21 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 200/1619/22
адміністративне провадження № К/990/12985/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у справі №200/1619/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
Аканова Євгенія Ігорівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Головного управління Національної поліції в Донецькій області про призначення одноразової грошової допомоги від 25 листопада 2021 року (без зазначення номеру), яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області призначити і виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 11 січня 2016 року № 4 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21 вересня 2017 року № 788) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 163/28293, одноразову грошову допомогу у зв'язку з визначенням інвалідності III групи (часткова втрата працездатності 60 %) внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, у розмірі, визначеному підпунктом "в" пункту 4 частини першої статті 99 Закону України "Про Національну поліцію" на поточний рахунок ПІБ КЛІЄНТА: ОСОБА_1 , НАЗВА БАНКУ: ТВБВ 10004/092 філії-Донецьке обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО БАНКУ: 335106, ідентифікаційний код клієнта: НОМЕР_2, IBAN: НОМЕР_1 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року, позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано висновок Головного управління Національної поліції в Донецькій області про призначення одноразової грошової допомоги від 25 листопада 2021 року (без зазначення номеру), яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги;
- зобов'язано Головне управління Національної поліції в Донецькій області призначити і виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 11 січня 2016 року № 4 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21 вересня 2017 року № 788) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 163/28293, одноразову грошову допомогу у зв'язку з визначенням інвалідності III групи (часткова втрата працездатності 60 %) внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, у розмірі, визначеному підпунктом "в" пункту 4 частини першої статті 99 Закону України "Про Національну поліцію" на поточний рахунок ПІБ КЛІЄНТА: ОСОБА_1 , НАЗВА БАНКУ: ТВБВ 10004/092 філії-Донецьке обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО БАНКУ: 335106, ідентифікаційний код клієнта: НОМЕР_2, IBAN: НОМЕР_1 .
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), надіславши її 12 квітня 2023 року через систему «Електронний суд».
Скаржник просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у справі №200/1619/22 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону висновується, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України й покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги внаслідок захворювання, одержаного під час проведення АТО.
Пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України обов'язковим є зазначення конкретної норми права щодо застосування якої відсутній такий висновок. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Втім, подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник конкретно не вказав, яку саме норму права (пункт, частину, статтю) закону або іншого нормативно-правового акта судом апеляційної інстанції неправильно застосовано, щодо питання застосовуння якої саме норми права відсутній Висновок Верховного Суду.
Не вказавши конкретну норму права, застосування якої потребує висновку Верховного Суду, скаржник, як наслідок, належно не обґрунтував у чому саме полягала помилка суду апеляційної інстанції при застосуванні норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна була застосовуватися.
З огляду на викладене, Суд вважає недоведеними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у справі №200/1619/22.
На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у справі №200/1619/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
………………………….
Н.М. Мартинюк,
Суддя Верховного Суду