КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
28 лютого 2023 року Київ № 320/1594/23
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Брагіної О.Є.;
при секретарі судового засідання - Кучеренко А.О.;
за участі:
позивача - ОСОБА_1 ;
представника позивача - адвоката Сацика Р.В.;
представників відповідача - Поліщука М.В., Орлова О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Головного управління Національної поліції в Київській області провизнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПП, ГУ НП у Київській області в порядку оскарження п. 4 наказу від 29.12.2022 №684 "Про застосування до поліцейських БПП в м. Борисполі УПП у Київській області ДПП дисциплінарних стягнень"; визнання незаконним та скасування наказу від 17.01.2023 №37 о/с "По особовому складу" Департаменту патрульної поліції; поновлення на посаді інспектора взводу №2 роти №2 БПП м. Борисполя УПП у Київській області ДПП з 17.01.2023; стягнення з Департаменту патрульної поліції грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 17.01.2023 по дату винесення судового рішення.
В обґрунтування своїх вимог заявник послався на те, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач застосував до нього надмірно суворе покарання, яке не відповідає ступеню допущеного ним проступку, просив позов задовольнити та стягнути на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 17.01.2023 по 24.02.2023 у розмірі 23 895,69 грн., а спірні накази скасувати, поновивши його на займаній раніше посаді.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Сацик Р.В. заявив клопотання про виключення із числа відповідачів Головне управління Національної поліції у Київській області у зв'язку з помилковим включенням його до складу учасників процесу. Віднесення ГУ НП в Київській області до складу відповідачів було продиктовано оглядом судової практики, де управління виступало відповідачем у подібних справах. Ніяких вимог позивачем до ГУ НП у Київській області не заявлено, жодного рішення ГУ НП в Кивській області стосовно позивача не ухвалювалось, дій, чи бездіяльності не допускалось.
Ухвалою від 31.01.2023 судом було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі з повідомленням сторін та проведенням судового розгляду.
20.02.2023, відповідачем був наданий відзив на позовну заяву, в якому він пояснив, що 01.12.2022 до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Київській області ДПП з БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП надійшла заява ОСОБА_2 (вх. БПП від 01.12.2022 № Б-367), яка була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) 01.12.2022 за №323, на можливі неправомірні дії окремих працівників БПП в м. Борисполі УПП у Київській області ДПП. У своїй заяві ОСОБА_3 зазначила, що 30.11.2022 її приватну лазню відвідували працівники поліції ОСОБА_4 і компанія із восьми чоловіків, серез яких одна жінка.
О 23.29, ОСОБА_3 почула крики та побачила, що деякі особи перебувають в басейні, який знаходився на вулиці, використання якого за домовленістю між власником бані та відвідувачами не передбачалось. На висловлену усну заборону власників щодо користування басейном ОСОБА_5 та інші відвідувачі відповіли агресією та погрозами розправи, вказавши, що вони є працівниками поліції та мають зв'язки в правоохоронних органах. На прохання власника приміщення ОСОБА_6 негайно покинути територію його будинку ОСОБА_5 вдарив його в груди. Між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виникла сутичка, в процесі якої троє друзів ОСОБА_9 -відвідувачі бані- ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 схопили ОСОБА_6 та почали бити його ногами. Також один з присутніх схопив ОСОБА_6 за шию, в результаті чого останній почав задихатись. Дружина ОСОБА_6 ОСОБА_3 в цей час кричала та звала на допомогу, на що ОСОБА_5 , намагаючись завадити їй чинити спротив насиллю, притиснув до стіни. Вирвавшись, ОСОБА_3 викликала поліцію.
Після того, як на місце події прибув наряд патрульної поліції, ОСОБА_5 та його друзі не квапились покинути приватну територію подружжя ОСОБА_13 та продовжували погрожувати їм розправою за допомогою зв'язків в прокуратурі та натякали на наявні в них можливості для розправи з використанням службового становища.
Як стало відомо ОСОБА_3 , разом із ОСОБА_7 на місці події перебували працівники БПП в місті Борисполі УПП у Київській області ДПП, а саме: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .
01.12.2022, ОСОБА_3 подала заяву до органу поліції (ЄО УПП у Київській області ДПП від 01.12.2022 № 323), у зв'язку з тим, що в діях окремих працівників БПП в місті Борисполя УПП у Київській області ДПП вбачались ознаки кримінального правопорушення. Заяву було скеровано до територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (вих. УПП у Київській області ДПП від 02.12.222 № 6104/41/40/02-2022).
У ході службового розслідування з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування вищевикладених обставин, за даним фактом було опитано ОСОБА_2 та ОСОБА_19 , які підтвердили вищевказані обставини та події 30.11.2022.
В ході службового розслідування ОСОБА_1 зазначив, що ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_20 він не завдавав. В момент коли ОСОБА_6 поклали на підлогу, з приміщення лазні вийшли інші відвідувачі та розборонили бійку. Після чого, ОСОБА_21 разом зі своєю дружиною відійшли в сторону та повідомили, що викликають наряд поліції. Також ОСОБА_10 зазначив, що ніхто з присутніх не повідомляв власникам лазні, що вони є діючими працівниками поліції та погроз розправою ніхто не висловлював.
