359/3436/23
1-кс/359/630/2023
19 квітня 2023 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111100001346 від 28.10.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
Слідчий слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 за погодженням із прокурором ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді із клопотанням про арешт майна. В обґрунтування вказаного клопотання, слідчий послалася на те, що 27.10.2022 надійшла заява ОСОБА_5 про те що у серпні 2020 року ОСОБА_6 за допомогою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою, зловживаючи його довірою, шахрайським шляхом заволоділа його квартирою АДРЕСА_1 , грошовими коштами у розмірі 33 000 доларів США та грошовими коштами від продажу належних йому земельних ділянок, чим спричинила йому значну шкоду.
12.04.2023 на підставі ухвали суду від 24.03.2023 про дозвіл на проведення обшуку у приміщенні нотаріальної кантори приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_2 проведено обшук та вилучено реєстри для реєстрації нотаріальних дій за 2019 рік та за 2020 рік в яких містяться записи щодо вчинення від імені ОСОБА_5 нотаріальних дій, відомості про які зареєстровано у вказаних реєстрах за номерами № 69, 198, 199, 373, 388. В ході проведення обшуку на пропозицію слідчого видати зазначену в ухвалі суду довіреність від 12.02.2020 з реєстровим №388, видану від імені ОСОБА_5 , ОСОБА_7 пояснила що в ухвалі суду допущена технічна помилка, так як довіреності датованої від 12.02.2020 не існує, натомість у неї у наявності є довіреність від 10.12.2020 з реєстровим №388, видана ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_8 . Ураховуючи наявність факту технічної помилки та установлення відношення до проведення досудового розслідування в межах даного кримінального провадження наявної довіреності від 10.12.2020 з реєстровим №388, виданої від імені ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_8 про перевезення його речей прийнято рішення про вилучення зазначеної довіреності для подальшого дослідження на факт автентичності його підпису шляхом проведення відповідної почеркознавчої експертизи. Вилучену в ході обшуку довіреність від 10.12.2020 з реєстровим №388, видану ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_8 визнано документом у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене а також те, що виявлена в ході обшуку довіреність від 10.12.2020 з реєстровим №388, видана ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_8 у сукупності із іншими документами являється предметом досудового розслідування та доводить факт вчинення кримінального правопорушення, що доводиться в межах даного кримінального провадження, тому для забезпечення збереження речових доказів (документів) в стані придатному для використання у кримінальному провадженні, на них необхідно накласти арешт.
Володільцем вказаного майна (документу) являється приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , оскільки вказаний документ виявлено та вилучено в ході обшуку у приміщенні її нотаріальної кантори.
Належним чином повідомлений про судове засідання слідчий не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Розглянувши клопотання про арешт майна, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арешт майна з підстав, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх, правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
З долучених до клопотання матеріалів вбачається, що на підставі протоколу обшуку від 12.04.2023 року, проведеного згідно ухвали слідчого судді вилучено оригінал довіреності від 10.12.2020 з реєстровим № 388, видану ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_8 . Постановою слідчого від 12.04.2023 року зазначене майно визнано документом у кримінальному провадженні.
Отже, зазначене вище майно в повній мірі відповідає ознакам, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відтак наявна правова підстава, передбачена ч. 3 ст. 170 КПК України для арешту вказаного майна. Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, власниками майна не надано та слідчим суддею не встановлено. Таким чином, враховуючи наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя погоджується із доводами слідчого щодо необхідності накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речового доказу та враховуючи, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Керуючись ст.100, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучену у ході обшуку від 12.04.2023 довіреність від 10.12.2020 з реєстровим №388, видану ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_8 , володільцем яких являється приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зберігати вказаний документ при матеріалах досудового розслідування № 12022111100001346 від 28.10.2022.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1