13 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/1479/22 пров. № А/857/17174/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
при секретарі судового засідання: Пославському Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року (суддя Микуляк П.П., ухвалене в м. Ужгороді о 12:06, повний текст складено 20.10.2022) у справі № 260/1479/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку, -
12.04.2022 ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління поліції охорони в Закарпатській області, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ № 42 о/с від 14 березня 2022 року Управління поліції охорони в Закарпатській області про звільнення старшого сержанта поліції поліцейського водія взводу реагування Мукачівського районного відділу Управління поліції охорони в Закарпатській області ОСОБА_1 ; поновити на посаді старшого сержанта поліції поліцейського водія взводу реагування Мукачівського районного відділу Управління поліції охоронив Закарпатській області з 14 березня 2022 року; стягнути з Управління поліції охорони в Закарпатській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.03.2022 року по день фактичного розрахунку та допустити негайне виконання рішення суду.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, його оскаржив позивач- ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Наказ № 42 о/с від 14 березня 2022 року про звільнення старшого сержанта поліції поліцейського водія взводу реагування Мукачівського районного відділу Управління поліції охорони в Закарпатській області є протиправним, оскільки в його діях відсутній склад дисциплінарного правопорушення. Також зазначає, що було порушено процедуру притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін
В судовому засіданні апелянт- ОСОБА_1 надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
В судовому засіданні предстаник відповідача - ОСОБА_2 заперечив проти апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Крім цього колегія суддів зазначає, що в судовому засіданні апелянт зазначив про можливість розгляду справи без участі його представника. Також в матеріалах справи наявні докази, що представник позивача Сидоренко В.В. мав право представляти позивача лише в Закарпатському ОАС (а.с.107, ордер), однак щодо повноважень на представництво в Восьмому ААС такі в матеріалах справи відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_1 проходив службу на посаді поліцейського-водія взводу реагування Мукачівського РВ Управління поліції охорони в Закарпатській області та 08 лютого 2022 року Наказом т.в.о. начальника Управління поліції охорони в Закарпатській області по особовому складу №22 о/с, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського-водія взводу реагування Мукачівського районного відділу Управління поліції охорони в Закарпатській області - відсторонено від виконання службових обов'язків з 09 лютого 2022 року, у зв'язку з відмовою або ухиленням від проведення обов'язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, на строк до усунення причин, що зумовили таке відсторонення.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.02.2022 на підставі наказу Управління поліції охорони в Закарпатській області від 08.02.2022 №22 о/с, керуючись вимогами ст.12 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, пункту “б” статті 10 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я”, постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року №1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби CОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 20 жовтня 2021 року № 1096), наказу Міністерства охорони здоров'я України від 04 вересня 2021 № 2153 “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 року за №1306/36928, з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на підставі частини першої статті 46 Кодексу законів про працю України та у зв'язку із відсутністю у старшого сержанта поліції ОСОБА_1 профілактичного щеплення від коронавірусної хвороби, останнього і було відсторонено від виконання службових обов'язків на строк до усунення причин, що зумовили таке відсторонення.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що Указом Президента України від 23.02.2022р. №63/2022 з 24 лютого 2022 року введено надзвичайний стан строком на 30 діб.
Слід зазначити, що наказом Національної поліції України від 23.02.2022р. №171 “Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності”, з метою нормалізації обстановки в державі, забезпечення захисту та охорони державного кордону, протидії злочинності, підтримання громадської безпеки та порядку, створення умов для належного функціонування органів державної влади, місцевого самоврядування та інших інститутів громадського суспільства, запобігання спробам захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства керівникам структурних підрозділів центрального органу управління поліції, головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та місті Києві, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції вказано перевести особовий склад на посилений варіант службової діяльності на час дії правового режиму надзвичайного стану.
Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 24.02.2022р., строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан.
На виконання зазначених вище організаційно-розпорядчих та нормативних документів, враховуючи наказ Міністерства охорони здоров'я від 25.02.2022р. № 380 “Про зупинення дії наказу Міністерства охорони здоров'я України від 04 жовтня 2021 року № 2153”, на підставі наказу УПО в Закарпатській області від 25.02.2022р. № 33 о/с, старшого сержанта поліції ОСОБА_3 з 25.02.2022р. було допущено до виконання службових обов'язків, про що його повідомлено в телефонному режимі, що додатково підтверджується копією рапорту командира взводу реагування Мукачівського РВ УПО в Закарпатській області від 25.02.2022р., лейтенанта поліції ОСОБА_4 (а.с. 55).
Також, в матеріалах справи наявні скрін-шоти з месенджера Viber (а.с.74-82), де міститься повідомлення позивача про скасування наказу про відсторонення та необхідність виходу на службу.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, у зв'язку з відсутністю позивача на робочому місці 25 лютого 2022 року від начальника Мукачівського РВ УПО майора поліції Скуба І.Ю. надійшов рапорт про те, що поліцейський - водій взводу реагування старший сержант поліції ОСОБА_1 , не приступив до виконання службових обов'язків без поважних причин.
Окрім цього в матеріалах справи наявні акти про невихід старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на службу від 25 лютого 2022 року та 03 березня 2022 року.