За результатом проведеного службового розслідування відповідачем було прийнято наказ від 29.12.2022, яким до лейтенанта поліції ОСОБА_4 , ОСОБА_12 ОСОБА_22 , ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
При вирішенні питання щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності дисциплінарною комісією враховано характер вчиненого ним проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку, його ставлення до служби.
При ухваленні оспорюваних наказів відповідачем застосовані положення ст.19 Конституції України, п.1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч.1-2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію»; п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», якими передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту; п. 2, 4, 6, 7, 11, 13 ч.3 1 Дисциплінарного статуту,
Відповідач наполягає на правомірності прийнятих рішень, їх обгрунтованості та стверджує про надуманість позовних вимог ОСОБА_1 .
Додатково відповідач зазначив, що як свідчить відеозапис та пояснення свідків ( ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ), дії ОСОБА_1 доволі дивно та односторонньо були спрямовані «на прикриття тіла ОСОБА_6 », оскільки внаслідок такого «прикриття» двоє осіб, зокрема ОСОБА_5 та ОСОБА_23 , змогли безперешкодно наносити удари коліном в голову ОСОБА_24 .
Такі дії позивача, начебто спрямовані на припинення бійки та припинення правопорушення, тільки сприяли побиттю ОСОБА_6 , оскільки останній внаслідок зазначених дій ОСОБА_1 був позбавлений навіть теоретичної можливості захистити себе.
Крім того, відповідач вказав, що фізичну силу ОСОБА_1 застосовував виключно проти ОСОБА_6 , в той час як інші учасники конфлікту могли вільно вчиняти явно протиправні дії, що ставить під сумнів здійснення ОСОБА_1 всіх можливих дій для зупинення правопорушення.
Крім того, згідно відеозаписів нагрудних відеореєстраторів поліцейських котрі прибули на виклик ОСОБА_3 , всі учасники події, серед яких і ОСОБА_1 , покинули територію лазні та вийшли на вулицю 01.12.2022 о 00 год. 11 хв., тобто в період дії комендантської години на території Київської області. Аналіз наявних в матеріалах справи доказів, свідчить про те, що службове розслідування проведено з суворим додержанням вимог чинних нормативно-правових актів, а також повним та об'єктивним з'ясуванням всіх обставин вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, встановленням причин і умов його вчинення, вини та ступеня тяжкості проступку.
У судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. При цьому, ОСОБА_1 суду пояснив, що 30.11.2022 він був запрошений ОСОБА_7 на день народження останнього, який той мав намір відсвяткувати у приватній лазні, як в подальшому з'ясувалось, належній подружжю ОСОБА_13 .
У компанії із восьмі чоловік: ОСОБА_4 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_23 , ОСОБА_28 , ОСОБА_11 та ОСОБА_29 , 30.11.22, приблизно 0 17:00 вони приїхали за адресою: АДРЕСА_1 , до приватної лазні, де за попередньою домовленістю їм надали послуги з відпочинку. Ця подія відбулась у вихідний день, тому вся компанія вживала незначну кількість алгольних напоїв, зокрема, пиво. У проміжок часу з 17:00 до 22:00, всі присутні користувались басейном, який знаходився на подвір'ї, ніхто із власників не повідомляв їм про заборону такого користування. О 22.01, ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_3 та попросив продовжити час відпочинку на 2 години, на що остання погодилась без будь-яких застережень щодо користування басейном на подвір'ї. О 23.29, до ОСОБА_9 зателефонувала ОСОБА_3 та повідомила про заборону користуватись басейном на вулиці, на що ОСОБА_5 не погодився, вказавши, що його про таку заборону завчасно не попереджали. Після чого, ОСОБА_3 запропонувала ОСОБА_30 покинути їхню приватну території, на що ОСОБА_5 також не погодився, заявивши, що оплатив наперед послуги з відповчинку та користування лазнею. Через декілька хвилин, ОСОБА_3 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_8 спустились до тераси, де знаходились відпочивальники та розпочали вимагати у грубій формі покинути лазню. Оскільки присутні відмовлялись це зробити, ОСОБА_5 сказав, що вони залишаться доти, допоки не сплине проплачений за відпочинок час.
Між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 розпочалась словесна перепалка, в процесі якої ОСОБА_21 висловився на адресу ОСОБА_9 нецензурно. Потім ОСОБА_21 вдарив ОСОБА_9 в обличчя, після чого ОСОБА_5 , з метою униканення бійки, відштовхнув останнього, але ОСОБА_21 знову вдарив в обличчя ОСОБА_9
ОСОБА_11 , ОСОБА_23 та він, з метою припинення агресії ОСОБА_6 , відтягнули його в сторону та поклали на підлогу, тримаючи за руки з обох боків, щоб позбавити можливості наносити удари ОСОБА_30 , а останній відвів сторону ОСОБА_3 , яка кричала, намагаючись її заспокоїти. На шум з приміщення лазні вийшли інші працівники та розвели учасників бійки по сторонам.
Позивач наполягав на тому, що ніяких протиправних дій не вчиняв, а не полишив приміщення лазні після комендатської години, оскільки хотів дочекатися приїзду наряда поліції, який викликала ОСОБА_3 , щоб допомогти розібратися в ситуації, що склалась між власниками лазні та ОСОБА_31 .
