19 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/895/22 пров. № А/857/677/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Кузьмича С.М. та Матковської З.М.,
з участю секретаря судового засідання - Василюк В.Б.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - Лещинець Л.В.;
від відповідача - Карпаш Г.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.09.2022р. в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (суддя суду І інстанції: Маєцька Н.Д., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 10 год. 10 хв. 30.09.2022р., м.Ужгород; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 05.10.2022р.),-
21.02.2022р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_1 , суб'єкт господарювання) звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати винесену Управлінням Держпраці в Івано-Франківській обл. (надалі - відповідач, суб'єкт владних повноважень) постанову № ІФ1934/535/АВ/П/ТД-ФС від 06.10.2021р. про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (Т.1, а.с.1-17).
Згідно ухвали суду від 25.02.2022р. вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (Т.1, а.с.95-96).
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.09.2022р. заявлений позов задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській обл. № ІФ1934/535/АВ/П/ТД-ФС від 06.10.2021р. про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській обл. на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2400 грн. (Т.2 а.с.181-193)
05.10.2022р. за допомогою засобів поштового зв'язку позивач ФОП ОСОБА_1 скерувала на адресу суду заяву (клопотання) про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій просила стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на її користь витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 15000 грн. (Т.2, а.с.197-199).
Відповідно до додаткового рішення суду від 08.11.2022р. заяву ФОП ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково; стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління Держпраці в Івано-Франківській обл. витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.; в задоволенні решти заяви відмовлено (Т.3, а.с.15-19).
Не погодившись із основним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Управління Держпраці в Івано-Франківській обл., який у поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (Т.3, а.с.75-105).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що за наслідками проведеного аналізу інформації щодо стану неформальної зайнятості в Івано-Франківській обл. керівником апелянта прийнято рішення про необхідність здійснення інспекційних відвідувань у суб'єктів господарювання, в тому числі у ФОП ОСОБА_1 , на предмет можливого порушення законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками. Оскільки Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затв. постановою Кабінету Міністрів /КМ/ України № 823 від 21.08.2019р., законодавчо не обумовлена будь-яка форма рішення керівника органу контролю, у наказі № 722-Д від 07.07.2021р. та направленні № 4582 від 07.07.2021р. зроблено посилання на пп.3 п.5 цього Порядку.
Під час інспекційного відвідування о 14 год 30 хв. 07.07.2021р. за місцем фактичного здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що на робочому місці знаходились чотири працівники: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які надали усні та письмові пояснення щодо своєї роботи у ФОП ОСОБА_1 , що зафіксовано за допомогою фототехніки.
Таким чином, під час проведення інспекційного відвідування інспекторами праці встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснила фактичний допуск до роботи вказаних працівників, чим порушила вимоги ч.1 ст.21, ч.4 ст.24 КЗпП України та Порядку повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затв. постановою КМ України № 413 від 17.06.2015р.
Наголошує на тому, що відсутність позивача під час відібрання письмових пояснень 07.07.2021р. не є порушенням з боку інспекторів праці, оскільки останні за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.
Крім того, інспектор праці повинен перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності).
Оскільки Акт інспекційного відвідування надсилався позивачу рекомендованим листом, тому направлення на проведення інспекційного відвідування також надсилалося разом із Актом та приписом про усунення виявлених порушень.
Разом з тим, позивач не заперечує, що їй було відомо про проведення заходу контролю; отримані документи, які складені за результатами інспекційного відвідування, позивач підписала без будь-яких зауважень чи заперечень, направила їх на адресу відповідача поштою.
Підкреслює, що на момент проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 здійснювала господарську цільність у АДРЕСА_1 , кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що стверджується матеріалами справи.
Позивачем ФОП ОСОБА_1 скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому остання вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та ухвалив законне і справедливе судове рішення (Т.3 а.с.183-191).
Протокольною ухвалою суду від 05.04.2023р. апеляційним судом в порядку ст.52 КАС України допущено заміну відповідача Управління Держпраці в Івано-Франківській обл. його правонаступником - Південно-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці (Т.3, а.с.195-221, 237).
Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено під час судового розгляду, позивач ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, про що до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис № 23190000000012315 від 15.06.2018р.; основний вид діяльності за кодом КВЕД: 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний); 56.30 Обслуговування напоями (Т.1, а.с.18).
Наказом Управління Держпраці в Івано-Франківській обл. № 722-Д від 07.07.2021р. «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у ФОП ОСОБА_1 » вирішено провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 з 07.07.2021р. по 20.07.2021р. щодо дотримання законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками (Т.1, а.с.19).
На підставі цього наказу оформлено направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) № 4582 від 07.07.2021р. (Т.1, а.с.52-53).
Правовою підставою для здійснення заходу, метою якого є перевірка дотримання законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками, визначено Конвенцію Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифіковану Законом України № 1985-IV від 08.09.2004р., Конвенцію Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці у сільському господарстві, ратифіковану Законом України № 1986-IV від 08.09.2004р., ст.259 КЗпП України, пп.3 п.5, п.9 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затв. постановою КМ України № 823 від 21.08.2019р., наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 2161 від 27.10.2020р., Положення про Управління Держпраці у Івано-Франківській обл., затв. наказом Державної служби України з питань праці № 84 від 03.08.2018р.
У направленні № 4582 від 07.07.2021р. вказана юридична адреса ФОП ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 ; фактична адреса - АДРЕСА_1 , «ART PIZZERIA».
За результатами проведення позапланово заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці уповноваженими особами відповідача складено Акт № ІФ 1934/535/АВ від 20.07.2021р. (Т.1 а.с.20-35).
Інспекційне відвідування проведено 07.07.2021р. за адресою: Івано-Франківська обл., с.Поляниця, вул.Стаїще, кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; в день інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 не була присутня за вказаною адресою, пояснення під час відвідування не надавала і такі відповідачем не витребовувались.
Водночас, за фактичним місцем діяльності позивача знаходились працівники: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які надали пояснення, вказавши, що працюють у ФОП ОСОБА_1 .
Зокрема, у письмовому поясненні ОСОБА_5 (паспортні дані відсутні) вказала найменування роботодавця: ОСОБА_1 , стажується з 07.07.2021р., посада офіціант, режим роботи з 10.00 год. до 23.00 год., заробітну плату ще не отримувала. Відповідно до трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, від 07.07.2021р. ФОП ОСОБА_1 прийняла на роботу ОСОБА_5 з 10.07.2021р. для виконання роботи офіціанта. Повідомлення про прийняття на роботу сформовано 09.07.2021р. та подано до ГУ ДПС у Закарпатській обл. (Тячівський район) 09.07.2021р.
В письмовому поясненні ОСОБА_4 (паспортні дані відсутні) вказала найменування роботодавця ОСОБА_1 , працює з 05.07.2021р., посада посудомийка, режим роботи з 10.00 год. до 23.30 год., вихідні субота, неділя, заробітну плату ще не отримувала. Відповідно до трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, від 07.07.2021р. ФОП ОСОБА_1 прийняла на роботу ОСОБА_4 з 07.07.2021р. для виконання роботи помічника кухара. Повідомлення про прийняття на роботу сформовано 06.07.2021р. та подано до ГУ ДПС у Закарпатській обл. (Тячівський район) 07.07.2021р.
У письмовому поясненні ОСОБА_2 (паспортні дані відсутні) вказала найменування роботодавця ОСОБА_1 , працює з 06.07.2021р., посада кухар, режим роботи з 10.00 год. до 23.30 год., заробітна плата не виплачувалась. Відповідно до трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, від 07.07.2021р. ФОП ОСОБА_1 прийняла на роботу ОСОБА_2 з 07.07.2021р. для виконання роботи кухара. Повідомлення про прийняття на роботу сформовано 06.07.2021р. та подано до ГУ ДПС у Закарпатській обл. (Тячівський район) 07.07.2021р.
В письмовому поясненні ОСОБА_3 (паспортні дані відсутні) вказала найменування роботодавця ОСОБА_1 , працює з 06.07.2021р., посада кухар, режим роботи з 10.00 год. до 01.00 год., заробітну плату ще не отримувала. Відповідно до трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, від 07.07.2021р. ФОП ОСОБА_1 приймає на роботу ОСОБА_3 з 07.07.2021р. для виконання роботи офіціанта-бармена. Повідомлення про прийняття на роботу сформовано 06.07.2021р. та подано до ГУ ДПС у Закарпатській обл. (Тячівський район) 07.07.2021р.
