П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/15195/22
Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А.
Дата і місце ухвалення 22.12.2022 р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді - доповідача -Шеметенко Л.П.
судді -Домусчі С.Д.
судді -Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -
У жовтні 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 06.10.2022 року у розмірі 10 200,00 грн. у виконавчому провадженні № 67959942.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин по справі, просить скасувати рішення суду та прийняти нове про задоволення позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що Головним управлінням ПФУ в Одеській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 року у справі №420/9760/21, 08.02.2022 року було проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 року ОСОБА_1 на підставі довідки від 19.03.2021 року № 19313у, виданої ДУ «ТМО МВСУ по Одеській області» з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення. В свою чергу, сума доплати за період з 01.12.2019 року по 28.02.2022 року з урахуванням фактично виплачених сум склала 265437,71 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Апелянт вказує на те, що виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.12.2019 року по 28.02.2022 року буде здійснена Пенсійним фондом України після виділення коштів з Державного бюджету України.
Апелянт посилається на те, що фінансування видатків, пов'язаних із погашенням заборгованості за рішенням суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Проведення такої виплати не може бути здійснено за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, зокрема, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, що надійшли від сплати єдиного внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Також апелянт зазначив, що станом на 30.12.2022 року Головним управлінням здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду за датою набрання ними законної сили по 30.04.2020 року. При цьому, Головним управлінням включено нараховані суми пенсії до реєстру судових рішень та поставлено у відповідну чергу (станом на 30.12.2022 року) на безпосередню виплату пенсії, а тому, як зазначає апелянт, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
На думку апелянта, незважаючи на виконання судового рішення у межах наданих повноважень та не враховуючи роз'яснення щодо виплати коштів після їх виділення Головному управлінню, старшим державним виконавцем безпідставно винесено постанови про накладення штрафу.
З огляду на викладене апелянт вважає, що оскаржувана постанова від 06.10.2022 року ВП № 67959942 про накладення штрафу за невиконання судового рішення у розмірі 10 200,00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 року у справі №420/9760/21, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021 року було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.12.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 19.03.2021 року №19313у, виданої ДУ «ТМО МВСУ по Одеській області» з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення та виплатити різницю між нарахованою та фактично виплаченою пенсією.
Зазначене судове рішення набрало законної сили 10.11.2021 року.
29.11.2021 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №420/9760/21.
21.12.2021 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 67959942 з виконання виконавчого листа №420/9760/21, виданого Одеським окружним адміністративним судом 29.11.2021 року.
15.02.2022 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено вимогу про виконання виконавчого листа № 420/9760/21 від 29.11.2021 року та направлено її Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області.
На виконання зазначеної вимоги старшого державного виконавця Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було направлено на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) лист від 25.03.2022 року № 1500-0505-5/28463, в якому боржник повідомив про здійснення на виконання судового рішення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року. Крім того боржник повідомив, що сума доплати за період з 01.12.2019 року по 28.02.2022 року з урахуванням фактично виплачених сум склала 265437,71 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Посилаючись на положення ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», згідно якої виплата пенсій забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України, боржник повідомив старшого державного виконавця про те, що погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, буде здійснюватися в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
У листі від 25.03.2022 року боржник також вказав на те, що покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.12.2019 по 28.02.2022 в сумі 265437,71 грн. буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України.
До зазначеного листа боржником буди додані копії перерахунків пенсії від 08.02.2022 року, а також розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії, за пенсійною справою № N/A 19313 за дорученням № Д N/A 19313/26.
08.09.2022 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах виконавчого провадження № 67959942 винесено постанову про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області повторно було направлено на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) лист від 21.09.2022 року № 1500-0505-5/97344, в якому Головне управління повідомило, що покладені зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління, а виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.12.2019 року по 28.02.2022 року в сумі 265437,71 грн. буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України.
06.10.2022 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах виконавчого провадження № 67959942 було винесено постанову про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафу у розмірі 10200,00 грн. за невиконання рішення суду.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач оскаржив її до суду першої інстанції.
Вирішуючи справу та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області фактично рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 року у справі №420/9760/21 в частині виплати суми перерахованої пенсії не виконано, доказів вжиття заходів щодо здійснення виплати заборгованих сум не надано. Зазначене, на думку суду першої інстанції, свідчить про правомірність постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 67959942 від 06.10.2022 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 10 200,00 грн.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Статтею 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (пункти 1, 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Статтею 63 Закону №1404-VIII передбачений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Так, частиною 1 цієї статті визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Частиною 2 статті 63 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону №1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Частинами першою та другою статті 75 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз наведених положень чинного законодавства свідчить про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Як встановлено в ході розгляду даної справи, згідно виданого 29.11.2021 року Одеським окружним адміністративним судом виконавчого листа № 420/9760/21, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області було зобов'язано провести з 01.12.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 19.03.2021 року №19313у, виданої ДУ «ТМО МВСУ по Одеській області» з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення та виплатити різницю між нарахованою та фактично виплаченою пенсією.
