Справа № 420/18564/22
21 квітня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Бона Домус” до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000277/2 від 22.11.2022 року; визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000289/2 від 09.12.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що поставка товару відбувається на підставі контракту № QG20 від 04.11.2020, відповідно до положень якого (пункт 7.1.) визначено, що товар повинен бути промаркований, завантажений і упакований так, щоб виключити псування або знищення... Відповідно до Інвойсу поставка товару відбувалась на умовах CFR. Термін Інкотермс CFR передбачає, що продавець зобов'язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно і сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення. Тобто всі витрати до моменту доставки товару до порту призначення несе саме продавець, пакування товару відбувається до моменту його завантаження на судно. Відповідно, в даному випадку, ціна товару включає в себе вартість його упаковки та пакування, що виключає неможливість її перевірки та правильність визначення митної вартості. Також наголошуємо на тому, що до митного оформлення надано банківські документи про сплату вартості товару відповідно до виставленого інвойсу, що додатково виключає будь які питання щодо митної вартості, в тому числі, в частині вартості пакування. Також відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД “ 37. Процедура” митної декларації має бути зазначено “ZZ32”, в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Позивачем зазначено “ZZ00” (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. Відповідно до наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (надалі Наказ), до документів які містять відомості про транспорті витрати можуть належати перелічені документи, однак цей перелік виходячи із логіки зазначеного не є вичерпним та обов'язковим. При цьому сам перелік документів вказаний у правилах заповнення Графи 20-ї ВМД. Також в цьому Наказі вказується, що якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару. В свою чергу надані до митного оформлення рахунок на оплату № 4246 від 10.11.2022 року, довідка про транспортні витрати вих. № 0811/2 від 08.11.2022, платіжне доручення № 32 від 14.11.2022 надають вичерпні відомості стосовно понесених транспортних витрат. Також виставлений рахунок на оплату № 4246 від 10.11.2022 був оплачений в повній мірі. Крім того, жодним нормативно-правовим актом як то міжнародним так і національним законодавством не встановлено вимоги до оформлення прайс-листа та відповідно необхідності зазначення в ньому посилань на контракт чи то інвойс. Прайс - лист складається виробником товару та може бути адресованим як окремому покупцю так і не обмеженому колу при цьому може діяти в обмежений проміжок часу. Наявність чи відсутність в ньому відомостей щодо контракту або інвойсу жодним чином не впливає на митну вартість товару оскільки він є допоміжним документом для митного оформлення та надається декларантом з власної ініціативи. А ні в рішеннях про коригування митної вартості, а ні будь яким іншим чином до прийняття рішень які оскаржуються відповідач не зазначає які саме відомості повинні підтвердити чи спростувати документи які на його думку не були надані. Яких відомостей, щодо імпортованого товару митниці не вистачає для застосування першого методу визначення митної вартості. При цьому, всі обов'язкові складові митної вартості знайшли своє відображення у інших документах наданих до митного оформлення. Яких саме документів чи відомостей для визначення митної вартості за першим методом не вистачало відповідачу зазначено так і не було. При цьому інспектори митниці в своїх рішеннях посилається на МД та взагалі не вказують пояснень стосовно зроблених коригувань, не вказують обсягу партії нібито ідентичних або подібних (аналогічних) товарів не зазначають умов поставки, комерційних умов які були підставою для посилання на вказані ними декларації. Разом з тим, декларантом були подані відповідачу всі необхідні для митного оформлення товару документи, що підтверджують вартість товару за першим методом (за ціною договору), які були визначені у ВМД та надалі у картці відмови, серед яких: зовнішньоекономічний контракт, інвойс. прайс лист, довідка про транспортні витрати, ВМД та інші.
Представником Одеської митниці до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією МД 22UA500020020016U8 від 22.11.2022, МД 22UA500020020965U7 від 09.12.2022 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів UA500020/2022/000277/2 від 22.11.2022, UA500020/2022/000289/2 від 09.12.2022. Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією МД 22UA500020020016U8 від 22.11.2022, МД 22UA500020020965U7 від 09.12.2022 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією МД 22UA500020020016U8 від 22.11.2022, МД 22UA500020020965U7 від 09.12.2022 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500020/2022/000277/2 від 22.11.2022, № UA500020/2022/000289/2 від 09.12.2022 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ДОМУС».
