , 9, 22, 214, 303-307, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП у Чернігівській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів, з дня отримання її копії.
Слідчий cуддя ОСОБА_1