Вважає застосоване до нього дисциплінарне стягнення надто суворим та таким, що не відповідає тяжкості вчиненого проступку, а саме порушення комендатської години.
Представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити, вказав, що матеріали службового розслідування не містять доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Вказав, що ОСОБА_1 не наносив телесної чи іншої шкоди ні ОСОБА_20 , ні ОСОБА_3 , а лише вчинив дії для уникнення правопорушення з їх боку, докази його участі у бійкі відсутні. Крім даних про вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв, нетактовне спілкування з використанням ненормативної лексики, порушення комендатської години, інші неправомірні дії не були підтверджені в ході службвого розслідування. Зауважує, що розслідування проводилось однобічно, позаяк в основу висновків про наявність дисциплінарного проступку покладені лише пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , а пояснення колег ОСОБА_1 ураховані не були, наполягає на необгрунтованості оспорюваних наказів та крайній жорсткості застосованого покарання.
Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, підтримали правову позицію, викладену у відзиві на адміністративний позов та просили суд у задоволенні позову відмовити.
Допитаний у якості свідка ОСОБА_19 суду надав наступні пояснення:
30.11.2022, близько 18.00 до нього у приватну лазню, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 прийшли відвідувачі у кількості 9 осіб. Замовником лазні був ОСОБА_5 , з яким до цього часу ОСОБА_3 , його дружина домовилась про надання послуг з відпочинку. ОСОБА_5 напередодні оплатив користування лазнею до 23.00. Перед відвідуванням лазні, його дружина ОСОБА_3 пояснила гостям правила користування лазнею та прилеглою територією. Територія подвір'ї, де знаходився вуличний басейн, була огороджена, а хвіртка зачинена.
Близько 22.00 до його дружини на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_5 та попросив продовжити час відпочинку до 01.00. ОСОБА_3 та ОСОБА_21 попередили ОСОБА_9 про те, що з 23.00 розпочинає діяти комендантська година, на що він відповів, що у нього та його друзів з цим проблем не буде, тому вони бажають продовжити гулянку. Вони як власники на це погодились, а ОСОБА_5 перевів грошові кошти за продовження користування лазнею на власну банківську картку його дружини - ОСОБА_32 .
Близько 23.30 до його дружини звернулись діти, які знаходились вдома на третьому поверсі будинку, поруч з приміщенням, де на першому поверсі розташована лазня та повідомили, що чули крики на подвір'ї біля басейну. Його дружина здійснила телефонний дзвінок до ОСОБА_9 та попросила не користуватись басейном на подвір'ї, оскільки він для цього не придатний, зазначила, що в приміщенні лазні є інший басейн, який відвідувачі можуть використовувати. Дружина сказала йому, що ОСОБА_5 заявив, що вони будуть відпочивати там, де вважатимуть за потрібне. Після чого вони спутились вдвох з дружиною до низу, до приміщення лазні, де на терасі побачили хлопця, як стало відомо пізніше ОСОБА_33 . Свідок звернувся до нього з проханням не користуватися басейном на подвір'ї, але останній ніяк не відреагував, оскільки перебував у станні сп'яніння та не виключає, що наркотичного.
На терасу вийшли ОСОБА_5 , ОСОБА_23 та ОСОБА_10 . Свідок розпочав діалог з ОСОБА_7 та у спокійній формі попросив його не користуватися басейном. На його пропозицію ОСОБА_5 відповів нецензурною лайкою, а потім розпочав бійку, в процесі якої наніс удар в груди. Коли він від удару нахилився, ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_11 , заламавши йому руки за спину, не дали можливості чинити опір, а ОСОБА_5 в цей час наносив йому удари коліном по голові. Потім ОСОБА_23 схопив його за шию та почав душити, одночасно, завдаючи удари по голові. Побачивши це його дружина ОСОБА_3 закричала та кликала на допомогу, тому ОСОБА_5 підскочив до неї та притиснув до стіни.
На шум та крики вийшли ініші відвідувачі лазні та розборонили бійку, а його дружина викликала поліцію. Коли він та його дружина направились до будинку, ОСОБА_5 ще раз вдарив його рукою у спину.
Після здійснення телефонного дзвінка за скореченим номером екстренного виклику поліції "102", на місце події прибув наряд, разом з яким він та його дружина знову зайшли в приміщення лазні. ОСОБА_5 та всі присутні в лазні нецензурно висловлювлювались в його бік та бік його дружини, поводили себе вкрай нахабно, цирнічно, погрожували розправою та зв'язками в прокуратурі та СБУ, сказали що закриють їхній бізнес та говорили, що заберуть всі гроші.
Присутня серед інших ОСОБА_25 радила не звертатись із заявою до поліції та пообіцяла, що вони теж не будуть звертатися до поліції. Незважаючи на присутність працівників поліції ОСОБА_34 та ОСОБА_35 , відвідувачі напідпитку продовжували задиратися, а ОСОБА_5 намагався продовжити бійку, але дружина свідка істерично благала та вимагати від поліцейського наряду вжити бодай будь-яких заходів, щоб припинити безлад.
