21 квітня 2023 року № 320/11182/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 28 липня 2021 року №160/2021.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; витребувано докази, необхідні для розгляду справи.
Позов мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято з істотними порушеннями процедури, зокрема з порушенням визначеного законом строку, установленого для попередньої перевірки скарги щодо дисциплінарного проступку адвоката та з порушенням строку розгляду дисциплінарної справи. Позивач також зазначає, що персональний склад Дисциплінарної палати КДКА Київської області під час першого і другого засідання у його справі відрізнявся, проте він про це повідомлений не був.
Позивач доводить, що висловлювання, розцінені відповідачем як такі, що завдають шкоди авторитету адвокатури, були абсолютно політично коректними і по-людськи толерантними для населення й адекватно сприймаються переважною більшістю авдиторії, що відвідує сторінки позивача у мережі Інтернет.
З урахуванням викладеного позивач вважає, що відповідач не мав правових та фактичних підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що матеріалами дисциплінарної справи підтверджується порушення позивачем вимог Правил адвокатської етики внаслідок публікації позивачем у мережі Інтернет текстового, графічного та відео контенту з використанням нецензурної лайки, що має нестриманий, агресивний та нетолерантний характер.
Інші заяви по суті справи сторони не подавали.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
20 вересня 2007 року Київською обласною КДКА ОСОБА_1 видано свідоцтво №3442/10 про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 13).
19 лютого 2021 року до КДКА Київської області надійшла скарга Громадської організації «Традиція і порядок» щодо порушення адвокатом ОСОБА_1 правил адвокатської етики, що виразилося в ігноруванні обов'язку постійно підвищувати рівень своєї кваліфікації; публікації в соціальних мережах адвокатом ОСОБА_1 дописів, відеозвернень (відеоблогів), що містять погрози, образи, нецензурну лайку (а.с. 78-81).
19 лютого 2021 року КДКА Київської області надіслала позивачеві письмову пропозицію надати пояснення по суті скарги (а.с. 58).
28 лютого 2021 року адвокатом Бєдовим К.А. складено та надіслано КДКА Київської області пояснення на скаргу ГО «Традиція і порядок» (а.с. 59-61).
За наслідками попереднього обговорення скарги ГО «Традиція і порядок» рішенням КДКА Київської області, оформленим витягом з протоколу №6 від 19 травня 2021 року, порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 ; призначено її розгляд на 16 червня 2021 року об 11 год 00 хв (а.с. 117-118).
Рішенням КДКА Київської області, оформленим витягом з протоколу від 16 червня 2021 року №8, розгляд дисциплінарної скарги стосовно адвоката ОСОБА_1 відкладено; зупинено дисциплінарне провадження до 28 липня 2021 року; призначено розгляд справи на 28 липня 2021 року о 12 год 30 хв (а.с. 119-120).
Рішенням КДКА Київської області від 28 липня 2021 року №160/2021 адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (порушення правил адвокатської етики), та застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 4 місяці (а.с. 36-46).
Як зазначено у вказаному рішенні, зміст розміщеного у соціальних мережах контенту та висловлювань адвоката ОСОБА_1 свідчить про порушення ним положень Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зокрема розділу VIII, що регулює дотримання норм адвокатської етики при використанні мережі інтернет.
Не погоджуючись з рішенням про притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку доводам позивача в частині порушення процедури ухвалення оскаржуваного рішення, що виразилися в наявності у доповідача конфлікту інтересів, порушенні строків розгляду скарги, невідповідності складу комісії, суд зазначає таке.
У позові позивач стверджує, що перевірку відомостей, зазначених у скарзі, здійснював голова дисциплінарної палати КДКА Київської області Степанов Є.В. за своїм дорученням, що свідчить про наявність у нього конфлікту інтересів.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).
Відповідно до статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність регулюється Положенням, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 (далі - Положення №120).
Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій:
1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;
2) порушення дисциплінарної справи;
3) розгляд дисциплінарної справи;
4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Частинами першою, другою статті 38 Закону № 5076-VI передбачено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону № 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Аналогічний механізм перевірки відомостей, зазначених у скарзі про дисциплінарний проступок адвоката, передбачено пунктами 24, 25 Положення №120.
