Справа №751/4821/22
Провадження №2/751/230/23
17 квітня 2023 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Яременко І. В.
секретаря Шевченко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Чернігівторгбуд» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
10.11.2022 ПАТ «Чернігівторгбуд» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якій просять визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та її доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача ОСОБА_1 судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовують тим, що відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.09.2008, виданого Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради на підставі рішення виконкому Чернігівської міської ради від 15.09.2008 № 248, позивач є власником гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 . У травні 2014 року до керівництва ПАТ «Чернігівторгбуд» звернувся Голова виконкому Решетилівської районної Ради з клопотанням поселити у вищевказаний гуртожиток сім'ю з трьох осіб: ОСОБА_3 , його дружину ОСОБА_1 та доньку ОСОБА_2 . Звертають увагу, що ні ОСОБА_3 ні члени його сім'ї у трудових відносинах з позивачем не перебували. Враховуючи наявність вільних місць, останнім була надана кімната АДРЕСА_3 , а також були зареєстровані за вказаною адресою. Зазначають, що у грудні 2018 року ОСОБА_3 разом із сім'єю забрали свої речі і виїхали з гуртожитку. 19.03.2020 позивачу стало відомо, що шлюб розпався, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 створили нові сім'ї. 06.10.2020 ОСОБА_3 знявся з реєстрації, а ОСОБА_1 з донькою за місцем реєстрації не знялися, однак протягом чотирьох років не проживають за місцем реєстрації, ОСОБА_1 не приймає участі в утриманні гуртожитку, фактичне місце мешкання їм невідоме. Оскільки реєстрація відповідачів у гуртожитку порушує права позивача як власника нерухомості, а також створює перешкоди у здійсненні права власності щодо вказаного приміщення, вони вимушені звернутись з даним позовом до суду.
Ухвалою судді від 13.12.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовче судове засідання.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в матеріалах наявна заява директора товариства про розгляд справи у відсутність їх представника, позовні вимоги підтримують та наполягають на їх задоволенні, не заперечують проти заочного розгляду справи.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не відомо, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертались, відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, до суду від начальника управління надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника, просить прийняти рішення відповідно до чинного законодавства та з урахуванням інтересів дітей.
Ухвалою суду від 23.02.2023, в порядку ч. 1 ст. 281 ЦПК України, ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 18.09.2008, виданого на підставі рішення виконкому Чернігівської міської ради від 15.09.2008 № 248, ПАТ «Чернігівторгбуд» є власником гуртожитку за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.9-17)
На прохання голови виконавчого комітету Решетілівської районної ради від 15.05.2014, сім'ї ОСОБА_4 у складі: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (дружина) і їх донька ОСОБА_5 надано кім. № 1 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 18)
Згідно копії рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.05.2019, шлюб між ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 було розірвано.
На даний час у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_5 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її малолітня донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 19, 58). ОСОБА_3 знятий з реєстрації 06.10.2020 (а.с. на зв. 19)
18.01.2020 комісією у складі: коменданта відомчого гуртожитку ПАТ «Чернігівторгбуд», прибиральниці та слюсара гуртожитку був складений акт про те, що у грудні 2018 року ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_2 виїхали з гуртожитку. Протягом 2019-2020 років ОСОБА_1 , яка зареєстрована у кімн. АДРЕСА_3 , у гуртожитку не проживала, участі у його утриманні не приймала, у гуртожиток не приходила, її речі відсутні, місцеперебування ОСОБА_1 та її неповнолітньої доньки ОСОБА_2 невідоме (а.с. 22).
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1 ст. 163 ЖК України, у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.
За ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
При цьому, статтею 78 ЖК України встановлені права і обов'язки тимчасово відсутніх наймача та членів його сім'ї, згідно якої - тимчасово відсутній наймач зберігає права і несе обов'язки за договором найму жилого приміщення.
Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно ч.2 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Положеннями ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, а також особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу, чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
На підставі того, що у відповідності до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства та ст.29 ЦК України, місцем проживання дитини є місце проживання її батьків, вирішення питання щодо користування дитиною житловим приміщенням окремо від них суперечить чинному законодавству та інтересам дитини.
В силу ст.. 160 СК України, малолітня дитина не має права вільно та самостійно обирати місце свого проживання і набуває право користування житлом за місцем проживання батьків, або одного з батьків, з ким вона проживає. Права малолітньої дитини є похідними від права батьків (або одного з них). Причини непроживання малолітньої дитини за місцем реєстрації не залежать від волі дитини, а тому неможливо встановити їх характер (поважні або неповажні) окремо для малолітньої дитини, незалежно від причин відсутності батьків. Малолітня дитина не є самостійним суб'єктом житлових правовідносин, а набуття або втрата права користування житлом дитиною залежить від набуття або втрати такого права її батьками. Аналіз цивільного та житлового законодавства дає підстави вважати, що неповнолітня дитина не може бути самостійним відповідачем за позовом про визнання її такою, що втратила права користування житлом, та зберігає або втрачає таке право автоматично разом з батьками.
Відповідно до статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27.02.1991 року, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Інтереси дитини не порушуються з огляду на те, що вона в спірній квартирі не проживає, а залишення малолітньої дитини зареєстрованою в спірній кімнаті, суперечитиме ст.9 Конвенції про права дитини та ст.160 СК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем ОСОБА_1 не надано доказів на спростування доводів позивача щодо її не проживання за вищевказаною адресою без поважних причин.
Виходячи з викладеного вище, аналізуючи надані суду докази та доводи представника позивача в сукупності з письмовими доказами у справі, а також те, що відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про розгляд справи, в судове засідання не з'явилася, відзиву на позовну заяву, письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову суду не надала, ту обставину, що батько малолітньої ОСОБА_3 не зареєстрований та не проживає у спірній кімнаті, з урахуванням положень ст.160 СК України, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 добровільно разом зі своєю малолітньою донькою ОСОБА_3 змінили своє місце проживання, і є такими, що понад встановлені законом строки без поважних причин відсутні і не проживають в спірній кімнаті, належній на праві власності позивачу, ОСОБА_1 не бере участі в утриманні гуртожитку, їх тривала відсутність за місцем реєстрації свідчить про те, що вони втратили інтерес до спірного приміщення, а отже є законні підстави для визнання їх такими, що втратили право користування цим житловим приміщенням.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2481 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 95, 128, 141, 223, 247, 280-282, 354 ЦПК України, ст.. 29 ЦК України, ст.ст. 71, 72 ЖК України, ст.. 160 СК України, суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Чернігівторгбуд» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Чернігівторгбуд» (14014, м. Чернігів, вул.. Ушинського, 109 км, код ЄДРПОУ 01547657) 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення складено 24.04.2023
Головуючий - суддя І. В. Яременко