Стверджує, що ОСОБА_1 говорить неправду про те, що стримував його, убезпечуючи ОСОБА_9 від ударів. Фактично ОСОБА_1 , заламавши йому руки, гальмував спротив, коли ОСОБА_5 та ОСОБА_23 його били та душили.
Аналогічні пояснення надала і свідок ОСОБА_2 .
У судовому засіданні був досліджений запис з камер відеоспостереження, що розміщені у приватній садибі подружжя ОСОБА_13 (тривалість 45 секунд) та запис з нагрудних поліцейських портативних відеореєстраторів - працівників поліції, які були викликані ОСОБА_3 на подію правопорушення - ОСОБА_35 та ОСОБА_36 .
Із відеозапису видно, як подружжя ОСОБА_13 перебуває на терасі біля приміщення лазні, де також знаходились ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_37 .
На другій секунді відеозапису зафіксовано, що ОСОБА_5 під час розмови з ОСОБА_8 , наблизився до нього та, упершись головою, намагався відштовхнути його.
В свою чергу ОСОБА_21 рукою відштовхнув ОСОБА_9 , після чого ОСОБА_5 рукою вдарив ОСОБА_6 в груди, в результаті чого останній нахилився.
На четвертій секунді відеозапису зафіксовано, що ОСОБА_21 намагався відштовхнути ОСОБА_38 .
На п'ятій секунді відеозапису зафіксовано як ОСОБА_10 схопив ОСОБА_6 за руки з правого боку, ОСОБА_11 ззаду, а ОСОБА_23 , взявши ОСОБА_6 за шию, почав його душити, нахиливши донизу.
На сьомій секунді зафіксовано, що ОСОБА_5 здійснив один удар коліном в голову ОСОБА_6 , після чого відійшов в сторону, схопив за руки ОСОБА_3 та притиснув її до стіни. В цей час, ОСОБА_23 коліном наніс три удари в голову ОСОБА_20 , якого тримали ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , пригнічуючи опір з боку ОСОБА_39 .
На двадцять другій секунді вказаного відеозапису зафіксовано, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_23 , тримаючи ОСОБА_6 , повалили останнього на підлогу. В цей час з приміщення лазні вийшли ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_29 , ОСОБА_25 та розборонили учасників бійки. Пізніше, коли бійка вже завершилась, з приміщення лазні вийшов ОСОБА_40 .
На сорок першій секунді відеозапису ОСОБА_21 та ОСОБА_3 покинули приміщення тераси, на цьому відеозапис завершується.
З відеозапису з нагрудного портативного відеореєстратору № 475287, який відповідно до журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації 30.11.2022 перед заступанням на зміну отримала ОСОБА_34 , вбачається запис тривалістю 19.02 хв., який розпочинається о 23.52.51 год з того, що наряд «Лемур- 0106» у складі: ОСОБА_34 та ОСОБА_35 направляються на виклик за адресою АДРЕСА_1 .
Під час слідування ОСОБА_34 та ОСОБА_35 до місця події, останні спілкуються між собою виключно з використанням обсценної лексики та нецензурних слів.
О 23.54.00 год зафіксовано, як працівники наряду «Лемур- 0106» прибувають на місце події.
Під'їхавши до помешкання ОСОБА_13 , працівники поліції побачили ОСОБА_2 та ОСОБА_41 , які їх зустрічали, в подальшому вказані особи, всі разом, зайшли на приватну територію, де знаходились безпідставно учасники події.
О 23.55.00 год, на відеозаписі зафіксовано, що до працівників поліції одразу з блазнюванням звернувся ОСОБА_5 , який заявив, що має намір написати заяву з приводу нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_42 .
На 23.58.16 год зафіксовано, як ОСОБА_10 переконував ОСОБА_6 , що його тримали за руки для того щоб він не наніс іншим присутнім тілесних ушкоджень. Під час діалогу ОСОБА_5 нецензурно висловлювался в бік ОСОБА_39 .
Крім того, на відеозаписі зафіксовано, що о 23.59.27 год. ОСОБА_26 безпідставно нецензурною лайкою виражався в бік ОСОБА_39 .
О 00.11.01 год ОСОБА_5 говорив ОСОБА_20 , що він дійсно тримав його дружину ОСОБА_3 при цьому поводив себе зухвало, використовував нецензурну лайку, обсценну лексику, непристойні вирази.
Все відбувається у присутності наряда поліції ОСОБА_34 та ОСОБА_35 , які не вчинили жодної дії для припинення протиправної поведінки сп'янілої компанії працівників поліції.
Під час перебування працівників поліції ОСОБА_34 та ОСОБА_35 у приміщенні подружжя ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_23 , а також всі інші працівники поліції, продовжували чинити протиправні дії відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , принижували їх та висловлювали погрози, все відбувалось під час дії комендатської години.
Відпочивальни продовжували бійку з ОСОБА_8 у присутності працівників поліції ОСОБА_34 та ОСОБА_43 .
