20 квітня 2023 року м. ПолтаваСправа №440/4037/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні клопотання третьої особи про закриття провадження у справі за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" до приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Хорішка Олександра Олександровича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Укртрансгаз" про визнання протиправними та скасування постанов,
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" звернулось до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Хорішка Олександра Олександровича, у якому позивач просив:
визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Хорішка О.О. від 22.03.2023 у виконавчому провадженні №71368605 про стягнення з боржника основної винагороди виконавця у розмірі 15618,05 грн;
визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Хорішка О.О. від 22.03.2023 у виконавчому провадженні №71368605 про стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 569,00 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у порядку письмового провадження). Цією ухвалою до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено АТ "Укртрансгаз".
19.04.2023 до суду надійшло клопотання третьої особи про закриття провадження у справі, оскільки на її переконання цей спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Розглянувши подане клопотання та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.
Для більш детального розуміння характеру та суті спірних відносин суд вважає за доцільне коротко зупинитись на повідомлених сторонами обставинах справи.
Так, у провадженні Приватного виконавця Хорішка О.О. перебуває виконавче провадження №71368605 з примусового виконання наказу Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2022 у справі №917/253/21 про стягнення з АТ "Полтавагаз" на користь АТ "Укртрансгаз" 15618047 грн пені.
22.03.2023 приватний виконавець Хорішко О.О. прийняв постанову про стягнення з боржника основної винагороди, якою визначено стягнути з АТ "Полтавагаз" основну винагороду приватного виконавця у розмірі 15618,05 грн, що становило 10% від суми боргу, визначеної у виконавчому документі.
Також приватний виконавець прийняв постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою відповідні витрати визначені у розмірі 569,00 грн.
28.03.2023 відповідні постанови отримані АТ "Полтавагаз".
Не погодившись з правомірністю постанов приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, позивач оскаржив їх до адміністративного суду.
У поданому до суду клопотанні представник третьої особи зазначив, що оскільки виконавче провадження відкрито на підставі наказу, виданого судом господарської юрисдикції, а оспорювані постанови приватного виконавця не виокремлено в окреме виконавче провадження та наразі не здійснюється їх примусове виконання, цей спір має розглядати господарський суд у порядку, визначеному розділом VI Господарського процесуального кодексу України.
Суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду в постановах від 06.06.2018 у справі №127/9870/16-ц (провадження №14-166цс18) та від 18.12.2019 у справі №759/15553/14-ц (провадження №14-579цс19) виходила з того, що частиною другою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З урахуванням вищенаведеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
В ухвалі від 29.03.2023 у справі №585/2436/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила: "Аналізуючи зазначені норми права у поєднанні з висловленими Великою Палатою Верховного Суду принципами визначення юрисдикції спорів, пов'язаних з виконанням виконавчих документів, слід дійти висновків, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень судів, за винятком рішень щодо виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу здійснюється до суду, який ухвалив судове рішення.
Оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень інших органів, у тому числі щодо виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні, здійснюється до судів адміністративної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово робила висновок про те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Такий правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18), від 14 листопада 2018 року у справі № 906/515/17 (провадження № 12-246гс18), від 16 січня 2019 року у справі № 910/22695/13 (провадження № 12-277гс18), від 07 лютого 2019 року у справі № 927/769/16 (провадження № 12-273гс18), від 11 вересня 2019 року у справі № 925/138/18 (провадження № 12-74гс19), від 15 січня 2020 року у справі № 1.380.2019.001073 (провадження № 11-709апп19), від 23 листопада 2021 року у справі № 175/1571/15 (провадження № 14-51цс21), від 20 вересня 2018 року у справі № 821/872/17 (провадження № 11-734апп18), від 17 жовтня 2018 року у справі № 826/5195/17 (провадження № 11-801апп18), від 16 січня 2019 року у справі № 279/3458/17-ц (провадження № 14-543цс18), від 09 жовтня 2019 року у справі № 758/201/17 (провадження № 14-468цс19), та постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18) та від 18 грудня 2019 року у справі № 759/15553/14-ц (провадження № 14-579цс19), щодо яких порушується питання про відступ.
Тобто судова практика щодо спірного питання є усталеною та не потребує узгодження.".
З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду повернула на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу №585/2436/21 разом з ухвалою від 25.01.2023, у якій викладено висновок про необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №127/9870/16-ц (провадження №14-166цс18) та від 18.12.2019 у справі №759/15553/14-ц (провадження №14-579цс19).
Отож, цей спір має розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
А тому, у задоволенні клопотання третьої особи про закриття провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтями 2, 5, 238, 241-245, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
У задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про закриття провадження у справі за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" до приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Хорішка Олександра Олександровича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Укртрансгаз" про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, ухвалене за результатами розгляду справи.
Суддя О.О. Кукоба