20 квітня 2023 року
м. Київ
справа №640/4861/21
адміністративне провадження №К/990/12861/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Дашутіна І.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2022 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №640/4861/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логистикєвроплюс» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2021 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Логистикєвроплюс» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2022 відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження; відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги; апеляційну скаргу залишено без руху, скаржнику надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду заяви про поновлення на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних, на думку апелянта, причин для його поновлення, документу про сплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2021 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2021 у справі №640/4861/21.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, позиція суду апеляційної інстанції мотивована тим, що повний текст оскаржуваного рішення було отримано представником відповідачем 22.02.2022, що підтверджується розпискою, проте апеляційну скаргу направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду 09.06.2022, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку. Судом відхилено доводи апелянта про те, що введення воєнного стану в Україні є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2022 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №640/4861/21.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Касаційну скаргу подано вдруге, раніше подану касаційну скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 21.11.2022, оскільки скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги щодо сплати судового збору у наданий судом строк. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Верховний Суд зауважує, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.
Як встановлено з даних програми «Діловодство спеціалізованого суду» копію ухвали про повернення касаційної скарги Головним управлінням ДПС у м. Києві отримано 02.12.2022, вдруге касаційну скаргу подано через систему «Електронний суд» 11.04.2023. Контролюючим органом не обґрунтовано належними доводами значне зволікання з повторним поданням касаційної скарги.
Таким чином, скаржнику слід надати обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, вказавши поважні причини його пропуску.
Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Однак до касаційної скарги контролюючим органом не додано платіжне доручення про сплату судового збору за подання касаційної скарги, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення по суті.
Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні, суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини 1 та 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Проте, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає як необґрунтоване та безпідставне, оскільки наведені заявником підстави стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень та не відносяться до жодної з умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору.
У заявленому клопотанні скаржником не наведено доводів та не надано жодних доказів, що його майновий/фінансовий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Також податковим органом не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є підставою для відстрочення сплати судового збору та зловживання процесуальними правами.
Таким чином, клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684 грн.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01.01.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2684,00грн.
Поряд з цим, Суд звертає увагу скаржника, що у зв'язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку, статтю 4 вказаного Закону України 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» було доповнено частиною 3, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, судовий збір, який скаржник повинен сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 2147,20 грн (2684,00 грн х 0,8).
Отже, скаржнику слід сплатити 2147,20 грн судового збору та надати до суду оригінал платіжного документа.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102.
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783.
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007.
Код класифікації доходів бюджету: 22030102.
Найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328-330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2022 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №640/4861/21 залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Судді: І.А. Васильєва
В.П. Юрченко
І.В. Дашутін