Ні слізні благання та прохання ОСОБА_3 , адресовані ОСОБА_34 та ОСОБА_44 , ні її істеричні вмовляння не спонукали наряд поліції припинити протиправну поведінку відвідувачів лазні, працівники поліції пасивно продовжували спостерігати за тим, що відбувається навколо, докладаючи зусилля для того, щоби якмога менше інформації відносно протиправної поведінки їхніх колег було зафіксовано камерами нагрудних поліцейських портативних відеореєстраторів, для чого час від часу ОСОБА_45 , а саме в момент, коли з'являлися відвідувачі бані у сп'янілому та непристойному стані, закривав камеру рукою.
Свавілля ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_46 та ОСОБА_47 та інших присутніх у лазні осіб, при явному потуранні ОСОБА_35 та ОСОБА_34 продовжувалось допоки ОСОБА_3 , від безсилля, не почала істерично кликати на допомогу та намагалась повторно викликати наряд поліції для припинення явно протиправних дій стосовно неї та її чоловіка.
О 00.11.37 год всі присутні покинули приватну територію ОСОБА_6 після чого відеозапис завершується.
В матеріалах службового розслідування також міститься відеозапис з портативного відеореєстратора № 468844 ОСОБА_43 . Зміст вказаного відеозапису ідентичний змісту відеозапису з портативного відеореєстратору № 475287 ОСОБА_48 . На відеозапису видно як ОСОБА_45 постійно затуляє камеру відеоспостереження нагрудного реєстратора та поводиться із потерпілими зневажливо та зухвало, уникаючи відповіді на запитання власників лазні, які посади займають відвідувачі лазні - поліцейські та безпідставно відмовлялися назвати їхні прізвища.
На вказаному відеозаписі чутно, що працівники поліції, як ті, що влаштували гучну гулянку у помешканні подружжя ОСОБА_13 , так і ті, що приїхали на виклик потерпілих, використовували під час спілкування обсценну лексику, сленги, жаргони та непристойні вирази.
О 23.56.32 год ОСОБА_45 зателефонував до командира роти № 1 БПП в місті Борисполя УПП у Київській області ДПП та повідомив про подію за участі працівників поліції.
Командир роти №1 БПП м. Борисполя УПП у Київській області вказану інформацію проігнорував.
О 00.11.37 год всі присутні покинули приватну територію ОСОБА_39 .
Судом також був досліджений аудіозапис розмови неповнолітнього сина ОСОБА_3 , з якого слідує, він чув що відбувається бійка з відвідувачами лазні та його батьком, сильно перелякався.
Також, ОСОБА_3 надала аудіозапис розмови з ОСОБА_7 , яким зафіксовано момент прибуття наряду патрульної поліції. На вказаному аудіозаписі чутно, що ОСОБА_26 пропонував ОСОБА_30 використати їхні зв'язки в прокуратурі для переслідування сім'ї ОСОБА_13 . Також на аудіозаписі зафіксовано, що ОСОБА_5 неодноразово висловлювався в бік ОСОБА_6 нецензурною лайкою.
Заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, покази свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_2 , відеозаписи камер спостереження та запис з нагрудних поліцейських портативних відеореєстраторів - працівників поліції, суд встановив таке:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на службі в поліції на посаді інспектора взводу №2 роти №2 батальйону патрульної поліції в м. Борисполі Київської області Департаменту патрульної поліції, у званні молодший лейтенант поліції.
На підставі Наказу Департаменту патрульної поліції від 05.12.2022 № 278 було проведено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками батальйону патрульної поліції в м. Борисполі управління патрульної поліції Київської області Департаменту патрульної поліції під час подій 30.11.2022 у приватній садибі ОСОБА_2 , згідно поданої нею заяви (ЄО УПП у Київській області ДПП від 01.12.2022 №323), в тому числі і стосовно інспектора взводу №2 роти №2 батальйону патрульної поліції в м. Борисполі Київської області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 .
Згідно з висновками службового розслідування, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 2, 4, 6, 7 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року N1179, розпорядження начальника Київської обласної військової адміністрації від 25.11.2022.№ 874 «Про запровадження частин комендантської години на території Київської області», відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту застосувати до інспектора взводу №2 роти № 2 БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП до молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Наказом ДПП від 17.01.2023 №37 о/с «По особовому складу" молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
Позивач не погоджуючись з правомірністю притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільненням зі служби в поліції, звернувся до суду.
Підставою для прийняття оскаржуваних наказів стали наступні події:
30.11.2022, працівники взводу №2 роти №2 ПП м. Борисполя УПП Київської області ДПП, під час дії воєнного стану, замовили оренду приватної лазні, яка знаходилась в АДРЕСА_1 у гр. ОСОБА_6 , для проведення розважальної вечірки із вживанням спиртних напоїв. Організатором розваг виступив інспектор взводу №2 роти №2 БПП в м. Борисполі УПП у Київській області ДПП, старший лейтенант поліції Хамбір А.С.