Відповідно до частини другої статті 39 Закону № 5076-VI рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Частиною третьою статті 39 Закону № 5076-VI передбачено, що рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Отже, процедура розгляду скарги про дисциплінарний проступок адвоката - дисциплінарне провадження - складається зі стадій, на першій з яких проводиться попередня перевірка зазначених у скарзі відомостей.
Механізм такої перевірки визначений у частині першій, другій статті 38, частині першій статті 39 Закону № 5076-VI, пунктах 24-25 Положення №120, відповідно до яких попередня перевірка проводиться членом дисциплінарної палати КДКА регіону за дорученням голови цієї палати. Результати перевірки оформлюються довідкою, на підставі якої дисциплінарна палата КДКА регіону простою більшістю приймає рішення про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи.
Одночасно з цим, порядок роботи кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі з реалізації повноважень, наданих Законом № 5076-VI, а також процедуру розгляду питань, віднесених до її компетенції Законом № 5076-VI, іншими актами, що регулюють діяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій, визначає Регламент кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 16 лютого 2013 року №77 (далі - Регламент).
Згідно з пунктом 2.1.1 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кількісний і персональний склад палат кваліфікаційно-дисциплінарної комісії регіону визначається конференцією адвокатів регіону, але не більше дев'яти членів кваліфікаційної палати та не більше одинадцяти - дисциплінарної.
Пунктом 2.2.4 Регламенту передбачено, що голова дисциплінарної палати обирається з числа членів дисциплінарної палати на першому засіданні палати шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів палати.
Відповідно до пункту 5.3 Регламенту голова палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: готує матеріали для розгляду на засіданні палати та/або видає доручення щодо вивчення та підготовки/перевірки матеріалів члену палати; забезпечує належне діловодство та зберігання документів палати; забезпечує контроль за своєчасним та належним виконанням рішень палати; у відсутності Голови КДКА виконує його обов'язки.
Зміст викладених положень Регламенту свідчить, що підготовка будь-яких матеріалів, що необхідні для здійснення дисциплінарною палатою КДКА регіону своїх повноважень, здійснюється головою палати самостійно або членом палати за дорученням голови.
З урахуванням викладеного перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі) щодо дисциплінарного проступку адвоката голова дисциплінарної палати КДКА регіону може здійснити самостійно, або доручити її проведення одному з членів дисциплінарної палати КДКА регіону.
Визначення поняття конфлікту інтересів міститься у статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до якої потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Суд зазначає, що підготовка головою дисциплінарної палати КДКА регіону довідки за наслідками перевірки відомостей, зазначених у заяві (скарзі) про дисциплінарний проступок адвоката, як і здійснення такої перевірки самостійно, є формою реалізації наданих йому повноважень і не вказує на наявність в таких діях потенційного чи реального конфлікту інтересів.
Суд також зазначає, що рішення про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи приймається за наслідками голосування всіма членами дисциплінарної палати КДКА регіону, а не головою палати одноособово.
Аргументів на користь того, що члени Дисциплінарної палати КДКА Київської області, приймаючи рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , діяли в умовах конфлікту інтересів позовна заява не містить.
Матеріалами справи також підтверджується, що відводів голові Дисциплінарної палати КДКА Київської області чи іншим членам вказаної палати позивач чи його представник з підстав наявності реального або потенційного конфлікту інтересів не заявляв.
Щодо доводів позивача про порушення відповідачем строків проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, суд зазначає таке.
Як установлено судом, скарга на адвоката ОСОБА_1 надійшла 19 лютого 2021 року і в цей же день була передана до дисциплінарної палати КДКА Київської області для попередньої перевірки.
Рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області від 31 березня 2021 року було вирішено продовжити строк перевірки до 20 квітня 2021 року.
19 квітня 2021 року довідка та матеріали перевірки були передані на розгляд дисциплінарної палати КДКА Київської області, а рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області від 19 травня 2021 року №88/2021 було вирішено порушити стосовно ОСОБА_1 дисциплінарну справу.
