19 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 461/6854/22 пров. № А/857/1324/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Кузьмича С.М. та Матковської З.М.,
з участю секретаря судового засідання - Василюк В.Б.,
а також сторін (їх представників):
від відповідача - Зирянов О.Ю.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Галицького районного суду м.Львова від 10.01.2023р. в адміністративній справі за позовом представника адвоката Бориславського Андрія Любомировича, діючого на підставі ордера від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до Львівської митниці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил (суддя суду І інстанції: Зубачик Н.Б., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 11 год. 10 хв. 10.01.2023р., м.Львів),-
19.12.2022р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) представник адвокат Бориславський А.Л., діючий на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову Львівської митниці від 13.12.2022р. у справі про порушення митних правил № 1199/20900/22, згідно якої позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.471 Митного кодексу /МК/ України; закрити справу про порушення митних правил (а.с.1-7).
Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 10.01.2023р. заявлений позов задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову Львівської митниці від 13.12.2022р. у справі про порушення митних правил № 1199/20900/22; провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.471 МК України закрито; вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.44-48).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Львівська митниця, яка в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (Т.1, а.с.52-54).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що дійсно постановою Кабінету Міністрів /КМ/ України № 1288 від 16.11.2022р. скасовано необхідність подачі декларації, що підтверджує звільнення від сплати мита ввезення на територію України певних товарів. Перелік цих товарів визначений постановою КМ України № 224 від 20.03.2020р., із урахуванням змін і доповнень відповідно до постанови КМ України № 1260 від 09.11.2022р.
Отже, електрогенератори входять до вказаного Переліку, через що фізичні та юридичні особи мають право ввозити їх на митну територію України без сплати митних платежів, але за умови усного декларування митному органові.
Проте, письмовому декларуванню не підлягають товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент:
500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозять громадяни на митну територію України у ручній поклажі або у супроводжуваному багажі;
150 євро, що переміщують/пересилають на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, та у несупроводжуваному багажі (ч.ч.1, 6 ст.374 МК України).
Водночас, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів та заявленої мети переміщення, вносяться відповідні відомості, у тому числі код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно висновку спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень № 142000-3301-0632 від 29.11.2022р. загальна вартість ввезеного позивачем товару становить 200769 грн. 30 коп.
Із урахуванням викладеного та з огляду на вчинені ОСОБА_1 дії, митним органом обґрунтовано сформовано висновок про наявність в діях позивача ознак порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.471 МК України.
Представник позивача - адвокат Бориславський А.Л. скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, дотримався вимог процесуального закону, через що ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.98-102).
Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено під час судового розгляду справи, близько 10 год. 10 хв. 13.11.2022р. позивач ОСОБА_1 повертався з приватної поїздки в якості водія транспортного засобу марки «OPEL», модель «MOVANO», р/н НОМЕР_1 , через п/п «Смільниця - Кросценко» м/п «Смільниця» Львівської митниці в напрямку в'їзд в Україну, обравши для слідування смугу спрощеного митного контролю, позначену символами «зелений коридор», чим своїми діями заявив про відсутність в нього будь-яких товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню, або, які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження.
В ході проведення огляду вказаного транспортного засобу в його багажному відділенні виявлено товар, який відповідно до ст.374 МК України перевищує неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, а саме: зарядні станції «EcoFlow DELTA», модель «EF3 Pro», з маркуванням Part Number: 50004069, без ознак користування, в кількості - 3 шт.
Згідно висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України /СЛЕД Держмитслужби/ № 142000-3301-0632 від 29.11.2022р. середня вартість зарядних станцій «EcoFlow DELTA», модель «EF3 Pro», з маркуванням Part Number: 50004069, станом на 13.11.2022р. становить 200769 грн. 30 коп.
З приводу цих обставин відповідачем складено протокол від 13.11.2022р. про порушення митних правил № 1199/20900/22, з яким позивач був ознайомлений (а.с.13-14).
В своїх поясненнях ОСОБА_1 вказав на те, що вказаний товар його попросила передати знайома, про перевищення неоподатковуваної норми ввезення товарів на територію України він не знав.
Постановою Львівської митниці від 13.12.2022р. у справі про порушення митних правил № 1199/20900/22 позивач ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.471 МК України, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 30 відсотків вартості товарів, що складає 60230 грн. 79 коп. (а.с.15-16).
Вирішуючи наведений спір та приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що 16.11.2022р. КМ України прийняв постанову № 1288 про внесення змін до постанови КМ України № 62 від 30.01.2013р. «Про затвердження Технічного регламенту безпеки машин», згідно яких операції з ввезення систем безперебійного електроживлення на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість.