Загальна кількість працівників поліції- відвідувачів приватної лазні становила 8 осіб:
інспектор взводу № 2 роти № 2 БПП в м. Борисполі УПП у Київській області ДПП старший лейтенант поліції Хамбір Антон Сергійович;
інспектор взводу № 1 роти № 2 БПП в м. Борисполі УПП у Київській області ДПП сержант поліції Кузьменко Володимир Сергійович;
поліцейський взводу № 2 роти № 2 капрал поліції Ніщимний Дмитро Віталійович;
інспектор взводу № 2 роти № 2 БПП в м. Борисполі УПП у Київській області ДПП молодший лейтенант поліції Передільчук Роман Олегович;
інспектор взводу № 2 роти № 2 БПП в м. Борисполі УПП у Київській області ДПП старший лейтенант поліції Сич Олександр Вікторович;
інспектор взводу № 1 роти № 2 БПП в м. Борисполі УПП у Київській області ДПП лейтенант поліції Виноград Вікторія Миколаївна;
інспектор взводу № 1 роти № 2 БПП в м. Борисполі УПП у Київській області ДПП капрал поліції Жук Олександр Григорович;
інспектор взводу № 2 роти № 2 БПП в м. Борисполі УПП у Київській області ДПП лейтенант поліції Красшок Віталій Вікторович; інспектор взводу № 2 роти № 2 БПП в м. Борисполі УПП у Київській області ДПП старший лейтенант поліції Борисенко Павло В'ячеславович.
Перед тим, як допустити відвідувачів - працівників поліції до лазні, господарка лазні ОСОБА_3 попередила про необхідність покинути приміщення та закінчити вечірку до 23:00 год, оскільки на території м. Борисполя, як і на території всій області, діє комендантська година та необхідність дотримуватись встановлених державою обмежень на період ведення бойових дій Україною, на що останні відповіли, що у них з цим проблем не буде, позаяк у м.Борисполі мають необмежений вплив та "вирішують" всі питання. Попередньо, ОСОБА_3 також попередила ОСОБА_9 щодо заборони користування басейном у дворі їх приватного будинку, оскільки в басейні зберігалась вода для споживання (власних потреб).
Через деякий час, приблизно о 23 год 29 хв., ОСОБА_3 почула крики, плескання води, гучні веселощі, у зв'язку з чим вийшла разом зі своїм чоловіком - власником лазні ОСОБА_19 до гостей з проханням покинути приміщення лазні та їхню приватну територію, тим більше, що розпочалась комендантська година.
На пропозицію подружжя ОСОБА_13 припинити гулянку та розійтись, ОСОБА_5 відповів їй, що він та його друзі не збираються це робити і будуть вчиняти так, як їм заманеться. В цей час, ОСОБА_5 та інші присутні поліцейські, з якими вона спілкувалась, були у станні сп'яніння. Зовнішня форма поведінки відвідувачів та деякі ознаки дозволяли стверджувати свідкам ОСОБА_13 , що компанія присутніх у лазні поліцейських вживала не тільки алкогольні напої, але й наркотичні речовини.
На повторну пропозицію ОСОБА_19 та ОСОБА_2 спрямовану до ОСОБА_9 покинути їхню приватну територію, останній відповів немотивованою агресією, криками та погрозами, зокрема, і такими: "Ви не знаєте з ким маєте справу, у вас будуть проблеми". Після чого, ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_6 в груди, а ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які знаходились поруч, підхопили ОСОБА_6 за руки, заламавши їх за спину, щоб забезпечити ОСОБА_30 та іншим можливість наносити йому удари без будь-якого спротиву з боку потерпілого
ОСОБА_23 в цей момент почав душити ОСОБА_6 за шию доти, допоки останній почав задихатись та хрипіти. Побачивши це, дружина ОСОБА_19 - ОСОБА_3 почала кричати та кликати на допомогу, однак ОСОБА_5 виштовхав її на терасу та притиснув до стіни, позбавляючи можливості до опору насильству. ОСОБА_3 виривалася та продовжувала кричати, а після того, як їй вдалося звільнитися від ОСОБА_9 , викликала поліцію.
В цей час між ОСОБА_8 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , які знаходились поруч, продовжувалась штовханина, суперечки та лайка.
ОСОБА_5 та всі присутні в приміщенні лазні працівники поліції, усвідомлюючи, що порушують комендантську годину, продовжували перебувати у приватному приміщенні подружжя ОСОБА_13 , поводили себе зухвало, цинічно, висловлювались на адресу власників обсценною лайкою; спілкування між собою працівники поліції здійснювали виключно із застосуванням нецензурних слів та висловів у непристойній формі, погрожували власникам лазні розправою, при цьому жоден із присутніх працівників правоохоронного органу навіть не намагався припинити порушення з боку своїх колег.
Присутня на нічних розвагах працівник поліції ОСОБА_25 порадила ОСОБА_20 не звертатись до поліції. Компанія поліцейських розійшлась лише після виклику наряду поліції та рішучих дій з боку свідків - ОСОБА_19 та ОСОБА_2 , які не дивлячись на побиття, психологічний тиск та погрози з боку їхніх гостей, наполягли на виконанні обмежень комендатської години.
Вирішуючи спір по суті, суд урахував таке:
перевіряючи правомірність оскаржуваних позивачем наказів про звільнення зі служби за вчинення дисциплінарного проступку, суд виходив з того, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII. Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
У ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачені обов'язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Частиною 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки". Виходячи зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, можна зробити висновок, що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана ним посада є виявом довіри народу та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.04.2016 №326, затверджено Правила етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС. Ці Правила як зібрання основних професійно-етичних норм визначають для працівників МВС принципи етики, якими є зокрема гідна поведінка: повага до гідності інших осіб; ввічливість та дотримання високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів у стосунках з громадянами; недопущення, у тому числі поза роботою, дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників МВС.