Представником позивача до суду надано відподь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що лише в разі наявності розбіжностей в документах які мають вплив на правильність визначення митної вартості відсутності відомостей, що підтверджують числові складові митної вартості, відомості щодо ціни яка була сплачена та відсутності в документах достатніх та вірних відомостей для підтвердження митної вартості митниця має право витребовувати додаткові документи та приймати рішення про коригування митної вартості в разі не подання документів чи їх «не достатності» для визначення митної вартості. У відзиві на позов Відповідач також посилається на положення п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ щодо зобов'язання подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Саме такі достовірні відомості і були надані відповідачу, в тому числі в аспекті виявлених нібито розбіжностей, про, що докладно викладено в позовній заяві. Відомості щодо імпортованого товару були надані в повному обсязі були підтвердженні документально, всі документи кореспондують між собою, не містять в собі розбіжностей які могли би впливати на визначення митної вартості та при оцінці документів у сукупності свідчать про їх достовірність та повноту.
Ухвалою суду від 23 грудня 2022 року спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 17 лютого 2023 року витребувано від Одеської митниці інформацію та всі наявні належним чином завірені копії документів, які слугували підставою для визначення методу митної вартості - за резервним методом, в тому числі митної декларації № UA500150/2022/000689 від 20.01.2022 року, та зупинено провадження по справі для одержання витребуваних документів.
Ухвалою суду від 21 квітня 2023 року поновлено провадження по справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
04 листопада 2020 року між компанією JLIP GROUP., LTD (Китай) (продавець) та ТОВ “Бона Домус” (покупець) укладено контракт № QG20, згідно якого продавець продає, а покупець купує промислові товари, а також інші товари в асортименті, кількості та за цінами, вказаних в інвойсах (рахунках постачальника), які є невід'ємною частиною контракту (а.с. 21-24, 118-120 т. 1).
22 листопада 2022 року декларантом ТОВ “Бона Домус” подано до митного оформлення митну декларацію № 22UA500020020016U8 щодо товару: 1) білизна столова, підставка під гарячий посуд. Являє собою плаский виріб, прямокутної форми, непрозорий, гнучкий, не самоклейний, з трьохшарового матеріалу: 1-лицьовий шар з полімерного непористого матеріалу, який видно в поперечному перерізі, з поліпропілену; 2 - середній шар з полімерного непористого матеріалу, який видно у поперечному перерізі, з поліолефінів; 3 - шар нетканого матеріалу, білого кольору з синтетичних волоком з поліпропилену вибівна/друкована, з поверхневою цільністю 410 +-26 г/м.кв. нетканий матеріал повністю покритий з одного боку. Розміром 0,98 * 0,58 м * 1500 шт/уп - 82500 шт. торговельна марка BONA DOMUS, країна виробництва - CN. Виробник JLIP GROUP., LTD (а.с. 129-130 т. 1).
22 листопада 2022 року за результатами опрацювання поданої ЕМД митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000277/2, у зв'язку із тим, що згідно п. 7.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.11.2020 № QG20 пакування присутнє. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. 2) у наданих до митного оформлення документах та у гр. 20 МД зазначені умови поставки CFR (фрахт/перевезення оплачені) - міжнародний торговий термін Інкотермс, відповідно до якого продавець несе витрати по перевезенню до пункту призначення, в тому числі фрахт. Покупець сплачує страхування вантажу. Проте, у наданих до митного контролю та оформлення документах відсутні відомості про здійснення страхування вантажу; 3) відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил….» затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Відсутній договір на перевезення товару, тобто уповноважена та відповідальна особа за перевезення не визначена. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прескуранти (прайс-листи) виробника; 3) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно ст. 254 МКУ; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларантом не подані усі документи, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ, розбіжності не спростовано. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз цінової інформації, яка міститься в АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису та фізичних характеристик товару, що продається на аналогічних комерційних умовах, експорт в Україну здійснюється з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та встановлено, що по товару рішень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим і становить: по товару № 1 - 2,63 дол США/кг (МД від 20.01.2022 № UA500150/2022/000689), ніж заявлено декларантом 1,475 дол. США/кг. (а.с. 15-16, 133-134 т. 1).
22 листопада 2022 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2022/000672, якою відмовлено у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює (а.с. 19-20, 135-136 т. 1).