Отже, виходячи із загальних засад законності, презумпції невинуватості, враховуючи той факт, що Урядом України ухвалено рішення, яким звільнено громадян від сплати ПДВ та ввізного мита при імпорті електрогенераторів, трансформаторів, акумуляторів та іншої апаратури для енергетики, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.471 МК України.
Наведені висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи, при цьому судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права, з наступних підстав.
Згідно фактичних обставин справи, які не оспорюються сторонами, близько 10 год. 10 хв. 13.11.2022р. позивач ОСОБА_1 повертався з приватної поїздки в якості водія транспортного засобу марки «OPEL», модель «MOVANO», р/н НОМЕР_1 , через п/п «Смільниця - Кросценко» м/п «Смільниця» Львівської митниці в напрямку в'їзд в Україну, обравши для слідування смугу спрощеного митного контролю, позначену символами «зелений коридор», чим своїми діями заявив про відсутність в нього будь-яких товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню, або, які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження.
В ході проведення огляду вказаного транспортного засобу в його багажному відділенні виявлено товар, який відповідно до ст.374 МК України перевищує неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, а саме: зарядні станції «EcoFlow DELTA», модель «EF3 Pro», з маркуванням Part Number: 50004069, без ознак користування, в кількості - 3 шт.
За вказані дії позивач притягнутий до відповідальності за ч.2 ст.471 МК України.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст.257 МК України).
Відповідно до ч.2 ст.471 МК України недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів.
Згідно примітки до ст.471 МК України недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»).
Згідно з ст.366 МК України канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню (ч.2 цієї статті).
Канал, позначений символами червоного кольору («червоний коридор»), призначений для всіх інших громадян (ч.3 згаданої статті).
Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою (ч.4 вказаної статті).
Початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення (ч.5 зазначеної статті).
Відповідно до ст.374 МК України товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами (ч.1 цієї статті).
Товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України). Базою оподаткування таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України).
За змістом п.2.9 Порядку заповнення митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності, затв. наказом Міністерства фінансів України № 614 від 28.05.2012р., у пункті 4 такої декларації зазначається: точні дані про товари (назви, характеристики товарів, відмітні ознаки тощо), необхідні для їх ідентифікації; вага або кількість задекларованих товарів за кожним найменуванням (цифрами та словами); фактурна вартість задекларованих товарів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 13.11.2022р. перевозив через митний кордон України зарядні станції «EcoFlow DELTA», модель «EF3 Pro», з маркуванням Part Number: 50004069, без ознак користування, в кількості - 3 шт., вагою 51 кг.
При цьому, ОСОБА_1 обрав для руху смугу спрощеного митного контролю, позначену символами «зелений коридор», що не оспорюється сторонами у справі.
Отже, позивач ОСОБА_1 правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності за недекларування товарів, оскільки ним не було заявлено за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України, зокрема, при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору.
Під час складання протоколу про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , останнім не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження вартості товару (зарядних станцій), який ним переміщувалися через митний кордон України, відтак митним органом призначено товарознавчу експертизу, проведення якої було доручено експертам СЛЕД Держмитслужби.
Порядок призначення та проведення експертиз у справах про порушення митних правил врегульований нормами МК України.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.357 МК України дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.
Приписами ч.ч.1, 2 ст.515 МК України встановлено, що експертиза призначається, якщо для з'ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.
Згідно з ч.2 ст.515 МК України експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.
Відповідно до ст.516 МК України, визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта.
Відповідно до п.3 Положення про СЛЕД Держмитслужби, затв. наказом Держмитслужби № 18 від 23.10.2019р., у редакції наказу № 29 від 12.11.2019р. (із змінами), на СЛЕД Держмитслужби покладено завдання з проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у митній сфері, а також здійснення відповідно до законодавства попередньої оцінки майна, вилученого, конфіскованого за порушення митного законодавства.
Повноваження СЛЕД Держмитслужби на проведення експертизи в справах про порушення митних правил, в тому числі проведення товарознавчої експертизи із визначенням вартості вилученого майна, що є предметом правопорушення, закріплено Положенням про СЛЕД Держмитслужби, що відповідає вимогам МК України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України № 2658-ІІІ від 12.07.2001р. «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Нормативне врегулювання форми висновку, складеного експертами СЛЕД Держмитслужби за результатами експертизи предметів правопорушення з метою визначення їх вартості, визначено підзаконним нормативно-правовим актом головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної митної політики, а саме наказом Міністерства фінансів України № 1058 від 02.12.2016р.
Згідно з п.4 розділу III «Формування документації для проведення досліджень (аналізів, експертиз)» Порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної фіскальної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень ДФС під час проведення досліджень (аналізів, експертиз), затв. наказом Міністерства фінансів України № 105 від 02.12.2016р., посадовою особою митниці було призначено експертизу; зазначені завдання для дослідження (аналізу, експертизи) відповідали меті призначення експертизи та не виходили за межі компетенції та спеціальних знань експерта, оскільки передбачали лише визначення вартості предметів правопорушення.