За результатами проведеної перевірки Управлінням Держпраці в Івано-Франківській обл. зроблено висновок про те, що ФОП ОСОБА_1 здійснила фактичний допуск до роботи працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без належного оформлення трудових відносин, чим порушила вимоги ч.1 ст.21, ч.4 ст.24 КЗпП України та Порядку повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затв. постановою КМ України № 413 від 17.06.2015р.
На підставі вказаного Акту посадовими особами відповідача складено попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ІФ1934/535/АВ/П/ПВ від 20.07.2021р. та припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ІФ1934/535/АВ/П від 20.07.2021р. (Т.1, а.с.36-40).
21.07.2021р. відповідач засобами поштового зв'язку надіслав на адресу позивача направлення № 4582 від 07.07.2021р., Акт інспекційного відвідування № ІФ1934/535/АВ від 20.07.2021р., попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ІФ1934/535/АВ/П/ПВ від 20.07.2021р., припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ІФ1934/535/АВ/П від 20.07.2021р. та лист-виклик для складання протоколу про адміністративне правопорушення (Т.1, а.с.162).
02.08.2022р. Управлінням Держпраці в Івано-Франківській обл. складено Акт про відмову від підпису № ІФ1923/535/АВ/ВП, відповідно до якого станом на 02.08.2021р. підписаний примірник Акту та припису не повернуті позивачем (Т.1, а.с.163).
30.08.2021р. Управлінням Держпраці в Івано-Франківській обл. прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ІФ1934/535/АВ/П/Р140, відповідно до якого розгляд справи відбудеться 06.10.2021р. (Т.1, а.с.177).
Листом № 05-07/15-10/5834 від 31.08.2021р. відповідач повідомив позивача про те, що 30.08.2021р. ним отримано Акт № ІФ1934/535/АВ від 20.07.2021р., справу про накладення штрафу буде розглянуто у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою особою вищезазначених документів.
При цьому, конкретної дати розгляду справи та посилання на рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ІФ1934/535/АВ/П/Р140 зазначений лист не містить (Т.1, а.с.174).
Вказаний лист повернутий органом поштового зв'язку без вручення адресату по причині закінчення терміну зберігання (Т.1, а.с.175, 176).
06.10.2021р. Управлінням Держпраці в Івано-Франківській обл. прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ІФ1934/535/АВ/П/ТД-ФС, якою за порушення вимог ч.1 ст.21, ч. 4 ст.24 КЗпП України на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 240000 грн. (Т.1, а.с.41-42).
Приймаючи рішення та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено існування правових підстав для прийняття рішення про проведення спірного інспекційного відвідування щодо ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки не надано будь-якої інформації чи звіту щодо стану неформальної зайнятості та зв'язок цієї інформації із позивачем, місце реєстрації якої як фізичної особи-підприємця не відповідає фактичному місцю проведення інспекційного відвідування. Будь-яких інших підстав для проведення інспекційного відвідування позивача (листи офіційного характеру, скарги чи звернення) не представлено.
В день проведення інспекційного відвідування 07.07.2021р. позивач не була присутньою за вказаною адресою; посадовими особами відповідача їй не пред'явлені службові посвідчення та не вручено копію направлення.
Також матеріалами справи підтверджується, що позивач не була повідомлена про час розгляду справи про накладення на неї штрафу, а тому прийнята відповідачем постанова про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ІФ1934/535/АВ/П/ТД-ФС від 06.10.2021р є протиправною та підлягає скасуванню.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірних та обґрунтованих висновків про наявність достатніх правових підстав для задоволення заявленого позову, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України № 877-V від 05.04.2007р. «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Згідно положень ст.ст.1, 2 зазначеного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.
Постановою КМ України № 96 від 11.02.2015р. затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, відповідно до п.1 якого Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Пунктом 2 цього Положення передбачено, що Держпраця у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до п.7 вказаного Положення Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Правові та організаційні засади, основні принципи контролю за додержанням законодавства про працю визначаються Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, що ратифікована Законом України № 1985-IV від 08.09.2004р.