09 грудня 2022 року декларантом ТОВ “Бона Домус” подано до митного оформлення митну декларацію № 22UA500020020965U7 щодо товару: 1) прямокутний плаский виріб без сполучення з іншими, несамоклейний, гнучкий. Складається з двох зовнішніх шарів з поліпропілену та середнього непрозорого шару поліолефіни з карбонатним наповнювачем, гнучкий, несамоклейний, з малюнками та текстом з обох боків, розміром 98 см * 58 см - 97500 шт. торговельна марка - BONA DOMUS, країна виробництва - CN. 2) покриття для підлоги, що являє собою плоский пористий (комірчастий) прозорий матеріал в сполученні з текстильним матеріалом (основов'язаний трикотаж з синтетичних поліефільних волокон), у якому текстильний матеріал повністю закладений в полімерний матеріал з полімерів вінілхлориду/полівінілхлоридом (повністю покритий ним по обидва боки). Покриття видно неозброєним оком - структура текстильного матеріалу не видна. Не самоклейна, гнучка. Ширина (65+-0,1) см., розміром 65*1500см/рулон у кількості 196 рулонів. Торговельна марка PERLINA, країна виробництва - CN. Виробник JLIP GROUP., LTD (а.с. 93-95 т. 1).
09 грудня 2022 року за результатами опрацювання поданої ЕМД митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000289/2, у зв'язку із тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, що також передбачено п. 3 «Порядок розрахунків» договору про перевезення від 01.10.2019 № 10/19 на умовах передплати; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Вказані документи для підтвердження числового значення вказаної складової митної вартості до митного оформлення не надані. 2) наданий до митного оформлення прайс-лист від 21.09.2022 № б/н не містить посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт) або на рахунок-фактура (інвойс); 3) надана копія митної декларації країни відправлення не завірена належним чином та надана без перекладу на українську мову всупереч ст. 254 МКУ, тому не може розглядатися для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів. 4) у наданому до митного оформлення коносаменті № NSZEC220997688 від 28.09.2022 наявна фраза Freight Prepaid, але жодних документів підтверджуючих оплату фрахта до митного оформлення не надавалось. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прескуранти (прайс-листи) виробника; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) згідно ст. 254 МКУ для перевірки та підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації надати переклад українською мовою копії митної декларації країни відправлення. 09.12.2022 митним органом отримано лист уповноваженої особи від 09.12.2022 № 091222-2 щодо відмови надання витребуваних документів в повному обсязі у продовж 10 діб. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз цінової інформації, яка міститься в АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що мінімальний рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів з урахуванням торговельної марки та виробника товару, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього є більшим: по товару № 1 складає 2,1300 дол.США/кг (МД від 07.12.2022 № UA504080/2022/4745) ніж заявлено декларантом (1,1653 дол.США/кг), по товару № 2 - 1,9200 дол.США/м.кв. (МД від 06.12.2022 № UA209230/2022/18667) ніж заявлено декларантом (1,7986 дол.США/м.кв.) (а.с. 42-44, 101-102 т. 1).
09 грудня 2022 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2022/000699, якою відмовлено у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює (а.с. 48-49, 103-104 т. 1).
Відповідно до ст. 543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.
До митної справи, відповідно до ст. 7 МК України, відносяться, зокрема, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Відповідно до п. 23, 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно положень МК України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є, відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7 ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі; 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.
Як вбачається з матеріалів справи, у рішенні про коригування митної вартості від 22 листопада 2022 року № UA500020/2022/000277/2, зазначено, що у зв'язку із тим, що згідно п. 7.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.11.2020 № QG20 пакування присутнє. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. 2) у наданих до митного оформлення документах та у гр. 20 МД зазначені умови поставки CFR (фрахт/перевезення оплачені) - міжнародний торговий термін Інкотермс, відповідно до якого продавець несе витрати по перевезенню до пункту призначення, в тому числі фрахт. Покупець сплачує страхування вантажу. Проте, у наданих до митного контролю та оформлення документах відсутні відомості про здійснення страхування вантажу; 3) відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил….» затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Відсутній договір на перевезення товару, тобто уповноважена та відповідальна особа за перевезення не визначена.