Пунктами 30-31 Положення №120 передбачено, що заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.
За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.
Отже, рішення про порушення дисциплінарної справи повинно бути прийнятим не пізніше 60 днів з дня початку перевірки, з яких 30 днів відводиться для проведення попередньої перевірки та складання довідки, а 30 днів для безпосередньо вирішення питання про порушення дисциплінарної справи.
При цьому закріплений у пунктах 30-31 Положення №120 механізм вирішення питання про порушення дисциплінарної справи дозволяє у виняткових випадках перевищувати як строк, необхідний для проведення перевірки, так і строк, відведений для прийняття дисциплінарною комісією рішення про порушення дисциплінарної справи.
Таким чином, викладені в позовній заяві аргументи, що Положення №120 не наділяє КДКА регіону повноваженнями продовжувати строки перевірки матеріалів скарги є безпідставними.
Щодо доводів позивача про порушення строків розгляду дисциплінарної справи, суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, дисциплінарну справу стосовно позивача було порушено 19 травня 2021 року, водночас рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було прийнято 28 липня 2021 року.
При цьому рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області від 16 червня 2021 року, оформленим протоколом №8, дисциплінарне провадження було зупинено до 28 липня 2021 року (а.с. 119-120).
У контексті викладеного суд зазначає, що частиною першою статті 40 Закону № 5076-VI визначено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
Водночас пунктом 39 Положення №120 передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката має бути розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня її порушення. До строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на який розгляд справи було зупинено.
Рішення про зупинення розгляду справи приймається простою більшістю голосів присутніх членів дисциплінарної палати та заноситься до протоколу засідання палати.
Відповідно до пункту 40 Положення №120 розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, може бути відкладений або зупинений у разі:
1) неявки на засідання учасників;
2) необхідності витребування нових матеріалів (доказів);
3) необхідності проведення додаткової комісійної перевірки;
4) залучення до участі у розгляді питання інших заінтересованих осіб;
5) відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) палати;
6) з інших підстав, за рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Таким чином, з урахуванням того, що рішенням Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 16 червня 2021 року, оформленим протоколом №8, дисциплінарне провадження стосовно адвоката було зупинено, у спірних правовідносинах рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було прийнято у межах строків, передбачених частиною першою статті 40 Закону № 5076-VI.
Оцінюючи аргументи позивача про порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення, які стосуються строків, суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18 та від 22 травня 2020 року у справі № №825/2328/16, від 16 березня 2023 року у справі № 400/4409/21, де Верховний Суд сформував універсальний підхід до оцінки наслідків процедурних порушень на чинність індивідуального акта, прийнятого суб'єктом владних повноважень.
Так, Верховний Суд у вказаних постановах зазначив, що саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином Верховний Суд дійшов висновку, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
В аспекті викладеного суд зазначає, що позивач, посилаючись на те, що розгляд його дисциплінарної справи тривав понад установлені в чинному законодавстві строки, не зазначає, яким чином це обмежило або іншим чином завадило йому реалізувати свої права.
Зміст оскаржуваного рішення і мотиви, якими керувався відповідач, ухвалюючи його, також не дають підстав вважати, що у зв'язку з продовженням строку попередньої перевірки чи у зв'язку з зупиненням дисциплінарного провадження позивача було поставлено у нерівне становище із скаржником, або що такі дії відповідача іншим чином вплинули на повноту встановлених під час дисциплінарного провадження обставин, чи об'єктивність прийнятого рішення.
Зауваження позивача з посиланням на постанову Верховного Суду від 31 квітня 2020 року у справі №2540/3034/18 про те, що порушення строку розгляду дисциплінарної справи є самостійною і окремою підставою для скасування рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності є безпідставними, адже Верховний Суд у вказаній справі таких висновків не робив.
У пунктах 58-59 вказаної постанови Верховний Суд дійсно констатував порушення КДКА регіону передбаченого статтею 40 Закону № 5076-VI строку розгляду дисциплінарної справи, зазначивши що: « 58. Отже, задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем порушено строк розгляду дисциплінарної справи, передбачений частиною першою статті 40 Закону № 5076-VI. 59. Верховний Суд погоджується і з таким висновком суду першої інстанції, оскільки частина перша статті 40 Закону № 5076-VI та абзац перший пункту 39 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг передбачає, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення».