Згідно з ч.1 ст.12 цієї Конвенції інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: а) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов'язувати вивішувати об'яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.
Відповідно до ст.16 вказаної Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.
Частиною 1 ст.259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ч.ч.1, 2, 5 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затв. постановою КМ України № 823 від 21.08.2019р. (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно абз.1 п.2 цього Порядку заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Підпунктом 3 п.5 вказаного Порядку передбачено, що підставою для здійснення інспекційних відвідувань, зокрема, є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Згідно п.8 зазначеного Порядку під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності).
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що право на проведення інспекційного відвідування виникає в інспекторів праці за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та пред'явлення та надання передбачених Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затв. постановою КМ України № 823 від 21.08.2019р., документів (формальна підстава).
Під час судового розгляду встановлено, що у наказі начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській обл. № 722-Д від 07.07.2021р., всупереч вимогам до наказу, наведеним у пп.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затв. постановою КМ України № 823 від 21.08.2019р., відсутнє посилання на конкретні підстави проведення відвідування, а міститься лише посилання на норми різних законодавчих актів, в тому числі на пп.3 п.5 згаданого Порядку.
Водночас, у наказі відповідача не відображено, яка саме інформація була отримана і з яких джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, чи джерел, на підставі яких документів (дата, номер) були встановлені факти, що стали підставою для проведення відвідування позивача.
Відповідно до п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затв. постановою КМ України № 823 від 21.08.2019р., інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 28 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку їх проведення.
Згідно примітки до Реєстру додатку 1 Порядку повідомної реєстрації інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця затв. наказом Державної служби України з питань праці № 76 від 22.06.2017р., у полі 6 Реєстру «Підстава відвідування» зазначається посилання на абзаци та підпункти пункту 5 або пункт 33 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затв. постановою КМ України № 823 від 21.08.2019р., після чого зазначається детальна інформація про підставу відвідування, у тому числі дата та вхідний номер реєстрації в органі контролю документу, що містить інформацію, яка є підставою для здійснення відвідування.
Як слідує з наявного в матеріалах справи копії витягу з Реєстру інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця Управління Держпраці в Івано-Франківській обл., у полі 6 Реєстру «Підстава відвідування» щодо інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 відсутня детальна інформація про підставу відвідування, у тому числі дата та вхідний номер реєстрації в органі контролю документа, що містить інформацію, яка є підставою для здійснення відвідування (Т.1, а.с.54).
В доводах апеляційної скарги відповідач вказує, що за наслідками проведеного аналізу інформації щодо стану неформальної зайнятості в Івано-Франківській обл. керівником Управління Держпраці в Івано-Франківській обл. прийнято рішення про необхідність здійснення інспекційних відвідувань у суб'єктів господарювання, в тому числі у ФОП ОСОБА_1 , на предмет можливого порушення законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками.
Водночас, таке формулювання причин проведення інспекційного відвідування є поверхневим і не розкриває дійсних причин проведення перевірки позивача.
Отже, відповідачем не доведено існування правових підстав для прийняття рішення про проведення інспекційного відвідування щодо ФОП ОСОБА_1 у липні 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , та не надано будь-якої інформації чи звіту щодо стану неформальної зайнятості, на який він покликається, та зв'язок цієї інформації із позивачем.
Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта та об'єкта нерухомого майна ОСОБА_1 не є власником приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , «ART PIZZERIA» (Т.1, а.с.70, 71).
Будь-які докази укладення договору оренди чи будь-якого іншого договору користування приміщенням за цією адресою за період інспекційного відвідування в матеріалах справи є відсутніми.
За таких обставин підстави визначення такої адреси як фактичної адреси позивача є відсутніми; інших доказів фактичного здійснення позивачем господарської діяльності за цією адресою за період проведення інспекційного відвідування з 07.07.2021р. по 20.07.2021р. відповідачем не представлено.
На виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 10.06.2021р. ГУ ДПС у Закарпатській обл. скеровано копії повідомлень позивача про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою № 20-ОПП від 05.12.2018р. та від 25.05.2022р. (Т.2, а.с.99-105).