При цьому, у рішенні про коригування митної вартості від 09 грудня 2022 року № UA500020/2022/000289/2, зазначено, що у зв'язку із тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, що також передбачено п. 3 «Порядок розрахунків» договору про перевезення від 01.10.2019 № 10/19 на умовах передплати; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Вказані документи для підтвердження числового значення вказаної складової митної вартості до митного оформлення не надані. 2) наданий до митного оформлення прайс-лист від 21.09.2022 № б/н не містить посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт) або на рахунок-фактура (інвойс); 3) надана копія митної декларації країни відправлення не завірена належним чином та надана без перекладу на українську мову всупереч ст. 254 МКУ, тому не може розглядатися для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів. 4) у наданому до митного оформлення коносаменті № NSZEC220997688 від 28.09.2022 наявна фраза Freight Prepaid, але жодних документів підтверджуючих оплату фрахта до митного оформлення не надавалось (а.с. 42-44, 101-102 т. 1).
В той же час, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, а саме з контракту від 04 листопада 2020 року № QG20, пунктом 7.1 визначено, що товар повинен бути промаркований, завантажений і упакований так, щоб виключити псування або знищення його на весь період постачання до прийому товару покупцем.
З митної декларацій від 22 листопада 2022 року № 22UA500020020016U8 вбачається, що в ній в графі 37 вказано процедуру постачання «ZZ00» (а.с. (а.с. 129-130 т. 1).
Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД “ 37. Процедура” митної декларації має бути зазначено “ZZ32”, в той час як у вказаній графі митних декларацій поданої Декларантом зазначено “ZZ00” (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
Таким чином, ціна товару включає в себе вартість упаковки та маркування, а тому відповідно до приписів підпункту «в» пункту 1 ч. 10 статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості, та, відповідно вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 18 грудня 2019 року по справі № 160/8775/18 та постанові від 06 лютого 2020 року по справі № 520/10709/18.
Таким чином, посилання відповідача в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості 22 листопада 2022 року № UA500020/2022/000277/2 на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, є неспроможними.
Також, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача у рішеннях про коригування митної вартості від 22 листопада 2022 року № UA500020/2022/000277/2, від 09 грудня 2022 року № UA500020/2022/000289/2 на те, що у наданих до митного оформлення документах та у гр. 20 МД зазначені умови поставки CFR (фрахт/перевезення оплачені) - міжнародний торговий термін Інкотермс, відповідно до якого продавець несе витрати по перевезенню до пункту призначення, в тому числі фрахт, а також те, що у наданому до митного оформлення коносаменті № NSZEC220997688 від 28.09.2022 наявна фраза Freight Prepaid, але жодних документів підтверджуючих оплату фрахта до митного оформлення не надавалось, з огляду на наступне.
З аналізу специфікацій, інвойсів та митних декларацій країни відправлення, які надавались до митного оформлення слідує, що поставка товарів здійснювалася на умовах поставки CFR RO CONSTANTA, тобто продавець зобов'язаний укласти договір перевезення та оплатити всі витрати, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення, у тому числі і фрахт, що відповідає цим значенням вимогам міжнародних комерційних умов Інкотермс (на базі CFR).
Поставка товару на умовах СFR (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт).
Таким чином, оскільки умови поставки за базисом СFR (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» не передбачають обов'язку страхування товару, компанією JLIP GROUP., LTD (Китай), як постачальником, не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення.
Тобто, доводи митного органу щодо того, що у наданих до митного контролю та оформлення документах відсутні відомості про здійснення страхування вантажу, є неспроможними та спростовують зібраними по справі доказами.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на транспортування декларантом ТОВ “Бона Домус” до митного органу надавались довідки про транспортні витрати, в якій зазначена вартість перевезення вантажу за маршрутом Констанца (Румунія) - Старокозаче (Україна) (а.с. 116, 152), рахунок на оплату (а.с 123, 157), платіжне доручення (а.с. 124, 158), лист (а.с. 128, 161).
В той же час, зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості від 22 листопада 2022 року № UA500020/2022/000277/2, від 09 грудня 2022 року № UA500020/2022/000289/2 не вбачається, яким саме чином обставини не ненадання інших документів, визначених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599, вплинули на достовірність визначення декларантом задекларованої митної вартості. Вказані обставини жодним чином не свідчить про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Верховний Суд в постанові від 31 травня 2019 року по справі № 804/16553/14 (№К/9901/5149/18) зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).