Водночас Верховний Суд у вказаній постанові не висловлювався щодо правових наслідків такого порушення.
Зі змісту постанови Верховного Суду від 31 квітня 2020 року у справі №2540/3034/18 випливає, що підставою для визнання протиправним рішення КДКА регіону про притягнення до дисциплінарної відповідальності було те, що в оскаржуваному рішенні було відсутнє посилання на передбачені частиною другою статті 31 Закону № 5076-VI умови, які дозволяють КДКА застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, а саме на повторне протягом року вчинення дисциплінарного проступку; порушення адвокатом вимог щодо несумісності; систематичне або грубе одноразове порушення правил адвокатської етики.
Отже, пункти постанови Верховного Суду від 31 квітня 2020 року у справі №2540/3034/18, на які посилається позивач, не є висновками щодо застосування норми права, які є обов'язковими під час вирішення справ з подібними правовідносинами. Інші висновки, висловлені у вказаній постанові, є нерелевантними у зв'язку з відмінністю правовідносин у цій справі та у справі №2540/3034/18.
Щодо доводів позивача про невідповідність складу Дисциплінарної палати КДКА Київської області, який приймав оскаржуване рішення, суд зазначає таке.
У позові позивач доводить, що зазначений в оскаржуваному рішенні склад осіб, які брали участь у розгляді скарги, не відповідає складу осіб, з яким був ознайомлений представник позивача, а саме: у засіданні, на якому було ухвалене оскаржуване рішення, не брали участі члени ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
В контексті цих доводів судом було встановлено, що рішенням Звітно-виборчої конференції адвокатів Київської області від 18 лютого 2017 року обрано персональний склад членів дисциплінарної палати КДКА Київської області у кількості 11 осіб (а.с. 103-105).
Дослідивши витяг з протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області від 28 липня 2021 року (а.с. 121-133), судом встановлено, що оскаржуване рішення приймалося Дисциплінарною палатою КДКА Київської області у складі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , - всього 8 членів палати. Участь у засіданні з правом голосу також приймав голова КДКА Київської області ОСОБА_12 .
З поважних причин у засіданні дисциплінарної палати КДКА Київської області не брали члени палати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
В аспекті викладеного суд зазначає, що відповідно до пункту 55 Положення №120 рішення дисциплінарної палати у дисциплінарній справі приймається за наслідками загального обговорення та голосування більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Відповідно до пункту 6.3.2 Регламенту член КДКА може бути відсутній на засіданні КДКА (Палати) лише з поважних причин, про які він повинен повідомити голову КДКА або його заступників за три дні до засідання КДКА (Палати) або негайно після настання таких причин.
Згідно з пунктом 5.1.2 Регламенту голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вправі брати участь у засіданні будь-якої палати з правом голосу з усіх питань, які вирішуються на засіданні палати, його участь враховується при встановленні кворуму на засіданні палати. Голова КДКА не приймає участь у голосуванні з питань обрання та відкликання з посад голів, заступників голів і секретарів плат.
Зміст викладених норм Положення №120 та Регламенту дає підстави для висновку, що засідання дисциплінарної палати КДКА регіону є повноважним, якщо на ньому присутня проста більшість членів, або 2/3 її складу, якщо вирішується питання про припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
При цьому голова КДКА регіону за посадою наділений правом участі та голосу в складі будь-якої з палат відповідної КДКА.
Таким чином, відсутність окремих членів Дисциплінарної палати КДКА регіону, за умови наявності кворуму (простої, а в окремих випадках кваліфікованої більшості складу палати), не впливає на правомочність Дисциплінарної палати КДКА регіону. Голова КДКА бере участь у засіданні дисциплінарної палати відповідної КДКА за посадою, що не потребує ухвалення з цього приводу будь-яких рішень чи повідомлень.