Згідно висновку СЛЕД Держмитслужби № 142000-3301-0632 від 29.11.2022р. середня вартість зарядних станцій «EcoFlow DELTA», модель «EF3 Pro», з маркуванням Part Number: 50004069, станом на 13.11.2022р. становить 200769 грн. 30 коп.
Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із ч.ч.1, 3, 4 ст.368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів. Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості. У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів митні органи визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.
Частина 2 ст.515 МК України передбачає, що експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.
Як вбачається із матеріалів справи, інших товарознавчих експертиз про вартість зарядних станцій у справі не було призначено.
Тому колегія суддів не враховує доводи сторони позивача про те, що вартість кожної зарядної станції становила 1299 євро, що підтверджується відповідними платіжними документами (а.с.17), які подані до суду 19.12.2022р., тобто майже через місяць після порушення митних правил, та який митному органу позивачем не пред'являвся, як і надавались ним будь-яких документів про вартість товару (зарядних станцій).
Згідно з ч.3 ст.3 МК України норми законів України, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.
В аспекті наведеного, судом першої інстанції враховано ту обставину, що 16.11.2022р. КМ України прийняв постанову № 1288 про внесення змін до постанови КМ України № 62 від 30.01.2013р. «Про затвердження Технічного регламенту безпеки машин», згідно яких операції з ввезення систем безперебійного електроживлення на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість.
Разом з тим, звільнення певних товарів від оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість не звільняє декларанта від необхідності здійснювати декларування товарів у відповідності до вимог МК України.
Таким чином, незважаючи на те, що постановою КМ України № 1288 від 16.11.2022р. «Про внесення змін» до постанови КМ України № 62 від 30.01.2013р. «Про затвердження технічного регламенту безпеки машин», на яку посилається сторона позивача, визначено про звільнення певних видів товарів (систем безперебійного електроживлення) від оподаткування податком на додану вартість та від сплати ввізного мита, це не звільняє особу, яка ввозить такий товар на митну територію України, від обов'язку належним чином задекларувати такий товар.
Звідси, позивач ОСОБА_1 не задекларував, тобто, не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, чим порушив встановлений ст.ст.257, 366 МК України порядок декларування переміщуваних через митний кордон товарів, тобто, вчинив порушення митних правил за ознаками ч.2 ст.471 МК України.
Отже, за таких умов помилковим слід вважати висновок суду першої інстанції про те, що в діях позивача є відсутнім склад порушення митних правил, передбачених ч.2 ст.471 МК України, оскільки постанова КМ України № 1288 від 16.11.2022р. не звільняла позивача від обов'язку декларування товарів.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - це сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об'єктивний і суб'єктивний характер. Тобто, при розгляді справи та прийнятті рішення у справі про порушення митних правил посадовою особою митниці повинні бути враховані ознаки складу правопорушення та відповідати диспозиції статті, відповідно до якої притягується особа за порушення митних правил. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 471 МК України є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи, яка полягає в незаявленні за встановленою формою точних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби, що підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів і предметів через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
Наявність всіх елементів складу інкримінованого позивачу порушення митних правил не спростовано під час судового розгляду справи.
Таким чином, відповідачем доведено факт недекларування позивачем товарів, що підпадали під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України, а тому його дії містять склад порушення митних правил, передбачений ч.2 ст.471 МК України.
Отже, відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил згідно ч.2 ст.471 МК України, а відтак заявлений позов про визнання протиправною і скасування спірної постанови в справі про порушення митних правил є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає до задоволення.
Доводи представника позивача про відсутність «зеленого» і «червоного» коридорів на м/п «Смільниця», слідування дев'яти пасажирів в салоні керованого позивачем автомобіля згідно контрольного талону, надмірний тягар через розмір штрафу колегія суддів до уваги не приймає, оскільки будь-яких доказів на підтвердження цих обставин під час судового розгляду не представлено.
За правилами ст.139 КАС України понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, не підлягають відшкодуванню.
Окрім цього, суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Львівську митницю.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права (незастосування закону, який підлягав застосуванню), що є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.ст.271, 272, 286, 310, п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Львівської митниці задовольнити.
Рішення Галицького районного суду м.Львова від 10.01.2023р. в адміністративній справі № 461/6854/22 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову представника адвоката Бориславського Андрія Любомировича, діючого на підставі ордера від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до Львівської митниці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, - відмовити.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви не підлягають відшкодуванню позивачу ОСОБА_1 ; суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Львівську митницю.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді С. М. Кузьмич
З. М. Матковська
Дата складання повного тексту судового рішення: 21.04.2023р.