Таким чином, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з п. 6 ч. 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За приписами частин 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Частинами 1 та 2 ст. 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «;Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Частиною 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Згідно з ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції, -ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту.
Згідно ч. 4 ст. 19 Дисциплінарного статуту, обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості (ч. 6 ст. 19 Дисциплінарного статуту).
З викладеного слідує, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльності, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Зазначені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.
Як вбачається з наказу №684 від 29.12.2022 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , наказ прийнято за наслідками проведення службового розслідування у зв'язку з фактом порушення службової дисципліни працівниками поліції, що виразилась у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 2, 4, 6, 7 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року N1179, розпорядження начальника Київської обласної військової адміністрації від 25.11.2022.№ 874 «Про запровадження частин комендантської години на території Київської області», відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, що виразилось у грубомоу порушенні службової дисципліни, порушенні правового режиму воєнного стану, Правил етичної поведінки поліційського та підриву авторитету Національної поліції.
Службове розслідування було призначено Наказом ДПП № 278 від 05.12.2022.
За наслідками службового розслідування було прийнято висновок від 19.12.2022, яким встановлено, що 01.12.2022 до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення 01.12.2022 до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Київській області ДПП з БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП надійшла Заява ОСОБА_2 (вх. БПП від 01.12.2022 № Б-367), зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України», (журнал єдиного обліку) від 01.12.2022 №323, на неправомірні дії окремих працівників БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП.
У своїй заяві ОСОБА_3 зазначила, що 30.11.2022 на території приватної лазні, яка її чоловіку, працівники поліції м. Борисполя Київської області влаштували п'яну гулянку із вживанням спиртних напоїв, вчиняли безлад, побили її чоловіка, погрожували розправою, висловлювались нецензурною лайкою та обсценною лексикою, принижували їх, загалом допустили поведінку, що порочить звання поліційського та підриває авторитет поліції в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до поліції.
В результаті нанесених ОСОБА_19 побоїв, останній отримав струс головного мозку та забій шийного відділу хребта. В матеріалах службового розслідування міститься копія медичного висновку лікаря ТОВ «Медичний центр «Добробут-поліклініка» ОСОБА_52 , яким зазначено, що 30.11.2022 ОСОБА_20 встановлено діагноз: струс головного мозку, забій-розтягнення м'яких тканин/зв'язок шийного відділу хребта.
Заяву ОСОБА_3 (ЄО УПП у Київській області ДПП від 01.12.2022 № 323), у зв'язку з тим, що в діях окремих працівників БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП можуть вбачатись ознаки кримінального правопорушення, направлено до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (далі - ТУ ДБР, розташованого у м. Києві) (вих. УПП у Київській області ДПП від 02.12.222
№ 6104/41/40/02-2022).
Таким чином, показання свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_2 в частині нанесення ОСОБА_53 тілесних ушкоджень працівниками поліції, зокрема, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 повністю підтверджено, в тому числі і показами свідків та відеозаписом події.
ОСОБА_21 зазначив, що безпосередньо під час конфлікту та бійки, активні дії вчиняли: ОСОБА_5 , ОСОБА_23 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 . Інші присутні дозволяли собі нецензурні висловлювання в його сторону, погрожували зв'язками в правоохоронних органах, принижували його та знущались.
У зв'язку з цим суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 з приводу його пасивної участі під час бійки та намагання убезпечити ОСОБА_9 від нанесення йому ударів ОСОБА_19 , оскільки це спростовуються наявними матеріалами справи.
За свідченням ОСОБА_6 під час бійки, ОСОБА_23 схопив його за шию, намагався задушити та бив коліном по голові, внаслідок чого ОСОБА_21 відчув, що міг втратити свідомість, а ОСОБА_10 тримав його за руку, щоб ОСОБА_5 та ОСОБА_54 могли вільно наносити удари, подавляючи спротив потерпілого.
Оглянутими відео- та аудіозаписами підтверджено, що ОСОБА_1 не вчиняв дії, спрямовані на прикриття тіла ОСОБА_6 від можливого нанесення йому ударів з боку ОСОБА_9 , як стверджує ОСОБА_10 та, не вчиряв дій для припинення бійки, тому не виконав свого обов'язку щодо зупинення правопорушення.
Як свідчить відеозапис та пояснення свідків ( ОСОБА_3 та ОСОБА_21 ), дії ОСОБА_1 очевидно були спрямовані на забезпечення можливості двом особам, зокрема ОСОБА_30 та ОСОБА_55 ,безперешкодно наносити удари коліном в голову ОСОБА_39 .
Така поведінка позивача очивидно сприяла побиттю ОСОБА_6 , тому останній внаслідок тримання його ОСОБА_1 був позбавлений навіть теоретичної можливості захистити себе.