Як вбачається зі змісту протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області від 28 липня 2021 року, представнику позивача було повідомлено про персональний склад палати, роз'яснено його права та обов'язки, включно з правом відводу.
Доказів того, що позивач або його представник заявляв відвід будь-кому з членів КДКА Київської області, які брали участь у розгляді дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , вказаний протокол та матеріали справи не містять.
Підсумовуючи викладене суд зазначає, що доводи позивача з приводу порушення відповідачем процедури ухвалення оскаржуваного рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності є необґрунтованими і спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Надаючи оцінку мотивам, з яких відповідач дійшов висновку про наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, що полягає в порушенні Правил адвокатської етики, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 5076-VI дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Правила адвокатської етики затверджено 09 червня 2017 року Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року (далі - ПАЕ).
Відповідно до статті 57 ПАЕ Участь адвоката у соціальних мережах, інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому.
Використання адвокатом соціальних мереж, інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинно відповідати, зокрема принципам професійності, відповідальності; стриманості та коректності; гідності; недопущення будь-яких проявів дискримінації; толерантності та терпимості; корпоративності та збереження довіри суспільства.
Згідно з статтею 59 ПАЕ висловлювання адвоката в соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет не повинні мати притаманний правовий нігілізм, будь-який вид агресії, ворожнечі і нетерпимості. Адвокат зобов'язаний вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки. Будь-які заяви, коментарі адвоката в соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет, в тому числі під час обговорення і роз'яснення правових норм, особливостей судочинства, дій його учасників, повинні бути відповідальними, достовірними і не вводити в оману.
Як убачається зі змісту оскаржуваного рішення, підставою для висновку про недотримання позивачем зазначених вимог були його публікації в текстовому, графічному та відео форматі на сторінці позивача у соціальній мережі Facebook, що містили погрози, образи, нецензурну лайку.
Так, матеріалами дисциплінарної справи підтверджується, що ОСОБА_1 в мережі Інтернет за посиланням https://www.facebook.com/bedovoy/videos/10208052501626907 розміщено відеоматеріал, а за посиланням https://www.facebook.com/1730218240/posts/10208051691766661/?d=n розміщено пост, зміст яких має образливий, нестриманий, агресивний характер.
У відеоролику, розміщеному на Youtube за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 та у відеоролику, розміщеному на Facebook за посиланням https://www.facebook.com/bedovoy/videos/10208088590369103/?d=n адвокат Бєдовой К.А. образливо висловлюється на адресу українського суспільства.
Відео, опубліковане за посиланням: https://www.facebook.com/1730218240/posts/10208137550353072/?d=n, супроводжувалося зневажливим заголовком на адресу органу державної влади України.
У відео, опублікованому за посиланням https://www.facebook.com/1730218240/posts/10208213881661307/?d=n, позивач принизливо називає працівників правоохоронних органів.
У пості, опублікованому за адресою: https://www.facebook.com/1730218240/posts/10208219969453498/?d=n позивач називає українську владу із використанням лайливих слів.
У відео, розміщеному за адресою: https://www.facebook.com/1730218240/posts/10208239036890172/?d=n, позивач образливо звертається до Президента України Володимира Зеленського та працівників Офісу Президента України, використовуючи неприпустимі висловлювання, зміст яких суд не цитує у зв'язку з їх безсумнівною некоректністю.
Суд зазначає, що невідповідність зазначених висловлювань та їхньої манери базовим вимогам етики, а тим більше ПАЕ є очевидною.
З урахуванням викладеного суд погоджується з висновками відповідача про наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, склад якого передбачено пунктом 3 частини другої статті 34 Закону № 5076-VI.
Отже, оцінивши рішення КДКА Київської області від 28 липня 2021 року №160/2021 у контексті доводів позивача, суд дійшов висновку, що його прийнято обґрунтовано та з дотриманням визначеної чинним законодавством процедури.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
На виконання цих вимог відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.
У той же час позивачем не було доведено суду обґрунтованості позовних вимог, а також не спростовано доводів відповідача.
З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
Беручи до уваги результат розгляду справи підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст судового рішення складено 21.04.2023.я.
Суддя Кушнова А.О.