Як вбачається з листів Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25.03.2022 року № 1500-0505-5/28463 та від 21.09.2022 року № 1500-0505-5/97344 та доданих до них документів, направлених на адресу Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), боржником 08.02.2022 року було проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року на підставі довідки від 19.03.2021 року №19313у, виданої ДУ «ТМО МВСУ по Одеській області» з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 рок склав 19 218,03 грн. Вказане підтверджується наданими Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області копіями перерахунків пенсії від 08.02.2022 року
В свою чергу, з наданого боржником розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії, за пенсійною справою № N/A 19313 за дорученням № Д N/A 19313/26 встановлено, що на виконання судового рішення позивачем була розрахована сума доплати до пенсії, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 за період з грудня 2019 року по лютий 2022 року. Розмір вказаної доплати склав 265 437,71 грн.
Таким чином, судом встановлено, що на виконання виконавчого листа від 29.11.2021 року № 420/9760/21, виданого Одеським окружним адміністративним судом, боржником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було здійснено відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Разом з тим, рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 різниці між нарахованою після здійснення перерахунку пенсії та фактично виплаченою пенсією не виконано.
В обґрунтування невиконання судового рішення в цій частині Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області посилалось на відсутність бюджетного фінансування на виплату доплати до пенсії та вказувало на те, що оскільки асигнування з Державного бюджету, які виділяються для забезпечення пенсійних виплат, розподіляє та спрямовує на фінансування пенсій та інших виплат Пенсійний фонд України, виплата нарахованої ОСОБА_1 пенсії буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з державного бюджету України.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (далі - Положення), Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.
Згідно п. 4 Положення Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду і забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату, зокрема, пенсій, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат.
В свою чергу, згідно положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Відповідно до п.п. 4 п. 4 Положення Пенсійний фонд України розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат і соціальних послуг, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України.
Положеннями статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Таким чином Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не є головним розпорядником бюджетних коштів і до його повноважень не належить вирішення питань щодо отримання бюджетних призначень з Державного бюджету України.
Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
З метою з'ясування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування свого позову ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2023 року було витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області докази у підтвердження доводів щодо відсутності належного бюджетного фінансування для виконання судового рішення у справі № 420/9760/21 та відсутності коштів, виділених бюджетом та спрямованих на виконання рішення суду саме за відповідними напрямками виплат, інформацію щодо обсягу коштів, які надійшли на виконання судових рішень у 2022 році та щодо обсягу коштів, які були сплачені у цей період в порядку черговості надходження судових рішень, які набрали законної сили іншим особам, а також інформацію щодо того, в якій черзі перебуває ОСОБА_1 по виплаті заборгованості пенсії.
На виконання зазначеної ухвали суду Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надало відомості щодо передбачених коштів для виплати заборгованості з пенсійних виплат на 2022 рік, копію звіту про виконання бюджету 2022 року, згідно якого бюджет Головного управління, передбачений на 2022 рік для погашення заборгованості із пенсійних виплат за рішенням суду вичерпано.
Головне управління посилалось на те, що нараховані ОСОБА_1 суми пенсії включені до реєстру судових рішень та поставлено у відповідну чергу на безпосередню виплату пенсії (станом на 12.04.2023 року за № 466090) та здійснено запит до Пенсійного фонду України щодо сформування бюджетного запиту для виділення коштів з Державного бюджету України та формування додаткової відомості з метою виплати коштів за судовим рішенням по справі № 420/15195/22.
В ході розгляду справи встановлено, що позивачем у межах наданих повноважень вжито
заходи з метою виконання судового рішення, а саме, здійснено розрахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 , яка підлягає виплаті стягувачу на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 року і така заборгованість за період з грудня 2019 року по лютий 20022 року сформована позивачем в електронному вигляді та обліковується в автоматизованій системі розрахунку пенсій Пенсійного фонду України для врахування її при визначенні необхідного розміру бюджетних асигнувань, в тому числі, на погашення даної заборгованості. Однак, саме у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування виконати рішення у повному обсязі позивачем не мав можливості.
При цьому позивачем була надана інформація щодо виконання судового рішення в частині перерахунку та нарахування грошових коштів та повідомлено про причини неможливості виконання судового рішення.
Згідно правової позиції Верховного Суду у постановах від 13.06.2018 року у справі № 757/29541/14-а та від 24.01.2018 року у справі № 405/3663/13-а невиконання судового рішення пенсійним органом в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин та відповідно накладення штрафу у такому випадку не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
З огляду на викладене, зважаючи на відсутність у позивача відповідного фінансового забезпечення, необхідного для виконання рішення суду, що свідчить про наявність об'єктивних підстав, які унеможливлювали виконання Головним управлінням ПФУ в Одеській області судового рішення, колегія суддів приходить до висновку про протиправність постанови старшого державного виконавця про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафу за повторне невиконання судового рішення від 06.10.2022 року та наявність підстав для її скасування.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Крім того, в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено порушення судом норм процесуального права, що є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, а саме: суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Так, в ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що судом першої інстанції при вирішенні справи не було залучено до участі у справі особу, на права, свободи та інтереси якої може вплинути вирішення даної справи, а саме - стягувача за виконавчим листом № 420/9760/21, з питань виконання якого виник даний адміністративний спір між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та Відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кавуна Юрія Даниловича.
У постановах від 15 жовтня 2019 року у справах №127/25893/16-а та №686/28853/18, Верховний Суд вказав на те, що правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов'язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду та прийняття нового судового рішення про задоволення позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року -скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти В.І. від 06.10.2022 року ВП № 67959942 про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 20.04.2023 р.
Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: І.О. Турецька