Крім того, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача у рішенні від 09 грудня 2022 року № UA500020/2022/000289/2 на те, що наданий до митного оформлення прайс-лист від 21.09.2022 № б/н не містить посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт) або на рахунок-фактура (інвойс), оскільки прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг. Тобто, відсутність у прайс-листі інформації щодо зовнішньоекономічного договору (контракту) або посилання на рахунок-фактуру, або певні недоліки такого документу не є підставою для коригування митної вартості імпортованого товару, оскільки такі умови у даних господарських відносинах вказуються саме у інвойсах.
При цьому, Верховний Суд в постанові від 08 грудня 2022 року по справі № 420/2792/19 зазначив, що прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості від 22 листопада 2022 року № UA500020/2022/000277/2, від 09 грудня 2022 року № UA500020/2022/000289/2 не є підставою для коригування митної вартості товару. Відповідачем не надано до суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Тобто, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
В той же час, Верховний Суд в постанові від 17 липня 2019 року по справі № 809/872/17 зазначив, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні обставини жодним чином не можливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.
Відповідно до ст. 189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Згідно ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом, шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів як: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
В рішені від 22 листопада 2022 року № UA500020/2022/000277/2 вказано, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз цінової інформації, яка міститься в АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису та фізичних характеристик товару, що продається на аналогічних комерційних умовах, експорт в Україну здійснюється з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та встановлено, що по товару рішень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим і становить: по товару № 1 - 2,63 дол США/кг (МД від 20.01.2022 № UA500150/2022/000689), ніж заявлено декларантом 1,475 дол. США/кг. (а.с. 15-16, 133-134 т. 1).
В рішенні від 09 грудня 2022 року № UA500020/2022/000289/2, зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз цінової інформації, яка міститься в АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що мінімальний рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів з урахуванням торговельної марки та виробника товару, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього є більшим: по товару № 1 складає 2,1300 дол.США/кг (МД від 07.12.2022 № UA504080/2022/4745) ніж заявлено декларантом (1,1653 дол.США/кг), по товару № 2 - 1,9200 дол.США/м.кв. (МД від 06.12.2022 № UA209230/2022/18667) ніж заявлено декларантом (1,7986 дол.США/м.кв.) (а.с. 42-44, 101-102 т. 1).
Ухвалою суду від 23 грудня 2022 року витребувано від Одеської митниці інформацію та всі наявні належним чином завірені копії документів, на підставі яких прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000277/2 від 22.11.2022 року, № UA500020/2022/000289/2 від 09.12.2022 року, в тому числі належним чином завірені копії всіх документів, поданих декларантом ТОВ “Бона Домус” для митного оформлення, а також інформацію та всі наявні належним чином завірені копії документів, які слугували підставою для визначення методу митної вартості - за резервним методом.
Ухвалою суду від 17 лютого 2023 року витребувано від Одеської митниці інформацію та всі наявні належним чином завірені копії документів, які слугували підставою для визначення методу митної вартості - за резервним методом, в тому числі митної декларації № UA500150/2022/000689 від 20.01.2022 року.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання ухвали суду представником відповідача до суду надано копію митної декларації № UA500150/2022/000689 від 20.01.2022 року, з якої вбачається, що поставляємий товар згідно вказаної митної декларації та митних декларацій поданих позивачем є різними за своїми характеристиками та умовами поставки (а.с. 11-20 т. 2).
При цьому, відповідачем, суб'єктом владних повноважень, не було надано належним чином завірених копій МД від 07.12.2022 № UA504080/2022/4745, МД від 06.12.2022 № UA209230/2022/18667.
В той же час, різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Вказана позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а, від 25 листопада 2020 року по справі № 1.380.2019.001657, від 15 червня 2021 року по справі № 804/2584/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не підтверджено належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та, як наслідок, не доведено правомірності коригування митної вартості товарів за резервним методом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості № UA500020/2022/000277/2 від 22.11.2022 року, № UA500020/2022/000289/2 від 09.12.2022 року підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Бона Домус” слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6175,34 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8, 9, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Бона Домус” (код ЄДРПОУ 39013881, адреса місцезнаходження: 65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 41) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А) про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товару № UA500020/2022/000277/2 від 22.11.2022 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000289/2 від 09.12.2022 року.
Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Бона Домус” (код ЄДРПОУ 39013881, адреса місцезнаходження: 65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 41) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6175,34 грн. (шість тисяч сто сімдесят п'ять гривень 34 копійки).
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Суддя О.А. Левчук