Результатом службового розслідування став висновок дисциплінарною комісії, яка на підставі зібраних матеріалів встановила що 30.11.2022 перебуваючи на вихідному дні, інспектор взводу № 2 роти № 2 БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП старший лейтенант поліції Хамбір А., інспектор взводу № 1 роти № 2 БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП сержант поліції Кузьменко В., поліцейський взводу № 2 роти № 2 БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП капрал поліції Ніщимний Д., інспектор взводу № 2 роти № 2 БПП в місті Борисполі УПП у Київській області ДПП молодший лейтенант поліції Передільчук Р., після вживання алкогольних напоїв, порушуючи комендантську годину, вчинили бійку з ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , принизили його честь та гідність, своїми діями завдали значної шкоди авторитету Національної поліції України, не дотримались норм професійної етики, чим допустили грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179 та розпорядження начальника Київської обласної військової адміністрації від 25.11.2022 № 874 «Про запровадження комендантської години на території Київської області».
Детальним дослідженням відеозаписів було підтверджено обставини, викладені в поясненнях свідків ОСОБА_19 ОСОБА_56 та матеріалах службового розслідування.
Враховуючи наведене вище, суд констатує факт допущення ОСОБА_1 порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 2, 4, 6, 7 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 5 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179 та розпорядження начальника Київської обласної військової адміністрації від 25.11.2022 № 874 «Про запровадження комендантської години на території Київської області», отже обставини проведеного розслідування, що викладені у висновку від 19.12.2022 знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.
Крім того, під час розгляду справи судом було встановлено, що п. 4 наказ №684 від 29.12.2022 про притягнення до дисциплінарної відповідальності молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за порушення:пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 2, 4, 6, 7 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 5 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179 та розпорядження начальника Київської обласної військової адміністрації від 25.11.2022 № 874 «Про запровадження комендантської години на території Київської області», є правомірним та прийнятим на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, з використанням повноваження з метою, яке це повноваження надано, обгрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно, розсудливо, неупереджено та пропорційно.
У зв'язку з встановленими під час розгляду справи обставинами, суд зазначає, що зміст присяги поліцейського становить збірку цінностних орієнтирів, яким має відповідати особа покликана здійснювати охорону громадського порядку, така особа має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Тобто поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Згідно з ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про національну поліцію" поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь.
Суд вважає, що поведінка позивача як поліцейського, про яку вказано у висновку службового розслідування та, яка була встановлена в судовому засіданні, суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників поліції. За викладених обставин, судом не встановлено ознак протиправності спірного наказу.
Водночас, під час судового розгляду підтверджено дотримання відповідачем вимог чинного законодавства під час здійснення процедури службового розслідування, складення висновку та винесення наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції позивача, у зв'язку з чим підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
Суд зазначає, що позовні вимог щодо визнання незаконним та скасування наказу ДПП від 17.01.2023 №37 о/с "По особовому складу", поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу є похідними від позовної вимоги про визнання незаконним та скасування п.4 наказу ДПП від 29.12.2022 №684 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, а тому також задоволенню не підлягають.
Фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду справи, підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені та долучені до матеріалів справи, свідчать про те, що позивачем у справі допущено порушення вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України "Про національну поліцію" та Правил етичної поведінки поліцейських.
Таким чином, під час вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та звільнення його зі служби в поліції було враховано всі обставини, які могли б вплинути на прийняття законного та об'єктивного рішення.
Обставиною, яка обтяжує вчинене правопорушення є грубе порушення позивачем закону під час воєнного стану та зухвалість, з якою позивач допускав порушення встановленого порядку, а також повне невизнання своєї вини.
Водночас, ч.1, 9 ст. 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом. Повноваження щодо оцінки результатів службового розслідування, тяжкості проступку та обставин, за яких його скоєно, розмір заподіяної шкоди, попередньої поведінки винної особи та визнання/невизнання нею вини тощо, а також безпосередньо затвердження висновку службового розслідування та визначення виду дисциплінарного стягнення, яке слід застосувати до конкретної особи є виключними повноваженнями відповідного керівника, який реалізуючи такі повноваження приймає відповідний наказ про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Підсумовуючи вищенаведене суд вважає, що при звільненні позивача зі служби в поліції відповідачем було враховано тяжкість вчиненого проступку, обставини, за яких його вчинено, шкоду, заподіяну авторитету поліції, обставин, що обтяжують відповідальність, особу порушника, його попередню поведінку та ставлення до виконання службових обов'язків, а також встановлено несумісність подальшого проходження позивачем служби в поліції, а оскаржувані накази прийняті відповідачем у межах наданих повноважень.
Суд стверджує, що своїми діями ОСОБА_1 дискредитував звання поліцейського, оскільки поняття «дискредитація» перебуває у тісному зв'язку із поняттям «дотримання морально-етичних норм» та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред'являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті. Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет органів Національної поліції і їх працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівника органів внутрішніх справ, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого типу стягнення - звільнення зі служби.
Дана правова позиція узгоджується також із позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 20 жовтня 2015 року №21-2440а15 та №21-2103а15.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням ст. 6 Конвенції притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви№ 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «С. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви№ 11882/85). Більше того, гарантована п. 2 ст. 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально- правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно ст. 77 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Судом не встановлено порушень вимог чинного законодавства субєктом владних повноважень.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Копію рішення направити сторонам для відома.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Брагіна О.Є.