Водночас, представлені повідомлення не є достатнім доказом перебування чи фактичного здійснення позивачем господарської діяльності за адресою інспекційного відвідування у період з 07.07.2021р. по 20.07.2021р., оскільки такі повідомлення подані за інші податкові періоди та відносяться до податкової звітності.
Крім того, на момент прийняття рішення про проведення інспекційного відвідування такі повідомлення за формою № 20-ОПП у відповідача були відсутніми, а тому не слугували підставою для прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу.
Таким чином, відповідачем не доведено належними і достатнім доказами факт здійснення господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату проведення інспекційного відвідування 07.07.2021р.- 20.07.2021р.
Під час інспекційного відвідування Управлінням Держпраці в Івано-Франківській обл. встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 порушення законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин, через що ФОП ОСОБА_1 порушила вимоги ч.1 ст.21, ч.4 ст.24 КЗпП України та Порядку повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затв. постановою КМ України № 413 від 17.06.2015р., які полягають в допуску працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 до роботи без належного оформлення трудових відносин.
Частина 1 ст.24 КЗпП України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) містить перелік випадків коли трудовий договір з працівником укладається у письмовій формі. Відповідно до ч.4 цієї статті працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Із змісту наведеного слідує, що підставою для застосування вказаних санкцій є факт допуску без укладення трудового договору до роботи особи, яка за характером виконуваних робіт виконує на підприємстві певну трудову функцію, що у сукупності з іншими ознаками надає їй статусу працівника підприємства, а підприємство щодо неї є суб'єктом, який використовує саме її найману працю у розумінні КЗпП України.
Такі відносини регулюються законодавством про працю, при цьому сторони розуміють та усвідомлюють таку обставину, але жодним чином не оформляють таких відносин. Сфера регулювання ст.24 КЗпП України обмежується випадками, коли між підприємством та фізичною особою мають місце відносини, які за своїм змістом регулюються трудовим законодавством, а застосування штрафних санкцій за абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України здійснюється у тому випадку, коли такі відносини не оформлені документами, визначеними КЗпП України.
Постановою КМ України № 509 від 17.07.2013р. затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст.265 КЗпП України та ч.ч.2-7 ст.53 Закону України «Про зайнятість населення».
Згідно п.2 цього Порядку однією з підстав для накладення штрафів є акт про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю або зайнятість населення.
Відповідно до абз.1 п.3 вказаного Порядку справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому-сьомому пункту 2 цього Порядку.
Як зазначено в Акті інспекційного відвідування № ІФ1934/535/АВ від 20.07.2021р на дату 07.07.2021р. ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували на робочому місці, згідно їхніх пояснень вони працюють у ФОП ОСОБА_1 .
Водночас, в описовій частині акту відсутній опис трудових обов'язків, які виконували ці особи станом на час проведення відвідування (приготування їжі, нарізання овочів, обслуговування відвідувачів, миття посуду тощо).
Для встановлення факту порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпП України необхідно встановити:
відсутність договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу;
факт допуску до роботи осіб (незалежно від терміну такого допуску) без укладення трудового договору.
Отримані в суді показаннями свідків підтверджують наступне.
Свідок ОСОБА_2 показала, що вона у липні 2021 року разом із іншими трьома жінками попередньо домовились з ОСОБА_1 , що вона їх візьме на роботу у власне кафе у смт.Солотвино у Тячівському районі Закарпатської обл. Однак до початку роботи їм запропонували поїхати у с.Поляниця Івано-Франківської обл. на підробіток у піцерію « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке належить жінці на ім'я ОСОБА_7 . У день інспекційного відвідування вони в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не працювали, а лише очікували, коли прийде ОСОБА_7 . Однак в той день прийшли інспектори з праці та, не пояснюючи нічого, під погрозою штрафу почали вимагати у них пояснення. ОСОБА_1 не відправляла їх в піцерію « ІНФОРМАЦІЯ_1 » і не знала, що вони там перебувають, до піцерії « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_1 відношення не має. Після інспекційного відвідування вони повернулись у смт.Солотвино до ФОП ОСОБА_1 у кафе, де й повинна була працювати.