В подальшому з метою з'ясування всіх обставин відсутності на службі без поважних причин, наказом УПО в Закарпатській області від 03 березня 2022 року №45, створено дисциплінарну комісію та призначено службове розслідування по факту невиходу ОСОБА_1 на службу.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 03 березня 2022 року працівниками УПО в Закарпатській області (начальник Мукачівського РВ, командир взводу реагування та його заступник) здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) для вирішення питань пов'язаних з невиходом на службу, ознайомлення з наказами про допуск до служби та проведення службового розслідування, а також із запрошенням на засідання дисциплінарної комісії, однак ОСОБА_1 був відсутній, а його батьки повідомили, що останній знаходиться в Чеській Республіці та відмовились отримувати зазначені вище документи. Вказана подія зафіксована 03 березня 2022 року Актом. (а.с.65)
Також, додатково наказ про допуск до служби, наказ про проведення службового розслідування та запрошення на засідання дисциплінарної комісії, УПО в Закарпатській області (вих.№166/43/26/4-2022 та №167/43/26/4-2022 від 03.03.2022 року) рекомендованим листом надіслані позивачу за місцем його реєстрації. Наказ про проведення службового розслідування від 03.03.2022 №45 та запрошення на засідання дисциплінарної комісії надіслані 09 березня 2022 року (вих. №190/43/26/4-2022) позивачу повторно за місцем його реєстрації засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням.
Відтак, за результатами службового розслідування, наказом УПО в Закарпатській області від 14 березня 2022 року №47 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників УПО в Закарпатській області” на старшого сержанта поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення передбачене п.7 ч.3 ст.13 Закону України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” - звільнення із служби в поліції.
На виконання наказу УПО в Закарпатській області від 14.03.2022 №47“Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників УПО в Закарпатській області”, наказом УПО в Закарпатській області від 14.03.2022року №42о/с, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського-водія взводу реагування Мукачівського районного відділу Управління поліції охорони в Закарпатській області звільнено із служби в поліції за п.6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції Україні) ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію”, з 14 березня 2022 року.
Не погоджуючись із звільнення позивач звернувся в суд даним з позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII) ч.1 ст.1 якого передбачено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею17 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджує Міністр внутрішніх справ України.
Частиною 1 ст.18 Закону № 580-VIII встановлено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Як передбачено частинами 1, 2 ст.19 Закону № 580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до вимог ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст.18 Закону України “Про Національну поліцію”, зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, старший сержант поліції ОСОБА_1 із введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану, посиленим варіантом несення служби та допуском його до виконання службових обов'язків з 25.02.2022 року та на час проведення службового розслідування до місця дислокації підрозділу за місцем проходження служби не прибув чим допустив грубе порушення дисципліни, ігнорування Закону України “Про Національну поліцію”, що проявилось у відсутності на робочому місці без поважних причин, починаючи з 25.02.2022 року.
Також апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що перебування в Чеській Республіці позивача не є поважною причиною відсутності на робочому місці із введенням в Україні воєнного стану та встановлення посиленого варіанту несення служби.
Крім того позивачем під час розгляду справи не надано суду підтвердження того, що позивач намагався з'явитися на робоче місце після проведення декількох телефонних розмов позивача з своїм безпосереднім керівником та/або під час службового розслідування.
Дисциплінарним проступком згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Частиною 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Порядок застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень визначено розділом ІІІ Дисциплінарного статуту, який передбачає, що такому передує службове розслідування, що спрямоване на своєчасне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Частинами 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Частинами 1, 15 статті 15 Дисциплінарного статуту передбачено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Відповідно до частин 1-4 статті 16 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Як передбачено частинами 1,2,3 статті 18 Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України “Про захист персональних даних”, “Про державну таємницю” та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Відповідно до частин 6-11 статті 18 Дисциплінарного статуту у разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії. Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів. Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень. Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув'язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу.
Частиною 3 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з частинами 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
З висновку дисциплінарної комісії УПО в Закарпатській області від 08.02.2022 року вбачається, що в ході проведення службового розслідування встановлено, що своїми діями старший сержант поліції ОСОБА_1 допустив грубе порушення службової дисципліни, що проявилось у невиході на службу без поважних причин, порушенні вимог п.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. №2337-VII, п.1 ст.18, ст.64 Закону України “Про національну поліцію”, дискредитацію високого звання поліцейського, що полягає у вчиненні проступку, який підриває довіру громадськості до поліцейських та авторитет Національної поліції України в цілому та є несумісним з подальшим проходженням служби в поліції, скоєний проступок є діянням проти інтересів служби, яке суперечить взятим на себе обов'язкам, присягнувши на вірність Українському народові.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зазначений проступок свідчить про те, що позивачем не було дотримано вимоги п.1 ст.18 Закону України “Про Національну поліцію”, яка покладає на поліцейського обов'язки, зокрема: неухильного дотримання положень Конституцій України, Законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
П. 1 розділу VII Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, передбачено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, в розумінні ч. 4 ст. 19 Дисциплінарного статуту є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Частинами 5, 8, 12 ст. 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що жодних обставин, що пом'якшують відповідальність поліцейського дисциплінарною комісією не встановлено.
Частиною 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
З проведеного правового аналізу законодавчих норм, що регулюють порядок застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обрання конкретного виду такого заходу дисциплінарного впливу перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо (відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постановах від 12 грудня 2019 року у справа №816/70/16, від 01 квітня 2020 року у справа №806/647/15, від 21 січня 2021 року у справі № 826/4681/18).
Враховуючи наведене вище колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, про відсутність підстав для задоволення позову.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року у справі №260/1479/22 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга
Повне судове рішення складено 21 квітня 2023 року