Справа № 240/2356/23
21 квітня 2023 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Боровицький О. А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни про визнання незаконними і протиправними рішення та бездіяльності та скасування постанови,
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржила його в апеляційному порядку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Сьомого апеляційного адміністративного суду для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Матохнюк Д.Б., судді - Гонтарук В.М., Біла Л.М.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху.
До Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді - Матохнюка Д.Б.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Матохнюка Дмитра Борисовича та відмовлено у її задоволенні.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 31, ч.4 ст.40 КАС України, автоматизованою системою розподілу судових справ між суддями від 20.04.2023 справу №240/2356/23 передано для вирішення питання про відвід суддів - Боровицькому О.А.
Дослідивши матеріали справи та доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді Матохнюка Дмитра Борисовича, суд зазначає наступне.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Згідно з статями 126, 129 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Вказане положення узгоджується з статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, згідно з практикою Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі "Білуха проти України" зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст. 6 конвенції має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Так, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою. З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання. Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Будь-які докази, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суддів Матохнюка Д.Б. у результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, у матеріалах справи та доводах заяви про відвід відсутні.
Дослідивши доводи щодо відводу судді, вивчивши матеріали справи, вважаю, що наведені у заяві про відвід обставини не можуть слугувати підставами для відведення судді - Матохнюка Д.Б., як такі, що викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності вказаного судді, оскільки за правилами ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними діями, рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому підстави для його задоволення відсутні.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 325 КАС України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Матохнюка Дмитра Борисовича від розгляду справи №240/2356/23 відмовити.
Справу №240/2356/23 передати до відділу надання інформаційних послуг, руху адміністративних справ та діловодства суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Боровицький О. А.