Свідок ОСОБА_1 показала, що у день інспекційного відвідування 07.07.2021р. знаходилась у смт.Солотвино у Тячівському районі Закарпатської обл. Про інспекційне відвідування не знала, а також не знала, що ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували в той день у піцерії «ART PIZZERIA» у с.Поляниця Івано-Франківської обл. Планувала відкрити власне кафе у смт.Солотвино і саме про роботу в ньому домовилась із цими жінками. У липні вона прийняла на роботу вказаних працівників для роботи у власному кафе у смт.Солотвино. Також вказала, що здійснює свою господарську діяльність у смт.Солотвино, а у піцерії « ІНФОРМАЦІЯ_1 » діяльність не проводила.
Також показаннями державних інспекторів ОСОБА_8 і ОСОБА_9 стверджується, що докази здійснення ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_1 .Стаїще на час проведення інспекційного відвідування були відсутніми; наявність відвідувачів у кафе, виконання ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 будь-яких трудових обов'язків не фіксувалося.
Відповідачем до матеріалів інспекційного відвідування долучено фотографії, які не підтверджують виконання будь-яких трудових обов'язків ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , оскільки сам факт перебування особи у певному приміщенні за відсутності належних доказів виконання нею трудових обов'язків не може свідчити про виникнення трудових відносин та не підтверджує фактичного допущення особи до роботи без укладення трудового договору.
Отже, під час судового розгляду не знайшов свого об'єктивного підтвердження факт допуску ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до роботи без оформлення трудових відносин.
Як вже було зазначено, спірним питанням у цій справі є необхідність встановлення факту вчинення порушення під час інспекційного відвідування.
Положеннями ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Один із принципів адміністративного судочинства, що закріплений у п.4 ч.3 ст.2 КАС України, є офіційне з'ясування всіх обставин справи, який полягає в тому, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, в тому числі стосовно виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, що передбачено ч.4 ст.9 КАС України.
Така активна роль адміністративного суду і сприяє захисту порушених прав та свобод незахищених осіб з боку суб'єкта владних повноважень. На відміну від інших в адміністративному судочинстві тягар доказування покладається на суб'єкта владних повноважень, а не на позивача. При цьому суб'єкт владних повноважень може посилатися лише на докази, які були покладені в основу оскаржуваної постанови, за винятком випадків, коли він доведе, що вони не були отримані ним до його прийняття з незалежних від нього причин.
З огляду на приписи ч.2 ст.77 КАС України колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність належних, достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження того, що під час проведення інспекційного відвідування був встановлений факт допуску ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до роботи без оформлення трудових відносин.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, приймаючи спірну постанову, не надав оцінку усім обставинам справи, під час розгляду справи ним не було доведено факту порушення ФОП ОСОБА_1 приписів ч.1 ст.21, ч.4 ст.24 КЗпП України, а відтак оскаржувана постанова № ІФ1934/535/АВ/П/ТД-ФС від 06.10.2021р. є протиправною та підлягає скасуванню.
Також під час судового розгляду судом першої інстанції правильно встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.04.2021р. у справі № 640/17424/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021р., визнано протиправною та нечинною постанову КМ України № 823 від 21.08.2019р. «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю».
Вказана постанова визнана нечинною в повному обсязі з 14.09.2021р., а тому зміни, які були внесені нею до Порядку № 509 втратили своє значення.
Згідно п. 6 та 7 цього Порядку (без урахування змін, внесених постановою № 823) про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
З матеріалів справи слідує, що Управлінням Держпраці в Івано-Франківській обл. не було повідомлено ФОП ОСОБА_1 у встановленому законом порядку про розгляд справи про накладення на неї штрафу, що позбавило позивача можливості взяти участь у розгляді справи та надати свої пояснення.
В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, заперечення відповідача, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, згідно яких вимоги позивача задоволені у визначений спосіб.
Таким чином, оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про підставність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
За правилами ст.139 КАС України підстав для розподілу судових витрат на стадії апеляційного розгляду справи немає.
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.09.2022р. в адміністративній справі № 260/895/22 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді С. М. Кузьмич
З. М. Матковська
Дата складання повного тексту судового рішення: 21.04.2023р.