Іменем України
21 квітня 2023 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: судді Дмитрієвої М.М., за участю секретаря Сідорової А.В.,
справа № 333/8643/21
провадження № 2/333/261/23
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
представники позивача - адвокат Уткін Олександр Євгенович
відповідач - ОСОБА_2
представник відповідача - адвокат Мазур Олена Сергіївна
третя особа - Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду
м. Запоріжжя, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів на неповнолітню дитину, -
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 (надалі за текстом - Позивач) звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом, який в процесі розгляду справи було уточнено, до ОСОБА_2 (далі за текстом - Відповідач), третя особа: Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів на неповнолітню дитину.
Позов обґрунтовано наступним.
Сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.07.2001 року по 14.03.2011 року, який припинений 25.03.2011 року на підставі рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 14.03.2011 року (справа № 2-2063/11 року).
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2011 року по справі №2-2064/11 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки всіх доходів щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 18.01.2011р. до досягнення дітьми повноліття.
На виконання вказаного рішення судом було видано виконавчий лист, який перебуває на виконанні в Комунарському ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Позивач зазначає про те, що згідно останнього розрахунку державного виконавця станом на липень 2021 року (на дату, на яку позивачем виконано розрахунок пені) складає 86142,15 грн. та з посиланням на положення ст.196 Сімейного кодексу України (далі СК України) просить стягнути на свою користь пеню за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 86142,15 грн.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вимоги позову не визнає, вважає їх безпідставними. По тексту відзиву визнає обставини щодо стягнення аліментів, відкриття виконавчого провадження, та те, що дійсно у вказаному виконавчому провадженні виникла заборгованість за аліментами. Разом з тим, стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів передбачено у разі виникнення заборгованості з вини платника аліментів.
Заборгованість відповідача за несплату аліментів виникла внаслідок наступних обставин.
В грудні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про звільнення його від сплати заборгованості по аліментам посилаючись на те, що його син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно мешкає разом з ним та його батьками, повністю перебуває на його утриманні, а відповідачка матеріальної допомоги не надавала. Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05.03.2019 року позовні вимоги задоволено.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 23.12.2019 року рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 березня 2019 року скасовано, в задоволенні позову відмовлено.
Відповідач зазначає про те, що з 2018 року по 23.12.2019 року у нього була відсутня, оскільки відповідач вважав, що його обов'язок зі сплати аліментів відсутній. Тому в будь-якому разі вина відповідача за несплату аліментів за цей період відсутня.
У травні 2019 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів. Провадження у даній справі було зупинено та поновлено 02.07.2021 року, а рішенням суду від 27.10.2021 року було відмовлено в задоволенні позову.
Відповідач зазначає про те, що увесь час до 27.10.2021 року він намагався захистити свої порушені права, більш того майже рік було чинним судове рішення про звільнення від сплати аліментів та від заборгованості по аліментам. За таких обставин неможливо говорити про вину відповідача.
Окрім того, відповідач зазначає про те, що спільний син сторін ОСОБА_2 , який наразі є повнолітнім, проживав та продовжує проживати разом з відповідачем батьком ОСОБА_2 , що підтверджується рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14.04.2020 року в справі №333/379/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на повнолітню дитину. Вказане рішення у цій справі змінено постановою Запорізького апеляційного суду від 04.03.2021 року лише в частині визначення початку стягнення аліментів, визначивши його початок з «29 січня 2020 року». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. На обґрунтування позовних вимог син посилався на те, що проживає та зареєстрований разом з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , а мати ОСОБА_5 не надає матеріальну допомогу на його утримання.
Відповідач зазначає і про те, що невірно розрахована сума пені. А також відповідач у випадку, якщо суд все ж таки знайде підстави для задоволення позовних вимог, вважає, що сума пені має бути зменшена з урахуванням матеріального та сімейного стану відповідача. На даний час, ОСОБА_2 не працює та шукає роботу, крім того на його утриманні окрім повнолітнього сина ОСОБА_6 , що продовжує навчання, знаходяться двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дружина ОСОБА_9 отримує мінімальну заробітну плату.
З посиланням на зазначене відповідач просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Інших заяв по суті від сторін не надходило.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою суду від 13.12.2022 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено у порядку загального позовного провадження.
05.07.2022 року ухвалою суду підготовче засідання по справі закрито, справу призначено до судового розгляду.
Позиція сторін по справі, заяви (клопотання) учасників справи.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві, зазначивши, що позивач е бажає особисто приймати участь у судових засіданнях.
Представник відповідача у судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, пояснивши, що відповідач не наполягає га своїй особистій участі у судових засіданнях.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, попередньо суду надано заяву про розгляд справи за відсутності представника, при вирішення питання по суті справи покладається на розсуд суду.
Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2011 року по справі №2-2064/11 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки всіх доходів щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 18.01.2011 року і до досягнення дітьми повноліття.
На виконання рішення суду було видано виконавчий лист, який перебуває на примусовому виконанні у Комунарському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ВП №56230864.
Згідно розрахунку заборгованості старшого державного виконавця Комунарського ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 31.01.2022 року розмір заборгованості ОСОБА_2 у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2-2064/11 у період з квітня 2015 року по січень 2022 року становить 95317,62 грн.
Згідно розрахунку заборгованості старшого державного виконавця Комунарського ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 09.02.2023 року розмір заборгованості ОСОБА_2 у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2-2064/11 у період з квітня 2015 року по січень 2023 року становить 138356,28 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем проведено розрахунок пені за період з квітня 2015 по липень 2021 року, а з розрахунку від 31.03.2022 року вбачається, що станом на липень 2021 року розмір заборгованості становив 86142,15 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 86142,15 грн., що дорівнює 100 відсотків заборгованості аліментів станом на липень 2021 року.
Відповідач заперечує проти задоволення позову з підстав, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05.03.2019 року було звільнено відповідача від сплати аліментів на користь позивача на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14.03.2011 року, а також звільнено від сплати заборгованості за виконавчим листом №2-2064/11, через що відсутня вина відповідача у несплаті аліментів.
Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто в разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це вид забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Згідно з частинами першою, другою статті 196 СК України - у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожний місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець встановив розмір пені - 1 % за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, в який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, до дня, в який проведена сплата заборгованості, чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується в разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості), та помножити та один відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів прострочення х 1 %.
За цим правилом обчислюється пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обчисленої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Перебіг строку прострочення починається з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).
З приводу твердження позивача про відсутність вини у несплаті аліментів через те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05.03.2019 року було звільнено відповідача від сплати аліментів на користь позивача на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14.03.2011 року, а також звільнено від сплати заборгованості за виконавчим листом №2-2064/11, то суд зазначає про те, що на час розгляду справи жодного рішення суду, яке набрало законної сили та яке свідчило про відсутність обов'язку відповідача щодо сплати аліментів, відсутнє. Окрім того, відповідачем не оскаржено в суді, не оспорено виконавцю розрахунок заборгованості, який є основою та виходячи з якого розраховано пеня за прострочення аліментів.
Звертаючись до суду із позовом про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, позивач додала розрахунок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Судом перевірено розрахунок заборгованості неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, розрахунок проведено з урахуванням положення статті 196 СК України.
Суд погоджується з наданим стороною позивачки розрахунком заборгованості за прострочення сплати аліментів за зазначеним вище виконавчим провадженням. А також враховує, що відповідачем контррозрахунку не надано.
Отже, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень та вчасно подати докази до суду першої інстанції.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина сьома статті 81 ЦПК України).
Крім того, згідно з частинами першою, другою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) викладено висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
При цьому, матеріали справи не містить доказів на спростування доводів позивача, які є обґрунтованими та узгоджуються із матеріалами справи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання від відповідача неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за весь строк прострочення сплати аліментів, який починає свій перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
Суд, при розрахунку пені приймає до уваги останній розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за вказаним виконавчим документом, що наявний у матеріалах справи, який на момент розгляду справи є дійсним.
Отже, суд перевіривши розрахунок пені наведений позивачем та враховуючи положення ст. 196 СК України, приходить до висновку, що позивач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, але не більше 100 відсотків заборгованості, яка за період з квітня 2015 року по листопад 2021 року становить 86142,15, тому позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010, заява № 4909/04).
Розподіл судових витрат
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору та вимоги ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суд стягує з відповідача на користь держави у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. 4, 12, 81, 89, 141-142, 265, 267-268, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів на неповнолітню дитину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 пеню за несвоєчасну сплату аліментів на неповнолітніх дітей, стягнутих за рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14.03.2011 року по справі №2-2063/11, у розмірі 86142 (вісімдесят шість тисяч сто сорок дві) гривні 15 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками
Повне рішення складено ті підписано 21 квітня 2023 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва